Справа № 481/957/20
Провадж.№ 2/481/254/2020
Р І Ш Е Н Н Я
іменем У К Р А Ї Н И
03.11.2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді Уманської О.В.,
за участі секретаря Кузьміної Н.П.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Стерницького Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та до Комунальної організації Новополтавський заклад дошкільної освіти про зобов`язання повернути трудову книжку, та стягнення середньої заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки.
Встановив:
22.07.2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та до Комунальної організації Новополтавський заклад дошкільної освіти згідно якого просив зобов`язати Комунальну організацію Новополтавський заклад дошкільної освіти повернути йому трудову книжку; стягнути з Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області на його користь середню заробітну плату за весь час затримки видачі трудової книжки в сумі 71317,50 грн., та покласти на відповідачів судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01 жовтня 2004 року по 05 квітня 2016 року працював сторожем у дитячому навчальному закладі с. Полтавка, Новобузького району, Миколаївської області. З часу звільнення до цього часу відповідач не видав йому трудову книжку. Позивач неодноразово звертався до відповідачів з проханням видати йому копії наказів про прийняття на роботу та звільнення, а також повернути трудову книжку, однак відповідачі відповідали відмовою. У зв`язку із цим, його мати була змушена звернутися на урядову гарячу лінію із скаргою щодо невидачі трудової книжки. У відповідь на таке звернення прийшов лист Новобузької районної державної адміністрації від 19.09.2019 року в якому було підтверджено факт порушення трудових прав позивача, оскільки його підпис про ознайомлення був відсутній на наказі про звільнення, а також відсутні відомості, про отримання ним трудової книжки.
Ухвалою суду від 27.07.2020 року провадження у справі було відкрито і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
11.08.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Новоплтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.
Позивач ОСОБА_2 у судові засідання не з`являвся, його інтереси представляла адвокат Ткаченко О.І.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надала суду пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві. Просила позов задовольнити. Крім того додала, що позивач, через відсутність трудової книжки не має можливості офіційо влаштуватися на роботу, а інколи праює за цивільно-правовими угодами, однак цей час не зараховується йому до загального трудового стажу необхідного, для отримання пенсії.
Представник відповідача Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області Стерницький Ю.В. просив у задоволенні позову відмовити, оскільки він надуманий та безпідставний. Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що трудова книжка позивача ОСОБА_2 дійсно знаходиться на зберіганні у Комунальній організації Новополтавський заклад дошкільної освіти .Однак ОСОБА_3 пояснив, що позивач ОСОБА_2 фактично ніколи не працював у дитячому навчальному закладу с.Полтавка оскільки його там ніколи не бачили. Заяви про прийняття на роботу та про звільнення з роботи були написані не ним особисто,а скоріш за все іншою особою. Крім того, зі слів керівника КО Новополтавський заклад дошкільної освіти позивач ніколи не звертався із вимогою про повернення йому трудової книжки, в тому числі і в день звільнення він не з`явився за трудовою книжкою, про що було складено Акт від 15.04.2016 року. Крім того в день звільнення поштове відділення у селі не працювало, скільки працює лише декілька днів на тижні. Крім того, керівник КО Новополтавський заклад дошкільної освіти ОСОБА_4 особисто вручала матері позивача, двічі, повідомлення про необхідність отримання трудової книжки.
Також представник відповідача ОСОБА_3 заявив, що позовна вимога про повернення трудової книжки не відноситься до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. А щодо вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу просив застосувати строк позовної давності у три місяці, оскільки середня заробітна плата не є безпосередньою заробітною платою, не входить до структури заробітної плати, не є премією, надбавкою, іншим грошовим заохоченням, а тому до даної позовної вимоги має бути застосовано строк позовної давності у три місяці, про що у своїй постанові зазначив Касаційний цивільний суд Верховного Суду від 10.10.2029 року у справі № 369/10046/18.
Представник відповідача Комунальна організація Новополтавський заклад дошкільної освіти жодного разу у судові засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштових відправлень - повісток.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст.12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.
Відповідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 згідно наказу № 36 & 2 від 01.10.2004 року було прийнято на роботу Новополтавським ДНЗ сторожем Полтавського дошкільного закладу, про що у трудовій книжці ОСОБА_2 зроблено відповідний запис. Наказом № 5-к від 15.04.2016 року позивача було звільнено із займаної посади згідно п.1 ст.36 КЗпП України, про що також зроблено відповідний запис у трудовій книжці ( а.с.27-29, 30).
Крім того, факт працевлаштування позивача підтверджується довідкою Новополтавського закладу дошкільної освіти за вих. № 11 від 05.03.2020 року ( а.с.7) згідно якої ОСОБА_2 з 01.04.2004 року був прийнятий сторожем Полатвського дошкільного закладу на 0,5 ставки посадового окладу, і звільнений з посади згідно п.1 ст.36 КЗпП України 15.04.2016 року.
Постановою КабінетуМіністрів Українивід 27квітня 1993року №301 Про трудовікнижки працівників передбачено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організація, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників , затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58) записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до пункту 4 цієї Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Інструкції при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Статтею 235КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином, для застосування цієї норми необхідна наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки, вина власника або уповноваженого ним органу, вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.
Аналіз зазначених норм закону дає підстави вважати, що саме на роботодавця покладений обов`язок забезпечити видачу належним чином оформленої трудової книжки працівникові у день звільнення. І лише належне виконання вимог п. 4.2. Інструкції роботодавцем може свідчити про відсутність його вини у невидачі трудової книжки працівникові у встановлений законом строк.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2016 року та 31.05.2016 року завідуючою Новополтавського ДНЗ ДовгалюкО.В. підписано повідомлення ОСОБА_2 про необхідність отримання трудової книжки у зв`язку із звільненням (а.с.23, 24). Однак доказів направлення бо вручення вказаного повідомлення позивачу матеріали справи не містять. Пояснення представника відповідача про те, що завідуюча особисто вручала вказані повідомлення матері позивача, не є достатнім доказом на підтвердження вказаної обставини.
Справа не містить доказів, що позивачу пропонували отримати трудову книжку, а він відмовився в день звільнення, або в інші дні до часу звернення до суду. Відповідач не довів, що затримка видачі трудової книжки позивачу сталася не з його вини.
Крім того, із листа Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області від 19.09.2019 року за вих. № 11-152-8 судом встановлено, що ОСОБА_5 зверталась на Урядову гарячу лінію із скаргою на голову Новополтавської сільської ради, щодо невидачі трудової книжки позивачу ОСОБА_2 . За результатами перевірки було встановлено порушення завідуючою Новополтавським ДНЗ встановленого порядку звільнення, а саме звільненому працівнику ОСОБА_2 не було видано трудову книжку в день звільнення (а.с.6).
Крім того, посилання представника відповідача ОСОБА_3 на те, що усі заяви від імені позивача писала його мати, на відсутність у Новополтавському ДНЗ особової картки працівника, на те, що позивач не виконував своїх трудових обов`язків, у судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, оскільки на заяві про звільнення (а.с.25), на завах про надання відпустки ( а.с.53, 54) які написані від імені ОСОБА_2 немає жодного застереження про те, що вони напимані іншою особою, а навпаки вони погоджені керівництвом. Крім того, із Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів видно, що ОСОБА_2 отримував заробітну плату він Новополтавської сільської ради, і матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_2 не виходив на роботу. Отже посилання представника відповідача ОСОБА_3 можуть говорить про порушення саме із боку керівників Новополтавсього ДНЗ, а не ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Статтею 4 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України прийнятих відповідно до нього.
Згідно ст. 48 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строку, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
За змістом ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Факт невидачі позивачу трудової книжки в день звільнення та не повідомлення останнього поштою про потребу отримання трудової книжки у відповідності до п. 4.2. вказаної вище Інструкції представником відповідача фактично не заперечуються, однак зазначалося про вину самого позивача у вказаних діях, оскільки він сам не з`являвся за трудовою книжкою і фактично не виконував свої посадові обв`язки.
Отже, невиконання власником або уповноваженим ним органом з його вини обов`язку щодо видачі працівникові в день звільнення належно оформленої трудової книжки, передбаченого трудовим законодавством, може бути, за доведеності цих обставин, підставою для виплати працівнику середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки.Затримка видачі трудової книжки перешкоджає працевлаштуванню працівника, а тому тягне обов`язок власника виплатити працівникові середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, викликаного невидачею( затримкою видачі) трудової книжки.
Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції. ( п.4.1 Інструкції)
Як встановлено судом, трудову книжку позивачу на час розгляду справи в суді не вручено та не направлено поштовим відправленням за його місцем проживання.
З урахуванням наведеного, суд вважає , що наявна вина відповідача у затримці видачі трудової книжки позивачу, що свідчить про порушення трудових прав позивача.Тому підлягає задоволенню вимога про зобов`язання відповідача видати позивачу його трудову книжку.
Враховуючи, що в порушення вимог трудового законодавства в день звільнення з роботи належним чином оформлена трудова книжка не була видана ОСОБА_2 , то відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки (за час вимушеного прогулу).
Згідно із п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів , у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2015 року по 2 квартал 2016 року отримував заробітну плату платником якої була Новополтавська сільська рада (а.с.5).
Середня заробітна плата за 12 місяців до дня звільнення складала 46,25 грн. Затримка видачі трудової книжки на дату звернення до суду складала 1542 дні. Отже до виплати за затримку у видачі трудової книжки підлягає 71317 грн 50 коп., тому суд погоджується із розрахунком наданим позивачем.
Крім того, посилання представника відповідача щодо пропуску строку звернення за захистом порушеного права в частині затримки видачі трудової книжки та виплати середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки (за час вимушеного прогулу) не відповідає висновкам, викладеним в рішенні Конституційного суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 згідно до якого для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Оскільки ОСОБА_2 на момент звернення з даним позовом до суду ні трудову книжку, ні копію наказу про звільнення не отримав, суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності при зверненні до суду, а тому заява відповідача про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском строку позовної давності задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 47, 235 КЗпП України,, ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 229, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Ухвалив :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та до Комунальної організації Новополтавський заклад дошкільної освіти , про зобов`язання повернути трудову книжку, та стягнення середньої заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки - задовольнити у повному обсязі.
Зобов`язати Комунальну організацію Новополтавський заклад дошкільної освіти ( код ЄДРПОУ 26172767) видати ОСОБА_2 належним чином оформлену трудову книжку.
Стягнути з Новополтавської сільської ради ( код ЄДРПОУ 04376722) середню заробітну плату за весь час затримки видачі трудової книжки в сумі 71317 ( сімдесят одну тисячу триста сімнадцять) грн 50 коп.
Стягнути з Новополтавської сільської ради ( код ЄДРПОУ 04376722) судові витрати в сумі 840 9 вісімсот сорок грн.) 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5 ч.1Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: с. Полтавка, Новобузького району, Миколаївської області; місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: Новополтавська сільська рада Новобузького району Миколаївської області; юридична адреса: 55642, Миколаївська область, Новобузький район, с. Новополтавка, вул. Мельнична, 105А; код ЄДРПОУ 04376722.
Відповідач : Комунальна організації Новополтавський заклад дошкільної освіти ; юридична адреса: 55642, Миколаївська область, Новобузький район, с. Новополтавка; код ЄДРПОУ 26172767.
Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2020р.
Суддя О.В.Уманська
Суд | Новобузький районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2020 |
Оприлюднено | 11.11.2020 |
Номер документу | 92757179 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новобузький районний суд Миколаївської області
Уманська О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні