Постанова

від 13.11.2020 по справі 200/10461/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року справа № 200/10461/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: головуючого судді: Гайдара А.А., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника позивача - Ільющенка Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької обласної організації політичної партії ЗА МАЙБУТНЄ на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 200/10461/20-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В., складена в повному обсязі 09 листопада 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Донецької обласної організації політичної партії ЗА МАЙБУТНЄ до Покровської районної територіальної виборчої комісії Донецької області про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Донецька обласна організація політичної партії ЗА МАЙБУТНЄ (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровської районної територіальної виборчої комісії Донецької області про:

- визнання протиправним та скасування протоколу Покровської районної територіальної виборчої комісії Про результати виборів депутатів Покровської районної ради Донецької області в єдиному багатомандатному виборчому окрузі від 04.11.2020 року;

- визнання протиправною бездіяльності Покровської районної територіальної виборчої комісії щодо неприйняття 04.11.2020 року постанови про визнання депутатів обраними у відповідному багатомандатному окрузі;

- зобов`язання Покровської районної територіальної виборчої комісії встановити результати виборів депутатів Покровської районної ради Донецької області в єдиному багатомандатному виборчому окрузі у відповідності до вимог статей 256 - 260 Виборчого кодексу України, шляхом складання нового протоколу про результати виборів з позначкою Уточнений , в якому встановити, що: Донецька обласна організація політичної партії ЗА МАЙБУТНЄ отримала 5 депутатських мандатів; від Донецької обласної організації політичної партії ЗА МАЙБУТНЄ було обрано наступний депутатський склад: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 200/10461/20-а позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що: повноваження адвоката як представника підтверджується ордером, виданим відповідно до ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність та є належним і достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта; на підставі договору про надання правової допомоги, адвокат має право вчиняти будь-які необхідні дії, що не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором для належного виконання договору про надання правової допомоги; про обмеження правомочності адвоката, що встановлені в договорі про надання правової допомоги в обов`язковому порядку зазначаються в ордері. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув на це уваги.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Частинами 1 ст. 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до вимог КАС України позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону, наділена правом підписання відповідних документів.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява Донецької обласної організації політичної партії ЗА МАЙБУТНЄ до Покровської районної територіальної виборчої комісії Донецької області про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, підписана адвокатом Ільющенком Юрієм Анатолійовичем.

До позовної заяви було додано, зокрема: копію виписки та витягу з ЄДР юридичних осіб по ДООПП ЗА МАЙБУТНЄ ; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_6 ; копію ордера та договору про надання правничої допомоги від 09 жовтня 2020 року.

Суд першої інстанції, повертаючи позов позивачу виходив із того, що адміністративний позов підписаний особою, яка не має права його підписувати.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Згідно ч. 1 ст. 20 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 статті 60 КАС України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Згідно із ч. 1 ст. 26 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як передбачено ч. 2 ст. 26 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність , ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ч. 3 ст. 26 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 26 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до Положення про ордер на надання (правничої) правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження повноважень адвоката, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги вказується в ордері.

Тобто, аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що: повноваження адвоката як представника підтверджується ордером, виданим відповідно до ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність та є належним і достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта; на підставі договору про надання правової допомоги, адвокат має право вчиняти будь-які необхідні дії, що не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором для належного виконання договору про надання правової допомоги; про обмеження правомочності адвоката, що встановлені в договорі про надання правової допомоги в обов`язковому порядку зазначаються в ордері.

Колегія суддів зазначає, що Донецька обласна організація політичної партії ЗА МАЙБУТНЄ , укладаючи договір з адвокатом Ільющенком Ю.А., надала йому як представнику право на представництво інтересів партії у судах адміністративного судочинства, з правом подавати від імені партії позовні заяви, вести від імені партії справи, а також виконувати всі інші дії, що пов`язані з виконанням договору.

Будь-яких обмежень правомочності адвоката ОСОБА_6 у договорі про надання правничої допомоги Донецькою обласною організацією політичної партії ЗА МАЙБУТНЄ не встановлювалися, про що свідчить і підписаний договір від 09 жовтня 2020 року, і виданий на його підстави ордер від 13 жовтня 2020 року серії АН № 1019865.

Згідно вимог діючого законодавства в ордері не зазначаються повноваження адвоката, але в обов`язковому порядку зазначається застереження про наявність або відсутність обмежень прав адвоката.

У виданому ордері від 13 жовтня 2020 року серії АН № 1019865 передбачено, що: Договором про падання правової (правничої) допомоги права адвоката не обмежуються. .

Таким чином, колегія суддів вважає, що адвокат ОСОБА_6 мав право на підставі укладеного Договору про надання правничої допомоги від 09 жовтня 2020 року та ордеру від 13 жовтня 2020 року підписувати від імені позивача позовну заяву.

Все вищевказане свідчить про те, що висновки суду першої інстанції щодо ненадання ДООПП ЗА МАЙБУТНЄ повноважень адвокату Ільющенку Ю.А. на підписання поданого до суду позову - не відповідають фактичним обставинам справи.

Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм та вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Аналогійний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року по справі № 640/5124/19.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 36 рішення Беллет проти Франції (Bellet v. France, заява № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі Ашингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі Кромбах проти Франції (Krombach v. France, заява № 29731 /96).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain , заява № 28090/95).

Таким чином, суд першої інстанції зробив необґрунтований висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково послався на правовий висновок, викладений в ухвалі від 30.05.2019 року у справі №808/1914/18, оскільки фактичні обставини у вищезазначеній справі та даній справі № 200/10461/20а не є тотожними.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про порушення наведених норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 23, 33, 271, 272, 273, 278, 292, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецької обласної організації політичної партії ЗА МАЙБУТНЄ на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 200/10461/20-а - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 200/10461/20-а - скасувати, а справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова