Рішення
від 10.11.2020 по справі 420/7026/20
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7026/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» (вул. Ізмаїльська, 69, м. Кілія, Одеська область, 68300, код ЄДРПОУ 37905021) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №0009403304 від 26.03.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області за результатом якої позивач просить суд:

визнати неправомірними дії ГУ ДФС в Одеській області стосовно складання акту № 000033/15-32-05-10/37905021 від 27.02.2020 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» код ЄДРПОУ 37905021 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2017 по 30.09.2019 року;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0009403304 від 26.03.2020 року в якому визначена суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку - 115 501,82 грн. і за штрафними санкціями 42 032,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в грудні 2018 р. ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» була нарахована та видана орендна плата в натуральній та грошовій формах згідно договорів оренди землі з фізичними особами, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: відомостями на видачу в натуральній та грошових формах.

Згідно розрахунку вартість орендної плати в не грошовій формі становить 5314,72 грн. в т.ч. ПДВ (на один пай), сума для розрахунку податку на доходи фізичних осіб з урахуванням коефіцієнта становить 6481,36 грн. (на один пай). Загальна кількість паїв в 2018 р. становила 206,5 (одному пайщику була видана Постанова на стягнення коштів, тому виплата в не грошовій формі була переведена в грошову і виплачена згідно виконавчого листа № 500/6297/16 виданого 12.06.2017р).

Позивач зазначає, що Податковий орган проігнорував розрахунок і доводи скаржника під час проведення планової перевірки і зробив наступні висновки:

- за 2018 рік, при вже застосованому скаржником коефіцієнту 1,21951 який був помножений на загальну суму для розрахунку податку з доходу фізичних осіб і дорівнював 1331920,47 гривень (5314,72 без застосування коефіцієнту 1,21951 = 6481,36 з застосуванням коефіцієнту за 1 пай 205.5 кількість паїв = 1331920,47) податковий орган в другий раз застосував коефіцієнт 1,21951 на підсумковий розрахунок 1331920,47 грн., і що в решті призвело до збільшення бази оподаткування на суму 292 369,86 грн. і відповідно заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 52 626,58 грн.

ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» вважає, що розрахунок податку з доходу фізичних осіб здійснений податковим органом являється хибним, і таким що передбачає подвійне застосування коефіцієнту під час нарахування доходів при визначенні податку на доходи фізичних осіб для позивача.

Також Позивач зазначив що в розрахунку штрафних санкцій, податковий орган допустив помилку оскільки TOB «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» не вчиняла протягом 1095 днів повторне ненарахування податку з доходу на користь іншого платника, а тому до останнього, якщо б і мали нараховуватися штрафні санкції (на думку позивача), то в розмірі 25 % від суми такого донарахування податку, а саме: 115 501,82 грн. * 25 % - 28875,45 гривень, ані в жодному разі 42032,82 гривень.

Позивач вважає, що зазначені помилки при розрахунках штрафних санкцій підтверджують незаконність нарахованих податкових зобов`язань і відповідних штрафних санкцій, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді від 03.08.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача 27.08.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначає відповідач, податковим органом було проведено планова виїзна документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» , код за ЄДРПОУ 40877796 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.10.2016 року по 30.09.2019 року. За результатами перевірки складено акт від 27.02.2020 №000033/15-32-05-10/37905021 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» (код за ЄДРПОУ 37905021), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 .

За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2020 №0009403304 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших ніж заробітна плата у сумі 115 501,82 грн. та штрафної санкції у сумі 42 032,1 грн.

Актом зафіксовано, що ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» орендувало земельні ділянки (пай) сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності фізичних осіб - громадян (орендодавці) на території Камишівської сільської ради Ізмаїльського району загальною площею 462 га ріллі. На 30.09.2019 року діяло 172 договори оренди земельних ділянок (паїв), які укладені у 2014-2015 рр. терміном на 10 років.

Розрахунки з фізичними особами - власниками земельних часток (паїв) проводились як у грошовій так і у натуральній формі зерном, рисом, соняшниковою олією.

Актом перевірки зафіксовано що при здійснені розрахунків з фізичними особами -власниками земельних ділянок ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» було нараховано та видано орендної плати у сумі 2657122, 29 грн., у тому числі грошовими коштами - 419481, 36 грн., продукцією - 2237640, 93 грн.

При цьому, при розрахунку за орендну плату у натуральній формі на загальну суму 2237640, 93 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: відомостями на видачу зерна, рису, соняшникової олії, витратними накладними, податковими накладними (ПН від 28.12.2017 № 29 на загальну суму 905720, 46 грн. та ПН від 28.12.2018 № 58 на загальну суму 1331920,47 грн.) ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» на порушення пп.164.2.5 п.164.2 ст.164 ПКУ, занизило базу оподаткування при наданні доходів за оренду (користування) земельними частками (паями) у вигляді орендної плати на 150492, 14 грн., у тому числі за 2017 рік на 150492, 14 грн., що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 27088, 60 грн. за 2017 рік.

Також, при наданні орендної плати у натуральній формі на загальну суму 2237640, 93 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: відомостями на видачу зерна, рису, соняшникової олії, витратними накладними, податковими накладними (ПН від 28.12.2017 № 29 на загальну суму 905720, 46 грн. та ПН від 28.12.2018 № 58 на загальну суму 1331920, 47 грн.), на порушення п. 164.5 ст. 164 ПКУ, ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» не застосовано коефіцієнт у розмірі 1,21951.

Внаслідок незастосування коефіцієнту, відповідно до п.164.5 ст.164 ПК України, ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» занижено базу оподаткування при наданні доходів за оренду (користування) земельними частками (паями) у вигляді орендної плати на 491184, 56 грн., у тому числі за 2017 рік на 198814, 70 грн., за 2018 рік - 292369, 86 грн., що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 88413, 22 грн., у тому числі за 2017 рік на 35786, 64 грн., за 2018 рік - 52626, 58 грн.

Як встановлено Актом перевірки ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 на загальну суму 115501, 82 грн., у т.ч. за 2017 рік - 62875, 24 грн., 2018 рік - 52626, 58 грн.

У зв`язку з цим та на підставі ст.127 ПК України, на суму 62875, 24 грн.(2017 рік) застосовано штрафну санкцію у розмірі 25%, а на суму 52626, 58 грн.(2018 рік) - 50%.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Провадження по справі відкрито 27.08.2020 року, у зв`язку з чим 26.10.2020 року був останнім днем для розгляду справи.

Зважаючи на перебування головуючого судді на лікарняному у період з 19.10.2020 по 09.11.2020 включно, справа розглядається 10.11.2020 року - у перший робочий день після виходу судді з лікарняного, який є останнім днем строку, визначеного ст. 258 КАС України для розгляду справи, з урахуванням приписів ч.1 та ч.6 ст.120 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2020 рік, на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 20.01.2020 року № 114, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» , код за ЄДРПОУ 40877796 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 06.10.2016 року по 30.09.2019 року, відповідно до затвердженого, плану документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 27.02.2020 №000033/15-32-05-10/37905021 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» (код за ЄДРПОУ 37905021), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 .

За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2020 №0009403304 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших ніж заробітна плата у сумі 115 501,82 грн. та штрафної санкції у сумі 42 032,1 грн.

Відповідно до акту перевірки зафіксовано, що ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» орендувало земельні ділянки (пай) сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності фізичних осіб - громадян (орендодавці) на території Камишівської сільської ради Ізмаїльського району загальною площею 462 га ріллі. На 30.09.2019 року діяло 172 договори оренди земельних ділянок (паїв), які укладені у 2014-2015 рр. терміном на 10 років.

Розрахунки з фізичними особами - власниками земельних часток (паїв) проводились як у грошовій так і у натуральній формі зерном, рисом, соняшниковою олією.

Актом перевірки зафіксовано що при здійснені розрахунків з фізичними особами -власниками земельних ділянок ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» було нараховано та видано орендної плати у сумі 2657122, 29 грн., у тому числі грошовими коштами - 419481, 36 грн., продукцією - 2237640, 93 грн.

При цьому, при розрахунку за орендну плату у натуральній формі на загальну суму 2237640, 93 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: відомостями на видачу зерна, рису, соняшникової олії, витратними накладними, податковими накладними (ПН від 28.12.2017 № 29 на загальну суму 905720,46 грн. та ПН від 28.12.2018 № 58 на загальну суму 1331920,47 грн.) ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» на порушення пп.164.2.5 п.164.2 ст.164 ПКУ, занизило базу оподаткування при наданні доходів за оренду (користування) земельними частками (паями) у вигляді орендної плати на 150492, 14 грн., у тому числі за 2017 рік на 150492, 14 грн., що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 27088, 60 грн. за 2017 рік.

Також, при наданні орендної плати у натуральній формі на загальну суму 2237640, 93 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: відомостями на видачу зерна, рису, соняшникової олії, витратними накладними, податковими накладними (ПН від 28.12.2017 № 29 на загальну суму 905720, 46 грн. та ПН від 28.12.2018 № 58 на загальну суму 1331920, 47 грн., на порушення п. 164.5 ст. 164 ПКУ, ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» не застосовано коефіцієнт у розмірі 1,21951.

Внаслідок незастосування коефіцієнту, відповідно до п.164.5 ст.164 ПК України, ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» занижено базу оподаткування при наданні доходів за оренду (користування) земельними частками (паями) у вигляді орендної плати на 491184, 56 грн., у тому числі за 2017 рік на 198814, 70 грн., за 2018 рік - 292369, 86 грн., що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 88413, 22 грн., у тому числі за 2017 рік на 35786, 64 грн., за 2018 рік - 52626, 58 грн.

Як встановлено Актом перевірки ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 на загальну суму 115501, 82 грн., у т.ч. за 2017 рік - 62875, 24 грн., 2018 рік - 52626, 58 грн.

У зв`язку з цим та на підставі ст.127 ПК України, на суму 62875, 24 грн.(2017 рік) застосовано штрафну санкцію у розмірі 25%, а на суму 52626, 58 грн.(2018 рік) - 50%.

Не погоджуючись, з висновками акту позивачем були подані заперечення на Акт перевірки.

Згідно повідомлення про розгляд заперечень від 23.03.2020 року ГУ ДФС в Одеській області було зазначено, що платником не надано достатньо документів для спростування висновків акта перевірки, а тому акт вирішено залишити без змін.

Також, позивачем було подану скаргу від 16.04.2020 року на податкові повідомлення-рішення до ДПС України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 15.06.2020 року №1908616/99-00-06-02-04-06 ДПС України залишено без змін ППР ГУ ДПС в Одеській області від 26.03.2020 року №№0009403304, 0009413304, а скаргу ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» без задоволення.

Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст. Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Пунктом 163.1 ст. 163 Кодексу визначено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, а саме: будь - який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними згідно Кодексу.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

При визначенні бази оподаткування розраховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (п. 164.3 ст. 164 ПК України).

Згідно із пунктом 164.5 статті 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), (де: К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування). У 2017-2018 роках, при ставці податку на доходи фізичних осіб 18% натуральний коефіцієнт становить 1,21951.

Відповідно до п. 168.1 ст.168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами).

Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1. ст. 168 ПК України зазначено, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Підпунктом 176.2 ст.176 ПК України - встановлено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Відповідно пп.168.1.5 якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені податковим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 176.2 а статті 176 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Судом встановлено, що позивач орендодавцям виплачує орендну плату за земельні паї. Відповідно наданого позивачем розрахунку, вартість орендної плати в не грошовій формі становить 5314,72 грн. в т.ч. ПДВ (на один пай), сума для розрахунку податку на доходи фізичних осіб з урахуванням коефіцієнта становить 6481,36 грн. (на один пай).

Як зазначає позивач, загальна кількість паїв в 2018 р. становила 206,5 (одному пайщику була видана Постанова на стягнення коштів, тому виплата в не грошовій формі була переведена в грошову і виплачена згідно виконавчого листа № 500/6297/16 виданого 12.06.2017 р).

Суд вважає необхідним зазначити, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов`язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).

Зазначеному обов`язку платника податків кореспондує визначене пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов`язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 44.4 статті 44 Податкового кодексу України містить застереження, за яким вищезазначені документи, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, позивачем надано первинні бухгалтерські документи, які спростовують висновки відповідача, що ТОВ КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ занизило базу оподаткування при наданні доходів за оренду (користування) земельними частками (паями) у вигляді орендної плати на 150492, 14 грн., у тому числі за 2017 рік на 150492, 14 грн., що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 27088, 60 грн. за 2017 рік. та на порушення п. 164.5 ст. 164 ПКУ, ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» не застосовано коефіцієнт у розмірі 1,21951.

Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження наявності у позивача порушення в частині заниження бази оподаткування при нарахуванні орендної плати на 150492, 14 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 27088, 60 грн. та військового збору у сумі 2257, 38 грн. та заниження бази оподаткування при наданні доходів за оренду (користування) земельних частками (паями) у вигляді орендної плати на 491184, 56 у тому числі за 2017 рік на 198814, 70 грн., за 2018 рік - 292369, 86 грн., що привело до заниження податку на дохід фізичних осіб у сумі 88 413, 22 грн.

Відповідно до п. 127.1 п. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 95 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як встановлено судом ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» було вірно нараховано орендну плату у натуральній формі, застосовано коефіцієнт, визначений п.164.5 ст.164 ПК України, визначено базу оподаткування.

Зазначене підтверджується розрахунком сплати за 2017 рік за 1 пай на 26 листопада 2018 року, відомістю на виплату готівки №1 за грудень 2018 року, вставним аркушем до додатку №1, відомості видачі орендної плати за договорами оренди землі за 2017 рік разом із списком.

Таким чином податковим органом протиправно застосовано до ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» штрафні санкції.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 77 КАС України: Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача .

З огляду на вищевикладене, відповідачем не було надано жодних доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим воно є протиправним та належить до скасування.

Щодо позовних вимог позивача про визнання неправомірними дії ГУ ДФС в Одеській області стосовно складання акту № 000033/15-32-05-10/37905021 від 27.02.2020 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» код ЄДРПОУ 37905021 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2017 по 30.09.2019 року, суд вважає необхідним відмовити в їх задоволенні з огляду на наступне.

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас платник податку за обставинами справи заперечень на акт не подавав.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 4465,02 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2363,02 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» (вул. Ізмаїльська, 69, м. Кілія, Одеська область, 68300, код ЄДРПОУ 37905021 до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №0009403304 від 26.03.2020 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області за № 0009403304 від 26.03.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМОЛІНО-ХОЛДИНГ» (вул. Ізмаїльська, 69, м. Кілія, Одеська область, 68300, код ЄДРПОУ 37905021) судові витрати у розмірі 2363 (дві тисячі триста шістдесят три) грн. та 02 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.11.2020
Оприлюднено13.11.2020
Номер документу92780018
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/7026/20

Ухвала від 16.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 23.06.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бойко А.В.

Ухвала від 19.02.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бойко А.В.

Ухвала від 24.12.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бойко А.В.

Ухвала від 24.12.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бойко А.В.

Рішення від 10.11.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Радчук А.А.

Ухвала від 27.08.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Радчук А.А.

Ухвала від 03.08.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Радчук А.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні