Ухвала

від 12.11.2020 по справі 910/1415/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/1415/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) та Офісу Генерального прокурора (далі - Прокуратура)

на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020

за заявою приватного акціонерного товариства УНІС-ЦЕНТР (далі - Товариство)

про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2018 за нововиявленими обставинами

зі справи № 910/1415/18

за позовом Товариства

до Комітету,

за участю Прокуратури,

про визнання недійсним і скасування рішення від 28.12.2017 № 747-р,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2020 касаційну скаргу Комітету на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 зі справи № 910/1415/18 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс), оскільки скаржник не доплатив судового збору у розмірі 1762,00 грн. Надано Комітету строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії зазначеної ухвали.

23.10.2020 (згідно з відміткою канцелярії касаційного суду) Комітет подав до Верховного Суду документи на виконання згаданої ухвали про усунення недоліків, а саме: оригінал платіжного доручення від 21.10.2020 № 917.

Водночас ухвалою Верховного Суду від 29.10.2020 касаційну скаргу Прокуратури на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 зі справи № 910/1415/18 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, оскільки Прокуратура не зазначила передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження та не доплатила судового збору у розмірі 1 082,00 грн. Надано Прокуратурі строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії зазначеної ухвали.

06.11.2020 (згідно з відміткою Укрпошта Експрес ) Прокуратура подала до Верховного Суду документи на виконання згаданої ухвали про усунення недоліків, а саме: оригінал платіжного доручення від 05.11.2020 № 3858 та касаційну скаргу після усунення недоліків , яка розцінюється судом як зава про усунення недоліків поданої касаційної скарги з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених статтею 287 ГПК України.

За приписами частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Одночасно з касаційною скаргою Комітет подав клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. У клопотанні скаржник зазначає, що з первісною касаційною скаргою звернувся до суду протягом двадцяти днів з дня вручення йому рішення суду апеляційної інстанції (та з відповідним клопотанням про поновлення пропущеного строку), а саме: 20.08.2020, на підтвердження чого додав копію відповідного конверта з штрих-кодовим ідентифікатором та роздруківку з пошукової системи офіційного сайту ПАТ Укрпошта . Однак ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 скаргу було повернуто, оскільки підписала її неуповноважена особа. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвалу про повернення скаржник отримав 01.10.2020, а 07.10.2020 Комітет повторно звернувся з касаційною скаргою до суду.

Прокуратура при зверненні з касаційною скаргою також подала клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Суд встановив, що з первісною касаційною скаргою Прокуратура звернулася до суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції. У клопотанні скаржник зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 первісну скаргу було повернуто, оскільки підписала її неуповноважена особа. Разом з тим строк на звернення з повторною касаційною скаргою скаржник пропустив з поважних причин - у зв`язку з необхідністю отримання доказів участі прокурора в судовому розгляді справи № 910/1415/18, оскільки така інформація булу відсутня в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до положень статті 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Беручи до уваги мотивовані причини пропуску строку подання касаційних скарг та своєчасне усунення скаржниками недоліків, що стали підставою для повернення первинних касаційних скарг, суд вважає, що строк на касаційне оскарження у зазначених випадках був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Отже, клопотання Комітету та Прокуратури підлягають задоволенню.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Так, Комітет в обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанцій не врахував висновків викладених у постановах Верховного Суду: від 18.05.2020 у справі № 904/8052/16, від 12.05.2020 у справі № 910/206/17, від 20.01.2020 у справі № 910/4474/17, від 14.01.2020 у справі № 925/473/17, від 13.11.2018 у справі № 903/1297/17, від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15, від 14.07.2020 у справі № 910/2923/15-г та від 15.01.2020 у справі № 916/24/17 щодо застосування статті 320 ГПК України; у постанові Верховного Суду від 15.04.2018 у справі № 5017/2615/2010 щодо застосування статті 81 ГПК України в частині витребування матеріалів кримінального провадження; у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 907/233/16, від 28.02.2018 у справі № 910/28569/15, від 19.03.2019 у справі № 910/1415/18, від 04.06.2019 у справі № 910/2639/18 щодо застосування статті 41 Закону України Про захист економічної конкуренції та статті 21 Закону України Про Антимонопольний комітет України , відповідно до яких органи Комітету мають право використовувати матеріали кримінальних проваджень до винесення обвинувального або виправдувального вироку. Іншою підставою касаційного оскарження є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: статті 75 ГПК України щодо відсутності преюдиційного характеру інших видів судових рішень у кримінальній справі, крім обвинувального вироку; статті 77 ГПК України щодо визначення поняття порушення порядку отримання доказів для визнання їх належним та статті 19 Закону України Про Антимонопольний комітет щодо переважного застосування законодавства про захист економічної конкуренції перед іншими нормами під час виконання органами Комітету повноважень щодо розслідування справ.

У свою чергу, Прокуратура в обґрунтування поданої нею касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.05.2020 зі справи № 904/8052/16, відповідно до яких дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів у вирішенні спору по суті. А також не враховані висновки, викладені в постановах Верховного Суду: від 20.03.2018 зі справи № 907/233/16, від 28.02.2018 зі справи № 910/28569/15, від 06.04.2019 зі справи № 910/2639/18 щодо застосування статті 41 Закону України Про захист економічної конкуренції та статті 21 Закону України Про Антимонопольний комітет України , якими передбачено повноваження органів Антимонопольного комітету на використання матеріалів кримінальних проваджень до винесення у них кінцевого судового рішення. Іншою підставою касаційного оскарження судових рішень є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 77 ГПК України під час визначення допустимості доказів, отриманих у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, у випадку задоволення судом відводу слідчого чи прокурора від участі у досудовому розслідуванні.

Матеріали зазначених касаційних скарг відповідають вимогам статті 290 ГПК України та є достатніми для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 294 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Антимонопольному комітету України та Офісу Генерального прокурора строк на касаційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 зі справи № 910/1415/18.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України та касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 зі справи № 910/1415/18.

3. Призначити сумісний розгляд касаційних скарг у відкритому судовому засіданні Верховного Суду на 08 грудня 2020 року о 10:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.

4. Надати приватному акціонерному товариству УНІС-ЦЕНТР строк для подання відзиву на касаційні скарги до 27 листопада 2020 року (за адресою: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6).

5. Витребувати матеріали справи № 910/1415/18 за позовом приватного акціонерного товариства УНІС-ЦЕНТР до Антимонопольному комітету України за участю Офісу Генерального прокурора, про визнання недійсним і скасування рішення від 28.12.2017 № 747-р.

6. Копію ухвали надіслати до господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко