Ухвала

від 13.11.2020 по справі 628/1689/20

КУП'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/1689/20

Провадження № 2/628/725/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року Суддя Куп`янського міськрайонного суду Харківської області Литвинов А.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Куп`янського міськрайонного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна нажитого під час шлюбу.

11 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про про збільшення позовних вимог, ціна позову складає 2 175 000 грн., а також заяву забезпечення позову в якій вона просить накласти арешт на все майно відповідача ОСОБА_3 .

Також в заяві зазначено про те, що ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 10.07.2020 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб: автомобіль Тойота Кемрі Гібрід 2019 року випуску VIN: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_3 .

Позивачка вважає, що заарештованого автомобіля недостатньо для забезпечення позовних вимог.

Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову та доданими до заяви документами, суд приходить до такого.

Згідно приписів ч.1ст. 153 ЦПК України вказана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Відповідно забезпечення позову має вживатися виключно за заявою позивача, на якого процесуальний закон покладає обов`язок надати докази і переконати суд у необхідності вжиття відповідних заходів, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом його позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Крім того, посилання заявника на можливе відчуження всього свого майна в тому числі і грошові кошти , що знаходяться на особистих рахунках відповідача , не є доказом, який би свідчив про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

У вказаній заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не навела жодних доказів наявності доходу у відповідача, співрозмірності наявного у нього майна позовним вимогам, а також те, чому арешт повинен стосуватися всього майна ОСОБА_3 .

Відтак, враховуючи те, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову у заявлений ним спосіб може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-154, 157, 260-261, 263, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача вартістю не більше 2 175 000 грн. по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна нажитого під час шлюбу- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Роз`яснити, що відповідно до п. 3 розділ ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя А.В.Литвинов