Ухвала

від 11.11.2020 по справі 911/1606/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1606/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Чумака Ю.Я., Пількова К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Приватного нотаріуса київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни,

2) Виробничого кооперативу "ЖБК "Десна",

про визнання протиправними дій, скасування рішення нотаріуса та звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2020 (відповідно до відбитку штампу Верховного Суду "Скриня" на першому аркуші касаційної скарги) Товариство з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020.

Оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 05.08.2020 у справі №911/1606/20 про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" про вжиття заходів забезпечення позову та прийнято нове рішення про забезпечення позову.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання протиправними дій, скасування рішення нотаріуса та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 28.02.2019 набув від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив Банк" (далі - Банк) право вимоги до Виробничого кооперативу "ЖБК "ДЕСНА" (далі - Боржник) за кредитним договором №0605/01 та укладеним в забезпечення його виконання договором іпотеки від 05.06.2009 (між Банком та фізичною особою), за яким в іпотеку передано земельну ділянку, що розташована на території Ірпінської міської ради Київської області площею 21,6001 га кадастровий номер: 3210900000:01:174:0490, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства (далі - предмет іпотеки). Відповідне набуття права вимоги 28.02.2019 відбулося після визнання недійсними в судовому порядку (остаточно Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 року у справі № 910/869/15-г) договорів від 25.06.2014 про відступлення прав за Кредитним договором та Іпотечним договором, укладених Банком з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп". За час вирішення спору про визнання недійсними вищенаведених договорів від 25.06.2014 про відступлення прав за кредитним договором та іпотечним договором з ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп" і до часу набуття позивачем в кінці лютого 2019 року відповідних прав вимоги, відбувалась реалізація іпотечного обтяження за волевиявленням попереднього іпотекодержателя (припинено іпотечне обтяження 12.03.2015 до визнання попередніх договорів відступлення недійсними) і в подальшому майно, яке було предметом іпотеки відчужено власником в 2017 році і перейшло у вільний оббіг, земельна ділянка була поділена одним з наступних власників і на момент звернення позивача з позовом до суду майно, яке було предметом іпотеки в новому вигляді перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд".

22.07.2020 позивач подав клопотання про забезпечення позову, в якому просило вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельні ділянки, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд", а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:002:5101, площею 1,5615 га; земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:002:5102, площею 5,0381 га; земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:002:5103, площею 5,0273 га; земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:002:5104, площею 5,0149 га; земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:002:5105, площею 5,0183 га, що знаходяться в м. Ірпені (далі - земельні ділянки).

Клопотання мотивоване необхідністю забезпечення захисту прав позивача та уникнення можливих ускладнень чи неможливості виконання рішення суду у цій справі, оскільки після його звернення до суду з позовною заявою в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зникли записи про обтяження земельних ділянок іпотекою та забороною, а в Інтернеті з явились оголошення про продаж земельних ділянок на які просить звернути стягнення позивач, що свідчить про існування ризику відчуження спірного нерухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд", оскільки останній не обмежений у праві вчинення дій направлених на відчуження спірного нерухомого майна, а отже має можливість в будь-який момент його реалізувати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 скасовано ухвалу господарського суду та прийнято нове рішення, яким задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд".

Постанова мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, оскільки інформаційними довідками з Державного реєстру обтяжень підтверджено, що станом на 09.07.2020 (тобто після звернення з даним позовом та відкриття провадження у справі ухвалою від 26.07.2020) у Державному реєстрі обтяжень відсутня інформація щодо обтяжень відповідних земельних ділянок за договором іпотеки серія номер 1569 від 05.06.2009, реєстрацію яких здійснено 23.04.2020 (поновлено запис про обтяження від 18.03.2010), а також те, що позивач у заяві про забезпечення позову просив накласти арешт на вказані земельні ділянки, адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи майно, яким забезпечено вимоги за кредитним договором №0605/01 від 06.06.2009 буде поділене чи відчужене Товариством з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" (який наразі є власником такого майна), позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення його порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Звертаючись з касаційною скаргою скаржник вказує на те, що при ухваленні постанови, апеляційним господарським судом було порушено норми процесуального права, а саме статті 136 Господарського процесуального кодексу України, а викладені в постанові апеляційної інстанції висновки суперечать правовим позиціям, висловленим у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 921/262/20, від 25.09.2020 у справі № 910/1762/20.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та оскаржуване судове рішення, Судом встановлено, що обґрунтування викладене у касаційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" не викликає розумних сумнівів щодо правильності застосування норм права апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Пунктом 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

При цьому, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kьbler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Ураховуючи факт наявності ризику відчуження спірного нерухомого майна, який може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, оскільки згідно інформації про державну реєстрацію обтяжень, відповідно до якої поновлені 22.04.2020 обтяження іпотекою відповідного нерухомого майна станом на 09.07.2020 у відповідному реєстрі відсутні, що свідчить про існування ризику відчуження спірного нерухомого майна, апеляційний господарський суд дійшов висновку про забезпечення позову.

З огляду на зазначене, Суд доходить висновку, що вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що стало обґрунтованою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваного судового рішення.

З огляду на викладене, правильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Разом з тим, колегією судів відхиляються доводи скаржника щодо неврахування апеляційним господарським судом правових позицій, висловленим у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 921/262/20, від 25.09.2020 у справі № 910/1762/20, з огляду на те, що правовий висновок у цих справах, не доводить наявності неоднакового застосування судами одних і тих самих норм процесуального права, а свідчить лише про наявність у справі № 911/1606/19 та зазначених справах різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287 - 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/1606/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Ю.Я. Чумак

К.М. Пільков