Рішення

від 28.10.2020 по справі 644/6095/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Черняк В. Г.

Справа № 644/6095/19

Провадження № 2/644/211/20

28.10.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого - судді Черняк В.Г.,

за участю:

секретаря судових засідань - Красовської К.В.,

представника позивачів - адвоката Мельниченко Є.О.,

представника відповідача - адвоката Щеглова Д.С.,

третьої особи - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національної акціонерної страхової компанії Оранта , Товариства з обмеженою відповідальністю ЮЛІС-А , Фермерського господарства Кегичівське , третя особа - ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.07.2019 року вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2017 року відносно ОСОБА_1 - в частині відмови в задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та цивільних позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - скасовано та призначено в цій частині новий розгляд в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21.08.2019 року цивільний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , НАСК Оранта , ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , Фермерського господарства Кегичівське про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - прийнято до розгляду.

14.11.2019 року представником ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 адвокатом Мельниченко Є.О. до суду подано уточнену позовну заяву, згідно якої представником було уточнено коло учасників судового розгляду- з боку позивачів - та позовні вимоги до них, у відповідності до вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2017 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 14.11.2019 року уточнену позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до НАСК Оранта , ТОВ ЮЛІС-А , Фермерського господарства Кегичівське , третя особа - ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, прийнято до розгляду; судом ухвалено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Представник позивачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 адвокат Мельниченко Є.О. з урахуванням уточнень від 14.11.2019 року, просив суд:

- стягнути солідарно з ФГ Кегичівське та ТОВ Юліс-А на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди, 1 000 000,00 грн.;

- стягнути з НАСК ОРАНТА на користь ОСОБА_3 у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди, 69 116,49 грн.;

- стягнути з усіх відповідачів, пропорційно, на користь позивачів документально підтверджені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів ОСОБА_6 зазначає, що 30.05.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ -33021 , державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Peugeot Boxer , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 отримав важкі тілесні ушкодження, автомобіль Peugeot Boxer , державний номер НОМЕР_2 , знищений, оскільки вартість відновлюваного ремонту перевищує вартість автомобіля. Водій ОСОБА_1 також отримав тілесні ушкодження, автомобіль ГАЗ -33021 , державний номер НОМЕР_1 , пошкоджений. Вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало одностороннє порушення обвинуваченим ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України. На момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ ЮЛІС-А , транспортний засіб ГАЗ -33021 , державний номер НОМЕР_1 , на праві власності належав Фермерському господарству Кегичівське , договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був укладений з НАСК ОРАНТА . Розмір завданої позивачу ОСОБА_2 моральної шкоди представник позивача обґрунтовує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 30.05.2015 року ОСОБА_2 спричинені важкі тілесні ушкодження: перелом кісток тазу, розриви внутрішніх органів, забій легенів, серця, розрив стравоходу, що зробило ОСОБА_2 інвалідом у віці 22 років. Втрата здоров`я в такому молодому віці викликала ряд психологічних страждань, пов`язаних з страхом неможливості мати дружину, дітей, не знайти роботу тощо. ОСОБА_2 назавжди втратив нормальну якість життя, оскільки досі відчуває больові відчуття, дискомфорт при диханні, пересуванні, поганий сон, залежність від оточуючих, йому необхідна тривала реабілітація. Розмір завданні моральної шкоди ОСОБА_2 оцінює у 1 000 000,00 грн. Позивач ОСОБА_3 є власником автомобілю Peugeot Boxer , державний номер НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 30.05.2015 року автомобіль був знищений, позивачу ОСОБА_3 завдана матеріальна шкода у розмірі 74 166,49 грн., тобто в розмірі ринкової вартості транспортного засобу. Згідно звіту про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу №636/17 від 28.11.2017 року матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля Peugeot Boxer , державний номер НОМЕР_2 , складає 74 166,49 грн. мінус 5050,00 грн. (вартість залишків пошкодженого транспортного засобу), що дорівнює 69 116,49 грн. Вказану суму представник позивача ОСОБА_3 просить стягнути з НАСК ОРАНТА на користь ОСОБА_3 у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 14.11.2019 року клопотання представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Мельниченко Є.О. про витребування доказів задоволено, судом витребувано з Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області та Головного Управління Державної фіскальної служби в Харківській області інформацію щодо перебування ОСОБА_1 з ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський та ТОВ ЮЛІС-А в трудових відносинах за період часу з 01.03.2013 року до 13.08.2015 року.

Ухвалами Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 14.11.2019 року, 05.12.2019 року та від 06.04.2020 року заяви представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Мельниченко Є.О. про забезпечення позову шляхом накладення арештів на банківські рахунки відповідачів повернуті заявнику адвокату Мельниченко Є.О., як такі, що подані без додержання вимог ст.151 ЦПК України.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23.12.2019 року клопотання представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Мельниченко Є.О. про витребування доказів задоволено, витребувано з Головного Управління Державної фіскальної служби в Харківській області інформацію щодо відкритих банківських рахунків відповідачів ТОВ ЮЛІС-А та ФК Кегичівське .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23.12.2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник Фермерського господарства Кегичівське адвокат Щеглов Д.С. надав суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 193-197), у якому проти заявлених позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог до Фермерського господарства Кегичівське , оскільки на думку представника відповідача до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ст. 1187 ЦК України, оскільки згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України - шкода заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Крім того, представник відповідача посилається на те, що згідно ст.1172 ЦК України, яка є в даному випадку спеціальною нормою, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Оскільки ОСОБА_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду під час виконання доручення ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський та перебував із зазначеною юридичною особою у трудових відносинах до спірних правовідносин має бути застосована саме спеціальна норма, яка має пріоритет над загальною нормою. Автомобіль ГАЗ 33021 , держаний номер НОМЕР_1 , під час дорожньо-транспортної пригоди перебував у володінні та розпорядженні ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , відповідно до договору оренди від 04.05.2015 року, яке і здійснювало його експлуатацію. Отже, Фермерське господарство Кегичівське є неналежним відповідачем у даній справі.

Директор ТОВ Юліс-А Кудла А.С. надав суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с.208-211), у якому проти заявлених позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог до ТОВ Юліс-А , оскільки ТОВ Юліс-А є неналежним відповідачем у цій справі. Згідно ст.1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Оскільки ОСОБА_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду під час виконання доручення ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський та перебував із зазначеною юридичною особою у трудових відносинах до спірних правовідносин має бути застосована саме зазначена норма.

Представник НАСК ОРАНТА в судові засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні отримані поштові повідомлення, про причини неявки представник відповідача не повідомив, відзив на позов суду не надано.

Разом з цим, під час розгляду кримінального провадження, а саме 08.07.2016 року, представник НАСК ОРАНТА надавав суду заперечення проти цивільного позову до страхової компанії (справа № 644/9361/15-к, т. № 2, а.с. 225-227), у яких посилався на те, що дійсно між страховою компанією НАСК ОРАНТА та ФГ Кегичівське укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ГАЗ-3301 , державний номер НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності страховика встановлений за шкоду завдану життю та здоров`ю - 100 000 грн., за шкоду завдану майну - 50 000 грн., франшизу встановлено в розмірі 510 грн. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подано до страховика потерпілими особами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Заяв про страхове відшкодування не зареєстровано. Крім того, відповідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку визначено дійсну вартість автомобіля та вартість відновлювального ремонту, що перевищує вартість автомобіля. Відповідно до вимог п.30.1, 30.2. ст.30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правовою відповідальності власників наземних транспортних засобів , якщо транспортний засіб вважається знищеним його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, такого доказу стороною не надано. З урахуванням викладеного, представник страхової компанії просив суд залишити позов в частині вимог до страхової компанії без розгляду.

Третя особа ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи міститься відповідна розписка (явочний аркуш), про причини неявки суд не повідомив, пояснення щодо позову не подавав.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, матеріали кримінального провадження № 644/9361/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України, заслухавши пояснення сторін, встановив наступні факти та відповідні їх правовідносини.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі п. в ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у зв`язку із амністією.

Вказаним вироком цивільний позов потерпілих та цивільних позивачів задоволено частково. Стягнуто з ПАТ НАСК Оранта на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 52 430 грн. 91 коп., моральної шкоди 2621 грн. 55 коп., а всього 55052 грн. 46 коп. Стягнуто з ПАТ НАСК Оранта на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 1219 грн. 36 коп., моральної шкоди 61 грн., а всього 1280 грн. 36 коп. Стягнути з ПАТ НАСК Оранта на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 2540 грн., моральної шкоди 127 грн., а всього 2667 грн. В задоволенні інших вимог цивільного позову відмовлено (справа № 644/9361/15-к, т. № 3, а.с. 207-221).

Згідно вказаного вироку 30.05.2015 року приблизно о 04:00 годині, ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем ГАЗ-33021 , р.н. НОМЕР_1 , що зареєстрований за ФГ Кегичівське і знаходиться на правах оренди у ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , та рухався по автошляху Київ-Харків-Довжанський зі швидкістю понад 90 км/г, зі сторони міжнародного аеропорту м. Харкова у напрямку м. Києва. В ході руху по вказаній ділянці дороги, в районі 515 км, поблизу АЗС MARSHAL , ОСОБА_1 , грубо порушив вимоги п.п.10.1, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем Pegeuot Boxer , р.н. НОМЕР_2 , який в цей час рухався по своїй смузі руху у зустрічному для нього напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Pegeuot Boxer - ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. У ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді саден чола, передньої поверхні грудної клітини та кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Закрита травма грудної клітини, забій серця та легенів, закритий перелом кісток тазу з обох боків, закритий перелом лівої стегнової кістки у середній третині із зсувом, закритий внутрішньо суглобовий перелом кісток лівої гомілки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію тривалості розладу здоров`я. Закрита травма животу, розриви печінки, розриви брижі тонкої кишки, десерозації тонкої та сигмоподібної кишок, множинні гематоми кишечнику, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 , яке знаходиться в причинному зв`язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи технічно-справним транспортним засобом, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не переконався у безпеці маневру, змінив напрямок руху свого транспортного засобу ліворуч, та, виїхавши на зустрічну смугу руху, допустив зіткнення з автомобілем Pegeuot Boxer , який рухався по своїй смузі руху в зустрічному для нього напрямку, що спричинило вищевказані наслідки. Порушення ОСОБА_1 п.п 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв`язку з подією та її наслідками.

В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було заявлено цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_1 , НАСК Оранта , ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , ФГ Кегичівське . ОСОБА_2 просив стягнути на його користь 358944,66 гривень, з яких 58944 гривні 66 копійок стягнути з НАСК Оранта у якості відшкодування шкоди завданої здоров`ю, та 2947 гривень 23 копійки моральної шкоди, а 297052,77 гривень стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 винного в ДТП. ОСОБА_3 просив стягнути 92333,49 гривень, з яких 49490 гривень стягнути з НАСК Оранта у якості відшкодування матеріальної шкоди, а решту 24676,49 гривень стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 винного в ДТП, а також стягнути з ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди, завданої знищенням майна 15000 гривень, 3167 гривень у якості відшкодування додаткових витрат.

Вирішуючи питання цивільного позову, у вироку, суд виходив із того, що на момент дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ТОВ Юліс-А , виконував роботу на ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , відповідно до укладеного договору між відповідними товариствами, та автомобіль на якому було вчинено ДТП перебував в оренді ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , на підставі відповідного договору. В задоволенні вимог потерпілих та цивільних позивачів, які заявлені безпосередньо до ОСОБА_1 судом було відмовлено. При цьому частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до страхової компанії на суму завданої матеріальної шкоди, а саме на загальну суму 52430 гривень 91 копійка. З урахуванням встановленої суми відшкодування матеріальної шкоди, суд вважав, що підлягає відшкодуванню 2621 гривня 55 копійок моральної шкоди.

Що стосується вимог ОСОБА_3 про відшкодування шкоди до страхової компанії, то цивільним позивачем ОСОБА_3 на підтвердження понесених матеріальних збитків надано відповідний звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу №159/07/15 від 13.07.2015 року. В ході розгляду справи стороною цивільного позивача суду не подавалось доказу на підтвердження вартості транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоду, що фактично унеможливлює суд визначити розмір завданої шкоди, яка підлягає стягненню з страхової компанії, та доводи сторони цивільного відповідача викладені в запереченнях заслуговують уваги. Враховуючі наведене, суд відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині до страхової компанії.

Як вбачається із змісту позовних вимог ОСОБА_3 ним також були понесені витрати на евакуатор, що склали 1600 гривень, а також витрат на оплату послуг перебування автомобілю на штраф-майданчику в розмірі 940 гривень, суд прийшов до висновку, що зазначені витрати підлягають стягненню з страхової компанії та позов в цій частині підлягає задоволенню. З урахуванням встановленої суми відшкодування матеріальної шкоди, суд вважав, що підлягає відшкодуванню 127 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.07.2019 року вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2017 року відносно ОСОБА_1 - в частині відмови в задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та цивільних позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 скасовано та призначено в цій частині новий розгляд в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції.В іншій частині оскаржуваний вирок залишено без змін. Так, суд апеляційної інстанції зауважив, що у вироку суду першої інстанції вказано, що вимоги потерпілих та цивільних позивачів, які заявлені безпосередньо до ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки вимог до ТОВ Юіс-А цивільними позивачами не заявлялось, клопотань щодо залучення їх до участі у справі у якості цивільного співвідповідача також, що не позбавляє їх права звернутись до суду із відповідним позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства. Натомість у мотивувальній частині вироку міститься посилання суду, що стороною цивільного позивача суду не подавалось доказу на підтвердження вартості транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що фактично унеможливлює визначити розмір завданої шкоди, яка підлягає стягненню з страхової компанії. Враховуючи наведене, суд вказав, що позовні вимоги в цій частині до страхової компанії задоволенню не підлягають. Такі висновку суду є суперечливими, оскільки відмова суду першої інстанції по суті в частині відшкодування матеріальної шкоди - вартості транспортного засобу, перешкоджає повторному зверненню позивачів в суд першої інстанції в порядку цивільного судочинства. При цьому така відмова суду не містить обґрунтування, суд лише послався на обставину що суду не надано доказів на підтвердження вартості транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Натомість на аркуші 133 Т.2 міститься звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу. На думку колегії суддів, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаному доказу.

Отже, вироком суду першої інстанції, який в цій частині був залишений без змін апеляційною інстанцією встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ТОВ Юліс-А , а автомобіль, на якому було вчинено дорожньо-транспортну пригоду, перебував у володінні, на правах оренди, у ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , на підставі відповідного договору.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про солідарне стягнення з ФГ Кегичівське та ТОВ Юліс-А на його користь, у якості відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди, 1 000 000,00 грн. суд зауважує наступне.

Так, у позовній заяві позивач ОСОБА_2 просить суд стягнути на його користь моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 1 000 000,00 грн. Відповідальність за спричинену моральну шкоду, на думку позивача ОСОБА_2 , покладається на Фермерське господарство Кегичівське та ТОВ Юліс-А у солідарному порядку. Такий розподіл мотивований позивачем, тим, що на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, яким керував винуватець дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , ГАЗ-33021 , державний номер НОМЕР_1 , належав Фермерському господарству Кегичівське . При цьому, під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах та виконував свої трудові обов`язки по відношенню до ТОВ Юліс-А .

Судом встановлено, що 30.05.2015 року відбулася дорожньо-транспортна пригода з встановленої вироком суду вини водія ОСОБА_1 , який в момент дорожньо-транспортної пригоди керував транспортним засобом ГАЗ-33021 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно інформації, наданої Головним Управлінням пенсійного фонду України в Харківській області №35360/06-20 від 29.11.2019 року, ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ТОВ Юліс-А в період з березня 2014 року по травень 2017 року; за період з березня 2013 року по серпень 2015 року звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 страхувальником ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський не надавалися.(т.1 а.с.162). Таким чином, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди - 30.05.2015 року, ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем ТОВ Юліс-А .

Згідно договору про надання послуг по наданню працівників від 01.01.2013 року (т.1 а.с.196-197), який наданий суду ФК Кегичівське та ТОВ Юліс-А , ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , у якості замовника, уклав договір з ТОВ Юліс-А , яким ТОВ Юліс-А зобов`язався надавати ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський послуги з надання робітників.

Заперечуючи проти позовних вимог представник ТОВ Юліс-А посилався на те, щоОСОБА_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду під час виконання доручення ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський та перебував із зазначеною юридичною особою у трудових відносинах на підставі вищевказаного договору про надання послуг по наданню працівників від 01.01.2013 року.

Дослідивши договір про надання послуг по наданню працівників від 01.01.2013 року, який укладений між ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський та ТОВ Юліс-А , суд розцінює його критично, оскільки вказаний договір має не конкретизований характер, зокрема не містить відомостей щодо переданих в рамках договору працівників, конкретних прізвищ працівників, їх посад, обов`язків тощо.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль ГАЗ 33021 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, належить відповідачу ФГ Кегичівське (справа № 644/9361/15-к, том 1 а.с.126).

Разом з цим, згідно договору оренди автомобіля від 04.05.2015 року, ФГ Кегичівське передало в оренду ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський автомобіль ГАЗ 33021 , державний номер НОМЕР_1 , строк оренди складає з 04.05.2015 року по 31.12.2016 року. Згідно розділу №7 вказаного договору, орендар ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський зобов`язався нести відповідальність за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку ст.1187 ЦК України (т.1 а.с.29).

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України , шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, ст. 1187 ЦК Українивстановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Разом з цим, згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у виниклих правовідносинах слід застосовувати норми ст. 1187 ЦК України, відповідно до якої суб`єктом відповідальним за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. У даному випадку такою особою є ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , а відповідною правовою підставою є договір оренди автомобіля від 04.05.2015 року, яким ФГ Кегичівське передало в оренду ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський автомобіль ГАЗ 33021 , державний номер НОМЕР_1 .

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський припинено13.08.2015 року на підставі рішення про припинення.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що позивачем ОСОБА_2 не заявлено позовних вимог до ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимогОСОБА_2 про солідарне стягнення з ФГ Кегичівське та ТОВ Юліс-А на його користь, у якості відшкодування моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 1 000 000,00 грн., оскільки заявлені позивачем відповідачі не є суб`єктами, які мають нести відповідальність за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, у даному випадку транспортним засобом.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з НАСК ОРАНТА на його користь в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди, 69 116,49 грн., суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що між НАСК Оранта та ФГ Кегичівське укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є ГАЗ-3301 , державний номер НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності страховика встановлений за шкоду завдану життю та здоров`ю - 100.000 гривень, за шкоду завдану майну - 50.000 гривень, франшизу встановлено в розмірі 510 гривень. Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подано до страховика потерпілою особою ОСОБА_3 .

Відповідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку визначено дійсну вартість автомобіля та вартість відновлювального ремонту, що перевищує вартість автомобіля. Відповідно до вимог п.30.1, 30.2. ст.30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правовою відповідальності власників наземних транспортних засобів якщо транспортний засіб вважається знищеним його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб Pegeuot Boxer , р.н. НОМЕР_2 , який на праві власності належить позивачу ОСОБА_3 .

Згідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодження транспортного засобу №159/07/15 від 13.07.2015 року, вартість відновлювального ремонту складає 197959, 11 грн., дійсна ринкова вартість транспортного засобу складає 74 166, 49 грн.

Згідно звіту про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу № 636/17 від 28.11.2017 року ринкова вартість транспортного засобу Pegeuot Boxer , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 складає 74 166,49 грн., вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу складає 197 959,11 грн. Таким чином, оцінювач зробив висновок про те, що ринкова вартість післяаварійного автомобіля Pegeuot Boxer , реєстраційний номер НОМЕР_3 в пошкодженому стані становить 5050,00 грн. (справа № 644/9361/15-к, т. № 3, а.с.310-314).

Враховуючи викладене, суд визначає розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з НАСК Оранта на користь позивача ОСОБА_3 , як різницю між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та вартістю після дорожньо-транспортної пригоди (вартість залишків пошкодженого транспортного засобу), що складає 69 116,49 грн. ( 74166,49 - 5050,00 = 69 116,49). Таким чином, позовну вимогу ОСОБА_3 про стягнення з НАСК ОРАНТА на його користь в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 69 116,49 грн., суд вважає обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання про судові витрати вирішуються судом у відповідності до норм ст. 141 ЦПК України, судовий збір стягується судом з НАСК Оранта на користь держави в особі Державної судової адміністрації України у розмірі 840,80 гривень.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 141, 264, 265, 279 ЦПК України, ст. ст. 988, 1166, 1172, 1187 ЦК України, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 ) , ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 ) до Національної акціонерної страхової компанії Оранта (ЄДРПОУ 35973718, місцезнаходження: м.Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д) , Товариства з обмеженою відповідальністю ЮЛІС-А (ЄДРПОУ 35973718, місцезнаходження: Харківська обл., Харківський р-н, с. Кутузівка, вул. Шкільна, буд. 6) , Фермерського господарства Кегичівське (ЄДРПОУ 30142235, місцезнаходження: Харківська обл., Харківський р-н, с. Кутузівка, вул. Шкільна, буд. 6) , третя особа - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії Оранта (ЄДРПОУ 35973718, місцезнаходження: м.Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д) на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 ) відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 69 116,49 (шістдесят дев`ять тисяч сто шістнадцять грн. 49 коп.)

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮЛІС-А (ЄДРПОУ 35973718, місцезнаходження: Харківська обл., Харківський р-н, с. Кутузівка, вул. Шкільна, буд. 6) , Фермерського господарства Кегичівське (ЄДРПОУ 30142235, місцезнаходження: Харківська обл., Харківський р-н, с. Кутузівка, вул. Шкільна, буд. 6) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - відмовити.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії Оранта на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, враховуючи п. 15.5. Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2020 року.

Головуючий - суддя: В. Г. Черняк