Постанова

від 03.11.2020 по справі 1.380.2019.005902

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005902 пров. № А/857/11578/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гінди О. М., Ніколіна В. В.,

за участю секретаря судового засідання Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімал Трейдінг на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року (головуючий суддя Кравців О.Р., м. Львів, повний текст складено 14.09.2020) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімал Трейдінг про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімал Трейдінг про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року позов задоволено, застосовано адміністративний арешт на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю Оптімал Трейдінг (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115Б; ЄДРПОУ 39782544) у вигляді арешту коштів на рахунках шляхом зупинення видаткових операцій.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Оптімал Трейдінг оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що таке прийняте з порушенням норм процесуального права і невірним застосуванням норм матеріального права, тому просить скасувати рішення по справі № 1.380.2019.005902 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що прибуття 12.09.2019 за місцем реєстрації відповідача двох працівників ДФС без наявності дійсних службових посвідчень, з метою проведення перевірки, на переконання відповідача є протиправними діями, що порушують як вимоги відомчих інструкцій так і вимоги статті 81 Податкового кодексу України в частині непред`явлення службового посвідчення. Протиправними діями на переконання відповідача є також ухилення від прибуття на перевірку інших осіб зазначених у наказі про проведення перевірки.

Фактично відмова від одночасного прибуття всіх працівників відповідача на проведення перевірки, позбавляє можливості платника податків перевірити їх службові посвідчення та встановити наявність чи відсутність повноважень на здійснення перевірки.

Непред`явлення або ненадсилання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Причиною недопуску до проведення перевірки у поясненнях до Акту про відмову в допуску до проведення виїзної планової документальної перевірки № 5/13-01-05- 04/39782544 від 12.09.2019 вказано той факт, що особи, котрі прибули для проведення перевірки надали службові посвідчення видані Державною фіскальною службою, натомість не надали жодних документів, котрі б підтверджували, що вони мають будь-яке відношення до Державної податкової служби.

Під час розгляду справи № 1.380.2019.004679 були допитані судом свідки: головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_1 та головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_2 , котрі підтвердили у своїх показах, що на момент прибуття для здійснення перевірки 12.09.2019 у них були відсутні службові посвідчення Державної податкової служби.

Натомість, вони пред`явили службові посвідчення Державної фіскальної служби, котра на той момент вже була реорганізованою.

Законодавство зобов`язує платника податків прийняти рішення про допуск чи недопуск до перевірки в один момент часу - в момент прибуття працівників контролюючого органу на перевірку, проте, як платник податку може прийняти рішення про допуск чи недопуск працівників контролюючого органу котрі хоч і зазначені в наказі на перевірку, але фактично відсутні в момент початку перевірки.

В той же час, законодавство не надає можливість платнику податків відтермінувати рішення про допуск чи недопуск відсутніх працівників контролюючого органу.

Відмова від одночасного прибуття всіх працівників відповідача на проведення перевірки, позбавляє можливості платника податків перевірити їх службові посвідчення та встановити наявність чи відсутність повноважень на здійснення перевірки.

Апелянт зазначає, що у позивача були відсутні підстави в розуміння статті 94.2.3 Податкового кодексу України, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків, оскільки, таке право надається позивачу виключно у випадку наявності законних підстав для проведення перевірки та наявності у працівників, що прибули для проведення перевірки повноважень передбачених у статті 81 Податкового кодексу України.

Проте такі обставини судом навіть не з`ясовувались.

Окрім цього, відповідач наголошував на тому, що позивачем не додержано Наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків , а саме п. 7.3. Порядку: Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, та подано позов після спливу 2 місяців з моменту прийняття керівником органу ДФС рішення про накладення арешту на майно.

Вказаний підзаконний нормативно-правовий акт є чинним на момент виникнення правовідносин, та порядок ним визначений, повинен бути додержаний позивачем.

Проте судом дані норми права не були застосовані при вирішенні справи.

Відповідачем під час судових засідань висловлювалась позиція, що необхідність виконання положень статті 81 ПКУ є безумовною передумовою для виникнення в позивача права на проведення перевірки, не тільки чітко визначеною в законодавстві, а й неодноразово підтверджена в судовій практиці.

30.03.2020 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімал Трейдінг про відкладення розгляду справи із покликанням на запровадження в Україні карантину.

За результатами розгляду вказаного клопотання колегія суддів ухвалила його відхилити, оскільки апелянтом не вжито будь-яких заходів для участі в розгляді справи, зокрема, не заявлено клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, тощо.

При цьому, поверхневі та загальні покликання на умови карантину зі сторони позивача не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Також рекомендація Ради суддів України (лист № 9рс-186/20 від 16.03.2020) не вказує на припинення судами розгляду справ, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін (їх представників). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останніми не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо не заявлено.

В протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області згідно з наказом №3265 від 29.05.2020 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Оптімал Трейдінг на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2, п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 та згідно із затвердженим ДФС України планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік вирішено провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ Оптімал Трейдінг з 12.06.2019 тривалістю 20 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.04.2016 по 31.03.2019, з метою дотримання податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби.

29.05.2020 контролюючим органом скеровано відповідачу повідомлення №259 про проведення документальної планової виїзної перевірки, яке вручене 03.06.2019.

Згідно з направленнями на перевірку №№6010, 6011, 6012, 6013, 6014, 6015, 6016, виданих головному державному ревізору інспектору відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області Антонів Ірині Володимирівні, завідувачу сектору перевірок окремих платників управління аудиту Головного управління ДФС у Львівській області Котович Оксані Богданівні, старшому державному ревізор-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області Бобак Ірині Романівні, головному державному ревізор-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Львівській області Іваночко Ірині Василівні, головному державному ревізор-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС у Львівській області Громаді Ігорю Володимировичу; начальнику відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Львівській області Місюрі Оксані Володимирівні; заступнику начальника відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Львівській області Балишину Богдану Богдановичу вказаних осіб скеровано для проведення документальної планової виїзної перевірки з 12.06.2019 тривалістю двадцять робочих днів. На вказаних направленнях 12.06.2020 посадовою особою позивача - директором ОСОБА_3 проставлено відмітки про пред`явлення йому відповідних службових посвідчень, направлень та вручення копії наказу.

13.06.2019 відповідач скерував позивачу лист Вих. №1306-1, відповідно до якого просив відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України надати час для відновлення втрачених документів та перенести терміни проведення виїзної планової документальної перевірки відповідача. До вказаного листа додано копію довідки ГУ НП у Львівській області від 12.06.2019. Відповідно до акта №634/14.12/39782544 у зв`язку з викладеними вище обставинами зафіксовано неможливість подальшого проведення перевірки позивача.

18.06.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято наказ №3664 Про перенесення терміну проведення перевірки , за яким відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, п. 1.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та організації , проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22, розглянувши доповідну записку заступника начальника управління начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва Головного управління ДФС у Львівській області вирішено перенести з 18.06.2019 термін проведення документальної планової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладеного на органи державної фіскальної служби за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 до моменту відновлення та надання документів у межах строків, визначених п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

12.09.2019 відповідно до направлення №39 на проведення перевірки з 12.09.2019 тривалістю 17 робочих днів відправлено головного державного ревізор-інспектора відділу міжнародного оподаткування та перевірок представництв нерезидентів управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 .

12.09.2019 Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено наказ №160 Про внесення змін до наказів Головного управління ДФС у Львівській області від 29.05.2019 №3265 , зокрема наказ доповнено підп. 1.1. щодо уповноважених осіб, яким доручено проведення відповідної перевірки; а п. 3 та п. 4 викласти у новій редакції: Контроль за проведенням, реалізацією матеріалів документальної планової виїзної перевірки та виконання цього наказу покласти на в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області Іванишина Т. . На вказаному наказі проставлено відмітку про його одержання та відмову у допуску до перевірки.

12.09.2020 уповноваженою особою позивача складено акт про відмову в допуску до проведення виїзної документальної планової перевірки №5/13-01-05-04/39782544 від 12.09.2019, у якому зокрема зафіксовано, що в порушення абзацу 6 п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України ТОВ Оптімал Трейдінг 12.09.2019 о 16:20 відмовлено в допуску до проведення перевірки із зазначенням таких причин відмови: невідповідність документів ревізорів-інспекторів п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України.

13.09.2019 начальник відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки управління податкових перевірок, транспортного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській області за погодженням із начальником управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській області сформовано звернення до В.о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області №5/1301-05-04-09, відповідно до якого просили застосувати умовний адміністративний арешт майна відповідача. Рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 13.09.2019 №1084/10/13-01-05-04 ГУ ДПС у Львівській області вирішило застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків-відповідача; надіслати рішення з вимогою до відповідача забезпечити допуск до проведення перевірки.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право:

- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (підп. 20.1.33. п. 20.1. ст. 20 ПК України);

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Згідно п. п. 94.1 та 94.4 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. При цьому, обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 підп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до п.п. 94.2.3 п.94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що положення ст. 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів. Однак приписи ст. 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Таким чином до платника податків у встановлених ПК України випадках може бути застосовано як адміністративний арешт майна за рішенням керівника податкового органу, так і арешт коштів за рішенням суду. При цьому, не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених ПК України.

Вказане свідчить про те, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.11.2018 у справі №820/1929/17.

Згідно з п. 1 Розділу IV розділу Порядку Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (№632) затвердженого наказом Міністерства фінансів України №632 від 14.07.2017 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 2).

Згідно з пунктом 3 рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис:

1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків визначено в розділі VII Порядку №632.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду (пункт 1 розділу VII Порядку №632).

Згідно пункт 3 розділу VII Порядку №632 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Також, судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом видано наказ від 29.05.2019 №3265, зокрема на підставі затвердженого ДФС України плану графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік та з повідомленням про проведення перевірки від 29.05.2019 №259 про початок проведення перевірки з 12.06.2019 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано відповідачем 03.06.2019. Направлення на перевірку на виконання вказаного наказу та сам наказ вручені директору підприємства відповідача Баландюку О.Б. про що проставлено відповідні відмітки 12.06.2020. Надалі відповідач звернувся до позивача з проханням надати час для відновлення втрачених документів і перенести терміни відповідної перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем дотримано вимоги п. 77.4 ст. 77 ПК України.

В даній спірні ситуації, судом також враховано, що відповідно до п. 81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 ПК України).

Судом першої інстанції також встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2019, залишене постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 вказане рішення залишене без змін, у справі №1.380.2019.004679 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Оптімал Трейдінг до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дії працівників Головного управління ДФС у Львівській області спрямованих на виконання наказу від 29.05.2019 №3265, а саме - прибуття на перевірку працівників відповідача без наявності дійсних посвідчень та одночасне ухилення від прибуття на перевірку всіх осіб зазначених в наказі від 29.05.2019 №3265, скасування наказу від 29.05.2019 № 3265, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог, так як податковим органом в повній мірі підтверджено законність підстав для проведення посадовими особами планової виїзної перевірки відповідача, призначеної згідно з наказом №3265 від 29.05.2019, а тому вірно вважав, що наявні підстави для застосування арешту коштів на рахунках ТОВ Оптімал Трейдінг .

Також суд першої інстанції вірно вважав, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо неправомірності дій контролюючого органу в частині ненадання дійсних посвідчень ревізорами, неприбуття всіх осіб, вказаних у наказі для її проведення, оскільки оцінку таким у повному обсязі надано у межах справи №1.380.2019.004679.

Відповідно до п. 20.1.31 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал Трейдінг" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року по справі № 1.380.2019.005902 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді О. М. Гінда

В. В. Ніколін

повний текст складено 13.11.2020