Рішення

від 03.11.2020 по справі 923/933/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року м. Херсон Справа № 923/933/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. , за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши справу

за позовом: Херсонської міської ради Херсонської області (73000, м. Херсон, пр.Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681)

до: Приватного підприємства "Гермес Плюс" (49102, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-а, прим. 3-30, код ЄДРПОУ 32627773)

за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Софіївський елеватор" (49044, м.Дніпро, вул.Шевченка, 10, кімната 402, код ЄДРПОУ 33516411)

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання вчинити певні дії.

за участю представників сторін:

від позивача: Фокін А.А., представник, довіреність № 9-6-9/27 від 03.01.2020;

від відповідача: Зінкевич Д.С., адвокат, ордер № 68216 від 03.12.2019;

від 3-ї особи: не прибув.

Херсонська міська рада Херсонської області (надалі - позивач) звернулась до Господарського суду Херсонської області із позовом до Приватного підприємства "Гермес Плюс" (надалі - відповідач), яким просить суд усунути Херсонській міській раді (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681) перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, земельна ділянка № 11-15, шляхом зобов`язання Приватного підприємства "Гермес Плюс" (49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-а, прим. 3-30, код ЄДРПОУ 32627773) подати до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно заяву про державну реєстрацію припинення права власності на об`єкт нерухомого майна "столова № 9", який зареєстровано за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, буд. 11-15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1249879465101.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.11.2019 постановлено відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання по справі на 03 грудня 2019 року та допустити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Софіївський елеватор".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.12.2019 відкладено розгляд справи на 20.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.12.2019 постановлено зупинити провадження у справі № 923/933/19 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 923/1079/19, що знаходиться на розгляді Господарського суду Херсонської області.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 залишено без змін рішення Господарського суду Херсонської області від 27.02.2020 по справі № 923/1079/19. Відтак, рішення по справі № 923/1079/19 вступило в законну силу 28.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.08.2020 постановлено поновити провадження у справі, продовжити строк підготовчого провадження до 13.10.2020, призначити розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.10.2020.

Ухвалою від 13.10.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті на 03.11.2020.

В судовому засіданні оголошено ступну та резолютивну частину рішення.

Виклад позиції позивача

Територіальній громаді міста Херсон належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1110 га за адресою м. Херсон, вул. Суворова, 11/15, однак кадастрового номеру на сьогоднішній день їй не присвоєно.

18.10.2004 між Херсонською міською радою та Приватним підприємством Гермес Плюс укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 1110 кв.м., із постійного користування АТ Сигма під реконструкцію існуючого кафе з надбудовою житлових поверхів за адресою м. Херсон, вул. Суворова, 11/15.

Строк дії договору визначено 5 років - до 07.09.2009.

За рішенням Херсонської міської ради від 08.12.2009 №1354 строк оренди за вказаним договором визнано припиненим у зв`язку із закінченням терміну його дії.

Однак, за постановою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 12.01.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012, у справі №2а-11/11, вказане рішення Херсонської міської ради скасовано у зв`язку із тим, що за відсутності своєчасно направлених міською радою заперечень договір оренди вважається автоматично поновленим на тих же умовах відповідно до частини третьої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Таким чином, термін дії договору продовжено у судовому порядку до 07.09.2014, та у подальшому, згідно з вимогами статті 33 Закону України Про оренду землі - до 07.09.2019.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону України Про оренду землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким правом ПП Гермес Плюс не скористалось. Повідомлень до міської ради щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки не надходило.

Згідно з частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На виконання вимог вищевказаного Закону, рішенням Херсонської міської ради від 27.09.2019 №2160, тобто в місячний строк після припинення дії договору оренди земельної ділянки, строк дії вищевказаного договору оренди припинено, у зв`язку із закінченням строку його дії на підставі статті 31 Закону України Про оренду землі .

27.09.2019 спеціалістами департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою м. Херсон, вул. Суворова, 11/15, за результатами якого складено відповідний Акт.

За змістом акту зафіксовано наступні факти: В результаті обстеження встановлено, що земельна ділянка, яка перебувала в оренді ПП Гермес Плюс (Орендаря), строк дії договору закінчився 07.09.2009, про що письмово у визначені терміни не повідомлено Орендодавця, використовується не за цільовим призначенням, реконструкція кафе з надбудовою житлових поверхів не проводиться. На території земельної ділянки взагалі відсутні будь-які будівлі і споруди. Територія земельної ділянки знаходиться у занедбаному стані (будівельне сміття, бур`яни). Землекористувачем порушено умови пункту 5 вказаного договору та вимоги земельного і природоохоронного законодавства, державних стандартів, норм і правил з використання землі .

Водночас, за інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 11/15 знаходиться нерухоме майно - столова №9, власником якої є ПП Гермес Плюс (довідка № 186738097 від 30.10.2019).

Листами від 18.09.2019 № 02-37-431 та від 30.09.2019 № 02-37-439 Херсонська рада повідомила ПП Гермес Плюс про заперечення щодо продовження терміну дії договору оренди та повідомила про прийняте рішення щодо припинення вказаного договору.

Повідомлення про прийняте рішення щодо припинення договору оренди вручене відповідачу 04.10.2019, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та поштовим повідомленням із відміткою про вручення.

Навіть після отримання ПП Гермес Плюс зазначеного повідомлення, з їхнього боку до міської ради не надійшло жодних звернень щодо свого наміру продовжити дію договору оренди земельної ділянки.

Позивач вважає, що відповідач не вчиняє жодних дій для вирішення питання державної реєстрації припинення його права власності на нерухомий об`єкт у зв`язку із його знищенням, у зв`язку із чим виник спір щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженням земельною ділянкою комунальної власності.

Відтак, оскільки будь-яке нерухоме майно на земельній ділянці № 11/15 по вул. Суворова у м. Херсоні по факту відсутнє, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно фактично міститься запис про неіснуюче майно, наявність якого перешкоджає Херсонській міській раді розпоряджатись та користуватись земельною ділянкою комунальної власності у історичному центрі міста.

З метою захисту прав територіальної громади міста Херсона міська рада звернулась до суду із позовом, який обґрунтований наступним.

Позивач доводить, що Херсонська міська рада зобов`язана в інтересах територіальної громади міста Херсон ефективно здійснювати управління та розпорядження землями комунальної власності, і відповідно - звертатись із позовами про усунення перешкод у користуванні майном.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, регулювання земельних відносин.

Згідно з пунктом а частини першої статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, позивач доводить, що він має право вимагати у відповідача усунення перешкод у користуванні та розпоряджанні своїм майном.

Позивач зазначає, що наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на нерухоме майно за відповідачем перешкоджає позивачу розпоряджатись та користуватись земельною ділянкою.

Так, відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 27.09.2019, складеного спеціалістами департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, на земельній ділянці за адресою м. Херсон, вул. Суворова, 11/15 відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна.

Відповідно, на вказаній земельній ділянці не виявлено об`єкту нерухомості - столова №9, яка зареєстрована на праві приватної власності за ГГП Гермес Плюс .

Згідно з положеннями статті 391 Цивільного кодексу України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 2 цієї ж статті Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Позивач доводить, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомості - столова №9, за адресою м. Херсон, вул. Суворова, 11/15, є належним підтвердженням прав відповідача на такий об`єкт, навіть якщо його фактично вже не існує.

При цьому, відсутність нерухомого майна на земельній ділянці свідчить про невідповідність реальної ситуації даним державного реєстру, які повинні бути приведені у відповідність виходячи із положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Зазначена обставина перешкоджає Херсонській міській раді приймати рішення:

- про надання земельної ділянки в оренду чи у власність іншому суб`єкту користування чи фізичній особі;

- вирішувати питання про розміщення на вказаній ділянці будь-яких об`єктів комунальної інфраструктури, які необхідні для потреб територіальної громади міста Херсон;

- отримувати податок за користування вказаною земельною ділянкою.

Позивач звернув увагу суду, що, взявши в оренду земельну ділянку за адресою м. Херсон, вул. Суворова, 11/15 ще з 18.10.2004 , відповідач за 15 років не спромігся провадити на орендованій ділянці будь-яку діяльність, будь-яку реконструкцію, для здійснення якої, власне, земля і надавалась в оренду.

Позивач звернув увагу суду на лист Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради від 15.10.2019 р. №954/01-21, з якого вбачається, що лише 31.12.2008 інспекцією ДАБК у Херсонській області надано дозвіл про початок виконання будівельних робіт за вказаною адресою, який втратив чинність 30.12.2009.

