Постанова

від 09.11.2020 по справі 620/1330/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1330/20 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року (повний текст виготовлено 28 серпня 2020 року) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Щорський завод продовольчих товарів до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року позивач, Приватне акціонерне товариство Щорський завод продовольчих товарів , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 20 березня 2020 року № 00001060500, № 00001070500, № 00001080500, № 00001090500, № 00001100500.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що перевіркою було встановлено та належним чином зафіксовано ряд порушень норм Податкового кодексу України, що підтверджується викладеним в акті перевірки, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом відповідно до норм чинного податкового законодавства, на підставі, у межах та в спосіб, визначені законами України.

У тексті апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за його участі.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

02 листопада 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства Щорський завод продовольчих товарів , в якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) Щорський завод продовольчих товарів є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00381143, перебуває на податковому обліку з 18.09.1996 року, є платником податку на додану вартість. Основний вид діяльності виробництво фруктових і овочевих соків.

У період з 26 грудня 2019 року по 10 лютого 2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2019 року, іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2019 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17 лютого 2020 року № 212/05/00381143 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення, а саме :

- п. 4.4, 4.5 розділу 4 Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів, затвердженої Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, п. 17, п. 18 МСФЗ (ІА8) 37 Забезпечення, непередбачені зобов`язання та непередбачені активи , ст. ст. 10, 34 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 Запаси , абзацу б §4.25 Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів, п. 44.1 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138, п.п. 139.2.1 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі також ПК), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 236 438 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 145 645 грн., за 2018 рік у сумі 78 883 грн., за 3 квартали 2019р. в сумі 11910 грн. та завищено всього у сумі 66 892 грн., в тому числі за 2017 рік у сумі 66 892 грн.;

- п. 198.3, 198.5 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200 ПК та Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної , в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті всього у розмірі 137 246 грн., в тому числі за травень 2017р. у сумі 26100грн., за листопад 2017р. у сумі 111 146 грн., завищено від`ємне значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього у сумі 736 050грн., у тому числі за: травень 2016р. в сумі 4 390 грн., червень 2016р. в сумі 51 074 грн., листопад 2016р. в сумі 11 040 грн., грудень 2016р. в сумі 20 717 грн., січень 2017р. в сумі 11 727 грн., лютий 2017р. в сумі 42 863 грн., березень 2017р. в сумі 22 088 грн., квітень 2017р. в сумі 2 029 грн., серпень 2017р. в сумі 16 190 грн., вересень 2017р. в сумі 105 530 грн., жовтень 2017р. в сумі 24 711 грн., грудень 2017р. в сумі 28 790 грн., лютий 2018р. в сумі ЗО 207 грн., березень 2018р. в сумі 23 487 грн., травень 2018р. в сумі 47 274 грн., липень 2018р. в сумі 19 362 грн., серпень 2018р. в сумі 23 135 грн., жовтень 2018р. в сумі 15 147 грн., листопад 2018р. в сумі 44 457грн., грудень 2018р. в сумі 24 823 грн., січень 2019р. в сумі 15 286 грн., лютий 2019р. в сумі 22 889 грн., березень 2019р. в сумі 15 323 грн., квітень 2019р. в сумі 17 970 грн., травень 2019р. в сумі 20 458 грн., червень 2019р. в сумі 20 569 грн., липень 2019р. в сумі 20 364 грн., серпень 2019р. в сумі 31 442 грн., вересень 2019р. в сумі 2 708 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 13 049 грн. в тому числі за вересень 2019р. в сумі 13 049 грн.;

- п. 201.10 статті 201 ПК в частині не реєстрації податкових накладних;

- Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку зі змінами та доповненнями, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрованого в МЮУ від 30.01.2015р. №111/26556;

- п.п. 164.2.11 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164; п.п. 168.1.1, п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168; абз. б п. п. 170.9.1 п.170.9 ст. 170; абз. "а" п.171.2 ст. 171; п.176.2 ст.176 ПК, п.2.11 гл.2, п.3.1 гл. 3, п.7.41, п.7.47 гл.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою правління Нацбанку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстровано в Мін`юсті 13.01.2005 за № 40/10320, зі змінами та доповненнями, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на суму - 680,97 грн., в тому числі за 2018рік -342,48; за 2019 рік -338,49 грн;

- п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14; п.п. 164.2.11 п.164.2; п.п.165.1.24 п.165.1 ст. 165; п.167.1 ст. 167; п.168.1 ст.168; абз. б п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170; п.п. "а" п.171.2 ст. 171; п .176.2 ст.176; п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся на суму - 1532,09 грн., в тому числі за 2018 рік - 1508,96 грн., за 2019 рік-23,13 грн.;

- частина 5 ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зі змінами та доповненнями, у результаті чого донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся на суму 3286,69 грн. в т.ч за 2016 рік в сумі 338,91 грн., за 2017 рік в сумі 537,75 грн., за 2018 рік в сумі 2098,76 грн., за 2019 рік в сумі 311,27 грн.

Не погодившись з вказаними висновками, викладеними в акті перевірки, 04 березня 2020 року позивачем подано заперечення за № 310, за результатами розгляду якого отримано відповідь від 17 березня 2020 року за № 3436/10/25-01-05-01-06, що висновки акту перевірки від 17 лютого 2020 року за № 212/05/00381143 залишено без змін.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС в Чернігівській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 00001060500 від 20 березня 2020 року, яким відповідачем збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 211933,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням + 169546,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 42387,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00001070500 від 20 березня 2020 року, яким відповідачем збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на загальну суму 171557,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням + 137246,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 34311,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00001080500 від 20 березня 2020 року, яким відповідачем зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на загальну суму 796378,00 грн., в тому числі сума завищення бюджетного відшкодування 637102,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 159276,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00001090500 від 20 березня 2020 року, яким відповідачем зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми ПДВ за листопад 2019 року на суму 13049,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00001100500 від 20 березня 2020 року, яким відповідачем донараховано штраф у розмірі 360407,50 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень, у свою чергу, податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків. Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів застосовує міжнародні стандарти фінансової звітності.

У Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів (абзац б §4.25) витрати розглядаються як зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов`язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов`язаного з виплатами учасникам.

Відповідно до статей 10, 34 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 Запаси , собівартість запасів повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. Коли запаси реалізовані, їхня балансова вартість повинна визнаватися витратами періоду, в якому визнається відповідний дохід. Сума будь-якого часткового списання запасів до їх чистої вартості реалізації та всі витрати запасів повинні визнаватися витратами періоду, в якому відбувається часткове списання або збиток. Сума будь-якого сторнування будь-якого часткового списання запасів, що виникає в результаті збільшення чистої вартості реалізації, повинна визнаватися як зменшення суми запасів, визнаної як витрати в періоді, в якому відбулося сторнування .

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу і звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Пунктом 4.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1999 року визначено, що помилки поточного року в первинних документах та регістрах можуть виправлятися методом червоне сторно , додаткових бухгалтерських проводок або коректурним.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про порушення п. 4.4, 4.5 розділу 4 Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів, затвердженої Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, п. 17, п. 18 МСФЗ (ІА8) 37 Забезпечення, непередбачені зобов`язання та непередбачені активи , ст. ст. 10, 34 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 Запаси , абзацу б §4.25 Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів, п. 44.1 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138, п.п. 139.2.1 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі також ПК), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 236438 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 145645 грн., за 2018 рік у сумі 78 883 грн., за 3 квартали 2019р. в сумі 11910 грн. та завищено всього у сумі 66892 грн., в тому числі за 2017 рік у сумі 66892 грн., в результаті чого занижено показник у рядку 2120 Звіту про фінансовий результат Інші операційні доходи всього у сумі 357400,00 грн., в тому числі за 2018р. у сумі 357400,00грн.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, у березні 2018 року було помилково віднесено прострочену кредиторську заборгованість на прибуток від основної діяльності, сплачено податок на прибуток, було оформлено помилковою проводкою Дт 374 Кт 791; фактично ж необхідно було відобразити проводку Дт374 Кт/Д 77 - 356750,99 грн.

У відповіді на запит від 03.02.2020 року №03\02-2020/1, позивачем були надані письмові пояснення, в яких вказано про виправлення, проведені в грудні 2018 року на підставі бухгалтерської довідки методом сторно. Відповідну бухгалтерську довідку додано до заперечень № 310 від 04.03.2020, яка знаходиться в матеріалах справи, відомості відображені також в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 374 за 2018 рік та аналізу рахунку 374 за 2018 рік.

З акту перевірки вбачається, що відповідач визначив порушення позивачем пункту 198.5 статті 198 ПК України у вигляді заниження податкових зобов`язань на загальну суму 493 691,73 грн у зв`язку з використанням списаних товарно-матеріальних цінностей не в господарській діяльності.

При цьому, підприємство у запереченні від 04.03.2020 року №310 зазначає, що в акті перевірки безпідставно нараховано ПДВ на помилково віднесену суму вартості матеріалів замість собівартості продукції на рахунок нестач, однак у грудні місяці 2017 року на основі бухгалтерської довідки виправлено запис і суму 493691,73 грн віднесено на собівартість продукції, дане виправлення не вплинуло на оподатковуваний дохід . Аналогічна інформація була відображена у листі ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів від 10.02.2020 року № 10/02-2020/1 (т.с. 21, а.с. 47).

Також, щодо розбіжності даних звіту про фінансові результати з даними бухгалтерського обліку, позивач зазначав, що розбіжності даних звіту про фінансові результати з даними бухгалтерського обліку рахунків сьомого класу за 2016 рік обумовлено тим, що в звіті про фінансовий результат дані зазначені в цілих числах тисячах гривень, а в бухгалтерському обліку в гривнях. В результаті заокруглення виникла розбіжність в 1,02 тис. грн. Розбіжність звіту про фінансовий результат з даними бухгалтерського обліку дев`ятого класу виникла у зв`язку не подачею уточнюючого звіту про фінансовий результат за 2016 рік. Розбіжність даних за 2017 рік між звітом про фінансовий результат та даними бухгалтерського обліку в сумі 0,34 тис. грн виникла за рахунок заокруглень звіту про фінансовий результат до цілих чисел в тисячах гривень а в бухгалтерському обліку в гривнях. Розбіжності в даних за 2017 рік в частині витрат в сумі 131,31 тис. грн. виникла за рахунок того, що в звіті про фінансовий результат, балансі та декларації зроблено виправлення в частині донарахування резерв сумнівних боргів на суму 131310,04 грн, проте проводку зроблено неправильно. Позивачем за минулі періоди у 2018 році зроблені відповідні виправлення резерву сумнівних боргів в сумі 691157,12 грн., однак ці виправлення посадові особи контролюючого органу не врахували. Дані обставини підтверджують: оборотно - сальдова відомість за 2016 рік, оборотно - сальдова відомість за 2017 рік; аналіз рахунків: 70,71,90,91,92,93,94,95 за 2016 рік; аналіз рахунків: 70,71,90,91,92,93,94,95 за 2017 рік, бухгалтерська довідка за грудень 2017 року. Вказана інформація також була відображена у листі ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів від 03.02.2020 № 03/02-2020/1 (т.с. 21, а.с. 29).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про надання позивачем до заперечень документів, які підтверджують, що на основі бухгалтерської довідки було виправлено запис і суму 493691,73 грн. віднесено на собівартість продукції, в той час як відповідні документи не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а висновки останнього приймалися на підставі припущень, про що свідчить відповідь контролюючого органу на заперечення до акту перевірки.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 727, акт перевірки має містити такі дані, зокрема інформацію про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

При цьому, належних доказів та/або обґрунтувань неврахування податковим органом письмових пояснень позивача, викладених у листі від 03.02.2020 року № 03/02-2020/1, відповідачем не було надано ані до суду першої інстанції, ані до апеляційної скарги.

Отже, суд першої інстанції вірно визначив передчасність висновку відповідача щодо вищевказаних обставин, з огляду на те, що позивачем під час проведення перевірки було надано усі первинні документи, а відповідачем не було вкладено акту про ненадання документів згідно положень Порядку № 727, що свідчить про повноту первинних документів позивача.

Щодо здійснення ПрАТ Щорський завод продтоварів у період з 01.10.2017 по 30.09.2019р. нарахування амортизації по об`єкту основних засобів, що не використовується в господарській діяльності підприємства, а саме по легковому автомобілю, придбаному у Дочірнього підприємства АУДІ ЦЕНТР ВШОС , колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 23 П(с)БО 7 Основні засоби , нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Відповідно до статті 52 Закону України Про акціонерні товариства , до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених Законом та Статутом.

Пунктом 13.17 Статуту ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів визначено, що член Наглядової ради товариства здійснює свої повноваження на підставі цивільно-правового договору (контракту).

З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2017 року між ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів та ОСОБА_1 укладений цивільно-правовий договір про виконання функцій члена наглядової ради, пунктами 2.1.1, 2.1.5, 2.1.7 якого визначено, що ОСОБА_1 зобов`язаний сумлінно виконувати обов`язки члена Наглядової Ради, забезпечувати реалізацію та захист прав акціонерів Товариства, здійснювати заходи щодо запобігання порушень прав акціонерів Товариства. Здійснювати свої повноваження на підставі діючого законодавства, Статуту Товариства, внутрішніх документів Товариства, положень даного Договору. Забезпечувати ефективний контроль за фінансово - господарською діяльністю товариства та діяльністю виконавчого органу товариства

26.09.2017 року між ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів (надалі -Покупець) та Дочірнім підприємством АУДІ ЦЕНТР ВШОС (надалі - Продавець) укладений договір купівлі - продажу № 1428-523574 , умовами якого визначено, що Продавець зобов`язується передати майно у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти майно надалі "Автомобіль", зазначений у Додатку №1 до цього Договору (специфікація разом із зазначенням кількості товару, моделі кольору продукції та кількістю додаткового обладнання та інше), та сплатити грошові суми в розмірі та порядку, які передбачені розділами 2 та 5 цього договору. Автомобіль передається Продавцем Покупцю за наступною адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна 1. У додатку №1 до договору купівлі - продажу від 26.09.2017 № 1428-523574 вказана марка автомобіля - AUDI, модель АЗ Sportback 8VAAFGA2, модельний рік 2015.

Наказом ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів № 48 § 3 від 19.11.2017 року, для ефективного вирішення виробничих питань та виконання повноважень члена Наглядової ради, наказано на період повноважень члена наглядової ради ОСОБА_1 надавати за його вимогою автомобіль AUDI АЗ для поїздок з метою виконання повноважень.

Згідно наданих до перевірки Відомостей нарахування амортизації за 2019р. - 3 квартали 2019р. встановлено, що сума нарахованої амортизації за автомобілем AUDI АЗ Sportback, державний номер НОМЕР_1 , що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 складає: 2017 рік (Х-ХІІ) - 14703,38 грн, 2018 рік - 80868,59 грн, 3 квартали 2019-66165,21 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у відповідь на запит відповідача від 07 02.2020 №б/н листом від 10.02.2020 року № 07/02-2020/2 позивач повідомив, що з жовтня місяця 2017 року по теперішній час автомобілі використовуються керівниками для виробничих потреб, поїздок для укладення договорів на збут продукції, постачання сировини та пошуків нових ринків збуту.

До листа було додано: договори купівлі - продажу від 26.09.2017 № 1428_523574, № 1426_5118624; накладні від 29.09.2017 № 0000000222, №0000000223; акти приймання - передачі від 29.09.2017 до договорів купівлі продажу 26.09.2017 № 1428_523574, № 1426_5118624; акти приймання - передачі(внутрішнього переміщення) основних засобів на автомобілі; оборотно - сальдові відомості по рахунках 631,105,131; звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за період з 23.10.2017 по 20.09.2019 та чеки на заправку пального; наказ від 19.10.2017 про надання ОСОБА_1 автомобіля для виконання повноважень здійснення члена наглядової ради ПрАТ Щорський завод продтоварів . Відповідні документи також наявні в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи те, що до повноважень ОСОБА_1 входить здійснення певних заходів щодо запобігання порушень прав акціонерів та забезпечення контролю за фінансово-господарською діяльністю позивача, а також те, що позивачем були надані звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за період з 23.10.2017 по 20.09.2019 та чеки на заправку пального, колегія суддів дійшла висновку, що в матеріалах справи наявні всі належні докази використання ОСОБА_1 автомобіля марки AUDI АЗ Sportback в межах господарської діяльності ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів , що спростовує відповідні доводи апелянта про його використання поза межами господарської діяльності підприємства.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, де вказано, що розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. Зокрема, в ході перевірки не надано документи, що підтверджують фактичне отримання ПММ ( дизельного палива та бензину) від ТОВ Астра згідно договору - чеків, що свідчить про нереальність господарських операцій, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодекс України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Заперечуючи у акті перевірки факт реального здійснення господарської операції між ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів та ТОВ Астра щодо придбання дизельного пального, відповідач зазначає, що в ході перевірки не надано документи, що підтверджують фактичне отримання ПММ (дизельного палива та бензину) від ТОВ Астра згідно договору - чеків.

Так, 07.08.2015 між ПрАТ Щорський завод продовольчих товарів (надалі - Покупець) та ТОВ Астра (надалі - Постачальник) укладений Договір поставки нафтопродуктів №АС-0000257 (надалі-договір поставки) (т. 1 а.с.187), умовами пункту 1.1 та 1.2 якого передбачено, що Постачальник зобов`язується передавати (поставляти) в обумовлені строки другій Стороні - Покупцеві нафтопродукти (бензин А-92,бензин А-95, дизпаливо, мастила), надалі Товар, а Покупець зобов`язується приймати Товар і сплачувати за нього певні грошові суми. Предметом поставки є визначений Товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях (або інших аналогічних документах), підписаних Постачальником та Покупцем.

Порядок розрахунків визначено пунктом 7 договору поставки, зокрема оплата здійснюється в розмірі повної вартості Товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах у даному Договорі.

Пунктом 8.3 договору поставки встановлено, що у разі несплати вартості Товару Покупцем у строк, установлений відповідно до специфікацій та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої партії Товару за кожний день прострочення.

Тобто, умовами договору поставки від 07.08.2015 визначено умови поставки та порядок розрахунків, за невиконання яких передбачена відповідальність.

Відтак, доводи апелянта щодо ненадання в ході перевірки документів, що підтверджують фактичне отримання ПММ (дизельного палива та бензину) від ТОВ Астра згідно договору - чеків, спростовуються безпосередньо умовами договору поставки.

Так, колегія суддів наголошує, що як вже було зазначено вище, порядок розрахунків визначений шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника.

При цьому, в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень про оплату за поставку нафтопродуктів, які дозволяють встановити реальність виконання договору за відповідний звітний період (т.с.17 а.с.95-119). На підтвердження отримання пального позивачем також надано первинні документи бухгалтерського обліку: лімітно-забірні картки, подорожні листи, в яких вказано маршрут, дата, час здійснення перевезення товару, проте, як вірно вказав суд першої інстанції, оцінка вказаним документам в акті перевірки не надана.

Отже, колегія суддів зауважує, що наявні в матеріалах справи містять достатні дані про зміст господарської операції та її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи податкового органу про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту за відповідною операцією з огляду на відсутність чеків на отримання пального не можуть бути підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови не передбачення необхідності таких чеків умовами договору та при наявності документів, що підтверджують реальність господарської операції.

Також, в акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем не складено та не зареєстровано податкові накладні: при списанні нестач і втрат -98700 грн; при використанні ПММ поза межами господарської діяльності -672748 грн; при використанні легкового автомобіля поза межами господарської діяльності( т. 1, а.с. 55).

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, в акті перевірки не зазначено ані реквізитів податкових накладних, які не зареєстровано, ані господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, ані перших подій, за якими у товариства виникли обов`язки зареєструвати податкові накладні, що безумовно спростовує висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України та вказує на відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій в сумі, визначеній у податковому повідомленні-рішенні від 20.03.2020 № 00001100500 (т.с.1 а.с.166).

До того ж, колегія суддів враховує, що в апеляційній скарзі відповідачем жодним чином так і не було спростовано висновків суду першої інстанції стосовно недотримання процедури, встановленої Порядком № 727 щодо підписання акту перевірки.

Суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують доводи позивача та висновки суду першої інстанції.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак порушення податкового законодавства, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 20 березня 2020 року № 00001060500, № 00001070500, № 00001080500, № 00001090500, № 00001100500 з огляду на не доведення їх правомірності суб`єктом владних повноважень.

Доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення позивачем норм Податкового кодексу, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року.

До того ж, доводи апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області є абсолютно ідентичними тим, що вже були викладені у відзиві на позовну заяву, без врахування висновків суду першої інстанції, та яким в оскаржуваному рішенні було надано вірну правову оцінку.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства Щорський завод продовольчих товарів до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 09.11.2020

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна