Рішення

від 10.11.2020 по справі 288/962/15-ц

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/962/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Дубчак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Брусилів Житомирської області цивільну справу № 288/962/15-ц за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об`єднана", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- відділ Держземагенства у Попільнянському районі Житомирській області, про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.07.2015 року звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об`єднана", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- відділ Держземагенства у Попільнянському районі Житомирській області, про розірвання договору оренди землі.

Позовні вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,5683 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області. Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №063056, виданим 05 жовтня 2004 року головою Попільнянської районної державної адміністрації на підставі розпорядження голови Попільнянської райдержадміністрації від 10.11.2003 року №430, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власностіна землю та право постійного коритсування землею, договір оренди землі №73.

29 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, відповідно до якого, він передав відповідачу в оренду вищевказану земельну ділянку строком на 15 років.

Договором визначено розмір, умови та строки внесення орендної плати та сторонами погоджено строк виплати орендної плати, а саме щорічно до 31 грудня поточного року за поточний рік.

Позивач вказав, що відповідач не виконує обов"язок по сплаті орендної плати, а саме за 2014 рік орендна плата не була виплачена своєчасно, а за 2015 рік відповідач взагалі не здійснив нарахування орендної плати та не виплатив, що підтверджується відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб.

Позивач вказав, що не укладав договору оренди землі з ТОВ " АСТ" і він не розуміє на підставі чого на данний час нарахування орендної плати за користування, належною йому земельною ділянкою, здійснює ТОВ " А.С.Т.".

Припинення відповідачем ( орендарем) використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди з передачею цієї функції іншій юридичній особі, а також внесення останньою орендної плати за користування земельною ділянкою є істотним порушенням вимог статтей 24,25 Закону України " Про оренду землі".

Залучення третіх осіб до обробітку землі та оплати орендної плати орендодавцю з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.

Договір суборенди між відповідачем та ТОВ " А.С.Т." не укладався.

Позивач вказав, що в порушення закону, до договору не долучено планів або схем земельних ділянок, які передаються в оренду, їх кадастрових номерів та актів визначення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), що унеможливлює їх ідентифікацію на місцевості, разом з тим, інформація про об"єкт оренди ( місце розташування та розмір земельної ділянки) є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Відповідач допустив порушення договірних зобов"язань, які виникли у зв"язку з укладенням договору оренди земельної ділянки, допустив систематичну несплату орендної плати, припинив господарську діяльність з беспосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передав третім особам функції з її обробітку і оплати орендної плати, що виходить за межі господарської діяльності, які може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.

Позивач просив розірвати договір оренди землі, укладений між ним та відповідачем 29 серпня 2008 року, який зареєстрований 03 жовтня 2008 року у Попільнянському районному відділі ЖР РФЦ ДЗК за № 040821900330.

08.02 2018 р. представником ПАТ "Технологічна Аграрна Компанія Об`єднана" подано до суду відзив на позовну заяву, позов не визнав, оскільки на підставу розірвання договору оренди, позивач вказує виплату орендної плати в 2015 році ТОВ "А.С.Т.", а не орендарем ПАТ "ТАКО". Так, 01.11.2015 р. між ТОВ "А.С.Т." та ПАТ "ТАКО" було укладено договір про виконання обов`язку боржника іншою особою, яким сторони виявили намір та волю скористатися наданим принципом свободи договору та прийшли до спільної згоди щодо застосування до вказаного договору положення ч.3 ст.6 та ст. 627 ЦК України, не відступаючи від імперативних норм, котрі є обов`язковими для даного виду правочинів.

Відповідно до п.2.1 даного договору, керуючись положеннями ст. 528 ЦК України платник бере на себе зобов`язання, замість боржника, виплатити орендну плату власникам (орендодавцям) за користування їх земельними ділянками, згідно договорів оренди, котрі зазначені у додатку №1 до даного договору. У зв`язку із вищевказаним договором орендна плата була виплачена ТОВ "А.С.Т."

Позивач, як на підставу розірвання договору оренди, посилається на порушення істотних умов в договорі, а саме, відсутність у договорі оренди додатків, що у відповідності до ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" є обов`язковими. В даному випадку позивач посилається на норму Закону, яка відповідно до ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляції) від 12 лютого 2015 р. була викладена в новій редакції, відповідно до якої вказаний перелік обов`язкових додатків був виключений.

Крім того, вказані додатки містяться в примірнику договору оренди, який знаходиться в органі, що проводив реєстрацію, так як реєстрація договору без наявності вказаних додатків була б не можлива. Посилання позивача на правовий висновок ВС України, що висловлений у постанові від 12.02.2014 р. у справі № 6-166цс13, не має нічого спільного із цією справою.

В укладеному договорі оренди з позивачем чітко зазначено в п. 9.3, що орендар має право: самостійно визначати напрямки своєї господарської діяльності, відповідно до призначення земельної ділянки; здавати в суборенду земельну ділянку будь- якій третій особі без додаткового узгодження з орендодавцем.

Крім того, позивач стверджує, що орендодавцем у 2014 - 2015 р. було невчасно виплачено орендну плату. Однак, орендарем вказана орендна плата була виплачена в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Лише та обставина, що орендар затримав виплату орендної плати за 2014-2015 р., оскільки факт систематичної несплати орендної плати відсутній, не є підставою для розірвання договору оренди землі.

Стаття 24 ЗУ Про оренду землі , на яку посилається позивач, визначає права та обов`язки орендодавця, а не орендаря. А про права та обов`язки орендаря йдеться в ст. 25 цього закону, в якій дана підстава відсутня. Таку позицію виклала Судова палата у цивільних справах ВС України в постанові від 12 грудня 2012 року по справі № 6-146цс12.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представником позивача ОСОБА_2 подано до суду відповідь на відзив. В якій вказала, що відповідач посилається на наявність укладеного між ПАТ "ТАКО" та ТОВ "А.С.Т." договору на виконання обов`язку іншою особою від 01 листопада 2015 року та договору інвестування від 12 січня 2015 року, за умовами яких, відповідно до положень ст.528 ЦК України обов`язок щодо сплати орендної плати було прийнято ТОВ "А.С.Т.".

Проте, вказані договора не є належним доказом у спірних правовідношеннях, так як відповідно до ст.528 ЦК України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Проте, умовами договору оренди землі, укладеному 29 жовтня 2008 р., не передбачено умови щодо виплати орендної плати іншою особою, замість орендаря.

Вищевказані договір про виконання обов`язку боржника іншою особою від 01 листопада 2015 р. та договір інвестування від 12 січня 2015 р. є по суті договорами про заміну боржника у зобов`язанні зі сплати орендної плати за договором оренди.

Стаття 520 ЦК України передбачає, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Тобто, у даному випадку, кредитором у договорі оренди землі виступає орендодавець і його угода на заміну боржника мала бути отримана в обов`язковому порядку, так як кредитору не все одно, хто має сплатити борг.

Відповідно до ст.521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи положення ст.ст. 513,521 ЦК України, а також той факт, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а тому і правочин щодо заміни боржника також підлягає державній реєстрації.

Проте вимоги вищевказаних положень закону відповідач не виконав, а саме: не повідомив орендодавця та не провів державної реєстрації правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні.

Крім того, умовами договору оренди землі від 29 серпня 2008 р. сторони передбачили лише право орендаря передати земельну ділянку в суборенду (п.9.3 договору).

Відповідно до статті 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до вимог ст.ст.425,126 Земельного кодексу України, ст.8 Закону Про оренду землі .

Згідно з ч.6 ст.93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Проте, навіть і при наявності суборенди, обов`язок із сплати орендної плати, в любому випадку, покладається на орендаря. У правовідносинах, відсутній договір суборенди, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Державного земельного кадастру. А тому зобов`язання зі сплати орендної плати особисто несе боржник, тобто орендар.

Відповідач у запереченнях вказує, що орендна плата була виплачена ТОВ "А.С.Т." Вказане твердження не відповідає дійсності, так як орендна плата до даного часу не виплачена, ніким.

Як вбачається з відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, що додаються, дохід за передану в оренду земельну ділянку відповідачем не виплачено у 2014 році за 2014 рік, у 2015 за 2015 рік, у 2016 році та у 2017 році , в той час, як обов`язок щодо сплати орендної плати визначений у договорі оренди - до закінчення року, тобто до 31 грудня, про що зазначено в п.4.5. договору про оренду землі.

Погоджуючи з відповідачем строк сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, який відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на отримання необхідних йому грошових коштів. А отже в зв`язку з порушенням строку сплати орендної плати, позивач позбавлений можливості отримання тих матеріальних благ, на які він розраховував при укладені договору оренди землі.

Виходячи з правової позиції ВССУ від 15.02.2017 року у справі № 235/1629/16-ц, суд зробив правовий висновок про те, що факт систематичної несплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди, незважаючи на погашення орендарем в подальшому заборгованості та відновлення прав орендодавця.

Просила позов задовольнити .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явились, від них надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Відповідач ПАТ "ТАКО", будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився.

Третя особа - відділ Держземагенства у Попільнянському районі Житомирській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Суд, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №063056, виданим 05 жовтня 2004 року головою Попільнянської районної державної адміністрації на підставі розпорядження голови Попільнянської райдержадміністрації від 10.11.2003 року №430, є власником земельної ділянки площею 3,5683 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, кадастровий номер 1824784100:01:000:0042 ( т. 1 а.с. 7).

Відповідно до договору оренди землі від 29 серпня 2008 року орендодавець - ОСОБА_1 та орендар - закрите акціонерне товариство "Технологічна Аграрна Компанія" уклали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва в строкове платне володіння за користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,5683 га, що розташована на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області. Договір укладено строком на 15 років та зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі у Попільнянському районному відділі ЖР РФЦ ДЗК, про що вчинено запис 03.10.2008 року за №040821900330(т. 1 а.с.8-10 ).

Приватне акціонерне товариство " Технологічна Аграрна Компанія Об"єднана" є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців ( т. 1 а.с.32-36,73-75).

Згідно рішення позачергових загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства " Технологічна Аграрна Компанія" змінено назву товариства на (повне найменування)приватне акціонерне товариство " Технологічна Аграрна Компанія Об"єднана" ( скорочене найменування ПАТ " ТАКО").

Згідно до договору інвестування від 12 січня 2015 року, переліку земельних ділянок, що є об"єктом інвестиційної програми, земельна ділянка площею 3,56830га, з кадастровим номером 1824784100:01:000:0042, що належить ОСОБА_1 , входить до складу земель, розташованих на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, які є об"єктом інвестування ТОВ " Аграрні системні технології"( т.2 а.с. 39-44 ).

Як вбачається з договору про виконання обов"язку боржника іншою особою від 01.11.2015 року, земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 3,56830га, кадастровий номер 1824784100:01: 000:0042, яка належить ОСОБА_1 входить до Переліку договорів оренди землі, за якими передаються зобов"язання боржника - ПАТ " ТАКО" на виконання обов"язку боржника ТОВ "Аграрні системні технології"( т. 2 а.с. 33-38).

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України, Земельним Кодексом України, спеціальним нормативно правовим актом, який регулює правовідносини щодо оренди земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 35 Закону України Про оренду землі , спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Договором оренди землі від 29 серпня 2008 року, укладеного між сторонами (розділ 4), встановлено порядок нарахування, розмір та строк виплати орендної плати, а саме визначено: пункт 4.1. - орендна плата нараховується і вноситься Орендарем щорічно у формі та розмірі, визначеному даним договором, протягом усього строку оренди земельної ділянки з моменту початку строку оренди по день фактичного припинення цього договору; пункт 4.3. -річна орендна плата за використання Об`єкта оренди встановлюється в розмірі 3,5% від грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в пункті 2.3Договору становить 1791,40 гривень за 1 (один) рік оренди; пункт 4.5. - орендна плата вноситься Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року за поточний рік, шляхом її виплати Орендодавцю у грошовій формі, а саме готівкою або шляхом перерахування на банківський рахунок Орендодавця за додатково вказаними ним реквізитами (т.1 а.с.8).

Згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків № 8090 від 27.11.2015 року, дохід ОСОБА_1 в період з 01 січня 2013 по 31.12.2013 року, від надання майна в лізинг, ПАТ ТАКО нараховано ІV квартал 2013 року, нараховано -4385,90 грн., виплачено 4385,90 грн , в період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, від надання майна в лізинг ПАТ ТАКО нараховано ІІ квартал 2014 року, ПАТ ТАКО - нараховано 1096,47 грн., виплачено 1096,47 грн.; ІV квартал 2014 року, ПАТ ТАКО нараховано 5482,35 гривень, виплачено 0,00 грн. (т.1 а.с.87,202).

Згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків № 8260 від 02.03.2016 року, дохід ОСОБА_1 в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року від надання майна в лізинг, становив: І квартал 2015 року, ПАТ ТАКО - нараховано 0,00 грн., виплачено 4385,88 грн.

Як вбачається з відомостей № 8260 від 02.03.2016 року значиться нарахування орендної плати ТОВ " А.С.Т." (т.1.а.с.88,203 ).

Згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків №9582 від 15.03.2017 року, відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року від надання майна в лізинг ПАТ ТАКО та ТОВ А.С.Т. (т.1 а.с.204).

Позивач вказує , що звертався до керівництва ПАТ ТАКО та Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області та просив захистити його права, як орендодавця та власника земельної ділянки, оскільки ПАТ ТАКО не своєчасно сплачує та не сплачує взагалі встановлену в договорі орендну плату.

Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати ( п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року в справі № 6-146цс12, яка враховується судом, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Позивач в своєму позові, як на підставу для розірвання договору оренди земельної ділянки, посилається на несвоєчасність сплати та несплату відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою.

Саме по собі поняття несвоєчасна сплата означає несплату певної суми у грошовій, натуральній або у відробітковій формі в певний строк, зокрема, в даному випадку, в строк, передбачений договором оренди землі.

Договором про оренду землі від 29 серпня 2008 року , укладеного між стронами, визначено, що орендна плата вноситься Орендарем щорічно до 31 грудня поточного року за поточний рік(п.4.5), пунктом 9.4 Договору встановлено обов`язок Орендаря своєчасно сплачувати орендну плату(т.1 а.с.8-11).

Згідно частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Договором про оренду землі від 29 серпня 2008 року встановлено строк (термін), умови та обов`зок виплати позивачу, як власнику земельної ділянки у повному обсязі орендної плати за користування земельною ділянкою до 31 грудня поточного року за поточний рік.

Таким чином в даному випадку невиконання відповідачем обов`язку сплатити орендну плату у строк, визначений умовами договору, є несплатою орендної плати з огляду положень пункту д частини першої статті 141 ЗК України.

Судом встановлено, що відповідач систематично виплачував орендну плату з порушенням строків її виплати, встановлених договором, а саме за 2013 рік: в ІV кварталі ПАТ ТАКО виплачено - 4385.90 гривень; за 2014 рік: в ІІ кварталі виплачено - 1096,47 гривень; за 2015 рік: в І кварталі виплачено - 4385.88 гривень, за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року виплачено 0.00 гривень.

Вини позивача в несвоєчасності отримання та неотриманні орендної плати судом не встановлено.

Пунктом 13.1 договору про оренду землі від 29 серпня 2008 року визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов"язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, що встановлена законодавством України та цим договором (т.1 а.с.9).

З огляду на вищевикладене, відповідач упродовж трьох платіжних періодів поспіль (за 2014, 2015, 2016 роки) виплачував позивачу орендну плату не у строк, передбачений умовами договору, тобто позивач з вини відповідача систематично отримує орендну плату не у строки, передбачені договором оренди землі, внаслідок чого позивач значною мірою позбавлений того, на що розраховував, як Орендодавець при укладенні договору оренди землі, а саме - можливості своєчасно щороку отримати орендну плату за користування земельною ділянкою, тобто отримати орендну плату до 31 грудня поточного року за поточний рік, чим істотно порушені його права своєчасно розпорядитися належною йому орендною платою, оскільки обов`язок Орендаря щодо своєчасної виплати орендної плати кореспондується з правом Орендодавця своєчасно отримати орендну плату, що визначено пунктом 9.1 Договору, статтею 24 Закону України Про оренду землі .

Крім того, позивач вказує на порушення відповідачем договірних зобов"язань, які виникли в сторін з укладенням договору оренди земельної ділянки, а саме припинення господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передачі третім особам функції з її обробітку й оплати орендної плати, що виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.

Припинення орендарем використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди з передачею цієї функції іншій юридичній особі, а також внесення останньою орендної плати за користування земельною ділянкою є істотним порушенням вимог ст.ст. 24,25 Закону України " Про оренду землі" .

Відповідно до ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 25 цього Закону орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до п. 9.3 Договору, укладеного між сторонами, орендар має право здавати в суборенду земельну ділянку будь-якій третій особі без додаткового узгодження з орендодавцем. Відповідачем не надано суду доказів того, що ним було укладено договір суборенди з ТОВ " А.С.Т."

Відповідно до вимог ст. 8 Закону " Про оренду землі" вказаний договір підлягає обов"язковій реєстрації.

Оскільки відповідач систематично не виконує своїх обов"язків щодо своєчасної сплати орендної плати, що істотно порушує права власника земельної ділянки, яким є позивач, його порушені права підлягають захисту в судовому порядку в спосіб, який просить позивач, справа розглядається в межах заявлених вимог та право обрання способу захисту належить позивачу.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, надані суду докази вказують на наявність підстав для задоволення позову,оскільки відповідачем допущено систематичну несплату орендної плати та її сплату з порушенням строків, встановлених договором.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн.

На підставі ст.ст.13, 21, 32, 35 Закону України Про оренду землі , ст. 141 ЗК України, ст.ст. 15, 251 ЦК України та керуючись ст.ст. 4,12-13,19, 76-81,141,263-265,352,354,355 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1

та закритим акціонерним товариством "Технологічна Аграрна Компанія " 29 серпня 2008 року, який зареєстрований 03 жовтня 2008 року у Попільнянському районному відділі ЖРР ФЦ ДЗК за

№ 040821900330.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Технологічна Аграрна Компанія Об`єднана" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 243,60 гривень.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду безпосередньо або через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л. І. Лівочка