ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7648/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1"; 2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни про визнання протиправними дій та скасування рішення,
за участю представників:
позивача - Черей О. В.;
відповідача-1 - Прокопенко Т. Ю.;
відповідача-2 - Прокопенко Т. Ю.;
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У червні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1" (далі - ТОВ "БСД-1") та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни (далі - приватний нотаріус) у якому, у якому з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 12.07.2019 № 010-0/295 просило:
- визнати протиправними дії ТОВ "БСД-1", що має ідентифікаційний код: 30310317 (попередні найменування - ТОВ "Синонім", ТОВ "Мірасол") щодо звернення до нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни із заявами про вчинення реєстраційних дій, що мають наслідком припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та заборони, накладені на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3 (двокімнатну квартиру № 1 загальною площею 194,20 м 2 ; двокімнатну квартиру № 2 загальною площею 186,50 м 2 ), у зв`язку із укладенням Іпотечного договору від 27.01.2010 № 151110Z25, що мають індексні номери: 30006561, 30006528, 30006852, 30006840;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни, що мають індексні номери: 30006561; 30006528; 30006852; 30006840 про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та заборони, накладені на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3 (двокімнатну квартиру № 1 загальною площею 194,20 м 2 ; двокімнатну квартиру № 2 загальною площею 186,50 м 2 ), у зв`язку із укладенням Іпотечного договору № 151110225 від 27.01.2010 та зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксану Федорівну скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію припинення іпотек, які (іпотеки) мали номери записів про іпотеку: № 14922213, № 14922613; записи про реєстрацію припинення обтяжень, які (обтяження) мали номери записів про обтяження: № 14922163, №1 4922594 та відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: записи про іпотеку: № 14922213, № 14922613; записи про обтяження: № 14922163, № 14922594.
1.2. Позивач акцентує, що 10.06.2016 ТОВ "Мірасол" звернулося до приватного нотаріуса із заявами про державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на квартиру № 1 загальною площею 194,2 м 2 , що розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, та про державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на квартиру № 2 загальною площею 186,5 м 2 , що розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3. Підставою для прийняття приватним нотаріусом вказаних рішень у Державному реєстрі прав зазначені рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та від 10.06.2016 у справі № 910/21911/14.
1.3. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.06.2016 Господарським судом міста Києва не приймалося рішення у справі № 910/21911/14, а резолютивна частина рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14 не містить вказівок державному реєстратору внести записи про реєстрацію припинення іпотеки та обтяження, зокрема, за договором іпотеки від 27.01.2010 № 151110Z25.
Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016, позов ТОВ "Мірасол" до ПАТ "КБ "Актив-Банк", третя особа - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", про визнання договорів укладеними та визнання договорів дійсними, задоволено повністю; вирішено вважати укладеними та визнати дійсними, укладені між ТОВ "Мірасол" та ПАТ "КБ "Актив-Банк" договори купівлі-продажу нерухомого майна, що було передано в іпотеку позивачу. Проте постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 зазначені рішення і постанову скасовано, а справу № 910/21911/14 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Отже, позивач вважає, що у приватного нотаріуса не було правових підстав для прийняття на підставі зазначених рішень Господарського суду міста Києва рішень про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та обтяження, вчинені на підставі договору іпотеки від 27.01.2010 № 151110Z25.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14 за позовом ТОВ "Синонім" (після перейменування - ТОВ "Мірасол", а в послідуючому ТОВ "БСД-1") до ПАТ "КБ "Актив-Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ Укрексімбанк" про визнання договорів укладеними та визнання договорів дійсними, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016, позов задоволено повністю. Визнано укладеними між ТОВ "Мірасол" (після перейменування - ТОВ "БСД-1") і ПАТ "КБ "Актив-Банк" договори купівлі-продажу нерухомого майна, а саме:
- № 1 (нежитлові приміщення з № 64 по № 68 (групи приміщень № 3), № 3, 4, 5 (групи приміщень № 4), з № І по № ХVI підвалу, з № 1 по № 48 (групи приміщень № 3), № 1 (групи приміщень № 4), з № І по № ХХ першого поверху, з № 1 по № 32 (групи приміщень № 5), з № І по № ІV другого поверху, з № 1 по № 26 (групи приміщень № 6), з № І по № ІV третього поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 7), з № І по № VІ четвертого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 8), з №№ І, ІІ, ІІІ п`ятого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 9), з №№ І, ІІ, ІІІ шостого поверху - офіси загальною площею 3 904,90 м 2 , що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3 (Літера А) та належить на праві власності ПАТ "КБ "Актив-Банк" на підставі свідоцтва від 09.04.2009 про право власності, серія САС № 241694, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єкт зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 16.06.2009, що записано у реєстрову книгу № 30п-223 за реєстровим № 3429 п; інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості;
- № 2 (підземний паркінг, загальною площею 409,60 м 2 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, та належить на праві власності ПАТ "КБ "Актив-Банк" на підставі свідоцтва від 27.08.2009 про право власності, серія САС № 746739, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єкт зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 11.09.2009, що записано у реєстрову книгу № 30п-224 за реєстровим № 3429-П; інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості;
- № 3 (квартира № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, що складається з 2-х кімнат, житловою площею 110,70 м 2 , загальною площею 194,20 м 2 , та належить на праві власності ПАТ "КБ "Актив-Банк" на підставі свідоцтва від 27.08.2009 про право власності, серія САС № 746737, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єкт зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 16.06.2009, що записано у реєстрову книгу № 254-6 за реєстровим № 9289; інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості;
- № 4 (квартира № 2, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, що складається з 2-х кімнат, житловою площею 84,80 м 2 , загальною площею 186,50 м 2 та належить на праві власності ПАТ "КБ "Актив-Банк" на підставі свідоцтва від 27.08.2009 про право власності, серія САС № 746738, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Об`єкт зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 16.06.2009, що записано у реєстрову книгу № 254-6 за реєстровим № 9289; інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості.
2.2. Зазначеними судовими рішеннями встановлено, зокрема, що:
- станом на день прийняття рішення ПАТ "КБ "Актив-Банк" перебуває в процедурі ліквідації;
- процедура ліквідації банку здійснюється у особливому порядку, який регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається;
- з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку відповідне майно по суті втрачає властивості майна, правовий режим якого регулюється спеціальними нормами законодавства про іпотеку, і не може розглядатися як таке, на яке розповсюджуються умови іпотечних договорів. Стосовно майна діє правовий режим щодо розпорядження, реалізації, скасування обтяжень та обмежень на розпорядження тощо, встановлений нормами Закону. З огляду на вказане, з дня призначення уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк", тобто з 24.12.2014, втратили чинність обмеження на розпорядження майном, які виникли у зв`язку з обтяженням майна іпотекою;
- згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів;
- статтею 4 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Згідно з частиною 2 статті 593 ЦК України у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані;
- оскільки норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними та мають пріоритет перед іншим законодавством у регулюванні правовідносин ліквідації банків, а з дня призначення уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" втратили чинність обмеження на розпорядження майном, які виникли у зв`язку з обтяженням майна іпотекою, тому підлягає скасуванню також і державна реєстрація обтяження майна, що є предметом іпотеки.
2.3. ТОВ "Мірасол" 10.06.2016 звернулося до нотаріуса із заявами про державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на квартиру № 1 загальною площею 194,2 м 2 , що розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська 3, та про державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на квартиру № 2 загальною площею 186,5 м 2 , що розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3.
2.4. Для державної реєстрації припинення обтяжень ТОВ "Мірасол" було надано нотаріусу рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/21911/14.
2.5. Нотаріусом були прийняті рішення про державну реєстрацію прав, а саме:
- рішення від 10.06.2016 № 30006561, яким припинено іпотеку на квартиру № 1 загальною площею 194,2 м 2 , що розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, номер запису про іпотеку 14922213; підстава: рішення суду, серія та номер: 910/21911/14, виданий 10.06.2016;
- рішення від 10.06.2016 № 30006528, яким припинено заборону на квартиру № 1 загальною площею 194,2 м 2 , що розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, номер запису про обтяження 14922163; підстава: рішення суду, серія та номер: 910/21911/14, виданий 10.06.2016; підстава: рішення суду, серія та номер: 910/21911/14, виданий 24.12.2015;
- рішення від 10.06.2016 № 30006852, яким припинено іпотеку на квартиру № 2 загальною площею 186,5 м 2 , що розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, номер запису про іпотеку 14922613; підстава: рішення суду, серія та номер: 910/21911/14, виданий 10.06.2016;
- рішення від 10.06.2016 № 30006840, яким припинено заборону на квартиру № 2 загальною площею 186,5 м 2 , що розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, номер запису про обтяження 14922594; підстава: рішення суду, серія та номер: 910/21911/14, виданий 10.06.2016.
2.6. Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/21911/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
2.7. Під час нового розгляду справи № 910/21911/14 рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017, позов задоволено.
2.8. Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі № 910/21911/14 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
2.9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верхового суду від 26.09.2018, позов ТОВ "БСД-1" задоволено повністю, визнано дійсними та укладеними договори купівлі-продажу нерухомого майна на зазначених в резолютивній частині умовах.
2.10. Відповідно до інформації (станом на 05.06.2019) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо:
квартири № 1 нотаріусом внесено такі записи:
- 10.06.2016 запис про право власності № 14922297; власник - ТОВ "Мірасол"; підстава виникнення права власності - рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14 (11.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лілеєвою Мариною Михайлівною внесено запис щодо припинення права власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 286, виданого 11.06.2016 нотаріусом Лілеєвою М. М.);
- 11.06.2016 запис про право власності № 14927532; власник - ТОВ "Сонас"; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія та номер 286, виданий 11.06.2016, видавник - нотаріус Лілеєва М. М. (11.06.2019 нотаріусом Лілеєвою М. М. внесено запис про припинення права власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 289, виданого 11.06.2016 нотаріусом Лілеєвою М. М.);
- 11.06.2016 запис про право власності № 14927624; власник - ТОВ "Сонас"; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія та номер 289, виданий 11.06.2016 приватним нотаріусом Лілеєвою М. М. (19.03.2019 нотаріусом внесено запис щодо припинення права власності на підставі постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2016 у справі № 910/21911/14);
- 19.02.2019 запис про право власності № 30363826; власник - ПАТ "КБ "Актив-Банк"; підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, серія та номер - б/н, виданий Київською міською державною адміністрацією 27.08.2009 (04.03.2019 нотаріусом внесено запис щодо припинення права власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/21911/14);
- 04.03.2019 запис про право власності № 30552613; власник - ТОВ "БСД-1"; підстава виникнення права власності - рішення суду, серія та номер 910/21911/14, виданий Господарським судом міста Києва 28.11.2017;
квартири № 2 нотаріусом внесено такі записи:
- 11.06.2016 запис про право власності № 14922634; власник - ТОВ "Мірасол"; підстава виникнення права власності - рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 у справі № 910/21911/14 (11.06.2016 нотаріусом Лілеєвою М. М. внесено запис щодо припинення права власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 287, виданого 11.06.2016 нотаріусом Лілеєвою М. М.);
- 11.06.2016 запис про право власності № 14927583; власник - ТОВ "Сонас"; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу, серія та номер 287, виданий 11.06.2016 нотаріусом Лілеєвою М .М. (19.02.2019 нотаріусом внесено запис про скасування права власності на підставі постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2016 у справі № 910/21911/14);
- 19.02.2019 запис про право власності № 30364512; власник - ПАТ "КБ "Актив-Банк"; підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, серія та номер - б/н, виданий Київською міською державною адміністрацією 27.08.2009 (04.03.2019 нотаріусом внесено запис щодо припинення права власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/21911/14);
- 04.03.2019 запис про право власності № 30552675; власник - ТОВ "БСД-1"; підстава виникнення права власності - рішення суду, серія та номер 910/21911/14, виданий Господарським судом міста Києва 28.11.2017.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 (суддя Марченко О. В.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване посиланнями на те, що документом, який підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, може бути рішення суду, що набрало законної сили, стосовно права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а для проведення держаної реєстрації права власності на нерухоме майно подається рішення суду, яким визнані або встановлені факт щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Товариством, як заявником, було подано нотаріусу рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/21911/14, в яких встановлені факти припинення всіх без виключення обтяжень та обмежень на майно ПАТ "КБ "Актив-Банк", в тому числі тих, що виникли у зв`язку з обтяженням майна іпотекою. Також зазначеними судовими рішеннями було встановлено, що підлягає скасуванню і державна реєстрація обтяження майна, яка є предметом іпотеки.
Отже, 10.06.2016 нотаріусом були прийняті правомірні рішення № 30006561, № 30006528, № 30006852, № 30006840 та правомірно проведена державна реєстрація припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за Договором іпотеки № 151110Z25.
Той факт, що в подальшому зазначені рішення у справі № 910/21911/14 були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, не впливає на правомірність рішень про державну реєстрацію прав, які були прийняті нотаріусом 10.06.2016. Станом на 10.06.2016 ні нотаріус, ані Товариство не могли знати, що рішення суду, на підставі якого здійснені реєстраційні дії, буде скасовано.
Суд зазначив, що вимога позивача в частині визнання протиправними дій Товариства щодо звернення до приватного нотаріуса із заявами про вчинення реєстраційних дій, що мають наслідком припинення в Державному реєстру прав записів про іпотеку та заборони, не відповідає способам захисту, визначеним законом, а також не є ефективним способом захисту, який може бути застосований судом. Така вимога не відповідає змісту порушеного права, та наслідкам, які потягло за собою ймовірне порушення права позивача. Задоволення позовних вимог про визнання дій Товариства протиправними не може призвести до відновлення порушених прав позивача, а саме до поновлення іпотеки, оскільки навіть внаслідок задоволення позову записи про припинення іпотеки та заборони на нерухоме майно не буде виключено із Державного реєстру прав.
3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 (колегія суддів у складі: Ходаківська І. П., Євсіков О. О., Владимиренко С. В.,) рішення суду першої інстанції частково скасовано, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію припинення іпотек, які (іпотеки) мали номери записів про іпотеку: №№ 14922213, 14922613; записи про реєстрацію припинення обтяжень, які (обтяження) мали номери записів про обтяження: №№ 14922163, 14922594.
Стягнути з ТОВ "БСД-1" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 7 684,00 грн судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовити".
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі № 910/7648/19 залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з наступного:
- вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та заборони, накладені на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3 (двокімнатну квартиру № 1 загальною площею 194,20 м 2 ; двокімнатну квартиру № 2 загальною площею 186,50 м 2 ), у зв`язку із укладенням від 27.01.2010 Іпотечного договору № 151110Z25, не відповідають способам захисту, визначеним законом, а також не є ефективним способом захисту, який може бути застосований судом, оскільки рішення суб`єкта державної реєстрації прав про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та заборони, накладені на нерухоме майно із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому, після внесення такого запису, скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про припинення державної реєстрації іпотеки та обтяжень на нерухоме майно. При цьому суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 04.09.2018 у справі № 915/127/18;
- оскільки постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 910/21911/14, з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, на підставі яких приватним нотаріусом були вчинені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію припинення іпотек, які (іпотеки) мали номери записів про іпотеку: №№ 14922213, 14922613, записи про реєстрацію припинення обтяжень, які (обтяження) мали номери записів про обтяження: №№ 14922163, 14922594, а також враховуючи те, що скасовані судові акти не породжують жодних правових наслідків з моменту їх ухвалення, зазначені записи про реєстрацію припинення іпотек та обтяжень підлягають скасуванню з відповідним відновленням з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: записів про іпотеку: №№ 14922213, 14922613 та записів про обтяження: №№ 14922163, 14922594;
- за змістом з`ясованих судом обставин справи, іпотека виникла щодо вищезазначеного майна на підставі договору іпотеки № 151110Z25 від 27.01.2010, укладеного між позивачем та ПАТ "КБ "Актив-Банк" та була зареєстрована належним чином, шляхом внесення записів в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про іпотеку за номерами №№ 14922213, 14922613 та записів про реєстрацію обтяжень за номерами №№ 14922163, 14922594, а належні та допустимі докази того, що іпотека за вказаним договором була припинена на підставі статті 17 Закону України "Про іпотеку" сторонами суду не надані;
- відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, скасуванням незаконного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про іпотеку та обтяження, дія іпотеки та обтяження підлягає відновленню з моменту внесення про них первинного запису в Державний реєстр іпотек;
- за таких обставин, суд апеляційної інстанції вважав, що неналежним способом захисту є і зобов`язання приватного нотаріуса відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку: №№ 14922213, 14922613; записи про обтяження: №№14922163, 14922594.
При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача в частині визнання протиправними дій ТОВ "БСД-1" щодо звернення до нотаріуса із заявами про вчинення реєстраційних дій, що мають наслідком припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та заборони, не відповідає способам захисту, визначеним законом, а також не є ефективним способом захисту, який може бути застосований судом. Така вимога не відповідає змісту порушеного права позивача та наслідкам, які потягло за собою порушення права позивача.
4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
4.1. У касаційній скарзі ТОВ "БСД-1" посилається на порушення судом апеляційної інстанції положень частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та частини 1 статті 14, частини 3 статті 46, частини 2 статті 237, частини 5 статті 269 ГПК України та просить частково скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
При цьому ТОВ "БСД-1" наголошує, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та ухвалив рішення щодо позовних вимог та підстав позову, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції. Також суд застосував редакцію статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка не підлягала застосуванню, оскільки втратила чинність станом на час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у відзиві на касаційну скаргу посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах позовних вимог та правильно застосував редакцію частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки згідно з положеннями частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не міг керуватися нормою права в редакції, якої на час прийняття рішення ще не було.
5.2. Відзив на касаційну скаргу від іншого учасника справи до Верховного Суду не надходив.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
6.3. Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції послався на висловлену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 правову позицію про те, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, тому після внесення такого запису скасування рішення державного реєстратора не може бути належним способом захисту права чи інтересу позивача. За певних умов таким належним способом захисту права могло б бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (частина 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції, чинній до 16.01.2020).
6.4. Проте колегія суддів вважає наведені посилання та висновки суду апеляційної інстанції помилковими, такими, що не відповідають чинному законодавству в сфері реєстрації речових прав і не можуть призвести до відновлення порушеного права, з огляду на таке.
6.5. Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
6.6. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
6.7. Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
6.8. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
6.9. Законом України від 05.12.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.
6.10. Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону ) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону . Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
6.11. Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що, на відміну від частини 2 статті 26 зазначеного Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:
1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;
3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
6.12. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
6.13. Таким чином, колегія суддів вважає, що з 16.01.2020, тобто на час ухвалення оскаржуваної постанови, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак апеляційний суд помилково зазначив про необхідність застосування позивачем способу судового захисту, який у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а отже не спроможний надати особі ефективний захист її прав.
6.14. Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19 та від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них.
6.15. Крім того, Верховний Суд враховує, що додатковим підтвердженням наведеного висновку є пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", згідно з яким судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.
6.16. За таких обставин касаційна інстанція погоджується з доводами скаржника про те, що на час ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови, застосована ним редакція статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вже не діяла.
6.17. Зважаючи на те, що з 16.01.2020 і на час ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає про наявність достатніх підстав вважати, що за таких обставин позивач буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх порушених прав у спосіб, запропонований в оскаржуваній постанові, а саме шляхом ухвалення судового рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію речових прав на спірне нерухоме майно.
6.18. Беручи до уваги, що суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни, що мають індексні номери: 30006561; 30006528; 30006852; 30006840 про припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеки та заборони, накладені на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3 (двокімнатну квартиру № 1 загальною площею 194,20 м 2 ; двокімнатну квартиру № 2 загальною площею 186,50 м 2 ), у зв`язку із укладенням Іпотечного договору № 151110225 від 27.01.2010, через неналежність і неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного прав, з чим, як уже зазначалося, не погоджується суд касаційної інстанції, та не перевіряв доводів позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, відповідно, не надавав оцінки змісту порушеного права позивача, що не може бути встановлено судом касаційної інстанції з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України, тому оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справу слід передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
7.1. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У зв`язку з наведеним ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, а отже її не можна визнати законною та обґрунтованою.
7.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
8. Розподіл судових витрат
8.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БСД-1" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі № 910/7648/19 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя К. Пільков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2020 |
Оприлюднено | 12.11.2020 |
Номер документу | 92770774 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні