Рішення

від 10.11.2020 по справі 922/2403/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2020 р.Справа № 922/2403/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Політучій В.В.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом"

(вх. № 24676 від 23.10.2020) про відшкодування судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост ПАК+", м. Харків про стягнення 264627,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.10.2020 у справі № 922/2403/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю"Рост ПАК+":

190593,54 грн. заборгованості за договором;

29311,73 грн. пені;

24534,45 грн. інфляційних втрат;

7247,28 грн. 3% річних;

12940,00 грн. збитків за пошкодження переданого в оренду обладнання;

3969,41 грн. судового збору.

В процесі розгляду справи судом на стадії судових дебатів представник позивача оголосив заяву про подальший розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які будуть подані протягом п`яти днів після винесення рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" звернулось до господарського суду Харківської області з клопотанням (вх. № 24676 від 23.10.2020), в якому просить суд вирішити питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають сплаті.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2020 зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.11.2020; запропоновано відповідачу надати через канцелярію суду письмові пояснення щодо поданої позивачем заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач своїм правом щодо подачі письмових пояснень на заяву позивача не скористався.

У зв`язку з відпусткою судді Байбака О.І., на підставі рішення зборів суддів господарського суду Харківської області від 14.05.2014, сторін повідомлено про перенесення судового засідання у справі № 922/2403/20 з 02.11.2020 о 12:30 год. на 10.11.2020 о 12:00 год.

На судове засідання 10.11.2020 сторони своїх уповноважених представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення останніх про дату, час та місце розгляду справи, і останні в розумінні ст. 120 ГПК України вважаються належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 26203 від 10.11.2020), в якому просить суд відкласти розгляд клопотання про розподіл судових витрат на іншу дату з посиланням на зайнятість в іншому судовому процесі.

Однак, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивач, як юридична особа, не позбавлений можливості в разі зайнятості одного свого представника іншою роботою, направити в судове засідання іншого представника.

Таким чином, зазначені в клопотанні мотиви для відкладення розгляду справи, судом не визнаються поважними.

За таких обставин клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Розглянувши клопотання позивача про розподіл судових витрат (вх. № 24676 від 23.10.2020), суд зазначає наступне.

За приписами ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При винесенні рішення господарського суду Харківської області від 19.10.2020 по справі № 922/2403/20 судом не здійснено розподіл витрат на професійну правничу допомогу які поніс позивач, оскільки, як вже зазначено, представник позивача до прийняття судом рішення оголосив заяву про подальший розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які будуть подані протягом п`яти днів після винесення рішення.

Оскільки такі докази позивачем подано разом з клопотанням (вх. № 24676 від 23.10.2020), зазначені обставини є підставами для винесення додаткового рішення.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвокатського бюро з метою надання останнім правової допомоги, в т. ч. пов`язаної зі зверненням до суду з позовом у даній справі.

Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем (далі за текстом - клієнт) та адвокатським бюро «Олександра Нежельська» (далі за текстом - бюро) укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/20 від 10.07.2020 (а. с. 165-166), за умовами якого клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду необхідну правову допомогу, яка полягає у захисті та представництві, та наданні інтересів клієнта, на умовах і в порядку, що визначені договором. Правова допомога надається за зверненням клієнта, яке може бути подано у будь-якій формі, в тому числі, усній (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.1 додатку № 1 від 10.07.2020 до договору в межах виконання останнього бюро здійснює представництво інтересів клієнта з метою вирішення спору за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост ПАК+" та може надавати наступні послуги:

правовий аналіз спору, вивчення та аналіз положень договору оренди обладнання, судової практики, надання консультацій та правового висновку щодо наявності підстав для звернення із позовом до господарського суду - 3500,00 грн;

складання тексту позовної заяви для подання до місцевого господарського суду - 4500,00 грн;

здійснення розрахунку пені, інфляційних та 3% річних до позовної заяви, формування позовної заяви (систематизація доказів, додатків, відправлення на адресу сторін, тощо) для подання до господарського суду - 5500,00 грн;

підготовка відповіді на відзив на позовну заяву (за потреби) - 3500,00 грн;

представництво клієнта у місцевому господарському суді - 5000,00 грн незалежно від кількості судових засідань.

Додатковою угодою № 1 від 17.09.2020 до договору сторони дійшли згоди викласти п. 2.2 договору в наступній редакції: Клієнт в строк 90 (дев`яносто) календарних днів зобов`язаний сплатити вартість наданих бюро послуг, відображених в акті виконаних робіт, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок бюро .

Таким чином, названі витрати позивача на оплату послуг адвоката є очікуваними, та мають бути сплачені у передбачений сторонами строк після винесення судом рішення у даній справі.

Згідно з підписаним між сторонами актом наданих послуг б/н від 05.10.2020, адвокатське бюро надало позивачу послуги, передбачені договором про надання правової допомоги № 01-07/20 від 10.07.2020 на суму 18500,00 грн. згідно з переліком, який містить даний акт (а. с. 168).

З посиланням на зазначені договір, акти, опис позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 18500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Суд констатує, що відповідач в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не надав суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Також відповідач не звертався до суду і з клопотанням про зменшення таких витрат.

Розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В акті виконаних робіт за договором від 05.10.2020 сторони договору про надання правової допомоги конкретизували які саме послуги надало бюро в рамках цього договору та їх вартість.

Враховуючи викладене, а також те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, вони є співрозмірними щодо ціни позову, ступеня складності спору та витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги; що відповідач будь-яких заперечень стосовно розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, відповідних доказів суду не надав, в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність розподілу судових витрат виходячи з суми сплачених позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі 18500 грн.

З огляду на викладене, за наслідками розгляду даної справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 18500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти додаткове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост ПАК+" (адреса: 61085, м. Харків, вул. Поздовжня, буд. 1, кв. 79; код ЄДРПОУ: 39186050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" (адреса: 61100, м. Харків, вул. Танкопія, буд. 14, корп. А, кв. 70; код ЄДРПОУ 37094529) 18500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.І. Байбак