Рішення

від 03.11.2020 по справі 922/2723/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2723/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Новоіванівський цукровий завод", смт Коломак Харківської області до Коломацької селищної ради, смт Коломак Харківської області про розірвання договору за участю представників:

позивача - Красносільського М.І., ордер №1006344 від 17.09.2020 року;

відповідача - Мельник М.В., довіреність № 2453/02-15 від 26.10.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Новоіванівський цукровий завод" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Коломацької селищної ради (відповідача) про припинення шляхом розірвання договору оренди землі від 06.04.2012 року, укладеного між Коломацькою селищною радою (63101, Харківська область, Коломацький р-н, смт. Коломак, вул. Гетьмана І. Мазепи, буд. 2, код 04398117) та Товариством з додатковою відповідальністю "Новоіванівський цукровий завод" (63109, Харківська область, Коломацький район, селище міського типу Коломак, вул. Перемоги, буд.123, код 00373178), який зареєстровано у відділі Держкомзему у Коломацькому районі Харківської області 08.05.2012 року за №632320004000284.

Свої вимог позивач обґрунтовує відмовою відповідача від добровільного розірвання вказаного вище договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.09.2020 року на 12:35 год.

22.09.2020 року та 20.10.2020 року відповідач подав відзив (вх.№ 21782) та пояснення (вх.№ 24370), в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач користується спірною земельною ділянкою на праві оренди, тому він не має законних підставі для добровільної відмови від договору на підставі ст. 141, 142 ЗК України. Відповідач також зазначив, що на спірній земельній ділянці знаходиться технічна водойма, яка належить на праві власності позивачу. При цьому відповідач зауважив, що для розірвання спірного договору позивач має припинити право спеціального водокористування.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.10.2020 року.

13.10.2020 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 23823), в якій вказав, що водойма, яка знаходиться на орендованій земельній ділянці є природною водоймою, належить до водного фонду України і не може перебувати у приватній власності юридичної особи в силу закону. Крім того, позивач зауважив, що на земельній ділянці кадастровий номер 6323255100:00:000:0032 площею 49,9611 га, яка орендується у Коломацької селищної ради на підставі договору оренди землі від 06.04,2012 року, відсутні будь-які об`єкти нерухомого та рухомого майна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2020 року на 11:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні 03.11.2020 року підтримав позов та відповідь на відзив, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.11.2020 року підтримав відзив та пояснення, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані ними докази, суд установив такі обставини.

06.04.2012 року між Коломацькою селищною радою (орендодавець, відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Новоіванівський цукровий завод" (назву змінено в зв`язку з реорганізацією на Товариство з додатковою відповідальністю "Новоіванівський цукровий завод") (орендар, позивач) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Коломацькому районі Харківської області 08.05.2012 року за №632320004000284 (надалі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. та додатків до Договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: смт. Коломак Коломацького району Харківської області, загальною площею 49,9611 га, кадастровий номер 6323255100:00:000:0032 (надалі - земельна ділянка).

Згідно з пунктом 8 Договору оренди договір укладено на 49 років.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 від 02.02.2015 року, яким внесено зміни до пункту 4.1. Договору, розмір орендної плати складає 1097204,06 грн. з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель 1,249 станом на 1 січня 2015 року.

Пунктом 12.2. Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної діл інки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- повної ліквідації юридичної особи - орендаря;

- набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані і а земельній ділянці;

- договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

За умовами пункту 12.3. Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 12.4. Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

10.05.2012 року земельна ділянка кадастровий номер 6323255100:00:000:0032 передана орендодавцем і прийнята орендарем, про що складено акт приймання-передачі.

01.07.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом № 62 від 25.07.2020 року, в якому просив розірвати Договір.

Листом за вих.1760/02-15 від 31.07.2020 року відповідач відмовив у розірванні Договору.

Позивач зазначає, що він з січня 2020 року не здійснює господарську діяльність в зв`язку нерентабельністю виробництва в сьогоднішніх економічних умовах, скоротив чисельність працівників, але змушений сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, яка фактично ним не використовується. Позивач зауважує, що плата за користування об`єктом нерухомості, яке ним не використовується може найближчим часом призвести до його банкрутства і не дасть йому можливості відновити свою платоспроможність, що, на думку позивача, є порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченими статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Як зазначено вище, у Договорі сторони також узгодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, з інших підстав, визначених законом (п. 12.3.).

Так, пунктом "а" ч. 1 ст.141 Земельного кодексу України унормовано, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Виходячи з системного аналізу вказаних статей чинним законодавством України передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору зокрема у випадку добровільної відмови землекористувача від використання земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №904/7057/17.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону України "Про оренду землі" у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань.

Тобто, Закону України "Про оренду землі" передбачає, однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є особиста, з ініціативи орендаря, передбачена Законом, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, і у випадку не укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки протягом року з іншими орендарями Законом передбачено право орендодавця (у даному випадку відповідача) на отримання коштів у розмірі орендної плати за рік, як "законної компенсації" за розірвання договору з ініціативи орендаря (у даному випадку позивача).

За таких обставин, суд критично ставиться до аргументів відповідача про те, що позивач не має законних підставі для добровільної відмови від договору на підставі ст. 141, 142 ЗК України.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до відповідача з проханням припинити право користування спірною земельною ділянкою згідно п. "а" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, тобто повідомляв орендодавця про добровільну відмову від такого права.

Щодо належності технічної водойми, яка знаходиться на спірній земельній ділянці позивачу на праві власності, суд зазначає таке.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 3 Водного кодексу України (далі - ВК України) до водного фонду України належать поверхневі води:

- природні водойми (озера);

- водотоки (річки, струмки);

- штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;

- інші водні об`єкти.

Нормативне визначення терміну "водойма" надано у ст. 1 ВК України згідно якого водойма - це безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об`єкт.

При цьому виходячи з нормативних визначень наведених в ст.1 ВК України та безпосередньо у будь-якому іншому нормативному акті визначення терміну "технічна водойма" відсутнє.

Натомість, у ВК України міститься нормативне визначення технологічної водойми, а саме згідно з визначенням викладеним в ст.1 ВК України, зокрема встановлено, що технологічна водойма - це штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що зазначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв.

Відповідно до ст.74 Господарсько-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд констатує, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на земельній ділянці знаходиться саме "технічна водойма".

Враховуючи те, що матеріали справи не містять докази того, що водойма, яка знаходиться на спірній земельній ділянці:

- була створена штучно;

- має спеціальне технологічне призначення;

- на вказану водойму виготовлявся окремий технічний проект та/або паспорт; вказана водойма наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв; таку водойму не може бути віднесено до штучних технологічних водойм.

Водночас, матеріали справи містять докази того, що вказана водойма входить до басейну річки Коломак та є природною водоймою, що підтверджується витягом з топографічної карти.

Відповідно до ст.6 ВК України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду АРК Крим і місцеві ради.

Виходячи із зазначеного, водойма, яка знаходиться на орендованій земельній ділянці є природною водоймою, належить до водного фонду України і не може перебувати у приватній власності юридичної особи в силу закону, що спростовує позицію відповідача, викладену у відзиві.

Суд також установив, що цілісний майновий комплекс Новоіванівський цукровий завод, в тому числі всі об`єкти рухомого та нерухомого майна, що задіяні в технологічному процесі переробки цукрового буряка та виробництва цукру, належать ТДВ "Новоіванівський цукровий завод" на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно ВАТ "Новоіванівський цукровий завод" (правонаступником якого є позивач) серія САЕ №735413 від 31.07.2012 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Коломацької селищної ради №40 від 27.06.2012 року та які знаходяться на земельних ділянках, що використовується позивачем згідно чотирнадцяти договорів оренди землі від 06.04.2012 року (відносно 14 земельних ділянок) та одного договору оренди землі від 04.04.2018 року (1 земельна ділянка).

Серед переліку наявного у приватній власності позивача нерухомого майна зазначеного у долученому свідоцтві відсутня технічна водойма, існуванням права власності у позивача, на яку обґрунтовує свою позицію відповідач.

В проектній документації на орендовану земельну ділянку кадастровий номер 6323255100:00:000:0032 площею 49,9611 га, а саме відомості вирахування площ контурів угідь земельної ділянки №17 (водойма) в переліку наявних об`єктів на землі наявна лише дамба.

Позивач зазначає, що єдиною спорудою яка може бути віднесена до об`єктів водозабору та яка належить на праві власності згідно зазначеного вище Свідоцтва є технічна водокачка (пристрій водозабору).

Як установлено судом, вказаний об`єкт нерухомого майна - технічна водокачка (пристрій водозабору) не знаходиться на спірній земельній ділянці, а розташована на земельній ділянці кадастровий номер 6323255100:00:000:0037 площею 2,0807 га, що підтверджується витягом з проектної документації на земельну ділянку кадастровий номер 6323255100:00:000:0037, а саме у відомості вирахування площ контурів угідь земельної ділянки №14 де зазначено про розміщення на них капітальних нежитлових будівель (позначка - КН), серед яких наявна технічна водокачка (пристрій водозабору), яка належить на праві власності позивачу.

Таким чином, на земельній ділянці кадастровий номер 6323255100:00:000:0032 площею 49,9611 га, яка орендується у відповідача на підставі договору оренди землі від 06.04,2012 року, який позивач просить розірвати, відсутні будь-які об`єкти нерухомого та рухомого майна, що також підтверджується в тому числі п.2.3 Договору, відповідно до якого земельна ділянка, що передавалась в оренду не має споруд та будівель.

Посилання відповідача на існування дозволу на спеціальне водокористування жодним чином не обґрунтовує користування спірною земельною ділянкою та не встановлює обов`язки особи, яка має дозвіл на спеціальне водокористування укладати договір на оренду земельної ділянки під водоймою, оскільки дозвіл на спеціальне водокористування №538/хр/49д-1к від 03.12.2018 року (далі - Дозвіл) підтверджує факт правомірного спецводокористування позивача.

У розділі Дозволу (абз.З ст.1 Дозволу) зазначено, що фактичне місце здійснення діяльності (водокористування) - свердловина б/н смт Коломак, Коломацького району, Харківської області і тільки в строчці цього розділу "відношення кожної водозабірної і водоскидної споруди до населеного пункту та водного об`єкта" в свою чергу зазначено:

"забір води зі ставка смт Коломак Коломацького району Харківської області басейн р. Коломак/басейн р. Ворскла/район басейну р, Дніпро".

При цьому в Дозволі не зазначено жодної конкретної земельної ділянки з території якої робиться водозабір.

Як було зазначено вище, цілісний майновий комплекс Новоіванівський цукровий завод знаходиться на 14-ти окремих земельних ділянках, враховуючи те, що Дозвіл на спецводокористування врегульовує питання як забору води так і водовідведення всього ЦМК, посилання відповідача на припинення Дозволу на спецводокористування як на умову припинення договору оренди на земельну ділянку є необґрунтованим та суперечить нормам права щодо визначення режиму водокористування.

Відповідно до ст.42 ВК України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Частиною 6 ст.42 ВК України унормовано, що забір та використання води із каналів, водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів здійснюються на підставі дозволу на спеціальне водокористування та договору про водопостачання (поставку води), укладеного з підприємствами та організаціями, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони.

При цьому, законодавець жодним чином не унормував обов`язок особи, що має дозвіл на спец водокористування, щодо укладення договору оренди на земельну ділянку під водним об`єктом за рахунок вод якого відбувається водозабір.

Тобто, позивач маючи власні водозабірні споруди, що знаходяться за межами спірної земельної ділянки, будучи первинним водокористувачем не має законодавчо передбаченого обов`язку на укладання договору оренди землі, на якій розташована водойма для здійснення водозабору.

За таких підстав, заперечення відповідача позбавлені фактичного та правового обґрунтування, є такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв`язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у відзиві, що порушує умови ч.1 ст. 74 ГПК України, за приписами якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підставі для задоволення позову та припинення шляхом розірвання договору оренди землі від 06.04.2012 року.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В зв`язку з задоволенням позову, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, сплачені судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі ч. 1 ст. 626, ст. 651 ч. 1 ст. 652, ч. 2 ст. 652, ч. 4 ст. 652 ЦК України, ч. 1 ст. 93, ч. 1 ст.141 Земельного кодексу України, ст. 1, ч. 3 ст. 31, ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", ст.6, 42 Водного кодексу України, керуючись ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Припинити шляхом розірвання договір оренди землі від 06.04.2012 року, укладений між Коломацькою селищною радою (63101, Харківська область, Коломацький р-н, смт. Коломак, вул. Гетьмана І. Мазепи, буд. 2, код 04398117) та Товариством з додатковою відповідальністю "Новоіванівський цукровий завод" (63109, Харківська область, Коломацький район, селище міського типу Коломак, вул. Перемоги, буд.123, код 00373178), який зареєстровано у відділі Держкомзему у Коломацькому районі Харківської області 08.05.2012 року за №632320004000284.

Стягнути з Коломацької селищної ради (63101, Харківська область, Коломацький район, смт. Коломак, вул. Гетьмана І. Мазепи, буд. 2, код ЄДРПОУ 04398117) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Новоіванівський цукровий завод" (63109, Харківська область, Коломацький район, смт. Коломак, вул. Перемоги, буд. 123, код ЄДРПОУ 00373178) судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.11.2020 року.

Суддя О.В. Смірнова