Постанова

від 12.02.2021 по справі 916/1841/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1841/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Бєляновського В.В., Філінюка І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 (суддя суду першої інстанції Бездоля Ю.С., дата і місце постановлення рішення: 04.11.2020 (повний текст складено та підписано 09.11.2020), м. Одеса, просп. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області) у справі за позовною заявою до відповідача про№ 916/1841/20 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради стягнення 42 338,69 грн. ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради про стягнення 42338,69 грн. надмірно виплаченої пенсії.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково; стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 11/13, код ЄДРПОУ 05446462) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385) 13 422,96 грн. надмірно виплаченої пенсії та 666,33 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції вказав, що в діях Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради наявний склад правопорушення у вигляді завдання шкоди, а саме:

- неправомірність поведінки - Комунальне некомерційне підприємство Пологовий будинок №7 Одеської міської ради видало Деревянних О.Є. довідку про заробітну плату з недостовірними даними;

- наявність шкоди - шкодою є 42338,69 грн. надмірно виплаченої пенсії;

- причинний зв`язок між неправомірною поведінкою та шкодою - внаслідок видачі довідки з недостовірними відомостями сталась безпідставна витрата коштів Пенсійного фонду України;

- вина - Комунальне некомерційне підприємство Пологовий будинок №7 Одеської міської ради, яке склало та видало довідку, на виконання ст. 1166 ЦК України не довело, що шкоду завдано не з його вини.

Суд першої інстанції зазначив, що строк позовної давності для стягнення пенсійних виплат за періоди з березня 2007 по червень 2017 (включно) сплинув на час звернення до суду (червень 2020 року) з позовною заявою. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову відмову у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради на суму 28915,73 грн., за якими строк позовної давності сплинув.

02.12.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 по справі № 916/1841/20.

Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції частково було порушено норми чинного законодавства.

Апелянт вказав, що судом першої інстанції проігноровано доводи позивача щодо застосування строків позовної давності. Головному управлінню стало відомо про надання недостовірних даних відповідачем, після проведення перевірки первинних документів та складення Акту від 19.06.2019 №6922. На думку апелянта, днем з якого у Головного управління виникло право звернутися до суду є 20.06.2019, а позов по даній справі Головне управління направило до суду рекомендованим листом 22.06.2020. Таким чином, строк на звернення до суду не пропущено.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати частково рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 року справі № 916/1841/20 в частині відмови позову та постановити нове рішення, яким задовольнити повністю позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради про стягнення надмірно виплаченої пенсії у розмірі 42338 грн 69 коп.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1841/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 916/1841/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 по справі № 916/1841/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/1841/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

08.12.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1841/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 поновлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 по справі № 916/1841/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 по справі № 916/1841/20; розгляд апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 по справі № 916/1841/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 12.01.2021; роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 12.01.2021 подати до суду заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попередити учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк встановлений судом у вигляді їх повернення заявникові без розгляду; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 по справі № 916/1841/20.

06.01.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 по справі № 916/1841/20.

Відповідач просить рішення Господарського суду Одеської області від 4 листопада 2020 року по справі №916/1841/20 змінити та відмовити в задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повністю, а у випадку відмови в цьому проханні, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, копію ухвали суду від 14.12.2020 про відкриття апеляційного провадження позивач отримав - 18.12.2020, відповідач отримав - 18.12.2020.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Комунальним некомерційним підприємством Пологовий будинок №7 Одеської міської ради видано ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, яка видана на підставі особових рахунків за 1991-1995 роки (т. 1 а.с.4). За змістом цієї довідки заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 2638 грн.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України Про проведення інвентаризації пенсійних справ від 03.09.2018 №19-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2018 за №1077/32529, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області перевірено обґрунтованість видачі довідки Комунальним некомерційним підприємством Пологовий будинок №7 Одеської міської ради за період з 01.01.1991 по 31.12.1995, з якої була обчислена пенсія ОСОБА_1 , проведено перевірку відповідності сум заробітної плати ОСОБА_1 , зазначених у довідці, виданої Комунальним некомерційним підприємством Пологовий будинок №7 , первинним документам. За результатами перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці Про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 встановлено, що дані довідки не співпадають з даними первинних документів, про що складено акт №6922 від 19.06.2019 (т.1 а.с. 6-9).

Комунальним некомерційним підприємством Пологовий будинок №7 Одеської міської ради видано Деревяних О.Є. нову довідку №15 про заробітну плату для обчислення пенсії (т.1 а.с. 5), відповідно до якої заробітна плата, яка враховується при обчислення пенсії, склала 2112,16 грн.

Отримавши цю довідку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії за період з 01.03.2007 по 31.07.2019 та встановлено, що у вказаний період відбулась переплата ОСОБА_1 пенсії в загальній сумі 42338,69 грн, а саме: 01.03.2007-31.12.2007 - переплата 1338,70 грн., 01.01.2008-31.12.2008 - переплата 1987,92 грн., 01.01.2009-31.12.2009 - переплата 2168,64 грн., 01.01.2010-31.12.2010 - переплата 1849,81 грн. та недоплата 1,63 грн., 01.01.2011-31.12.2011 - переплата 1390,14 грн., 01.04.2012-31.12.2012 - недоплата 1375,04 грн., 01.01.2012-31.12.2012 - недоплата 1,57 грн., 01.01.2013-31.12.2013 - недоплата 2124,66 грн., 01.01.2014-31.12.2014 - недоплата 3152,68 грн., 01.04.2012-31.12.2012 - переплата 4152,51 грн., 01.01.2013-31.12.2013 - переплата 5588,22 грн., 01.01.2014-31.12.2014 - переплата 6616,24 грн., 01.01.2015-31.12.2015 - переплата 5154,48 грн., 01.01.2016-31.12.2016 - переплата 3666,68 грн., 01.01.2017-31.12.2017 - переплата 3101,60 грн., 01.01.2018-31.12.2018 - переплата 7239,36 грн., 01.01.2019-31.07.2019 - переплата 4739,97 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 18.11.2019 №148, розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок ОСОБА_1 , встановлено суму переплати у розмірі 42338,69 грн (т. 1 а.с. 12).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 у справі №420/2584/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про скасування рішення №148 від 18.11.2019 та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №148 від 18.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 сум пенсії, виплачених надміру; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області припинити стягнення із пенсії ОСОБА_1 20% щомісячно до повного погашення переплат в сумі 42338,69 грн. та повернути суму утриманих із пенсії ОСОБА_1 коштів на підставі рішення комісії №148 від 18.11.2019, починаючи з 01.12.2019; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати у розмірі 1861,60 грн.

Вказаним рішенням Одеського окружного адміністративного суду встановлено, зокрема, що відповідальність за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення пенсій, в тому числі персоніфікованих відомостей про заробітну плату, які вносяться до реєстру застрахованих осіб, покладено на роботодавця (страхувальника).

В матеріалах справи також наявні наступні докази:

- копія рішення про призначення пенсії №156 від 27.03.1996 (т.1 а.с.74);

- копія протоколу за період 01.01.2015-30.11.2019 (т.1 а.с. 75-77);

- копія заяви про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 23.02.2007 (т.1 а.с.78);

- довідка КУ Пологовий будинок №7 №12/ВК від 12.02.2007 (т.1 а.с.79);

- копія обкладинки справи;

- копія розпорядження про перерахунок пенсії у зв`язку з уточненням розрахункових показників за січень-березень 2007 року (т.1 а.с. 86);

- копія розпорядження про перерахунок пенсії у зв`язку з уточненням розрахункових показників за грудень 2006 року та середньорічних за 2006 рік (т.1 а.с. 87);

- копія розпорядження про перерахунок пенсій з 01.04.2007 (т.1 а.с.88);

- копія розрахунку по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 93).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

У відповідності до ч.1 ст. 58 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Пунктом 2 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за №374/7695, визначено, що переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

За ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її .

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди необхідна наявність складу відповідного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради наявний склад правопорушення у вигляді завдання шкоди, а саме:

- неправомірність поведінки - Комунальне некомерційне підприємство Пологовий будинок №7 Одеської міської ради видало Деревянних О.Є. довідку про заробітну плату з недостовірними даними;

- наявність шкоди - шкодою є 42338,69 грн. надмірно виплаченої ОСОБА_1 пенсії;

- причинний зв`язок між неправомірною поведінкою та шкодою - внаслідок видачі довідки з недостовірними відомостями сталась безпідставна витрата коштів Пенсійного фонду України;

- вина - Комунальне некомерційне підприємство Пологовий будинок №7 Одеської міської ради, яке склало та видало довідку, на виконання ст. 1166 ЦК України не довело, що шкоду завдано не з його вини.

Щодо застосування строків позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву за вх.№20889/20 від 06.08.2020 заявлено суду клопотання про застосування до заявлених позивачем вимог строків загальної позовної давності, з приводу чого господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до вимог ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 ЦК України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила .

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996р. за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі №6-178цс15.

Відповідно до п. 1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів № 10 від 29.05.2013, позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В п. 2.1. зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України визначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

Пунктом 2.2. вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

У розрахунку заявлених до стягнення сум позивачем нараховано заявлені до стягнення виплати за період з березня 2007 по липень 2019. Натомість, строк позовної давності для стягнення пенсійних виплат за періоди з березня 2007 по червень 2017 (включно) сплинув на час звернення до суду (червень 2020 року) з позовною заявою.

Посилання апелянта на те, що Головному управлінню стало відомо про надання недостовірних даних відповідачем після проведення перевірки первинних документів та складення Акту від 19.06.2019 №6922, не приймаються до уваги, оскільки позивачем як структурним підрозділом державного органу виходячи із завдань останнього жодним чином не доведено суду обставини проведення перевірки за спірною довідкою лише у 2019 році.

Окрім того колегія суддів звертає увагу на те, що позивач в порядку ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ як орган, що призначає пенсії, мав право вимагати відповідні документи від відповідача, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі протягом усього періоду, коли здійснювалося нарахування та виплата надмірної пенсії, тобто з березня 2007 року по червень 2019 року.

Вказане свідчить про те, що позивач мав реальну можливість довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, задовго до подачі позову до суду, в т.ч. у період з березня 2007 року по червень 2017 року включно.

Також позивачем не заявлялось до суду клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не підлягають стягненню і заявлені позивачем надмірно сплачені суми пенсії за липень 2019 року, оскільки позивач дізнався про призначення надмірної пенсії у червні 2019 року і діючи добросовісно і розумно - мав не сплачувати надмірні суми в наступному календарному місяці - липні 2019 року. Тобто виплата надмірної пенсії за липень 2019 року залежала виключно від волевиявлення самого позивача, який своїми своєчасними діями в межах наданих законом повноважень мав можливість попередити надмірне витрачання бюджетних коштів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткову відмову у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради на суму 28915,73 грн., за якими строк позовної давності сплинув та про задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Комунального некомерційного підприємства Пологовий будинок №7 Одеської міської ради в частині стягнення 13422,96 грн. за період з липня 2017 року по червень 2019 року (включно).

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржене рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 у справі № 916/1841/20 залишити без змін.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.

Постанова складена та підписана колегією суддів 12.02.2021.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

І.Г. Філінюк