Рішення

від 28.10.2020 по справі 196/234/20

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/234/20

№ провадження 2/196/351/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.

за участю секретаря - Шевченко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Царичанське-Агро", виконавчий комітет Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Царичанське-Агро", виконавчий комітет Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до Державного акту на право власності на землю серія ДП № 037151, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010413501614, його батько ОСОБА_2 був власником земельної ділянки площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.

Відповідно до договору оренди землі від 01.04.2010 року, зареєстрованого Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП ЦДЗК 06 травня 2011 року за №12256000400157, його батько ОСОБА_2 передав в строкове платне користування орендарю Товариству з обмеженою відповідальністю Україна вказану вище земельну ділянку.

Договір укладено на 5 років. Державна реєстрація договору оренди здійснена 04 травня 2011 року.

Згідно з актом прийому-передачі від 01.04.2010 року, ОСОБА_2 передав орендарю Товариству з обмеженою відповідальністю Україна земельну ділянку площею 3,5904 га в натурі (на місцевості), згідно плану-схеми земельної ділянки.

У 2015 році його батько ОСОБА_2 підписав з Товариством з обмеженою відповідальністю Україна додаткову угоду від 21 серпня 2015 року до договору оренди землі від 01.04.2010 року, за якою земельну ділянку для сільськогосподарського товарного виробництва площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642, передано орендарю в оренду строком на 15 (п`ятнадцять) років, до 04.05.2026 року.

За інформаційною довідкою №200281160 від 14.02.2020р. вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Україна та TOB Царичанське-Агро укладено договір суборенди землі строком до 04.05.2026 року на земельну ділянку для сільськогосподарського товарного виробництва площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642.

Відповідно до умов додаткової угоди від 21 серпня 2015 року, договір оренди землі від 01.04.2010 року викладено в новій редакції.

Отже, згідно з п.2.1. договору, в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 1225680500:03:006:0642, загальною площею 3,5904га, у тому числі за складом угідь: рілля - 3,5904га, сіножаті - 0, пасовища - 0 га.

Відповідно до п.2.3. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2015 року становить 132710, 00 грн.

Відповідно до п.3.1. договору, Договір укладено строком на 15 років.

Відповідно до п.4.1 договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі. Щорічна орендна плата за земельну ділянку складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На дату укладення цього договору щорічна орендна плата у грошовому виразі складає 6635,50 грн., із якої вираховуються податки та збори Орендодавця згідно Податкового кодексу України.

Також, орендна плата може вноситися Орендарем за домовленістю з Орендодавцем у натуральній (надання продукції) та/або відробітковій формі, про що складається відповідний додаток до договору оренди землі.

При цьому, домовленості між Орендарем та Орендодавцем щодо виплати орендної плати у натуральній (надання продукції) та/або відробітковій формі не було, відповідний додаток до договору оренди землі відсутній.

Виплата орендної плати у грошовій формі здійснюється у гривнях на картковий рахунок Орендодавця в ПАТ КБ Приватбанк , реквізити якого Орендодавець зобов`язується повідомити Орендарю та/або через касу орендаря та/або через підприємство поштового зв`язку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько ОСОБА_2 помер, спадкоємцем є він, його син - ОСОБА_1 , про що видано свідоцтво про право на спадщину за законом в реєстрі за №251 від 19.03.2018 року. Право власності на земельну ділянку площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642, було зареєстровано за ним 19.03.2018 року, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №117587633 від 19,03.2018 року.

За вказаних обставин до нього перейшли всі права та обов`язки Орендодавця за додатковою угодою від 21 серпня 2015 року та договором оренди земельної ділянки від 01.04.2010 року.

До суду звертається з вимогою розірвати додаткову угоду від 21 серпня 2015 року до Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2010 року, зареєстрованого Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП ЦДЗК 06 травня 2011 року за №12256000400157, про викладення договору від 01.04.2010 року у новій редакції, оскільки він не отримав орендну плату за земельну ділянку за 2017, 2018, 2019 роки.

Заборгованість на дату подання позовної заяви склала 6635,50 грн. х 3 роки = 19906,50 грн.

Крім цього, пеня за несвоєчасну сплату орендної плати за 2017-2019 р.р. становить 6779,57 грн., інфляційні витрати - 1173,93 грн., 3% річних - 597,19 грн., таким чином загальна сума заборгованості - 28457,19 грн.

Оскільки, ТОВ "Україна" у період 2017-2019 роки не виконував істотної умови укладеного між сторонами договору оренди та систематично не сплачував орендодавцю передбачену договором суму орендної плати, отже наявні усі підстави для розірвання договору оренди землі згідно вимог пункту д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі" та ст. 651 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, прохає суд:

1. Розірвати додаткову угоду від 21 серпня 2015 року до Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2010 року, зареєстрованого Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП ЦДЗК 06 травня 2011 року за №12256000400157, про викладення договору від 01.04.2010 року у новій редакції, між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) і Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА (ЄДРПОУ 30508364) на земельну ділянку площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА (ЄДРПОУ 30508364) на користь ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_2 ) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 19906,50 грн., пеню у розмірі 6779,57 грн., інфляційні витрати у розмірі 1173,93 грн., три відсотка річних 597,19 грн.

3. Припинити право оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Україна (ЄДРПОУ 30508364), яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 10894596, дата державної реєстрації: 17.08.2015, рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень: № 23855060 від 21.08.2015, та припинити право суборенди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Царичанське-Агро (ЄДРПОУ 41657062), яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 30201411, дата державної реєстрації: 06.02.2019, рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень: № 45428336 від 08.02.2015, кадастровий номер земельної ділянки1225680500:03:006:0642, площа 3,5904 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Україна (ЄДРПОУ 30508364), яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 10894596, дата державної реєстрації: 17.08.2015, рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень: № 23855060 від 21.08.2015, та скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки Товаристваз обмеженою відповідальністю Царичанське-Агро (ЄДРПОУ 41657062), яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 30201411, дата державної реєстрації: 06.02.2019 року, рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень: № 45428336 від 08.02.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 1225680500:03:006:0642, площа 3,5904 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

5. Стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2522,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2305,20 гри.

Відповідач ТОВ "Україна" у своєму відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнали та прохали у задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2018 року № 251, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна, яке складається з земельної ділянки площею 3,5904 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої та території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642.

На підставі зазначеного свідоцтва про право на спадщину від 19.03.2018 року № 251, державним нотаріусом внесено запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 25309489, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 708633312256.

Таким чином, 19.03.2018 року у позивача виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати, а саме: з моменту отримання ним спадщини.

Пунктом 12.6 додаткової угоди від 21.08.2015 року до Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2010 року передбачено, що у випадку смерті Орендодавця усі права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємиця.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 ЗК України (чинний на момент реєстрації речових прав позивача) до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Частиною 3 вищезазначеної статті передбачено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Відповідно до ч.5 ст. 31 Закону України Про оренду землі особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Таким чином, особа, у разі набуття права власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням зазначених вище положень та відповідних реквізитів.

Отже, позивач мав обов`язок здійснити повідомлення користувача за діючим договором оренди від 01.04.2010 року (TOB Україна ) земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2018 року № 251, ОСОБА_1 , з дня набуття права власності на неї з заявами про виплату орендної плати не звертався.

Тому не виплата орендної плати за спірним Договором оренди землі викликана саме невиконанням позивачем ( ОСОБА_1 ) свого обов`язку, який закріплений в ч.3 ст. 148-1 Земельного кодексу України та ч.5 ст. 31 Закону України Про оренду землі щодо повідомлення орендаря про оформлення права власності на земельні ділянки.

Таким чином, відсутність інформації про оформлення права власності на земельні ділянки за новим власником унеможливила проведення TOB Україна фактичних виплат орендної плати за договорами та спричинено саме суб`єктивною поведінкою Позивача та не носить систематичний характер несплати.

З огляду на вищевикладене, підстави для розірвання укладеного між сторонами додаткової угоди від 21.08.2015 року до Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2010 відсутні.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Проте, невиплата орендної плати зумовлена невиконанням позивачем свого обов`язку проінформувати орендаря про оформлення права власності на земельні ділянки, і така невиплата не носить систематичного характеру.

Також, позивач здійснив розрахунок пені за період 2017-2019 роки, що суперечить ст. 258 ЦК України, яка регламентує стягнення неустойки (пені) за останні 12 місяцями.

В даному разі, прохають суд застосувати строки позовної давності у зв`язку зі спливом їх застосування, а саме стягнення орендної плати за 2017 рік та стягнення пені більш ніж 12 місяців.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить припинити право оренди земельної ділянки за TOB Україна, яке зареєстроване у Державному реєстрі прав та припинити право суборенди за TOB Царичанське-Агро , також просить скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за TOB Україна в Державному реєстрі прав та скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки TOB Царичанське-Агро , яке також зареєстроване в Державному реєстрі прав.

Проте, позивач не порушує питання стосовно припинення первісного договору оренди землі від 01.04.2010 року, який став, в т.ч. підставою для внесення запису про інше речове право (оренди) № 10894596 від 17.08.2015.

За таких обставин неможливим є скасування запису про державну реєстрацію на спірну земельну ділянку без оскарження юридичного факту (договору оренди землі від 01.04.2010 року), на підставі якого проведено державну реєстрацію.

Таким чином, обраний спосіб захисту прав та інтересів позивача у спосіб припинення права оренди та скасування державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі прав без скасування первісного договору оренди від 01.04.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та TOB Україна не є ефективним, оскільки сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності і такої підстави закон не передбачає.

Тому в даній частині позовних вимог також варто відмовити у задоволені з підстав необґрунтованості та незаконності.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, надіславши до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю та прохають їх задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" в судове засідання не з`явився. До суду надійшла чергова заява про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що з 12 березня по 31 грудня 2020 року на усій території України установлено карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Царичанське-Агро" в судове засідання не з`явився, хоча були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи в суді.

Представник третьої особи виконавчого комітету Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника та не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Суд, розглянувши подану представником відповідача заяву про відкладення розгляду справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, та етапів послаблення протиепідемічних заходів на території України послаблено протиепідемічні заходи.

Відповідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи, оскільки обґрунтування представника відповідача є не переконливими для суду.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

За правилами ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

В даному випадку у відкритому судовому засіданні відповідно до норм ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено наступне.

Відповідно до Державного акту на право власності на землю серія ДП №037151, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010413501614, батько позивача - ОСОБА_2 був власником земельної ділянки площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (а.с.18).

Відповідно до договору оренди землі від 01.04.2010 року, зареєстрованого Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП ЦДЗК 06 травня 2011 року за №12256000400157, батько позивача ОСОБА_2 передав в строкове платне користування орендарю Товариству з обмеженою відповідальністю Україна вказану вище земельну ділянку (а.с.11, 12).

Договір укладено на 5 років. Державна реєстрація договору оренди здійснена 04 травня 2011 року.

Згідно акту прийому-передачі від 01.04.2010 року, ОСОБА_2 передав орендарю Товариству з обмеженою відповідальністю Україна земельну ділянку площею 3,5904 га в натурі (на місцевості), згідно плану-схеми земельної ділянки (а.с.13-15).

У 2015 році батько позивача ОСОБА_2 підписав з Товариством з обмеженою відповідальністю Україна додаткову угоду від 21 серпня 2015 року до договору оренди землі від 01.04.2010 року, за якою земельну ділянку для сільськогосподарського товарного виробництва площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642, передано орендарю в оренду строком на 15 (п`ятнадцять) років, до 04.05.2026 року (а.с.16, 17).

За інформаційною довідкою №200281160 від 14.02.2020 року та відповідно до копії реєстраційної справи, договору суборенди між ТОВ "Україна" та ТОВ "Царичанське-Агро" від 01.01.2018 року, зареєстрованого 08.02.2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Україна та TOB Царичанське-Агро укладено договір суборенди землі строком до 04.05.2026 року на земельну ділянку для сільськогосподарського товарного виробництва площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642 (22-24, 76-88).

Відповідно до умов додаткової угоди від 21 серпня 2015 року, договір оренди землі від 01.04.2010 року викладено в новій редакції.

Отже, згідно п. 2.1. договору, в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 1225680500:03:006:0642, загальною площею 3,5904 га, у тому числі за складом угідь: рілля - 3,5904га, сіножаті - 0, пасовища - 0 га.

Відповідно до п. 2.3. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2015 року становить 132710, 00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору, Договір укладено строком на 15 років.

Відповідно до п.4.1 договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі. Щорічна орендна плата за земельну ділянку складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На дату укладення цього договору щорічна орендна плата у грошовому виразі складає 6635,50 грн., із якої вираховуються податки та збори Орендодавця згідно Податкового кодексу України.

Також, орендна плата може вноситися Орендарем за домовленістю з Орендодавцем у натуральній (надання продукції) та/або відробітковій формі, про що складається відповідний додаток до договору оренди землі.

Проте, домовленості між Орендарем та Орендодавцем щодо виплати орендної плати у натуральній (надання продукції) та/або відробітковій формі не було, відповідний додаток до договору оренди землі відсутній.

Виплата орендної плати у грошовій формі здійснюється у гривнях на картковий рахунок Орендодавця в ПАТ КБ Приватбанк , реквізити якого Орендодавець зобов`язується повідомити Орендарю та/або через касу орендаря та/або через підприємство поштового зв`язку.

Відповідно до п. 4.2. договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.

Відповідно до п. 4.3. договору, Орендар вносить щорічну орендну плату протягом року, одним або кількома платежами. За перший рік орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди. В подальшому щорічна орендна плата сплачується до 31 грудня поточного року.

Відповідно до п. 4,5. договору, у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день несплати.

Відповідно до п. 9.2. договору, Орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату за землю.

Відповідно до п. 12.3. договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її в використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 12.6. договору, у випадку смерті Орендодавця усі права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємця(ів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_2 помер, спадкоємцем є його син - ОСОБА_1 , позивач в даній справі, про що видано свідоцтво про право на спадщину за законом в реєстрі за №251 від 19.03.2018р. Право власності на земельну ділянку площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642, було зареєстровано за позивачем 19.03.2018 року, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №117587633 від 19.03.2018 року (а.с.19, 20).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

За вказаних обставин до позивача перейшли всі права та обов`язки Орендодавця за додатковою угодою від 21 серпня 2015 року та договором оренди земельної ділянки від 01.04.2010 року.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.21 закону Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про оренду землі , орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних із орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, ч.2 ст.537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:

1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання;

2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Відповідно до п.п.1.1, 1.3 п.1 Глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (зі зімнами та доповненнями) державні та приватні нотаріуси у випадках, передбачених законодавством України, приймають у депозит грошові суми та цінні папери.

Сторони правочину, в тому числі і попереднього, можуть домовитись про депонування грошових сум у депозиті нотаріуса з метою виконання зобов`язань та наступного їх безготівкового перерахування нотаріусом особі, на ім`я якої вони були внесені безготівковим шляхом, у зв`язку з настанням певної події, що обумовлена договором.

Прийняття грошових сум або цінних паперів у депозит для передавання кредитору здійснюється за відповідною заявою заінтересованої особи (боржника) або за заявою ліквідатора громадянина-підприємця, визнаного банкрутом. Заява реєструється нотаріусом у книзі вхідної кореспонденції і є підставою для вчинення нотаріальної дії.

При цьому, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (зі зімнами та доповненнями) не визначено, що боржник повинен надати докази того, що кредитор живий. Також, не визначено обов`язку нотаріуса встановлювати, чи живий кредитор, на ім`я якого відкривається депозит. Отже, ані нотаріус, ані агропідприємство-боржник не зобов`язані вишукувати спадкоємців. Тобто агропідприємства фактично можуть у заяві вказувати відомості про орендодавця-кредитора (які зазначені в договорі оренди землі), незалежно від того, чи він живий, чи є в нього спадкоємці і чи відомі їхні дані.

Внесення грошових сум у депозит нотаріуса може проводитися будь-яким шляхом: внесенням готівки через банки або безготівковим перерахуванням сум з рахунка орендаря на окремий поточний рахунок приватного нотаріуса тощо. Як підтвердження внесення грошових сум нотаріус видає орендарю-боржнику квитанцію встановленого зразка. На прохання орендаря напис про внесок може бути зроблений на відповідному договорі оренди землі.

Розмістивши грошові кошти у депозиті нотаріуса, орендатор-боржник вважається таким, що повністю виконав свої зобов`язання.

Таким чином, законодавство України містить норми, які спрямовані на захист прав та інтересів добросовісних орендарів від дій недобросовісних орендодавців.

При цьому, судом встановлено, що позивач дійсно відповідно до ч.5 ст. 31 Закону України Про оренду землі , набувши право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язаний був повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Проте, ТОВ "Україна" всупереч вимогам ч.1 ст.526 ЦК України, згідно якої зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, не вжило будь-яких заходів щодо забезпечення виконаня умов спірного договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до листа Царичанської державної нотаріальної контори №483/01-16 від 26.06.2020 року, надісланого до суду на виконня ухвали суду, в період з 12.01.2017 року і по теперішній час із заявою про внесення боргу (гроші) у депозит нотаріуса ТОВ "Україна" не зверталося (а.с.138).

Відповідно до довідки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 18.03.2020 року №60104 у ОСОБА_1 за період з першого кварталу 2018 року по четвертий квартал 2019 року доходи відсутні (а.с.67).

Отже, посилання відповідача, на ту обставину, що заборгованість зі сплати орендної плати виникла з вини позивача, який не повідомив орендаря про зміну власника орендованої ними земельної ділянки є безпідставною.

Доказів того, що ТОВ Україна здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди, але позивач відмовився приймати належне його виконання, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, суд вважає наявними підстави для висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в грошовій формі, що являється підставою для розірвання додаткової угоди від 21 серпня 2015 року до Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2010 року, зареєстрованого Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП ЦДЗК 06 травня 2011 року за №12256000400157, про викладення договору від 01.04.2010 року у новій редакції, між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю Україна на земельну ділянку площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642, та задоволення позову в цій частині.

За приписами статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом.

Вирішуючи позовні вимоги в частині припинення права оренди ТОВ "Україна" на земельну ділянку та в частині скасування державної реєстрації права оренди та суборенди земельної ділянки, суд виходить з такого.

Частиною 3 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки відповідно до положень ЗК України, Закону України Про оренду землі та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , виникнення права оренди на підставі укладеного договору залежить від державної реєстрації такого права, та з урахуванням існування підстав для розірвання спірного договору, суд вважає, що вимоги про скасування державної реєстрації права оренди за спірним Договором оренди землі №142, а також вимоги про припинення права оренди є похідними від вимоги про розірвання Договору оренди.

У зв`язку з існуванням правових підстав для розірвання Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, суд вважає, що похідні позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Будь-яких доказів виплати орендної плати у грошовій формі відповідач суду не подав, хоча використовував її, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що фактично відповідачем за 2017 - 2019 роки не виплачена позивачеві орендна плата в грошовій формі в сумі 19906,50 грн.

Щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасності та повноти виплати орендної плати, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства та договору, суд вважає за необхідне стягнути штрафні санкції, виходячи з наступного розрахунку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивачем сума пені по заборгованості зі сплати орендної плати розрахована за період 2017-2019 роки, що суперечить вимогам п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Отже, пеня за несвоєчасну сплату орендної плати підлягає стягненню лише за 2018 рік.

Сума орендної плати - 6635,50 грн.

Період, за який розраховується пеня: 20.02.2019 року по 31.12.2019 року:

635,50 грн. х 2 х 18,0% : 365 х 65 дн. = 425,40 грн. (з 20.02.2019 по 25.04.2019);

6 635,50 грн. х 2 х 17,5% : 365 х 84 дн. - 534,47 грн. (з 26.04.2019 по 18.07.2019);

6 635,50 грн, х 2 х 17,0% : 365 х 49 дн. = 302,86 грн. (з 19.07.2019 по 05.09.2019);

6 635,50 грн. х 2 х 16,5% : 365 х 49 дн. = 293,96 грн. (з 06.09.2019 по 24.10.2019);

6 635,50 грн. х 2 х 15,5% : 365 х 49 дн. = 276,14 грн. (з 25.10.2019 по 12.12.2019);

6 635,50 грн. х 2 х 13,5% : 365 х 19 дн. = 93,26 грн. (з 13.12.2019 по 31.12.2019).

Всього: 1926,09 грн.

Зведена таблиця індексу інфляції місяць та рік %місяць та рік % січень 2018 101,5січень 2019 101,0 лютий 2018 100,9лютий 2019 100,5 березень 2018 101,1березень 2019 100,9 квітень 2018 100,8квітень 2019 101,0

травень 2018 100,0травень 2019 100,7 червень 2018 100,0червень 2019 99,5 липень 2018 99,3липень 2019 99,4 серпень 2018 100,0серпень 2019 99,7 вересень 2018 101,9вересень 2019 100,7 жовтень 2018 101,7жовтень 2019 100,7 листопад 2018 101,4листопад 2019 100,1 грудень 2018 100,8грудень 2019 99,8 Сумарний індекс інфляції за 2018 1,097Сумарний індекс інфляції за 2019 1,04

Розрахунок індексу інфляції:

Сума заборгованості орендної плати за 2017 рік - 6 635,50 грн.

Період, за який розраховується індекс інфляції: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року:

6 635,50 грн. х 1,097 = 7 278,59 грн. - 6 635,50 = 643.09 грн.

Період за який розраховується індекс інфляції: з 01.01.2019 по 31.12.2019:

Сума заборгованості орендної плати за 2017 рік, 2018 рік - 13 271,00 грн.

13 271,00 грн, х 1,04= 13 801,84 грн. - 13 271.00 = 530.84 грн.

Всього інфляційні втрати за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 склали 1 173,93 грн.

Розрахунок 3% річних:

6 635,50 грн. (орендна плата за 2017) х 3% х 730 дн. (кількість прострочених днів) : 365 = 398.13 грн.

6 635,50 грн. (орендна плата за 2018) х 3% х 365 дн. (кількість прострочених днів) : 365 = 199.06 грн.

Всього 3% річних за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 склали 597,19 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення орендної плати, трьох процентів річних від простроченої суми, пені та відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 23603 грн. 71 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку відповідач не погоджуючись з розміром витрат на правничу допомогу, не зазначив та не надав суду доказів не співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано квитанцію банку про оплату за послуги надання правової допомоги від 16 травня 2019 року на суму 2305,20 грн., договір про надання правової допомоги №37-28/02-19 від 23.01.2019 року, Акт №2 від 14.05.2019 року приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №37-28/02-19 від 28.02.2019 року (а.с.25-28).

Враховуючи складність справи, кількість судових засідань, кількість і зміст поданих представником позивача процесуальних документів, з урахуванням вимог співмірності і розумності, вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 2305,20 грн.

За приписами п 13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивачем надано до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 24.03.2016 року, отже ОСОБА_1 є звільненим від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, а тому заява про повернення судового збору підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем у позові заявлено три позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру, за кожну з яких сплачено 840,80 судових витрат. Оскільки судом задоволено вимоги немайнового характеру про розірвання договору оренди, припинення права оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, то в цій частині судові витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, із заявлених 28457,19 грн. задоволено 23603,71 грн., що становить 82,95%, отже в цій частині судові витрати слід стягнути з відповідача у сумі 697,44 грн., що становить 82,95% від сплаченої позивачем суми за вимогами майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 137, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 354, п.п.15 п.15 ч.1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Царичанське-Агро", виконавчий комітет Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, задовольнити в повному обсязі.

Розірвати додаткову угоду від 21 серпня 2015 року до Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2010 року, зареєстрованого Царичанським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП ЦДЗК 06 травня 2011 року за №12256000400157, про викладення договору від 01.04.2010 року у новій редакції, між ОСОБА_2 ((ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) і Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА (ЄДРПОУ 30508364) на земельну ділянку площею 3,5904 га, кадастровий номер 1225680500:03:006:0642.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА (ЄДРПОУ 30508364) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 19906,50 грн., пеню у розмірі 1926,09 грн., інфляційні витрати у розмірі 1173,93 грн., три відсотка річних 597,19 грн., а всього 23603 (двадцять три тисячі шістсот три) грн. 71 коп.

Припинити право оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Україна (ЄДРПОУ 30508364), яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 10894596, дата державної реєстрації: 17.08.2015, рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень: № 23855060 від 21.08.2015, та припинити право суборенди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Царичанське-Агро (ЄДРПОУ 41657062), яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 30201411, дата державної реєстрації: 06.02.2019, рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень: № 45428336 від 08.02.2015, кадастровий номер земельної ділянки1225680500:03:006:0642, площа 3,5904 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Україна (ЄДРПОУ 30508364), яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 10894596, дата державної реєстрації: 17.08.2015, рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень: № 23855060 від 21.08.2015, та скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки Товаристваз обмеженою відповідальністю Царичанське-Агро (ЄДРПОУ 41657062), яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 30201411, дата державної реєстрації: 06.02.2019 року, рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень: № 45428336 від 08.02.2015 року, кадастровий номер земельної ділянки 1225680500:03:006:0642, площа 3,5904 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА (ЄДРПОУ 30508364) на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев`ять) грн. 04 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНА (ЄДРПОУ 30508364) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Царичанському районі Дніпропетровської області повернути ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 :

- сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. в Кам`янському відділенні АТ "А-Банк" згідно квитанції №МР_АВ201087S00_12503744 від 18.02.2020 року на р/р UA958999980313161206000004353, МФО 899998, ЄДРПОУ 37901650, одержувач УДКС у Царичанському районі, 22030001, банк одержувача Казначейство України (ЕАП) в м.Київ;

- сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. в Кам`янському відділенні АТ "А-Банк" згідно квитанції №МР_АВ201087S00_12503678 від 18.02.2020 року на р/р UA958999980313161206000004353, МФО 899998, ЄДРПОУ 37901650, одержувач УДКС у Царичанському районі, 22030001, банк одержувача Казначейство України (ЕАП) в м.Київ;

- сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., в Кам`янському відділенні №1 АТ "Ідея Банк" згідно квитанції №ПН1419899 від 26.02.2020 року на р/р UA958999980313161206000004353, МФО 899998, ЄДРПОУ 37901650, одержувач УДКС у Царичанському районі, 22030001, банк одержувача Казначейство України (ЕАП) в м.Київ.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Головуюча: О.М.ГУДИМ