Рішення

від 04.11.2020 по справі 916/1841/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1841/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385)

до відповідача Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 11/13, код ЄДРПОУ 05446462)

про стягнення 42338,69 грн., -

за участю учасників справи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради про стягнення 42338,69 грн. надмірно виплаченої пенсії.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на приписи ст. 19 Конституції України, ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення , ст. 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , обставини, встановлені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 по справі №420/2584/20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи на 22.07.2020 о 17:30. У судовому засіданні 22.07.2020 судом у протокольній формі оголошено перерву до 02.09.2020 о 10:15.

06.08.2020 за вх.№20889/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, але у випадку задоволення позовної заяви - застосувати положення про позовну давність та стягнути виплати в межах трирічного строку, що передував зверненню до суду. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач посилається на наступне:

- в обґрунтування своїх вимог Управління Пенсійного фонду надало копію довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за формою Додатку 1 до п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , на підставі якої ОСОБА_1 було призначено пенсію. Вказана довідка не має дати та реєстраційного індексу, а також перед назвою посади головний бухгалтер проставлена правобічна похила (коса) риска, тобто довідка підписана не головним бухгалтером, а особою, посада та прізвище якої в порушення встановлених правил на зазначено. За таких обставин, на думку відповідача, довідка, на підставі якої Управлінням Пенсійного фонду було призначено пенсію, є недійсним документом (за аналогією з недійсним паспортним документом) або таким, що не має юридичної сили, але у будь-якому випадку неналежним чином оформленим документом;

- стосунки щодо використання спірної довідки, на думку відповідача, повинні обговорюватися та вирішуватися на підставі законодавства, що діяло на момент прийняття рішення про призначення пенсії;

- спірна довідка, на підставі якої було призначено пенсію, не містить обов`язкових реквізитів, які встановлені Законом України Про загальне обов`язкове державне пенсійне страхування , тобто в розумінні правил призначення пенсій є неналежно оформленим документом. За таких умов Управління Пенсійного фонду призначило ОСОБА_1 пенсію та почало її виплату всупереч встановленого порядку, оскільки не виконало покладений на нього обов`язок щодо попередньої експертизи належного оформлення спірної довідки та проведення всебічного, повного і об`єктивного її розгляду;

- на думку відповідача, положення цивільного законодавства в частині стягнення майнової шкоди не повинні застосовуватися до спірних відносин, які за своєю природою є адміністративними, оскільки відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

- положення частини другої статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення не можуть бути застосовані до спірних відносин з огляду на буквальне тлумачення цієї норми та неможливість застосування Закону України Про пенсійне забезпечення до регулювання спірних відносин;

- звернення Управління Пенсійного фонду, яке виконує публічні функції в публічних відносинах, до суду з приватноправовим позовом про відшкодування цивільної майнової шкоди є, на думку відповідача, спробою використати неясні положення закону майже тридцятирічної давнини до відносин, які врегульовано новим законом в інший спосіб, тобто перекласти на орган судової влади функції органу законодавчої влади, оскільки питання юридичної відповідальності повинні вирішуватися виключно законом, тому на думку відповідача - позивач порушує статтю 19 Конституції України щодо обов`язку позивача діяти в порядку та у спосіб, які встановлено законодавством;

- відповідач зазначає, що якщо суд не погодиться та відхилить наведені ним доводи, просить при вирішенні питання про стягнення майнової шкоди застосувати положення цивільного законодавства про позовну давність. Спірну довідку, на підставі якої призначено пенсію, складено більш тринадцяти років тому та вона стосується обставин, що відбулися більш ніж двадцять п`ять років тому. Відповідач позбавлений можливості з`ясувати обставини, за яких цю довідку було складено. В період з 2007 по 2019 рік позивач мав можливість та, діючи з належною добросовісністю та розумністю, повинен був перевірити спірну довідку, яка оформлена неналежним чином. Окрім того, в цей період позивача повинні були перевіряти відповідні контролюючі органи щодо дотримання законодавства при призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_1 . Оскільки виплати надмірної пенсії проводилися в період з 2007 по 2019 рік, відповідач вважає, що можуть бути стягнуті лише виплати за три роки, що передують даті звернення до суду з позовом (без виплат за липень 2019 року).

19.08.2020 за вх.№21982/20 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач зазначає наступне:

- на думку позивача керівництво відповідача погодилось з результатами перевірки, підписавши та не оскаржуючи акт зустрічної перевірки №6922 від 19.06.2019, також надало нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.06.2019 №15, як було рекомендовано актом зустрічної перевірки. Пенсійну справу приведено у відповідність з діючим законодавством з дати перерахунку пенсії з більшого, в результаті якого визначено суму зайво нарахованої та в подальшому виплаченої пенсії у розмірі 42338,69 грн.;

- надмірна виплата сум пенсій відбулася внаслідок видачі відповідачем недостовірної довідки, в якій було визначено завищені розміри заробітної плати гр. ОСОБА_1 , що враховано при обчисленні пенсії.

21.08.2020 за вх.№22170/20 до суду від відповідача надійшло клопотання про зобов`язання позивача надати розшифрування суми надміру виплаченої ОСОБА_1 пенсії за 2017 рік по місяцях та розмір надміру виплаченої пенсії за липень 2019 року, яке у судовому засіданні 02.09.2020 судом у протокольній формі частково задоволено.

У судовому засіданні 02.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 16.09.2020 о 14:00.

16.09.2020 за вх.№24539/20 до суду від позивача надійшла заява та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій заяві позивач, зокрема, зазначає наступне:

- перевірка правильності призначення (перерахунку) та виплати пенсії здійснюється вибірково і по даній справі вона не проводилась, що підтверджується відсутністю відповідного штампу на задній обкладинці справи;

- щодо виплати пенсії за липень 2019 року - позивач повідомляє, що акт перевірки від 19.06.2019 №6922 надійшов на опрацювання до відділу, відповідального за розрахунок та нарахування пенсії, 03.07.2019, про що свідчить діагонально розміщений запис ручкою у верхньому лівому кутку копії акта.

- оскільки перелік осіб та кошти на виплату пенсій, які підлягають виплаті в наступному періоді (місяці) надається до органу виплати (пошта або банківська установа) не менш ніж, як за 3 дні до початку періоду виплати, то на момент формування відомостей для виплати пенсії на липень 2019 року Головне управління не мало можливості врахувати в роботі виявлену перевіркою розбіжність відомостей наданих відповідачем у довідці ОСОБА_1 та в первинних документах;

- акт перевірки від 19.06.2019 №6922 по довідці, на підставі якої здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідачем підписано без зауважень, таким чином відповідач підтвердив факт її видачі і несе повну відповідальність за наслідки її видачі.

16.09.2020 за вх.№24577/20 до суду від позивача надійшло клопотання та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 29.09.2020 о 12:15.

29.09.2020 за вх.№25787/20 до суду від позивача надійшла заява та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 06.10.2020 об 11:45.

01.10.2020 за вх.№26137/20 до суду від позивача надійшли доповнення до відповіді на відзив та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих доповненнях позивач зазначає, що не погоджується з вимогою відповідача про застосування строків позовної давності, яка міститься у відзиві на позовну заяву. Позивач зазначає, що відповідач хибно тлумачить норми права, що застосовані відповідачем до періоду, за який можливо здійснювати завдану майнову шкоду. Позивач вказує, що Головному управлінню стало відомо про надання недостовірних даних відповідачем після проведення перевірки первинних документів та складення Акту від 19.06.2019 №6922. Днем з якого у Головного управління виникло право звернутися до суду є 20.06.2019, а позов по даній справі Головне управління направило до суду рекомендованим листом 22.06.2020 року. Таким чином, на думку позивача, строк на звернення до суду не пропущено.

01.10.2020 за вх.№26142/20 до суду від позивача надійшла заява та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 05.10.2020, судове засідання 06.10.2020 об 11:45 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 26.10.2020 справа №916/1841/20 призначена до розгляду на 04.11.2020 о 14:15.

Справа №916/1841/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У визначений Законом України від 18.06.2020 №731-IX строк (до 06.08.2020 включно) сторони не повідомили суд про намір вчиняти якісь інші процесуальні дії у даній справі та/або про неможливість вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином.

У судове засіданні 04.11.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, зокрема, телефонограмами. 04.11.2020 за вх.№29545/20 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутністю, яке у судовому засіданні 04.11.2020 судом у протокольній формі задоволено.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Комунальним некомерційним підприємством Пологовий будинок №7 Одеської міської ради видано ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана на підставі особових рахунків з 1991-1995. За змістом цієї довідки заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 2638 грн.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України Про проведення інвентаризації пенсійних справ від 03.09.2018 №19-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2018 за №1077/32529, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області перевірено обґрунтованість видачі довідки Комунальним некомерційним підприємством Пологовий будинок №7 Одеської міської ради за період з 01.01.1991 по 31.12.1995, з якої була обчислена пенсія ОСОБА_1 , проведено перевірку відповідності сум заробітної плати ОСОБА_1 , зазначених у довідці, виданої Комунальним некомерційним підприємством Пологовий будинок №7 , первинним документам. За результатами перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці Про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 встановлено, що дані довідки не співпадають з даними первинних документів, про що складено акт №6922 від 19.06.2019.

Комунальним некомерційним підприємством Пологовий будинок №7 Одеської міської ради видано ОСОБА_1 нову довідку №15 про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідно до якої заробітна плата, яка враховується при обчислення пенсії, склала 2112,16 грн.

Отримавши цю довідку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії за період з 01.03.2007 по 31.07.2019 та встановлено, що у вказаний період відбулась переплата ОСОБА_1 пенсії в загальній сумі 42338,69 грн, а саме: 01.03.2007-31.12.2007 - переплата 1338,70 грн., 01.01.2008-31.12.2008 - переплата 1987,92 грн., 01.01.2009-31.12.2009 - переплата 2168,64 грн., 01.01.2010-31.12.2010 - переплата 1849,81 грн. та недоплата 1,63 грн., 01.01.2011-31.12.2011 - переплата 1390,14 грн., 01.04.2012-31.12.2012 - недоплата 1375,04 грн., 01.01.2012-31.12.2012 - недоплата 1,57 грн., 01.01.2013-31.12.2013 - недоплата 2124,66 грн., 01.01.2014-31.12.2014 - недоплата 3152,68 грн., 01.04.2012-31.12.2012 - переплата 4152,51 грн., 01.01.2013-31.12.2013 - переплата 5588,22 грн., 01.01.2014-31.12.2014 - переплата 6616,24 грн., 01.01.2015-31.12.2015 - переплата 5154,48 грн., 01.01.2016-31.12.2016 - переплата 3666,68 грн., 01.01.2017-31.12.2017 - переплата 3101,60 грн., 01.01.2018-31.12.2018 - переплата 7239,36 грн., 01.01.2019-31.07.2019 - переплата 4739,97 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 18.11.2019 №148, розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок ОСОБА_1 , встановлено суму переплати у розмірі 42338,69 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 у справі №420/2584/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про скасування рішення №148 від 18.11.2019 та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №148 від 18.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 сум пенсії, виплачених надміру; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області припинити стягнення із пенсії ОСОБА_1 20% щомісячно до повного погашення переплат в сумі 42338,69 грн. та повернути суму утриманих із пенсії ОСОБА_1 коштів на підставі рішення комісії №148 від 18.11.2019, починаючи з 01.12.2019; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати у розмірі 1861,60 грн.

Вказаним рішенням Одеського окружного адміністративного суду встановлено, зокрема, що відповідальність за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення пенсій, в тому числі персоніфікованих відомостей про заробітну плату, які вносяться до реєстру застрахованих осіб, покладено на роботодавця (страхувальника).

В матеріалах справи також наявні наступні докази:

- копія рішення про призначення пенсії №156 від 27.03.1996;

- копія протоколу за період 01.01.2015-30.11.2019;

- копія заяви про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 23.02.2007;

- довідка КУ Пологовий будинок №7 №12/ВК від 12.02.2007;

- копія обкладинки справи;

- копія розпорядження про перерахунок пенсії у зв`язку з уточненням розрахункових показників за січень-березень 2007 року;

- копія розпорядження про перерахунок пенсії у зв`язку з уточненням розрахункових показників за грудень 2006 року та середньорічних за 2006 рік;

- копія розпорядження про перерахунок пенсій з 01.04.2007;

- копія розрахунку по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

На думку позивача - видача Комунальним некомерційним підприємством Пологовий будинок №7 Одеської міської ради довідки про заробітну плату ОСОБА_1 з недостовірними даними, у зв`язку з чим виникла переплата пенсії, стала підставою для звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду з відповідним позовом про стягнення надмірно виплаченої пенсії.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

У відповідності до ч.1 ст. 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Пунктом 2 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за №374/7695, визначено, що переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

За ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди необхідна наявність складу відповідного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Проаналізувавши наявні матеріали справи та об`єктивно оцінивши обставини справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що в діях Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради наявний склад правопорушення у вигляді завдання шкоди, а саме:

- неправомірність поведінки - Комунальне некомерційне підприємство Пологовий будинок №7 Одеської міської ради видало Деревянних О.Є. довідку про заробітну плату з недостовірними даними;

- наявність шкоди - шкодою є 42338,69 грн. надмірно виплаченої пенсії;

- причинний зв`язок між неправомірною поведінкою та шкодою - внаслідок видачі довідки з недостовірними відомостями сталась безпідставна витрата коштів Пенсійного фонду України;

- вина - Комунальне некомерційне підприємство Пологовий будинок №7 Одеської міської ради, яке склало та видало довідку, на виконання ст. 1166 ЦК України не довело, що шкоду завдано не з його вини.

Таким чином, позивачем доведено суду наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди. Натомість відповідачем у відзиві на позовну заяву за вх.№20889/20 від 06.08.2020 заявлено суду клопотання про застосування до заявлених позивачем вимог строків загальної позовної давності, з приводу чого господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до вимог ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У розрахунку заявлених до стягнення сум позивачем нараховано заявлені до стягнення виплати за період з березня 2007 по липень 2019. Натомість, строк позовної давності для стягнення пенсійних виплат за періоди з березня 2007 по червень 2017 (включно) сплинув на час звернення до суду (червень 2020 року) з позовною заявою.

Окрім того, не підлягають стягненню і заявлені позивачем надмірно сплачені суми пенсії за липень 2019 року, оскільки позивач дізнався про призначення надмірної пенсії у червні 2019 року і діючи добросовісно і розумно - мав не сплачувати надмірні суми в наступному календарному місяці - липні 2019 року.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про часткову відмову у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради на суму 28915,73 грн., за якими строк позовної давності сплинув. Отже задоволенню підлягають позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради про стягнення 13422,96 грн. за період з липня 2017 року по червень 2019 року (включно).

Позивачем не заявлялось до суду клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності, натомість правова позиція позивача в цій частині полягає у тому, що позивач дізнався про своє порушене право у червні 2019 року при проведенні відповідної перевірки. Натомість суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки позивачем як структурним підрозділом державного органу виходячи із завдань останнього жодним чином не доведено суду обставини проведення перевірки за спірною довідкою лише у 2019 році.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 11/13, код ЄДРПОУ 05446462) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385) 13422 /тринадцять тисяч чотириста двадцять дві/ грн. 96 коп. надмірно виплаченої пенсії та 666 /шістсот шістдесят шість/ грн. 33 коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повний текст складено 09 листопада 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля