Рішення

від 10.11.2020 по справі 280/2432/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 листопада 2020 року Справа № 280/2432/19 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом - ОСОБА_1

до - Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2019 р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, а саме ухилення від приведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 до цільового призначення відповідно до норм ст. 121 Земельного кодексу України згідно заяви позивача від 10.05.2019;

- зобов`язати відповідача рішенням встановити наступне цільове призначення земельної ділянки площею 1.5000 га за адресою АДРЕСА_1 - віднести вказану земельну ділянку до земель житлової та громадської забудови та до земель сільськогосподарського призначення шляхом подальшого розподілу враховуючи вимоги ст. 121 Земельного кодексу України встановити цільове призначення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га, а для ведення особистого селянського господарства 1,2500 га.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що звернувся до відповідача із вимогою про встановлення цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 згідно норм ст. 121 ЗК України. Вважає, що бездіяльність відповідача порушує право позивача на отримання земельної ділянки у власність площею до 2 га для особистого селянського господарства. Позивач користується земельною ділянкою по господарчій книзі, є членом колгоспного двору. Як зазначає позивач, відповідач вибірково виділяє земельні ділянки та встановлює цільове призначення саме із земель громадської забудови с. Грізне. Відповідач ухиляється добровільно встановити цьове призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

28 травня 2019 року судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.06.2019 об 14 год. 00 хв. Відповідачу запропоновано 15 - ти денний строк для надання відзиву на позов.

20.06.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №25187) надійшов відзив по справі, в якому зазначено наступне. Згідно картографічного матеріалу поданого ОСОБА_2 бажане місце розташування земельної ділянки знаходиться частково у власності територіальної громади Любимівської сільської ради та власників нерозподілених ділянок (пасовища) власників земельних часток (паїв). На земельній ділянці, що знаходиться у власності територіальної громади розташований житловий будинок АДРЕСА_1 . Згідно наявної інформації та рішення Вільнянського районного суду від 02.12.2010 по справі № 2- 287/2010 документи підтверджуючих права власності у позивача відсутні. Крім того, земельні ділянки на яких розташовані житлові будинки відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови і використовуються для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва. Інша частина земельної ділянки, де розташовані пасовища, відповідно до проекту приватизації земель сільськогосподарського підприємства Таврія погодженого рішенням виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів від 12.02.1994 №4, контур поля №541, 544, 545, 547, визначене цільове призначення земельної ділянки і належить власникам земельних часток (паїв). Цільове призначення земельної ділянки відноситься до земель товарного сільськогосподарського виробництва. Зміна цільового призначення земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заборонена Земельним кодексом України. Додатково інформуємо, що нині чинне законодавство не містить визначення поняття колгоспний двір . З прийняттям Закону України Про власність від 07.02.1991, який втратив чинність 20.06.2007, колгоспний двір припинив своє існування. Відповідно до погосподарського обліку позивачі втратили своє право на колгоспний двір у 1986 році, оскільки виїхали на постійне місце проживання в смт Кам`янка -Дніпровку у 1983 році. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 15.09.2019 витребувано від Любимівської сільської ради Вільнянського району, Запорізької області вул. Центральна 86-А, с. Любимівка Вільнянського району Запорізької області код ЄДРПОУ-25483086, завірені належним чином наступні документи:

- копію статуту колгоспу ім. Дзержинського Вільнянського району Запорізької області на підтвердження членства позивача членом колгоспу та права користування земельною ділянкою;

- копію господарської книги №1 виконкому Любимівської сільради Червоноармійського району за 1958, 1959, 1960 рік хутір Грозний особистого рахунку № НОМЕР_1 колгоспного двору ОСОБА_3 та сімейний склад та розділу книги -Земля що знаходиться в користуванні площею 0.50 га. для підтвердження факту наданої державою земельної ділянки в користування;

- копію земельно шнурової книги обліку сільради за 1958, 1959, 1960 рік для огляду в суді а копії у справу. Для підтвердження факту передачі в користування державою земельну ділянку.

- копію господарської книги виконкому Новотроїцької сільради Червоноармійського району за 1953-1954, рік хутір Грозний особистого рахунку № НОМЕР_2 колгоспного двору ОСОБА_4 та сімейний склад, в складі якого є ОСОБА_5 пізніше Доненко та розділу книги - Земля що знаходиться в користуванні площею 0,85 га;

- копію земельно шнурової книги обліку сільради за 1953-1954, рік хутір Грозний особистого рахунку № НОМЕР_2 колгоспного двору ОСОБА_4 1958, для підтвердження факту передачі в користування державою земельну ділянку.

- копію господарської книги про господарський облік сільради по лицевому рахунку господарства № НОМЕР_3 для підтвердження факту передачі в користування державою земельну ділянку;

- копію рахунок № НОМЕР_4 ;

- копію примірників земельно шнурової книги земельного обліку Любимівської сільради для починаючи з 1920 року площі земельної ділянки які держава надала у користування членам колгоспних дворів ОСОБА_6 ОСОБА_4 ОСОБА_1 по лицевому рахунку господарства №767-№75 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 для підтвердження факту передачі в користування державою земельну ділянку колгоспному двору тобто позивачу 1,95 га.

Ухвалою суду від 25.07.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 03.09.2019 до 15 год. 30 хв.

26.07.2019 на виконання ухвали суду від 15.07.2019 від Любимівської сільської ради Вільнянського району надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 03.09.2019 продовжено зупинення провадження по справі для примирення сторін до 27.11.2019 до 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 27.11.2019 витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відділ у Вільнянському районі (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 16) інформацію у державному реєстрі про земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27.11.2019 витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул.Українська, 50) інформацію у державному реєстрі про земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27.11.2019 продовжено зупинення провадження по справі для примирення сторін до 08.01.2020 до 14 год. 10 хв.

17.12.2019 від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на виконання ухвали суду від 27.11.2019 про витребування доказів надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відомості, зазначені в резолютивній частині ухвали суду не є достатніми для ідентифікації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Ухвалою суду від 08.01.2020 продовжено зупинення провадження по справі для примирення сторін до 04.03.2020 до 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 04.03.2020 продовжено зупинення провадження по справі для примирення сторін до 01.06.2020 до 14 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 01.06.2020 продовжено зупинення провадження по справі для примирення сторін до 20.10.2020 до 09 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 20.10.2020 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 20.10.2020 о/об 09 год. 10 хв.

У судове засідання представники сторін не зявились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідимили.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі приписів ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

10.05.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись із заявою до Любимівської сільської ради Вільнянського району з вимогою здійснити приведення земельної ділянки площею 1,2500 га по АДРЕСА_1 до цільового призначення відповідно до норм ст. 121 Земельного кодексу України та віднести вказану земельну ділянку до земель житлової та громадської забудоаи та до земель сільськогосподарського призначення шляхом подальшого розподілу для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,2500 га, для ведення особистого селянського господарства - 1,2500 га.

У листі відповідача від 21.05.2019 №02-03-11/234 зазначено, що привести у відповідність до вимог чинногоземельного законодавства цільове призначення земльної ділянки, на яку посилаються заявники неможливо, у звязку з тим, що вона не перебуває у їх власності.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно із частинами першою-третьою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом б частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Як передбачено частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В цьому контексті суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Щодо тверджень позивача про правомірність використання ними земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

З прийняттям Закону України Про власність від 07.02.1991, який втратив чинність 20.06.2007, колгоспний двір припинив своє існування. З Цивільного кодексу України вилучено статті, що встановлювали його статус (Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 16 грудня 1993 року №3718-ХІІ, який набрав чинності з 18 січня 1994 року).

Колгоспний двір визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. Він міг складатися і з однієї особи. Головою колгоспного двору був його засновник, як правило глава сім`ї, члени - всі особи, котрі спільно проживали, вели господарство і перебували у сімейно-родинному зв`язку (подружжя, їхні батьки, діти, дід, баба, онуки та ін.), особи котрі тимчасово були відсутніми, перебували на дійсній військовій службі, виїхали на навчання чи займали виборчу посаду. Громадяни - члени родини колгоспника, які не були членами колгоспу, вчителі та інші, а також громадяни, які не перебували в родинних зв`язках, але спільно вели підсобне господарство колгоспного двору, також користувалися правами колгоспного двору.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі - Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69. Згідно п. 9 зазначених Вказівок, окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

За загальним правилом, працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору у тому випадку, якщо він не менш, ніж три роки поспіль не брав участі своєю працею і засобами у веденні загального господарства двору.

Відповідно до погосподарського обліку позивачі втратили своє право на колгоспний двір у 1986 році, оскільки виїхали на постійне місце проживання в смт. Кам`янка-Дніпровку у 1983 році.

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Любимівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 2 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2011 року ОСОБА_7 відмовлено в прийнятні апеляційної скарги на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 2 грудня 2010 року.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 2 березня 2011 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 2 грудня 2010 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.10.2011 касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відхилені. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 2 грудня 2010 року, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 2 березня 2011 року залишено без змін (копія ухвали ВСС України долучена до матеріалів справи).

Постановою Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 липня 2012 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Зобов`язано Любимівську сільську раду частково скасувати рішення №9 від 07.09.2006, яким затверджено технічну документацію з грошової оцінки земель населених пунктів Любимівської сільради, яка розроблена в 2005 році ДП Запорізький наукового дослідний та проектний інститут землеустрою та схему с. Грізне, яка складена в порушення норм Земельного кодексу України в частині порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зобов`язано Любимівську сільську раду зазначити в схемі с. Грізне вільними земельні ділянки під №№1, 65, 70, 72 між №100 і №70 №74 і 86 біля №5, №63-а і №16-6. Зобов`язано Любимівську сільську раду внести зміни в схему села та земельно-кадастрову документацію та відобразити в схемі і документації земельну ділянку колгоспного двору який зберігся по АДРЕСА_1 площею 2,0 га розміром 100x200 метрів. Визнано протиправною дію відповідача по заміні номеру колгоспного двору по АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 та виключенню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з членів господарства по АДРЕСА_1 та зобов`язано відповідача відновити запис в погосподарському обліків погоспрдарській Книзі Любимівської сільради Сільрадівський облік Ф-1 затвердженою ЦС У СРСР 21.11.1984 наказ №634 членів господарства АДРЕСА_1 та повернути номер №98 господарству.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2014 (К/9991/48779/12) касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2012 року - без змін. (копія ухвали ВАСУ долучена до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Тобто, вказаними рішеннями судами було відмовлено ОСОБА_1 у набутті права вланості на зазначену змельну ділянку; відмовлено затвердженні технічної документації з грошової оцінки земель населених пунктів Любимівської сільради, яка розроблена в 2005 році ДП Запорізький науково дослідний та проектний інститут землеустрою та схему с. Грізне, відмовлено у зобовязанні Любимівської сільської ради Вільнянсько району Запорізької області зазначити в схемі с. Грізне вільними демельні ділянки під №1, 65, 70, 72 між №100 і №70, №74 і №86 біля №5, №63-а і №16-б; відмовлено у зобов`язанні Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області внести зміни в схему села та земельно - кадастрову документацію та відобразити в схемі і документаії земельну ділянку колгоспного двору, який зберігся по АДРЕСА_1 площею 2,0 га розміром 100х200 метрів; відмовлено у визнанні протиправною дій Відповідача по заміні номеру колгоспного двору по АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 та виключенню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з членів господарства по АДРЕСА_1 ; відмовлено у зобовязанні відповідача відновити запис в погосподарському обліку в погосподарській книзі Любимівської сільради Сільрадівський облік Ф-1 затвердженою ЦС У СРСР від 21.11.1984 наказ №634 членів господарства АДРЕСА_1 та повернути номер 98 господарству.

Таким чином, позивачем, який постійно проживає в м. Камянко-Дніпровка суду не доведено наявність правових підстав на використання земельної ділянки зазначеної у позові.

Також судом досліджений витребувані документи від Любимівської сільської ради Вільнянського району, а саме погосподарські книги за 1958-1960 роки, (рахунок № НОМЕР_1 ), за 1953 - 1955 роки (рахунок № НОМЕР_2 ), за 1968 - 170 роки (рахунок №75), за 1968-1970 роки (рахунок №767), за 1968 - 1970 (рахунок №151), з яких встановлено, що земельна ділянка згідно погосподарського обліку знаходилася в особистому користуванні господарства, а не окремих його членів. Крім того, особисті рахунки погосподарського обліку № 526 та НОМЕР_4 - це одне господарство (одна земельна ділянка, площею 0,50 га), а № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 - це інше господарство (інша земельна ділянка, площею 0,85 га). На жодну з них гр. ОСОБА_1 не набувала права власності.

Також, судом досліджено рішення про відмову у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна №48334357 від 21.08.2019, в якому зазначено, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Шотіна Катерина Леонідівна, Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, розглянув заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, прийняту 21.08.2019 за реєстраційним номером 35556568, яку подала ОСОБА_8 , щою діє на підставі рішення, серія і номер 2, виданий 02.11.2015, видавиик: Любимівська сільська рада, податковий номер/серія, номер паспорта/УНЗР 3005915867/000580151/ для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна житловий будинок, що розташоване АДРЕСА_1 та встановив безхазяйне майно не підягає обліку відповідно до закону, оскільки у державному реєстрі прав наявний запис про державну реєстрацію прав на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Окрім того, згідно картографічного матеріалу поданого ОСОБА_2 бажане місце розташування земельної ділянки знаходиться частково у власності територіальної громади Любимівської сільської ради та власників нерозподілених ділянок (пасовища) власників земельних часток (паїв).

На земельній ділянці, що знаходиться у власності територіальної громади розташований житловий будинок АДРЕСА_1 . Згідно наявної інформації та рішення Вільнянського районного суду від 02.12.2010 по справі № 2- 287/2010 документи підтверджуючих права власності у позивача відсутні.

Крім того, земельні ділянки на яких розташовані житлові будинки відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови і використовуються для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.

Інша частина земельної ділянки, де розташовані пасовища, відповідно до проекту приватизації земель сільськогосподарського підприємства Таврія погодженого рішенням виконавчого комітету Любимівської сільської ради народних депутатів від 12.02.1994 р. №4, контур поля №541, 544, 545, 547, визначене цільове призначення земельної ділянки і належить власникам земельних часток (паїв). Цільове призначення земельної ділянки відноситься до земель товарного сільськогосподарського виробництва. Зміна цільового призначення земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заборонена Земельним кодексом України.

Суд також не бере до уваги посилання позивача про вибіркове виділення земельних ділянок по АДРЕСА_3 , оскільки із доданих копій документів, а саме копії рішення Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №31 від 13.12.2018, копії свідоцтва про смерть ОСОБА_9 , копії державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП, зазначена земельна ділянка була приведена у відповідність до чинного земельного законодавства і жодного відношення до вказаної справи не має.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином суд вважає, що відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством. За таких осбавин, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В зв`язку з тим, що в силу вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнена від сплати судового збору, як особа з інвалідністю 2 групи, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) до Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (70033, Запорізька область, Вільнянський район, с. Любимівка, вул. Центральна, буд. 86 - А, код ЄДРПОУ 25483086) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 10.11.2020.

Суддя Р.В. Сацький