Постанова

від 12.11.2020 по справі 628/1689/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року

м. Харків

справа № 628/1689/20

провадження № 22-ц/818/4381/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Пилипчук Н.П., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області, постановлену 10 липня 2020 року у складі судді Литвинова А.В.,

УСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 425 000 грн у якості компенсації її частки у спільній сумісній власності на автомобіль Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 .

Разом з позовом ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на автомобіль Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 .

Заяву мотивовано тим, що вона звернулась до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна нажитого під час шлюбу. Вказаний вище спірний транспортний засіб придбаний сторонами у шлюбі та зареєстрований на ім`я відповідача. Після пред`явлення ОСОБА_1 позову у дійсній справі ОСОБА_2 може відчужити автомобіль, що утруднить виконання рішення в майбутньому, зробивши стягнення компенсації більш тривалим. Тоді як у разі задоволення позову та перебування автомобіля у власності відповідача, державний виконавець зможе звернути на нього стягнення та швидко виконати судове рішення.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 10 липня 2020 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена: накладений арешт на автомобіль Тойота Кемрі Гібрід , 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 .

Ухвала мотивована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Майно, яке належить відповідачеві на праві приватної власності на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути (бути відчуженим), зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є адекватним, співвідноситься з предметом позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 належним чином свою заяву про забезпечення позову не мотивувала. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву, належних мотивів для такого забезпечення також не навів. Накладення арешту на належний ОСОБА_2 автомобіль не співмірно з заявленими позовними вимогами.

Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надала.

Дванадцятого листопада 2020 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду із заявою про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якої послалася на поширення у м. Харкові та місті Куп`янську захворювань COVID-19 та необхідність за рекомендацією лікаря утриматися від знаходження у громадських місцях протягом 14 днів з дня контакту з хворою на COVID-19 особою 31 жовтня 2020 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25.03.2020 № 239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24.04.2020 на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22.04.2020 № 291 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11.05.2020 усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України " Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641" від 13 жовтня 2020 р. № 956 внесено зміни до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та продовжено карантин до 31.12.2020 на усій території України.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04.05.2020 № 343 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 Постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

На виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п`ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 № 169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки на підтвердження неможливості прибути в судове засідання 12.11.2020 ОСОБА_3 не подала разом із заявою про відкладення розгляду справи відповідних рекомендацій лікаря і не виклала беззаперечних обставин, які б свідчили про неможливість представника відповідача прийняти участь у судовому засіданні у зв`язку з запровадженням карантину особисто або із використанням власних технічних засобів поза приміщенням Харківського апеляційного суду, колегія суддів уважає, що відсутні підстави для відкладення розгляду справи за клопотанням ОСОБА_3 .

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши наявні у виділених з цивільної справи матеріалах докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч.1, ч.2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 із позовом про стягнення грошової компенсації Ѕ частки автомобіля, який придбаний сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі. Позов ОСОБА_1 просить задовольнити шляхом накладення арешту на спірний автомобіль.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують обґрунтовані побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про на зазна чений автомобіль зареєстроване за відповідачем, даних про наявність у останнього іншого майна чи доходу, за рахунок якого можливо буде виконати рішення суду у разі задоволення позову відсутні.

Встановивши, що між сторонами дійсно виник майновий спір, невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі, суд зробив обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку не спростовують.

Разом з тим, ухвала суду про накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача виконується державним виконавцем в порядку, визначеному у ст. 56 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 Про виконавче провадження .

Стаття 56 Закону України Про виконавче провадження , якою регулюються питання застосування арешту, має назву Арешт і вилучення майна (коштів) боржника . Аналіз змісту вказаної статті дає підстави стверджувати, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому арешт може стосуватися як заборони розпоряджатися майном, так й заборони користуватися ним.

Отже, Закон України Про виконавче провадження розмежовує такі процесуальні дії, як накладення арешту на майно і оголошення заборони на його відчуження, а також проведення опису і арешту майна.

При застосуванні такого виду (способу) забезпечення позову, як накладення арешту на майно (п. 1 частини першої ст. 150 ЦПК України) потрібно конкретизувати його дію: опис, вилучення і передача на зберігання іншій особі або заборона на відчуження.

При забезпеченні позову у дійсній цивільній справі відсутня необхідність проводити опис спірного автомобіля та обмежувати право власника ОСОБА_2 у володінні та користуванні належним йому майном. Тому позов ОСОБА_1 належить забезпечити шляхом заборони відчуження автомобіля, що не перешкодить власнику користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд, окрім як не дозволить його відчужувати.

Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_2 належить задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції - змінити в частині обраного способу забезпечення позову ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 10 липня 2020 року змінити.

Заборонити відчуження автомобіля Тойота Кемрі Гібрід , 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 16 листопада 2020 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді Н.П. Пилипчук

О.М. Хорошевський