Постанова

від 04.11.2020 по справі 753/23174/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року місто Київ.

Справа 753/23174/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/13483/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Желепи О.В.,

суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.

секретар судового засідання Миронюк І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року (у складі судді Трусової Т.О., інформація щодо дати складення повного тексту відсутня)

в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки земельної ділянки, що є у спільній частковій власності,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 р. ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , відповідач) про виділ в натурі частки земельної ділянки загальною площею 0,0569 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:846:0058, згідно з варіантом розподілу, зазначеному у висновку експерта № 1-02/11 від 02.11.2018.

Позов обґрунтований такими обставинами. На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом сторони набули у власність в рівних частках вищевказану земельну ділянку. Сторони не можуть домовитися про спільне володіння та користування майном, його утримання і збереження, чим порушується право позивача на розпорядження своєю власністю. Згідно з висновком Українського центру судових експертиз існує технічна можливість поділу земельної ділянки.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року відмовлено у задоволені позову.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав відповідно до поштової відмітки 28.09.2020 року апеляційну скаргу (а.с. 78), в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушення норм матеріального права.

Вказує на те, що суду не були надані докази, знаходження на земельній ділянці будівель та споруд, а також докази знаходження зелених насаджень та докази порушення прав відповідача, в разі поділу земельної ділянки за запропонованими варіантами.

Ухвалою від 08жовтня 2020 року Київським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження в даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

15.10.2020 ОСОБА_3 отримала копію ухвали по відкриття апеляційного провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 просила залишити рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року без змін.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено.

ОСОБА_2 та її сестрі ОСОБА_3 належить на праві спільної власності в рівних частках земельна ділянка для ведення садівництва загальною площею 0,0569 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:846:0058, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 28.04.2005 державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Новицькою Р.М., зареєстрованим у реєстрі за № 6-570, та державними актами на право власності на земельну ділянку від 27.07.2006 та від 23.05.2006 (а.с. 4-6).

Позивач посилається на те, що сторони не можуть домовитися про спільне володіння та користування земельною ділянкою і угоди про спосіб її поділу в натурі між ними не досягнуто, у зв`язку з чим вона і звернулася до суду з даним позовом.

Правовідносини, які виникають у зв`язку зі здійсненням права спільної часткової власності, регулюються нормами цивільного законодавства, а щодо земельної ділянки - ще і земельного закону.

Так, за правилом, встановленим статтею 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до положень частини 1 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За нормою статті 88 Земельного кодексу України володіння користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

У статті 183 ЦК України визначено принцип поділу речей на подільні та неподільні. За положеннями цієї норми подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, а неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що спірна земельна ділянка є неподільною, а наданий позивачем висновок є неналежним та недопустимим доказом .

Колегія суддів з таким висновком погодитись не може, оскільки ті обставини справи які суд вважав встановленими є недоведеними відповідачем.

Відповідно до висновку експерта №1-02/11 від 02.11.2018. за результатами проведення експертного земельно-технічного дослідження з технічної точки зору поділ в натурі земельної ділянки площею 0,0569 га (кадастровий номер 8000000000:90:846:0058), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до часток співвласників, а саме: Ѕ та Ѕ можливий. Варіант розподілу викладений в дослідницькій частині та зображено в додатку до висновку на 1 арк.

Пояснення відповідача про те, що на земельній ділянці знаходяться будівлі та зелені насадження, які не враховані під час поділу є не підтверджені жодними доказами.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач пояснила, що в неї відсутня будь-яка технічна документація на будівлі, які знаходяться на земельній ділянці.

За змістом ч.І ст.376 ЦК України самочинним вважається будівництво жилого будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Отже, виходячи зі змісту цієї норми, самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до ч.І ст.376 ЦК України.

Наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості (ч.2 ст.376 ЦК України).

Самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами ст.ст. 364, 367 ЦК України.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-286цс15 та Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 61 -44133св 18.

З огляду на те, що у відповідача відсутня будь-яка технічна документація на споруди про які вона зазначає в поясненні, а також вищенаведені вимоги закону, колегія суддів приходить до висновку, що експерт правомірно при вирішенні питання щодо поділу земельної ділянки не враховував такі споруди.

Решта висновків суду, якими суд мотивував підстави для не прийняття поданого позивачем висновку спеціаліста, ґрунтуються виключно на поясненнях відповідача та припущеннях суду.

Посилання суду на неможливість використання земельної ділянки за призначенням після її поділу з огляду на будівельні норми є безпідставні з огляду на те, що будівництво садового будинку на виділеній під садівництво ділянці є не обов`язковим. Жодна з сторін на даний час не використовує спірну земельну ділянку за призначенням, а відповідно поділ її в натурі не призведе до порушення прав сторін та надасть можливість реалізувати їх право власності шляхом продажу виділеної частини.

Відповідач не довела, що в разі здійснення поділу землі за запропонованими варіантами будуть порушуватись її права, так як не надала суду ні доказів знаходження багаторічних насаджень ні їх вартості, ні доказів, що у вартісному визначенні земельна ділянка , що виділяється відповідачу буде коштувати дорожче ніж та, що виділяється їй.

Також відповідач пояснила, що вона не користується ні спірною ділянкою ні зазначеними будівлями та вона не має бажання проводити будь-яку експертизу, якою було б встановлено, що спірна земельна ділянка не підлягає поділу .

Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам) стаття 113 чинного ЦПК України).

З огляду на те, що суду не було надано належних та допустимих доказів тому, що спірна земельна ділянка є неподільною, а висновок спеціаліста, наданий позивачем не спростовано, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позову, не вирішив спір між співвласниками та ухвалив незаконне та не обґрунтоване рішення.

Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що ті обставини справи, які суд вважав встановленими є недоведеними, рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Спірна земельна ділянка підлягає поділу з одночасним припиненням на неї спільної власності сторін.

Позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими , а тому підлягають до задоволення.

Суд ухвалив:

Виділити в натурі належну на праві власності ОСОБА_2 земельну ділянку площею 284,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі належну на праві власності ОСОБА_3 земельну ділянку площею 284,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Межі розподілу земельних ділянок прокласти по лініях, вказаних відповідно до схематичного зображення розподілу земельної ділянки варіанту №1 додатку до Висновку експерта №1-02/11 від 02.11.18:

ОСОБА_2 (1/2) земельну ділянку площею 284, 5 кв. м., що має форму неправильного багатокутника 3а-2а-2-3-3а;

ОСОБА_3 (1/2) земельну ділянку площею 284, 5 кв. м., що має форму неправильного багатокутника 4-1-2а-3а-4.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у суді першої інстанції - 704 грн. 80 коп. та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції - 1057 грн. 20 коп., то суд апеляційної інстанції на підставі ст. 4 Закону України Про судовий збір , ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 1762 грн. 00 коп..

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 , 37 6 , 382 ЦПК України , суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 травня 2020 року - скасувати, ухвалити нове.

Позов задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 0,0569 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 8000000000:90:846:0058).

Виділити в натурі належну на праві власності ОСОБА_2 земельну ділянку площею 284,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі належну на праві власності ОСОБА_3 земельну ділянку площею 284,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Межі розподілу земельних ділянок прокласти по лініях, вказаних відповідно до схематичного зображення розподілу земельної ділянки варіанту №1 додатку до Висновку експерта №1-02/11 від 02.11.18:

ОСОБА_2 (1/2) земельну ділянку площею 284, 5 кв. м., що має форму неправильного багатокутника 3а-2а-2-3-3а;

ОСОБА_3 (1/2) земельну ділянку площею 284, 5 кв. м., що має форму неправильного багатокутника 4-1-2а-3а-4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 листопада 2020 року.

Головуючий

Судді