Рішення

від 06.11.2020 по справі 913/430/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м. Харків Справа № 913/430/20

Провадження №1/913/430/20

За позовом Приватного малого підприємства «ЕКСПРЕС» , смт. Краковець Яворівського району Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» , м Лисичанськ Луганської області

про стягнення 770072 грн. 86 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Медуниця Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не викликався;

від відповідача: адвокат Доброрез В.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛГ №00224 від 01.03.2019, ордер серія ВВ №1006388.

Суть спору: про стягнення 627040 грн. 00 коп. боргу, 13699 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань, 15053 грн. 19 коп. відсотків за користування грошовими коштами та 114279 грн. 91 коп. пені за договором поставки нафтопродуктів від 31.05.2019 № 3105/19.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши представника відповідача, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, 31.05.2019 між Приватним малим підприємством «ЕКСПРЕС» (постачальник - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІМ» (покупець - відповідач) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 3105/19, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві бітум нафтовий дорожній та емульсію бітумну, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити вказану продукцію в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1).

Відповідно до п. 3.1. договору продукція постачається партіями. Під партією продукції розуміється найменування та кількість продукції, яка поставляється по одній товарно-транспортній накладній.

Вартість продукції кожної партії визначається в рахунку на оплату або видатковій накладній, або акті прийому-передачі (п. 4.1 договору).

Згідно п. 4.4 договору покупець проводить оплату продукції шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок постачальника. Датою перерахування коштів вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Щодо строку дії договору, то за умовами п. 9.1 сторони дійшли згоди, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків між сторонами - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

У випадку, якщо жодна із сторін не менш як за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору, не повідомить іншу про свій намір припинити його дію, договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік.

Як свідчать матеріали справи, факти поставки продукції товару підтверджуються видатковими накладними № 448 від 28.06.2019 на суму 397120 грн. 00 коп., № 584 від 21.07.2019 на суму 351981 грн. 00 коп. та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) № Р448 від 28.06.2019 та № Р584 від 21.07.2019 з належними відмітками осіб про отримання продукції, підписи яких засвідчені печаткою ТОВ «КІМ» .

Оскільки відповідач оплату за поставлену продукцію здійснив не в повному обсязі, утворилась заборгованість у сумі 627040 грн. 00 коп. та позивач звернувся до суду.

У зв`язку з порушенням строків оплати за відповідачем виникло прострочення грошових зобов`язань та позивач нарахував додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у вигляді інфляційних нарахувань в сумі 13699 грн. 76 коп. (за період з серпня по червень 2019 року), 15053 грн. 19 коп. 3% відсотків річних (за період з 31.07.2019 по 22.07.2020) та пені - 114279 грн. 91 коп.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву, позов не оспорив, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, а також з урахуванням усних пояснень представника відповідача, який приймав участь у судовому засіданні.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та його неповне задоволення з огляду на наступне.

Так, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За Господарським кодексом України договір поставки регулюється ст. 265, а саме: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ст. 712 ЦК України, згідно з якою до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як свідчать матеріали справи, до позову доданий примірник договору № 3105/19 поставки нафтопродуктів від 31.05.2019, який не засвідчений, проте 06.11.2020 позивач надіслав засвідчені копії документів, тому суд виходить зі змісту саме цих доказів, які надійшли за супровідним листом від 02.11.2020.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки поставку продукції позивачем відповідачу за видатковими накладними № 448 від 28.06.2019 на суму 397120 грн. 00 коп., № 584 від 21.07.2019 на суму 351981 грн. 00 коп. та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) № Р448 від 28.06.2019 та № Р584 від 21.07.2019 підтверджено матеріалами справи, про що вказано вище, суд встановлює факт прострочення сплати відповідачем боргу за емульсію бітумну дорожню ЕБКД-Б-60 у сумі 275059 грн та за бітум нафтовий дорожній БНД 70/100 у сумі 351981 грн, а усього на суму 627040 грн. 00 коп., чим порушено вимоги ст. 692 ЦК України.

Згідно ст. 525, ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до розрахунків вимог, складених позивачем, ним обґрунтовано нараховано 3% річних (за період з 31.07.2019 по 22.07.2020) у сумі 15053 грн. 19 коп. та інфляційні нарахування - 113699 грн. 76 коп. (за період з серпня по червень 2019 року), що відповідає фактичним обставинам справи.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу).

Штрафні санкції відповідно до ст. 230 ГК України це грошові суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як свідчить зміст примірника договору, доданого до позовної заяви через систему «Електронний суд» , пунктом 5.2 договору передбачена пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Проте, засвідчена копія цього договору поставки нафтопродуктів від 31.05.2019 № 3105/19 не має пункту 5.2 про відповідальність у вигляді пені за порушення покупцем строків оплати, тому суд бере до уваги саме засвідчену належним чином копію договору.

Як пояснив представник відповідача у засіданні суду, при укладанні договору сторонами було досягнуто згоди про відсутність відповідальності у вигляді пені.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, у цій частині вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

За таких обставин позов задовольняється частково та до стягнення підлягають 627040 грн. 00 коп. боргу, 15053 грн. 19 коп. 3% річних (за період з 31.07.2019 по 22.07.2020) та 13699 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань (за період з серпня по червень 2019 року).

Витрати по судовому збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки позивач не надав доказів витрат на професійну правничу допомогу, вимоги в цій частині залишаються без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги Приватного малого підприємства «ЕКСПРЕС» , смт. Краковець Яворівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» , м Лисичанськ Луганської області про стягнення 770072 грн. 86 коп. задовольнити частково.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» , м Лисичанськ Луганської області, вул. ім. В. Сосюри, буд. 275, офіс 209, ідент. код 20171844 на користь Приватного малого підприємства «ЕКСПРЕС» , смт. Краковець Яворівського району Львівської області, вул. Шухевича буд. 4, ідент. код 30253563 - 627040 грн. 00 коп. боргу, 15053 грн. 19 коп. 3% річних, 13699 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань та 9836 грн. 89 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позовних вимог на суму пені відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 13.11.2020.

Суддя Н.М.Зюбанова