Постанова

від 09.11.2020 по справі 520/3704/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мороко А.С.

09 листопада 2020 р.Справа № 520/3704/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства Концерн АВЕК та Ко на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Концерн АВЕК та Ко до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и л а:

17.03.2020 року позивач приватне акціонерне товариство Концерн АВЕК та Ко (далі - ПрАТ Концерн АВЕК та Ко) звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) від 27.11.2019 року № 194/3222/0/250-19-П.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що акт, складений за відсутності позивача не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило право останнього на присутність під час проведення перевірки, подавати пояснення чи заперечення з приводу можливих встановлених порушень. На адресу підприємства акт від 21.08.2019 року № 674-А та протокол правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.08.2019 року не надходили. З приводу виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.06.2018 року № 683-Пр-У, на який є посилання в оскаржуваній постанові, позивач зазначив що необхідною умовою для перевірки правомірності застосування до особи адміністративно-господарських санкцій за невиконання припису є дослідження вимог такого припису, а також встановлення дій особи, спрямованих на його виконання.

У відзиві на адміністративний позов відповідач, не погоджуючись з вимогами позивача, у задоволенні позову просив відмовити та зазначив, що станом на час проведення перевірки ПрАТ Концерн АВЕК та Ко не мало причин вважати, що така перевірка не може бути проведена, у зв`язку з чим позивачем направлялись відповідні запити на адресу Інспекції, які свідчать про обізнаність щодо перевірки. Міська рада, приймаючи рішення від 22.08.2018 року № 1183/18 Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва , створила усі необхідні передумови для виконання припису, оскільки після прийняття цього рішення позивач мав можливість укладення додаткової угоди до договору оренди землі та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкту до експлуатації, що було би повним виконанням спірного припису.

Рішенням суду від 22.05.2020 року у задоволенні адміністративного позову ПрАТ Концерн АВЕК та Ко відмовлено.

Судове рішення вмотивоване тим, що наданими відповідачем доказами підтверджено направлення позивачеві акту від 21.08.2019 року № 674-А та протоколу правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.08.2019 року, а позивач мав можливість забезпечити участь представника підприємства під час проведення перевірки, однак нею не скористався. Жодних доказів зміни стану будівлі чи доказів виконання вимог припису від 27.06.2018 року № 683-Пр-У позивачем ані під час проведення перевірки, ані в ході судового розгляду справи не надано.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати судове рішення та прийняти нове просив скасувати рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач, крім доводів, викладених у позовній заяві, зазначає, що факт направлення адміністративним органом документів на адресу приватної особи (який не підтверджений відповідачем) не може бути ототожнений з фактом обізнаності цієї особи щодо майбутнього розгляду питання про накладення санкцій безвідносно до обставин фізичного одержання особою документів та обставин правової поведінки цієї особи. Виданий відповідачем припис від 27.06.2018 року № 683-Пр-У не містить заходів, які має здійснити позивач з метою усунення порушень, а висновок суду першої інстанції стосовно ненадання позивачем доказів виконання вимог припису суперечить встановлених судом обставин справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, крім аргументів, викладених у відзиві на позовну заяву зазначив, що матеріали справи беззаперечно свідчать про те, що позивач навмисно не прийняв участь у перевірці з метою подальшої можливості уникнути відповідальності, заявивши про порушення процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Позивач не був позбавлений можливості надати пояснення або документи до розгляду справи Інспекцією, але свідомо цього не зробив.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за результатами позапланової перевірки на об`єкті Нежитлова будівля літ. У-2 по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042), відповідно до акту від 27.06.2018 року № 662-А, встановлено факт наявності двоповерхової будівлі літ У-2 , будівля має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС1.

Як зазначено у вказаному акті перевірки згідно технічного паспорту, виготовленого ДП Земельно-проектне бюро ТОВ АГ Ріелті , інв. справа від 20.07.2017 року № 76 громадський будинок нежитлова будівля літ. У-2 по вул. Академіка Павлова, 165-Д загальною площею 336,00 кв.м, торгівельною площею 168,00 кв.м самочинно збудована у 2012 році. В ході перевірки позивачем - ПрАТ Концерн АВЕК та Ко відповідачу не представлено документів, що надають право на виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі літ. У-2 , розташованої по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042).

На підставі акту від 27.06.2018 року № 662-А Інспекцією винесено припис № 662- Пр-У від 27.06.2018 року.

Даним приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил зобов`язано позивача: усунути допущені порушення у строк до 27.08.2018 року.

Відповідно до направлення для проведення позапланового заходу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 06.08.2019 року № 674-Н, на підставі наказів Інспекції від 02.01.2019 року № 1 та від 06.08.2019 року № 309, з метою перевірки виконання вимог припису від 27.06.2018 року № 662-Пр-У працівником відповідача здійснено вихід на об`єкт Нежитлова будівля літ. У-2 по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042).

За результатами проведення позапланового державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності головним спеціалістом складено акт від 21.08.2019 року № 674-А та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.08.2019 року.

У вказаному акті зазначено, що під час поточної перевірки щодо виконання вимог вищевказаного припису встановлено наявність нежитлової будівлі літ У-2 на зазначеній земельній ділянці. В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація щодо нежитлової будівлі літ У-2 (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0042) відсутня. До теперішнього часу інформація про виконання вимог припису від 27.06.2018 року № 662-Пр-У до Інспекції не надходила. ПрАТ Концерн АВЕК та Ко (уповноваженою особою) не представлено документів, що підтверджують виконання вимог зазначеного припису. Вищевказане свідчить про те, що вимоги припису від 27.06.2018 року № 662-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого Інспекцією, не виконано.

В протоколі про порушення у сфері містобудівного законодавства від 21.08.2019 року вказано, що під час позапланової перевірки виявлено порушення пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, а саме, не виконання обов`язкового до виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.06.2018 року № 683-Пр-У, виданого Інспекцією.

На підставі викладеного, начальником Інспекції винесено постанову від 27.11.2019 року № 194/32222/0/250-19-П про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної документації, відповідно до якої, ПрАТ Концерн АВЕК та Ко визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 30.105,00 грн..

Відповідно до ст. 41 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 533).

Згідно з п. 5. Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Згідно приписів п.п.15-18, 21 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У відповідності п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Згідно п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад.

Відповідно до положень Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (далі - Порядок № 244), справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно п. 20 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Листом від 05.11.2019 року № 2894/0/250-19, який отримано ПрАТ Концерн АВЕК та Ко 07.11.2019 року, відповідач повідомив про проведення перевірки та вказав прізвище посадової особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради та її телефонний номер. Проте, на час розгляду справи позивач не зазначив з яких причин не скористався даною можливістю.

Враховуючи, що відповідачем виконано свій обов`язок щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи шляхом направлення на адресу останнього акта перевірки, протоколу, слід дійти висновку, що відповідачем дотримано процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та, як наслідок, необґрунтованості доводів позивача в цій частині позову.

Посилання позивача, що на адресу підприємства акт від 15.11.2019 року № 1040-А та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.11.2019 року не надходили, як на підставу протиправності спірної постанови колегією суддів не береться до уваги, оскільки в матеріалах справи наявний опис вкладення у цінний лист, з якого вбачається, що 20.11.2019 року відповідачем на адресу ПрАТ Концерн АВЕК та Ко відправлялись зазначені документи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що жодних доказів стосовно неотримання документів позивачем з вини органу державного архітектурно-будівельного контролю чи представників почтового зв`язку, зміни стану будівлі чи доказів виконання вимог припису від 27.06.2018 року № 683-Пр-У позивачем судам першої та апеляційної інстанцій не надано.

Щодо виконання ПрАТ Концерн АВЕК та Ко припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.06.2018 року № 683-Пр-У, колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно доводів апелянта, що після винесення припису від 27.06.2018 року № 640-Пр-У ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК ТА КО було вчинено всі можливі дії, щодо усунення виявлених порушень шляхом узаконення самочинного будівництва, зокрема, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, який подано 12.02.2019 року до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для підписання акту погодження меж земельної ділянки, та звернення 25.07.2019 року з повторною заявою, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені дії відповідачем вчинені не були.

Стосовно посилань позивача на ст. 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах спеціальним законом є Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , ст. 2 якого передбачено, що штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Із матеріалів справи встановлено, що приписом Інспекції № 683-Пр-У від 27.06.2018 року позивача зобов`язано усунути порушення у строк до 27.08.2018 року.

Такими чином, 28.08.2018 року є датою, з якої починається перебіг встановленого строку притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності, який на момент винесення оскаржуваної постанови від 27.11.2019 року не сплинув.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку щодо обґрунтованості притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог у сфері містобудівної діяльності у вигляді накладення штрафу оскаржуваною постановою, що винесена начальником Інспекції у зв`язку з невиконанням позивачем обов`язкового для виконання припису.

Інші доводи та заперечення учасників справи означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Концерн АВЕК та Ко залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 13 листопада 2020 року.