Постанова

від 06.11.2020 по справі 346/23/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 346/23/17

провадження №61-22208 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду : Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

відповідачі: Коломийська міська рада Івано-Франківської області, обслуговуючий кооператив Чорновола ;

третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області;

представник відповідача - ОСОБА_4 ;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2019 року у складі судді П`ятковського В. І. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Томин О.О.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, обслуговуючого кооперативу Чорновола (далі - ОК Чорновола ), третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання рішення незаконним та його скасування .

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року № 245-5/2016 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надано в оренду ОК Чорновола для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку земельну ділянку площею 836,0 кв. м по АДРЕСА_1 строком на 5 років за рахунок земель міської ради.

Спірна земельна ділянка відносилась до земель міської ради, а тому згідно зі статтею 134 ЗК України питання її оренди повинно було вирішуватися на земельних торгах. Він є членом територіальної громади і при наявності відкритого конкурсу взяв би участь у земельних торгах. Натомість, оскаржуваним рішенням відповідач незаконно надав перевагу обслуговуючому кооперативу, чим позбавив його права участі в конкурсі та на отримання цієї земельної ділянки під забудову. Оскільки рішення прийнято з порушенням вимог земельного законодавства України.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року № 245-5/2016.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Скасовано заборону Коломийській міській раді Івано-Франківської області та ОК Чорновола вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 836,0 кв. м по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610600000:16:001:0171, встановлену ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2018 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташовані житлові багатоквартирні будинки в„–в„– 25 , 27 , за якими закріплено земельні ділянки площею 713, 43 кв. м та 218,74 кв. м відповідно, що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 23 квітня 1953 року № 142, яким зареєстровано земельні ділянки на право користування за будинковолодіннями АДРЕСА_3 . Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що рішення міської ради порушує його права та що спірна земельна ділянка є вільною. Крім того, це рішення прийнято з додержанням вимог земельного законодавства, на підставі належних проектних документів та в межах повноважень органу місцевого самоврядування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що відведення земельної ділянки в оренду ОК Чорновола площею 836,0 кв. м по АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку проведено на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством з дотриманням вимог статей 118, 123, 151 ЗК України. Передача в оренду кооперативу спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів здійснена відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що рішення міської ради порушує його права. ОСОБА_2 як член територіальної громади не наділений чинним законодавством України повноваженнями виступати від імені та в інтересах територіальної громади, у тому числі шляхом звернення до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 346/23/17 з Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області .

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оспорюваним рішенням міської ради порушено його охоронюваний законом інтерес, оскільки згідно з вимогами статті 124 ЗК України передача земельних ділянок в оренду здійснюється за результатами земельних торгів і він мав право одержати спірну вільну частину земельної ділянки в оренду шляхом участі в земельних торгах.

Як мешканець м. Коломия Івано-Франківської області, він є членом територіальної громади міста, тому має гарантоване державою право приймати участь у вирішенні питань територіальної громади, зокрема приймати участь у громадських слуханнях, яке котре відбулось по цьому питанню і оскаржити рішення міської ради, яке прийнято всупереч інтересам громади та вимогам закону. При законній передачі земельної ділянки в оренду за результатами земельних торгів до бюджету громади поступили б значні кошти, які можна було б використати на користь громади.

Передача земельної ділянки в оренду у спосіб, який, на його думку, суперечить закону. позбавила його можливості використати встановлене законом право взяти участь в земельних торгах та одержати в оренду вільну земельну ділянку. Отже, рішення міської ради, порушує, на його думку, його права, як громадянина України.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 18 лютого 2016 року № 245-5/2016 року Про надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду ОК Чорновола земельну ділянку площею 836,0 кв. м по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2610600000:18:001:0171) терміном оренди 5 років для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель міської ради з встановленням орендної плати відповідно до статті 288 ПК України, Положення про оренду земельних ділянок у м. Коломиї та порядок розрахунку орендної плати на земельні ділянки (а.с. 3, т. 1).

На спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташовані житлові багатоквартирні будинки в„–в„– 25 , 27 , за якими закріплено земельні ділянки площею 713,43 кв. м та 218,74 кв. м відповідно, що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 23 квітня 1953 року № 142, яким зареєстровано земельні ділянки на право користування за будинковолодіннями в„–в„– 25 , АДРЕСА_4 , площею 713,43 кв. м та 218,74 кв. м відповідно (а.с. 124).

Факт реєстрації за будинком АДРЕСА_2 земельної ділянки загальною площею 713,43 кв. м, з яких: 363,7 кв. м - під будівлями (з них 264,10 кв. м під житловими), а за будинком в„– 27 - площею 221,00 кв. м (під жилим будинком), доводиться також матеріалами інвентаризаційної справи (а.с. 12-13, т. 2).

Відповідно до кадастрового плану спірної земельної ділянки, виготовленого під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, будинки № 25 та в„–27 є прилеглими (а.с. 61, т. 1).

Судом встановлено, що співвласники будинку АДРЕСА_2 відчужили належні їм квартири та нежитлові приміщення ОК Чорновола , а співвласники будинку в„– 27 вступили в члени кооперативу та згідно з протоколами №№ 4, 5, 7, 8 загальних зборів засновників (членів) від 09 грудня 2015 року внесли своє майно в якості внесків до пайового фонду кооперативу. Також членами кооперативу є власники нерухомого майна в будинку в„– 25 , що підтверджується протоколом загальних зборів від 10 грудня 2015 року № 9 (а.с. 68-72, 130 т. 1).

Згідно з листом управління захисту економіки в Івано-Франківській області від 18 квітня 2016 року № АН-3/39-108/02-2016 року перевіркою встановлено, що відведення земельної ділянки в оренду ОК Чорновола площею 836,0 кв. м по АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку проведено на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством з дотриманням вимог статей 118, 123, 151 ЗК України. Передача в оренду кооперативу спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів здійснена в рамках чинного законодавства (а.с. 125, 126-127 т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

У рішенні Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 16 ЦК України, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб, передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, або у спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Відповідності до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або прав на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно з частиною п`ятою статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно положень статей 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач обґрунтовував порушення своїх прав прийняттям Коломийською міською радою Івано-Франківської області рішення від 18 лютого 2016 року № 245-5/2016, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду ОК Чорновола земельну ділянку площею 836,0 кв. м на АДРЕСА_1 терміном на 5 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель міської ради.

Проте матеріали справи не містять відомостей про те, що до ухвалення міською радою оспорюваного рішення позивач виявляв намір отримати в користування (оренду) спірну земельну ділянку та звертався з цього приводу до міської ради.

Вирішуючи спір, суди на підставі належним чином оцінених доказів дійшли правильного висновку про те, що відведення земельної ділянки в оренду ОК Чорновола площею 836,0 кв. м по АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку проведено на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством з дотриманням вимог статей 118, 123, 151 ЗК України. Передача в оренду кооперативу спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів здійснена в рамках чинного законодавства. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що рішення міської ради порушує його права або охоронювані законом інтереси.

Посилання позивача на те, що він, як член територіальної громади міста, має право звертатися до суду з позовом про захист прав та інтересів територіальної громади, безпідставні, оскільки позивач, як член територіальної громади міста вправі вирішувати певні питання місцевого значення, але виключно тими способами, які встановлені Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , наприклад, шляхом участі у місцевому референдумі, загальних зборах громадян тощо. Представляти відповідні територіальні громади, здійснювати від їх імені та в їх інтересах повноваження та функції місцевого самоврядування уповноважені лише сільські, селищні та міські ради як представницькі органи місцевого самоврядування (стаття 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара