УХВАЛА
28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 620/1330/20
адміністративне провадження № К/9901/33938/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 620/1330/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Щорський завод продовольчих товарів до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,
установив:
У квітні 2020 року Приватне акціонерне товариство Щорський завод продовольчих товарів звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 20 березня 2020 року:
- податкове повідомлення-рішення № 00001060500, яким відповідачем збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 211933,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 169546,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 42387,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 00001070500, яким відповідачем збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на загальну суму 171557,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 137246,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 34311,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 00001080500, яким відповідачем зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на загальну суму 796378,00 грн., в тому числі сума завищення бюджетного відшкодування 637102,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 159276,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 00001090500, яким відповідачем зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми ПДВ за листопад 2019 року на суму 13049,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 00001100500, яким відповідачем донараховано штраф у розмірі 360407,50 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
Водночас обов`язковими умовами при оскарження судових рішень на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення:
- норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Крім того, у поданій касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду з наступних питань:
- не включення до складу доходу безнадійної кредиторської заборгованості;
- невідповідність показників Звіту про фінансові результати даним бухгалтерського обліку (щодо собівартості реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг), адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат);
- операцій з легковим автомобілем, що використовується поза межами господарської діяльності платника;
- неправомірного нарахування амортизації;
- не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ при використанні легкового автомобіля поза межами господарської діяльності;
- не нарахування ПДВ на суму нестач.
Поряд з цим, окремо по кожному зі спірних питань скаржник не описує, які висновки не висловлювалися Верховним Судом та які висновки, на його думку, необхідно зробити.
Крім того, з питання ненарахування податкового зобов`язання з ПДВ скаржник зазначає про існування висновків Верховного Суду, що, своєю чергою, суперечить висловлюванням останнього про відсутність правової позиції у рішеннях Верховного Суду.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 620/1330/20 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2020 |
Оприлюднено | 30.12.2020 |
Номер документу | 93859387 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні