Справа № 464/5099/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1160/20 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2020 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
представника власника майна адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 вересня 2020 року про накладення арешту на майно,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 вересня 2020 року клопотання слідчого СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області, ОСОБА_9 про арешт майназадоволено.
Накладено арешт на майно, а саме: господарську споруду під літ. X' - 1 пл. 44,2 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв.м., заїзд площею 36 кв.м., асфальтобетонна площадка площею 192,5кв.м., під`їзна колія №8, №9 110 м.п., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1292031346101 із забороною відчуження, розпорядження та користування майном.
На ухвалу суду ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що порушує її права як власника нерухомого майна на яке накладено арешт.
Ні слідчий, ні слідчий суддя не перевірили достовірності пояснень, що були надані допитаним в якості свідка ОСОБА_10 , який виконує обов`язки генерального директора ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд», про те, що вказане підприємство є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а за даною адресою ніколи не було жодного об`єкта нерухомого майна площею 44,2 кв.м. Вказані свідчення були відображені слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі.
Зазначені свідчення ОСОБА_10 не відповідають дійсності та є завідомо неправдивими, надані з метою введення в оману органу досудового розслідування щодо дійсних обставин з метою застосування процесуальних засобів (накладення арешту на майно) у власних інтересах, оскільки у ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» відсутні будь-які правовстановлюючі документи на користування землею за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 238, що підтверджується результатами перевірки дотримання ЗАТ «ПБО «Львівміськбуд» земельного законодавства.
Що стосується пояснень про те, що за даною адресою ніколи не було жодного об`єкта нерухомого майна такі є безпідставними, оскільки на зазначене нерухоме майно сертифікованим інженером з інвентаризації нерухомого майна виготовлявся технічний паспорт, у якому відображено нерухоме майно та його характеристики. Разом з тим, слідчий подаючи клопотання про накладення арешту на нерухоме майно наведених обставин належно не перевірив, та обмежився лише поясненнями допитаного ОСОБА_10 , які є неправдивими.
Слідчий суддя залишив поза увагою, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється щодо підроблення і використання підроблених документів, а не з приводу набуття ОСОБА_8 нерухомого майна у власність.
Оскаржена ухвала постановлена без її виклику, отримана в Сихівському районному суді м. Львова 05.10.2020, тому строк на апеляційне оскарження обчислюється з дати отримання ухвали.
У суді апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити.
Прокурор ОСОБА_7 апеляційну скаргу заперечив, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з таких підстав.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно від 24 вересня 2020 року було постановлено без виклику ОСОБА_8 , копію ухвали слідчого судді отримано представником ОСОБА_11 05 жовтня 2020 року. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подана ОСОБА_8 08 жовтня 2020 року, тобто у встановлений ч.2, ч.3 ст. 395 КПК України строк, який не є пропущений і поновлення не потребує.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався не в повній мірі.
При постановленні ухвали про арешт майна слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, а викладені в ухвалі висновки не відповідають фактичним обставинам провадження, що відповідно до п.1, п.2 ч.1ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
17 липня 2020 року до ЄРДР за № 12020145070000083 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, із зазначенням короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 16.07.2020 до Сихівського ВП ГУНП у Львівській області надійшла заява ОСОБА_10 про те, що невстановлені особи, за попередньою змовою групою осіб, шляхом використання підроблених документів здійснили реєстрацію права власності на господарську споруду за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 21.09.2020 господарську споруду X' - 1 пл. 44,2 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , яка виготовлена з металевих листів та в якій зберігаються мішки з цементом, а також підпірну стінку, заїзд на територію, під`їзну колію №8, №9, визнано речовим доказом у кримінальном упровадженні №12020145070000083 від 17.07.2020.
Слідчий в клопотанні про накладення арешту на майно покликається на ст. 98 КПК України та ч.2 ст. 170 КПК України, при цьому зазначає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
З врахуванням зазначених положень закону слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та запобігання ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.
Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При цьому, відповідно до п. 5, п.6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слід враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Колегія суддів враховує те, що ОСОБА_8 передано господарську споруду під літ. X' - 1 пл. 44,2 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв.м., заїзд площею 36 кв.м., асфальтобетонна площадка площею 192,5кв.м., під`їзна колія №8, №9 110 м.п. у строкове платне користування ТзОВ «Дукат ЛВ» для організації підприємницької діяльності (строк дії договору складає 60 календарних місяців), тому розпорядження ОСОБА_12 та користування ТзОВ «Дукат ЛВ» таким майном не перешкоджатиме завданням та меті арешту майна.
На даній стадії кримінального провадження є виправданий такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, а тому доводи захисника про необгрунтованість клопотання слідчого є безпідставними.
З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 вересня 2020 року - скасувати, а клопотання слідчого СВСихівського ВПГУНП уЛьвівській області, ОСОБА_9 від22.09.2020задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 вересня 2020 року про арешт майна скасувати.
Клопотання слідчогоСВ СихівськогоВП ГУНПу Львівськійобласті, ОСОБА_9 від22.09.2020про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження майна, а саме: господарської споруди під літ. X' - 1 пл. 44,2 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв.м., заїзд площею 36 кв.м., асфальтобетонна площадка площею 192,5кв.м., під`їзна колія №8, №9 110 м.п., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1292031346101.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
С у д д і :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 92823066 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Львівський апеляційний суд
Стельмах І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні