Ухвала

від 12.11.2020 по справі 904/2581/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 904/2581/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий), Антонік С.Г., Дармін М.О.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 (суддя Юзіков С.Г.)

у справі № 904/2581/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича

до Криворізької міської ради

про тлумачення умов договору оренди земельної ділянки від 29.12.2017 № 140,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2020 Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Штефан В.О. подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Центральний апеляційний господарський суд касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020, якою скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі №904/2581/19 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ФОП Штефана В.О.

Касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.

У касаційній скарзі ФОП Штефана В.О., зокрема, викладено обставини справи №904/2581/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскарженої постанови, яким обставинам судом не надавалася оцінка.

Водночас підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав), у касаційній скарзі ФОП Штефана В.О. чітко не зазначено, що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

До касаційної скарги ФОП Штефана В.О. додано квитанцію від 23.05.2020 №1969-2811-6922-0399 на суму 2 102,00 грн про сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу ДОАС від 01.11.2019 у справі № 160/10542/19, ВС/КАС.

Зазначена квитанція не є документом, що підтверджує сплату судового збору за подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у справі № 904/2581/19.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання цієї касаційної скарги скаржникові слід сплатити судовий збір у розмірі 3 842,00 грн (1 921,00*200%) і надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу ФОП Штефана В.О. оформлено з порушенням вимог, установлених пунктом 5 частини 2, пунктом 2 частини 4 статті 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у справі № 904/2581/19.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 904/2581/19, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2019 у справі № 904/2581/19 залишити без руху.

2. Надати скаржникові строк для виконання вимог цієї ухвали до 07.12.2020.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік