Постанова

від 15.09.2021 по справі 644/6095/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 644/6095/19 Головуючий суддя І інстанції Черняк В. Г.

Провадження № 22-ц/818/1441/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2020 року , ухвалене у складі головуючого судді Черняк В.Г., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Національної акціонерної страхової компанії Оранта , Товариства з обмеженою відповідальністю Юліс-А , Фермерського господарства Кегичівське , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

у с т а н о в и в:

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.07.2019 року вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.10.2017 року відносно ОСОБА_3 в частині відмови в задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та цивільних позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - скасовано та призначено в цій частині новий розгляд в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21.08.2019 року цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , НАСК Оранта , ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , Фермерського господарства Кегичівське про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - прийнято до розгляду.

14.11.2019 року представником ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 адвокатом Мельниченко Є.О. до суду подано уточнену позовну заяву, згідно якої представником було уточнено коло учасників судового розгляду- з боку позивачів - та позовні вимоги до них, у відповідності до вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2017 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 14.11.2019 року уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до НАСК Оранта , ТОВ ЮЛІС-А , Фермерського господарства Кегичівське , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, прийнято до розгляду; судом ухвалено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Представник позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвокат Мельниченко Є.О. з урахуванням уточнень від 14.11.2019 року, просив суд:

- стягнути солідарно з ФГ Кегичівське та ТОВ Юліс-А на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_3 під час дорожньо-транспортної пригоди, 1 000 000,00 грн.;

- стягнути з НАСК ОРАНТА на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 під час дорожньо-транспортної пригоди, 69 116,49 грн.;

- стягнути з усіх відповідачів, пропорційно, на користь позивачів документально підтверджені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 30.05.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ -33021 , державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля Peugeot Boxer , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 отримав важкі тілесні ушкодження, автомобіль Peugeot Boxer , державний номер НОМЕР_2 , знищений, оскільки вартість відновлюваного ремонту перевищує вартість автомобіля. Водій ОСОБА_3 також отримав тілесні ушкодження, автомобіль ГАЗ -33021 , державний номер НОМЕР_1 , пошкоджений.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2017 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало одностороннє порушення обвинуваченим ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України. На момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ ЮЛІС-А , транспортний засіб ГАЗ -33021 , державний номер НОМЕР_1 , на праві власності належав Фермерському господарству Кегичівське , договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був укладений з НАСК ОРАНТА .

Розмір завданої позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди представник позивача обґрунтовав тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 30.05.2015 року ОСОБА_1 спричинені важкі тілесні ушкодження, що зробило ОСОБА_1 інвалідом у віці 22 років. Втрата здоров`я в такому молодому віці викликала ряд психологічних страждань, пов`язаних з страхом неможливості мати дружину, дітей, не знайти роботу тощо. ОСОБА_1 назавжди втратив нормальну якість життя, оскільки досі відчуває больові відчуття, дискомфорт при диханні, пересуванні, поганий сон, залежність від оточуючих, йому необхідна тривала реабілітація. Розмір завданні моральної шкоди ОСОБА_1 оцінює у 1 000 000,00 грн.

Позивач ОСОБА_2 є власником автомобілю Peugeot Boxer , державний номер НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 30.05.2015 року автомобіль був знищений, позивачу ОСОБА_2 завдана матеріальна шкода у розмірі 74 166,49 грн., тобто в розмірі ринкової вартості транспортного засобу. Згідно звіту про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу №636/17 від 28.11.2017 року матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля Peugeot Boxer , державний номер НОМЕР_2 , складає 74 166,49 грн. мінус 5050,00 грн. (вартість залишків пошкодженого транспортного засобу), що дорівнює 69 116,49 грн. Вказану суму представник позивача ОСОБА_2 просив стягнути з НАСК ОРАНТА на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ НАСК Оранта , ТОВ ЮЛІС-А , ФК Кегичівське , третя особа ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ НАСК Оранта на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 69116,49 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Юліс-А , ФГ Кегичівське про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою відмовлено.

Стягнуто з НАСУ Оранта на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 840,80 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ НАСК Оранта посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення в частині стягнення з ПАТ НАСК Оранта на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП у розмірі 69116,49 грн і ухвалити в цій частині нове рішення, яким визначити до стягнення у якості страхового відшкодування суму в розмірі 49490 грн.

Скарга мотивована тим, що суд помилково не взяв до уваги, що між НАСК Оранта та ФК Кегичівське на день ДТП діяв договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану життю та здоров`ю визначено в розмірі 100000 грн, за шкоду, завдану майну - 50000 грн, франшизу встановлено в розмірі 510 грн, внаслідок чого згідно п.36.1 ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у даному випадку відповідальність страхової компанії обмежена сумою 50000 - 150 = 49490 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на вищевказані предмет та підстави апеляційної скарги колегія суддів відповідно до ст. 367 ЦПК України переглядає рішення суду лише в частині розміру стягнення з ПАТ НАСК Оранта на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 1 ст. 369 ЦПК України, з огляду на зміст позову та його ціну, без повідомленням учасників справи.

Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не зовсім відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи різницю між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та вартістю після дорожньо-транспортної пригоди (вартість залишків пошкодженого транспортного засобу), що складає 69116,49 грн стягненню зазначена сума підлягає з НАСК Оранта .

Проте погодитись з такими висновками суду не можна, наведені з цього приводу у скарзі доводи підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.10.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі п. в ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у зв`язку із амністією.

Вказаним вироком цивільний позов потерпілих та цивільних позивачів задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ НАСК Оранта на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 52430грн. 91коп., моральної шкоди 2621 грн. 55 коп., а всього 55052 грн. 46 коп.

Стягнуто з ПАТ НАСК Оранта на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 1219 грн. 36 коп., моральної шкоди 61 грн., а всього 1280 грн. 36 коп.

Стягнуто з ПАТ НАСК Оранта на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 2540 грн., моральної шкоди 127 грн., а всього 2667 грн. В задоволенні інших вимог цивільного позову відмовлено.

Згідно вказаного вироку 30.05.2015 року приблизно о 04:00 годині, ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем ГАЗ-33021 , р.н. НОМЕР_1 , що зареєстрований за ФГ Кегичівське і знаходиться на правах оренди у ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , та рухався по автошляху Київ-Харків-Довжанський зі швидкістю понад 90 км/г, зі сторони міжнародного аеропорту м. Харкова у напрямку м. Києва. В ході руху по вказаній ділянці дороги, в районі 515 км, поблизу АЗС MARSHAL , ОСОБА_3 , грубо порушив вимоги п.п.10.1, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем Pegeuot Boxer , р.н. НОМЕР_2 , який в цей час рухався по своїй смузі руху у зустрічному для нього напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Pegeuot Boxer - ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_3 , яке знаходиться в причинному зв`язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи технічно-справним транспортним засобом, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не переконався у безпеці маневру, змінив напрямок руху свого транспортного засобу ліворуч, та, виїхавши на зустрічну смугу руху, допустив зіткнення з автомобілем Pegeuot Boxer , який рухався по своїй смузі руху в зустрічному для нього напрямку, що спричинило вищевказані наслідки. Порушення ОСОБА_3 п.п 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв`язку з подією та її наслідками.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.07.2019 року вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 02.10.2017 року відносно ОСОБА_3 - в частині відмови в задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та цивільних позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 скасовано та призначено в цій частині новий розгляд в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції. В іншій частині оскаржуваний вирок залишено без змін. Так, суд апеляційної інстанції зауважив, що у вироку суду першої інстанції вказано, що вимоги потерпілих та цивільних позивачів, які заявлені безпосередньо до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки вимог до ТОВ Юіс-А цивільними позивачами не заявлялось, клопотань щодо залучення їх до участі у справі у якості цивільного співвідповідача також, що не позбавляє їх права звернутись до суду із відповідним позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства. Натомість у мотивувальній частині вироку міститься посилання суду, що стороною цивільного позивача суду не подавалось доказу на підтвердження вартості транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що фактично унеможливлює визначити розмір завданої шкоди, яка підлягає стягненню з страхової компанії. Враховуючи наведене, суд вказав, що позовні вимоги в цій частині до страхової компанії задоволенню не підлягають. Такі висновку суду є суперечливими, оскільки відмова суду першої інстанції по суті в частині відшкодування матеріальної шкоди - вартості транспортного засобу, перешкоджає повторному зверненню позивачів в суд першої інстанції в порядку цивільного судочинства. При цьому така відмова суду не містить обґрунтування, суд лише послався на обставину що суду не надано доказів на підтвердження вартості транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Натомість на аркуші 133 Т.2 міститься звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу. На думку колегії суддів, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаному доказу.

Отже, вироком суду першої інстанції, який в цій частині був залишений без змін апеляційною інстанцією встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах з ТОВ Юліс-А , а автомобіль, на якому було вчинено дорожньо-транспортну пригоду, перебував у володінні, на правах оренди, у ТОВ Хлібокомбінат Кулиничівський , на підставі відповідного договору.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб Pegeuot Boxer , р.н. НОМЕР_2 , який на праві власності належить позивачу ОСОБА_2 .

Згідно звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодження транспортного засобу №159/07/15 від 13.07.2015 року, вартість відновлювального ремонту складає 197959, 11 грн., дійсна ринкова вартість транспортного засобу складає 74 166, 49 грн.

Згідно звіту про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу № 636/17 від 28.11.2017 року ринкова вартість транспортного засобу Pegeuot Boxer , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 складає 74 166,49 грн., вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу складає 197 959,11 грн. Таким чином, оцінювач зробив висновок про те, що ринкова вартість післяаварійного автомобіля Pegeuot Boxer , реєстраційний номер НОМЕР_3 в пошкодженому стані становить 5050,00 грн. (справа № 644/9361/15-к, т. № 3, а.с.310-314).

Враховуючи викладене, суд визначив розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з НАСК Оранта на користь позивача ОСОБА_2 , як різницю між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та вартістю після дорожньо-транспортної пригоди (вартість залишків пошкодженого транспортного засобу), що складає 69 116,49 грн. ( 74166,49 - 5050,00 = 69 116,49). З цих підстав суд задовольнив позовну вимогу ОСОБА_2 про стягнення з НАСК ОРАНТА на його користь в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою на суму 69 116,49 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди та вважає доведеними доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду покладається на володільця джерела. Разом з тим метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, статтею 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується ПАТ НАСК Оранта , що між НАСК Оранта та ФК Кегичівське 23.05.2015 року було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/2916208 строком на один рік, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є ГАЗ-3301Ю державний номер НОМЕР_1 .

Згідно умов зазначеного договору ліміт відповідальності на одного потерпілого з шкоду, заподіяну життю, здоров`ю становить 100000 грн, заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 50000 грн, франшизу встановлено у розмірі 510 грн.

Відповідно до п.9.4 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до ст.12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза про відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров`ю потерпілих не застосовується.

Відповідно до п.30.2 ст.30 зазначеного закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортно засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , та відповідно до п.36.1 ст.36 якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою,

Суд першої інстанції всупереч вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України та у контексті вказаної норми п.36.1 ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не надав належної оцінки тому, що розмір відповідальності страхової компанії обмежений вказаними умовами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у 50000 грн. (ліміт відповідальності) та що франшиза згідно цього договору складає 510 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами скарги про те, що з НАСК Оранта на користь ОСОБА_2 підлягає стягнення страхове відшкодування в межах визначеного договором страхування ліміту відповідальності, із вирахуванням франшизи.

Враховуючи вимоги п.36.1 ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до стягнення із страховика підлягає 49490 грн, а саме: 50000 грн (страхова сума відповідно до договору від 23.02.2015 №АЕ/2916208, ліміт відповідальності страхової компанії) - 510 грн (сума франшизи відповідно до договору) = 49490 грн.

Оскільки судом першої інстанції стягнута з НАСК Оранта мінімальна ставка судового збору у розмірі 840,80 грн, перерозподілу судові витрати не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що відповідно до п.п 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині визначення суми страхового відшкодування.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374ч.1 п.1, 376 , 381 , 382-384 ЦПК України , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2020 рокув частині стягнення з НАСК Оранта на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди, завданої ДТП у розмірі 69116,49 грн змінити.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії Оранта (ЄДРПОУ 35973718, місцезнаходження: м.Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 49490 грн.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15 вересня 2021 року.

Головуючий - В.Б. Яцина

Судді - І.В. Бурлака.

О.М. Хорошевський.