Ухвала

від 05.11.2020 по справі 335/4092/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/4092/19 1-кс/335/4592/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5 , представника ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія», про встановлення стороні обвинувачення процесуальних строків в порядку ч.1 ст.114 КПК України, -

В С Т А Н О В И В:

01.09.2020 року адвокат ОСОБА_5 , діючий в інтересах ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія» звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про встановлення стороні обвинувачення процесуальних строків у кримінальному провадженні, в порядку ч.1 ст.114 КПК України. В клопотанні зазначив, що в провадженні СУФР Головного управління ДФС у Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 32019080000000008, внесене до ЄРДР 31.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні розпочате 31.01.2019 року і триває понад 18 місяців. На протязі одного року не проведено жодної слідчої дії відносно або за участі ТОВ «ВРТК». Неодноразово слідчими органу досудового розслідування проводилися допити посадових осіб ТОВ «ВРТК».З огляду на тривалість досудового розслідування, обсяг проведення слідчих (розшукових) дій, процесуальної динаміки досудового розслідування, встановлених обставин відсутності майнової шкоди,наявність якої є необхідною для кваліфікації дій за ст.212 КК України розумним та достатнім строком для завершення досудового розслідування кримінального провадження буде три календарних місяці. Посилаючись на ст. 28, ч.1 ст. 114 КПК України, заявник просить слідчого суддю встановити слідчому та прокурору у кримінальному провадженні № 32019080000000008 процесуальний строк в три місяці для завершення проведення досудового розслідування та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст.283 КПК України.

Ухвалою слідчого судді від 03.09.2020 року клопотання представника ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія» - адвоката ОСОБА_5 , залишено без розгляду.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 07.10.2020 року ухвалу слідчого судді від 03.09.2020 року скасовано, призначено новий судовий розгляд.

У судовому засіданні представники ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія» - адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали клопотання з підстав, зазначених у ньому, додатково пояснивши, що орган досудового розслідування штучно змінив тяжкість окремих правопорушень і створив умови для їх кваліфікації за ч.3 ст.212 КК України, тому тривалі строки досудового розслідування є невиправданими, та що орган досудового розслідування не має повноважень самостійно робити висновки про порушення податкового законодавства, податкові правопорушення виявляються податковими органами в ході проведення перевірок, результати яких оформлюються актами. Крім того, зазначили що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.02.20019 року, прийняті на підставі акту перевірки від 04.01.2019 року № 6/08-01-14-07/38263689, тому вважають що відсутні розумні підстави для подальшого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019080000000008 від 31.01.2019 року за попередньою првововою кваліфікацією згідно з ч.3 ст.212 КК України.

Прокурор, слідчий, заперечували проти задоволення клопотання, та просили відмовити в його задоволенні, вказавши на складність та об`ємність кримінального провадження, та обсяг запланованих слідством слідчих дій, а саме проведення Головним управлінням ДПС у Запорізькій області документальної позапланової перевірки ТОВ «ЕІС»,ТОВ «ВРТК», допиту близько 180 свідків, проведення судової-економічної експертизи.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення представників заявника, прокурора, слідчого, дослідивши клопотання та його матеріали, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Положення ст. 55 Конституції України визначають, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з пунктом другим частини першої статті 7, частиною першою статті 9 КПК України є законність, що передбачає обов`язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, ч.5 ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідуванні злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими - не менш важливими - цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв`язків, свободою підприємницької діяльності тощо.

Саме на судову систему покладено обов`язок забезпечення дотримання визначеного законом балансу між потребами розслідування і іншими суспільними цінностями.

Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Ця норма кореспондує із положеннями частин 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

Викладене вище кореспондується з позиціями, викладеними Другою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 18 жовтня 2019 у справі №757/37346/18-к (провадження 51-1329кмп19) та Третьою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року у справі №757/5607/19-к (провадження 51-4094км19), які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32019080000000008 , відомості про яке внесені 31.01.2019 за ознаками ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від 27 липня 2020 року, справа №335/4092/19, за клопотанням заступника начальника управління начальника 1 ВРКП СУ ГУ ДФС у Запорізькій області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №32019080000000008 продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 31 липня 2021 року.

З огляду на те, що у кримінальному провадженні № 32019080000000008 від 31.01.2019, йдеться про причетність службових осіб ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія» до вчинення злочину, а тому особа, адвокат ОСОБА_5 , діючий в інтересах ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія» має право на звернення до слідчого судді із клопотанням про встановлення строку здійснення кримінального провадження.

Так, згідно ст. 219 КПК України (в ред. Закону від 03.10.2017) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

При цьому необхідно розглянути питання доцільності здійснення кримінального провадження у більш короткі строки, тобто питання необхідності встановлення менших строків для здійснення слідчих дій та прийняття процесуальних рішень у вказаному кримінальному проваджені.

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019080000000008 від 31.01.2019 триває загалом з 01 лютого 2019 року, тобто понад 21 місяць.

У вказаному кримінальному провадженні нікому не було оголошено про підозру.

Відповідно до ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Разом з тим, згідно ч.3 ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд враховує значний обсяг вже проведених органом досудового розслідування слідчих дій, які як встановлено під час судового розгляду клопотання тривали до квітня 2020 року, обсяг запланованих слідчих дій та специфіку процесуальних дій, необхідних для здійснення у подальшому досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також встановлені фактичні обставини за постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 року, на підставі якого визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області № 0001681406, № 0001691406 від 08.02.2019 року, прийняті на підставі акту перевірки від 04.01.2019 року № 7/08-01-14-06/35810546, та приходить до висновку, що обставини, які перешкоджали здійснити необхідні процесуальні дії раніше, а також інші відомості, які б обґрунтовували необхідність здійснення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні у значний тривалий проміжок часу відсутні. Окрім того, слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що предметом злочину за ст.212 КК України є бюджетні кошти, та це злочин з матеріальним складом, для його кваліфікації потрібно встановлення певних визначених законом суспільно небезпечних наслідків.

За таких обставин, слідчий суддя визнає, що доводи заявника у клопотанні про порушення прав ТОВ «Вагоноремонтана транспортна компанія» є обґрунтованими. Враховуючи вищезазначене, це зобов`язує слідчого суддю здійснити передбачені КПК України заходи для контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів зазначеної особи у кримінальному провадженні.

Статтею 13 Конвенції передбачено право на ефективний засіб юридичного захисту. Так, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, у справі «Кудла проти Польщі» (заява No 30210/96), Суд наголосив, що стаття 13 Конвенції гарантує наявність у національній правовій системі засобів правового захисту, що забезпечують на національному рівні захист конвенційних прав і свобод в будь-якій формі. Таким чином стаття 13 Конвенції вимагає надання внутрішньодержавного засобу правового захисту, що дозволяє розглянути по суті "обґрунтовану скаргу" на порушення Конвенції та надати відповідну компенсацію (див., серед інших джерел, рішення у справі «Кайя проти Туреччини»). Засіб правового захисту, який вимагається за статтею 13 Конвенції, має бути "ефективним" як на практиці, так і на законодавчому рівні.

Суд заявив, що метою статті 13 «є забезпечення механізму, завдяки якому особи можуть скористатися засобами судового захисту на національному рівні від порушення конвенційних прав, перед тим як вдатися до міжнародного механізму оскарження в Суді».

Окрім того, у справі «Кабулов проти України» (заява № 41015/04) суд повторює, що метою Конвенції є захист не теоретичних та ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Метьюз проти Сполученого Королівства» (Matthews v. the United Kingdom) [ВП], заява № 24833/94, п. 34). Крім того, Уряд, стверджуючи, що національні засоби юридичного захисту не були вичерпані, повинен переконати Суд у тому, що засіб юридичного захисту був на той час ефективним та доступним не тільки теоретично, а й практично. Іншими словами, що він був доступний, був здатним забезпечити у відношенні скарг заявника відповідну сатисфакцію та мав розумні шанси на успіх (див. рішення від 28 листопада 1997 року у справі «Ментеш та інші проти Туреччини» (Mentes and Others v. Turkey), п. 57, Reports of Judgments та Decisions 1997-VIII).

З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та встановлення строку на проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32019080000000008 від 31.01.2019 у строк, зазначений заявником, який є достатнім для вчинення процесуальних дій, які імовірно необхідно виконати слідчому та прокурору у даному кримінальному провадженні, а відтак клопотання про встановлення строку досудового розслідування підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.6, 13 Європейської конвенції з прав людини, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.3,8, 55, 64 Конституції України, ст.ст.1-35,113,114,116, 219, 303-309, 369-371 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 , представника ТОВ «Вагоноремонтна транспортна компанія», про встановлення стороні обвинувачення процесуальних строків в порядку ч.1 ст.114 КПК України задовольнити.

Встановити слідчому слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32019080000000008, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2019 року, процесуальний строк тривалістю 3 (три) місяці, в межах загального строку досудового розслідування, для завершення проведення досудового розслідування кримінального провадження та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складання та оголошення повного тексту ухвали: 10 листопада 2020 року, о 16 год.00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1