Рішення

від 12.11.2020 по справі 280/525/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2020 року Справа № 280/525/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства МВСТРОЙ (71635, Запорізька область, Василівський район, с.Балки, вул..1 Травня, буд.52, код ЄДРПОУ 42496516) до Головного управління Держпраці у Запорізької області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство МВСТРОЙ (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю № ЗП 3036/573/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, прийняту 04 грудня 2019 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко Олександром Олександровичем.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/525/20, підготовче судове засідання призначено на 26 лютого 2020 року.

26 лютого 2020 року протокольною ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 14 квітня 2020 року та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 14 квітня 2020 року підготовче засідання відкладено на 30.06.2020.

Ухвалою суду від 30.06.2020 строк підготовче засідання відкладено на 05.08.2020.

Ухвалою суду від 05.08.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 12.10.2020

В судовому засіданні 12.10.2020 в розгляді адміністративної справи оголошено перерву до 09.11.2020 року.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що висновок відповідача щодо порушення позивачем частин першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України не відповідає дійсності, зроблений за результатами власного суб`єктивного правового тлумачення норм Цивільного кодексу та Кодексу законів про працю України. Зазначає, що в ПП МВСТРОЙ не має визначених робочих місць, відсутній штатний розпис та не ведеться жодного табелю обліку робочого часу. Діяльність підприємства напряму залежить від кількості укладених між Замовниками та позивачем договорів підряду на виконання ремонтних та будівельних робіт. Специфіка роботи підприємства не підпадає під поняття щомісячної роботи, оскільки договори підряду на ремонті роботи супроводжуються календарним графіком, де вказані строки виконання робіт. Залучені до виконання робіт особи за цивільно-правовими договорами не підпорядковувались ніяким правилам внутрішнього трудового розпорядку, виконавці самі організовували роботу і виконували її на власний ризик. За фактом виконання цивільно-правових договорів між сторонами складались акти приймання-передачі наданих послуг. На підставі викладеного вважає, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновок щодо відсутності в укладених договорах ознак цивільно-правового договору, що не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Крім того, позивач послався на те, що постановою Василівського районного суду Запорізької області у справі №311/4250/19, яким вирішувалось питання про притягнення до адміністративної відповідальності директора ПП МВСТРОЙ , фактично було встановлено відсутність порушень з боку ПП МВСТРОЙ порушень трудового законодавства та відсутність трудових відносин між ПП МВСТРОЙ та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .

Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в частині визнання постанови протиправною та її скасування а також стягнення судового збору, а в частині відшкодування витрати на правничу допомогу просила питання не вирішувати, крім того справу просила розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву (від 04.03.2020 вх. № 10452) посилається на те, що інспекційним відвідуванням ПП МВСТРОЙ встановлено фактичний допуск 31 робітника без належного оформлення трудової діяльності, чим порушено вимоги ч. 3 ст.24 КЗпП України. Вказує, що предметом договору є виконання різного роду ремонтних робіт, що є процесом праці, а не його результатом. Надані цивільно-правові договори на виконання робіт містять не чіткі характеристики робіт, відтак у даному випадку предметом договору є виконання саме трудових функціональних обов`язків. При цьому у вищевказаному договорі відсутні обсяги робіт за фактичний перелік складу конкретних робіт, а обов`язки осіб згідно збігаються з колом обов`язків за посадою монтажник, маляр. Тому, вважає, що накладення штрафу за порушенням вимог Кодексу законів про працю є правомірним та обґрунтованим. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Крім того представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення судового засідання, яке обґрунтоване неможливістю явки свідка.

Проте суд зазначає, що у справі 280/525/20 представниками сторін не було заявлено виклику та допиту жодного свідка.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Інспекційне відвідування позивача здійснено на підставі інформації отриманої із Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 03.10.2019 №19-08 про роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.

07.10.2019 Головним управлінням видано наказ №1777 про проведення інспекційного відвідування ПП МВСТРОЙ з питань додержання законодавства про працю у термін до 17.10.2019.

Згідно направлення від 07.10.2019 №1021 головним державним інспектором Оселедчик Валентиною Вікторівною здійснено захід державного нагляду у формі інспекційного відвідування позивача, предметом якого визначено порядок оформлення трудових відносин.

В ході інспекційного відвідування в період з 08.10.2019 по 16.10.2019 за адресою здійснення господарської діяльності позивача було встановлено, що в грудні 2018 року та протягом липня-серпня 2019 року тридцять одну фізичну особу було допущено до роботи без укладання трудового договору, чим порушено вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .

За результатами виявлених порушень, 16.10.2019 складено акт інспекційного відвідування № ЗП3036/573/АВ і припис про усунення виявлених порушень №ЗП 3036/573/АВ/П та вручено директору ПП МВСТРОЙ 17 жовтня 2019 року під власний розпис.

16.10.2019 року на директора ПП МВСТРОЙ складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗП3036/573/АВ/П/ПТ, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та направлено його для розгляду до Василівського районного суду Запорізької області.

Листом від 24.10.2019 на адресу ПП МВСТРОЙ направлено повідомлення про розгляд справи, яке повернуто відправнику з приміткою повернення з інших причин .

26 листопада 2019 року Василівським районним судом Запорізької області, винесено постанову по справі № 311/4250/19, провадження 3/311/915/2019, яким провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_31 , за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

04.12.2019 уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці було прийнято постанову № ЗП 3036/573/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на ПП МВСТРОЙ штрафу у розмірі 3 880 890,00 грн. й направлено на адресу об`єкта відвідування, яку позивач отримав 24 грудня 2019 року.

Не погодившись з вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головному управлінню Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

У зв`язку із втратою чинності 14.05.2019 року постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

У відповідності до п. 2 Порядку № 823 (в редакції, чинній на час проведення інспекційного відвідування), заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до змісту пп.3 п.5 Порядку № 823, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю чи його заступник.

Згідно п.п.6, 8, 9, 10 Порядку № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Відповідно до п. 19-24 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Судом встановлено, що інспекційне відвідування проведено головним державним інспектором Оселедчик Валентиною Вікторівною на підставі наказу №1777 від 07.10.2019 та направлення від 07.10.2019 №1021. При цьому інформація отримана від Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області.

За результатами інспекційного відвідування ГУ Держпраці у Запорізькій області 16.10.2019 складено акт № ЗП3036/573/АВ і припис про усунення виявлених порушень №ЗП 3036/573/АВ/П та 17.10.2019 року вручено під розпис директору ПП МВСТРОЙ .

Крім того 16.10.2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗП3036/573/АВ/П/ПТ, відносно - директора ПП МВСТРОЙ ОСОБА_31 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі Порядок №509).

Згідно з пунктами 3, 4 постанови КМУ Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 року № 509 (далі- Порядку №509) справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Отже, положення Порядку № 509 наразі не передбачають повідомлення конкретної дати розгляду справи. Норма пункту 3 Порядку сформульована таким чином, що визначає початок перебігу строку розгляду (з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів) та визначає тривалість такого строку (45 днів).

Системний аналіз положень Порядку № 509 дає підстави стверджувати проте, що особа, отримавши повідомлення Держпраці про розгляд справи, з датою початку може протягом 45-денного строку подати додаткові документи.

Щодо суті виявленого порушення під час інспекційного відвідування суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма такого повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу .

Статтею 265 КЗпП України (в редакціїї чинній на момент приягнення до відповідальності) передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах юридичної особи.

При цьому, повинен бути встановлений факт використання юридичною особою найманої праці.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови та Акту інспекційного відвідування від 16.10.2019 відповідачем встановлено порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, а саме: в грудні 2018 року та протягом липня-серпня 2019 року 31 фізична особа була допущена до роботи без укладання трудового договору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 24 фізичними особами в строк з 22.12.2018 року по 26.12.2018 виконані такі роботи: ОСОБА_1 - загально-будівельні роботи, демонтажні роботи 41,54 люд-год, ОСОБА_2 - загально-будівельні роботи, розділ двері -61.14 люд-год. та розділ вентиляція 59,54 люд-год; ОСОБА_3 - загально-будівельні роботи, розділ стіни, перегородки -128,59 люд-год; ОСОБА_4 , - загально-будівельні роботи, розділ стіни перегородки -128,59 люд-год; ОСОБА_5 - загально-будівельні роботи, демонтажні роботи 94,9 люд-год та розділ вентиляція 59,54 люд-год; ОСОБА_6 - електромонтажні роботи - 181,48 люд-год, та загальновиробничі -100 люд год; ОСОБА_7 - загально-будівельні роботи, розділ стіни, перегородки -128,59 люд-год; ОСОБА_8 - електромонтажні роботи - 181,48 люд-год, та загальновиробничі -100 люд год; ОСОБА_9 - загально-будівельні роботи, демонтажні роботи 94,9 люд-год та господарсько-питний водопровід 35,36 люд-год; ОСОБА_32 - загально-будівельні роботи, розділ перегородки -128,59 люд-год; ОСОБА_11 - загально-будівельні роботи, демонтажні роботи 94,9 люд-год; ОСОБА_33 , - загально-будівельні роботи, розділ стеля 74,5 люд-год, та вентиляція 59,54 люд-год; ОСОБА_13 - електромонтажні роботи -181,48 люд-год, розділ силове електрообладнання - 75,72 люд-год, ОСОБА_14 - загально-будівельні роботи , роздял перегородки - 128,59 люд-год, ОСОБА_34 - загально-будівельні роботи, розділ стіни та перегородки 128,59 люд-год; ОСОБА_18 - загально-будівельні роботи, розділ стеля 74,5 люд-год, та підлога 35,44 люд-год; ОСОБА_16 - загально-будівельні роботи, розділ стеля 74,5 люд-год, та підлога 35,44 люд-год; ОСОБА_17 - електромонтажні роботи -181,48 люд-год, розділ силове електрообладнання - 75,72 люд-год; ОСОБА_19 , - загально-будівельні роботи, демонтажні роботи 94,9 люд-год та сантехнічні роботи 18,87 люд-год; ОСОБА_20 - загально-будівельні роботи, демонтажні роботи 94,9 люд-год ; ОСОБА_21 - загально-будівельні роботи, демонтажні роботи 94,9 люд-год та побутова каналізація 35,02 люд-год; ОСОБА_22 - загально-будівельні роботи, розділ стіни та перегородки 127,57 люд-год ОСОБА_23 - загально-будівельні роботи, розділ двері 61,14 люд-год та розділ вентиляція 59,54 люд-год.

З 5 фізичними особами в строк з 05.07.2019 року по 31.07.2019 року укладались договори ЦПХ на такі роботи: ОСОБА_24 - загально-будівельні роботи, розділ стіни, стеля, перегородки 245,8 люд-год та розділ підлоги 63,3 люд-год; ОСОБА_25 - загально-будівельні роботи, розділ стіни, стеля, перегородки 170,0 люд-год та розділ підлоги 147,6 люд-год; ОСОБА_26 - загально-будівельні роботи, розділ стіни, стеля, перегородки 160,2 люд-год та розділ підлоги 138,7 люд-год; ОСОБА_27 - загально-будівельні роботи, розділ стіни, стеля, перегородки шпаклювання стін-307,8 люд-год; ОСОБА_28 - загально-будівельні роботи, розділ стіни, стеля, перегородки 243,6 люд-год та розділ підлоги 62,01 люд-год.

З 2 фізичними особами в строк з 05.08.2019 року по 31.08.2019 року укладались договори ЦПХ ОСОБА_29 - загально-будівельні роботи, розділ фасади- 203 люд-год; ОСОБА_30 - загально-будівельні роботи, розділ фасади- 203 люд-год

Згідно аналізу інформації наданої інспектором та аналізу наданих договорів встановлено, що вказаним особам визначене робоче місце, забезпечено необхідним матеріалом. Тобто особи виконували роботи не на власний ризик, як вказано в ст.837 ЦКУ, а мали місце трудові відносити, передбачені ст.ст.21, 29 КЗпП України. Також встановлено, що вказані особи несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених завдань.

Однак, суд не погоджується із наведеними твердженнями відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом досліджено угоди, укладені між ПП МВСТРОЙ та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , на виконання різного виду послуг що стосуються будівельних робіт стосовно фасадів, підлоги, стін, стелі, улаштування бетонної основи під перегородку, демонтажних робіт, вентиляції, електромонтажні послуги, сантехнічні роботи. При цьому, предметом кожного договору були різного виду, різної тривалості, різної складності послуги, перелік яких визначався в п.1.1. договору, та вказувався строк виконання робіт в п. 6.1. договору.

За результатами виконаних робіт (послуг) складалися акти здавання-прийняття наданих послуг і лише після підписання акту приймання-передачі, оплачувалася винагорода, з якої також сплачувався податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок, та військовий збір.

В ПП МВСТРОЙ не має визначених робочих місць, оскільки діяльність підприємства пов`язана за договорами підряду з розташуванням об`єкта ремонтних робіт, тому місцем виконання робіт є об`єкт, який підлягає ремонту чи будівництву.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , виконуючи роботи за вищевказаними договорами, не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, оскільки останніх на Приватному підприємстві не має.

Виконавці самі організовували свою роботу і виконували її на власний ризик. Умови про режим робочого часу, в договорах не визначені.

Проаналізовані цивільно-правові угоди, що укладені між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу тощо.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі №822/723/17 зазначено про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Вказана позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі №127/21595/16-ц, від 13.06.2019 № 815/954/18.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно трудових договорів та цивільно-правових угод, дослідивши первинні бухгалтерські документи і договори про надання послуг, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , виступали саме виконавцями цивільно-правових відносин, оскільки виконували різну роботу (послуги), час надання яких обирали самостійно. Розмір винагороди за кожним договором залежав від обсягу роботи, який мали виконати вказані особи та не мав стабільного розміру.

Більш того, за змістом укладених цивільно-правових договорів Приватне підприємство МВСТРОЙ цікавило саме результат наданих вищевказаними особами послуг: відремонтовані фасади, підлоги, стіни, стелі, улаштування бетонної основи під перегородку, демонтажні роботи, вентиляція, електромонтажні послуги, сантехнічні роботи, роботи з ремонту водопроводу тощо. Тому і винагорода за угодами залежала не від кількості затраченого часу, а від результату.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.5 ст.78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд зазначає, що постановою Василівського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 по справі №311/4250/19 (провадження №3/311/4250/2019), яка набрала законної сили 06.12.2019, звільнено від відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП директора ПП МВСТРОЙ ОСОБА_31 у зв`язку з відсутністю в його діях ознак складу правопорушення (а.с.28-29).

При цьому, в постанові Василівського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 по справі №311/4250/19 (провадження №3/311/4250/2019) суд дійшов висновку про те, що ознак трудових відносин в правовідносинах між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 і ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ МВСТРОЙ не існує.

За таких обставин, судовим рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 по справі №311/4250/19 (провадження №3/311/4250/2019), яке набрало законної сили, також як і при розгляді даної адміністративної справи спростовано твердження відповідача про наявність трудових відносин між ПП МВСТРОЙ та вказаними вище фізичними особами.

Враховуючи наведене, суд вважає неправомірним висновок відповідача, що за цивільно-правовими договорами, які укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , та позивачем, мають місце трудові відносини та в порушення ст. 24 КЗпП України, зазначені особи фактично допущені до роботи без укладання трудового договору.

Відтак, суд вважає що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 3036/573/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 04 грудня 2019 року є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21020,00 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства МВСТРОЙ (71635, Запорізька область, Василівський район, с.Балки, вул..1 Травня, буд.52, код ЄДРПОУ 42496516) до Головного управління Держпраці у Запорізької області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю № ЗП 3036/573/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 04 грудня 2019 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства МВСТРОЙ судовий збір у розмірі 21020,00 (двадцять одна тисяча двадцять гривень) грн. 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 12 листопада 2020 року.

Суддя М.С. Лазаренко