Ухвала

від 09.11.2020 по справі 642/3806/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

09.11.2020

справа № 642/3806/20

провадження № 2/642/1248/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії. У позовній заяві просив зобов»язати ОСОБА_2 вчинити дії, а саме: передати за Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Автомобіліст 2012» (ЄДРПОУ 37876546) ОСОБА_1 у власність 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Автомобіліст 2012» та здійснити всі необхідні дії (забезпечити їх здійснення) для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни учасника ТОВ «Автомобіліст 2012» з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

В заяві позивач посилається на те, що між ним та ОСОБА_2 20.11.2019 року було укладено договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Автомобіліст 2012» (далі Договір). Відповідно до п. 7 Договору він сплатив продавцю грошові кошти у розмірі 300000 доларів США, що на дату укладання договору еквівалентно 7 261 170 грн.. Продавець був зобов»язаний відповідно до п. 6 Договору до 01.05.2020 рок передати покупцю частку за Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Автомобіліст 2012» та вчинити всі необхідні дії для проведення реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Однак до теперішнього часу вказані дії вчинено не було.

Вважаючи, що вказаними діями його (позивача) права порушені, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.07.2020 року позовну заяву було повернуто позивачу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22.10.2020 року ухвала Ленінського районного суду м. Харкова скасована та справу направлено для продовження розгляду.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з тих підстав, які передбачені законом.

Такі підстави визначено у статті 186 ЦПК України.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання відповідача вчинити дії, а саме: передати йому у власність100% частки у статутному капіталі ТОВ Автомобіліст 2012 за Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ Автомобіліст 2012 та здійснити всі необхідні дії (забезпечити їх здійснення) для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни учасника ТОВ Автомобіліст 2012 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Статтею 19 ЦПК України передбачено, що в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб`єктним складом.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Тобто незалежно від суб`єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

Згідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Матеріали справи свідчать про те, що у справі, що розглядається, відсутні правовідносини щодо права цивільного. Натомість має місце спір щодо передачі за актом прийому-передачі частки у статутному капіталі, запису щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Автомобіліст 2012 від 20.11.2019 року стосується розпорядження корпоративними правами товариства.

Отже у даному випадку мають місце вимоги, які не можуть бути вирішені в судах загальної юрисдикції, оскільки містять ознаки корпоративного спору.

Відповідно такий спір не може бути розглянутий за правилами ЦПК України.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 0828/392/2012.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі "Peretyaka AndSheremetyev v. Ukraine" від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, §33).

Враховуючи викладене та вимоги законодавства, суд вважає, що у відкритті провадження у справі, належить відмовити.

Крім того, позивач у липні 2020 року звертався із ідентичним позовом. Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 27.07.2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 642/3685/20 за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії. Та роз`яснено позивачу його право звернутися з позовом до відповідного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 08.09.2020 року ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 27.07.2020 року залишена без змін.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 186, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу його право звернутися з позовом до відповідного господарського суду.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бородіна О.В.