При цьому, органи архітектурно-будівельного контролю не реєстрували жодних документів про готовність об`єкта до експлуатацію на вказаній земельній ділянці, оскільки вони не подавались.

Земельна ділянка по вул. Суворова, 11-15 знаходиться в історичному центрі міста та на єдиній пішохідній вулиці міста, де херсонці полюбляють проводити своє дозвілля.

Позивач доводить, що, у зв`язку із безгосподарним ставленням відповідача до земельної ділянки адресою м. Херсон, вул. Суворова, 11/15, її захаращенням та забрудненням будівельним сміттям, бур`янами, відсутністю будь-якого об`єкту нерухомого майна, який би належав відповідачу, Херсонська міська рада має право вимагати усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою, що дозволить навести порядок на вказаній ділянці.

Щодо обраного способу захисту позивач пояснив наступне.

Зі змісту статті 391 Цивільного кодексу України випливає, що право власності на нерухоме майно у зв`язку із його знищенням припиняється не за фактом знищення такого майна, а лише після подачі власником відповідної заяви до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно, єдиний спосіб усунути вказані перешкоди у користуванні земельною ділянкою комунальної власності можливо лише шляхом подання власником заяви про припинення права власності на нерухоме майно у зв`язку із його знищенням.

Відповідно до частини четвертої статті 319 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Позивач приходить до висновку, що із зазначених норм випливає, що власник не може використовувати своє право на шкоду інтересам суспільства, зокрема, територіальної громади, та повинен відповідально користуватись своєю власністю, що включає, відповідно, державну реєстрацію будь-яких змін у стані нерухомого майна.

Позивач доводить, що у порушення вказаних норм, відповідач не здійснює свого обов`язку щодо подання заяви про державну реєстрацію припинення права власності на нерухоме майно, чим порушує інтереси суспільства щодо ефективного управління землею комунальної власності.

Позивач вважає, що у відповідності до статті 391 Цивільного кодексу України випливає право власника, у даному випадку - Херсонської міської ради, звертатись із позовами про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Пунктом 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту, як примусове виконання обов`язку в натурі.

Виклад позиції відповідача

18 жовтня 2004 року на підставі рішення Херсонської міської ради від 07.09.2004 № 622 між Приватним підприємством Гермес Плюс та Херсонською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за умовами якого Херсонська міська рада передала ПП Гермес Плюс у тимчасове платне користування земельну ділянку площею 0,1110 га під реконструкцію існуючого кафе з надбудовою житлових поверхів за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 11/15 строком на 5 років до 07.09.2009. Вказаний договір був зареєстрований у Херсонській міській філії Державного підприємства Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру , про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди було вчинено запис №040471300299.

За рішенням Херсонської міської ради від 08 грудня 2009 року № 1354 вищевказаний договір було визнано припиненим у зв`язку із закінченням терміну дії.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі в редакції, чинної на момент винесення оскаржуваного рішення у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

У зв`язку з тим, що Херсонською міською радою не були дотримані імперативні норми щодо надання своїх письмових заперечень щодо поновлення договору оренди, постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2011 року у справі № 2а-11/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2012 року, рішення Херсонської міської ради від 08 грудня 2011 року № 1354 було визнано протиправним в частині припинення договору оренди земельної ділянки від 18.10.2004, визнання цього договору таким, що втратив чинності п. 14 рішення Херсонської міської ради від 07.09.2004 № 622, визнання таким, що втратив чинність з моменту закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки та зобов`язання ПП Гермес Плюс повернути земельну ділянку та передати її до земель запасу міської ради.

Позивач зазначає, що у зв`язку із скасуванням рішення Херсонської міської ради від 18.12.2009 № 1354, договір оренди земельної ділянки від 18.10.2004 був автоматично поновлений на той самий строк, тобто до 07.09.2014, а у подальшому, згідно з вимогами ст. 33 Закону України Про оренду землі - до 07.09.2019.

Листом від 18.09.2019 № 02-37-431 Херсонська міська рада повідомила ПП Гермес Плюс про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди, а 27.09.2019 прийняла рішення № 2160 про припинення строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного з ПП Гермес Плюс .

З цих підстав позивач зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 18.10.2004р. припинив свою дію відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі з 07.09.2019.

Разом з тим, вказані доводи позивача щодо припинення договору оренди є помилковими.

Так, як вже було зазначено, Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідач доводить, постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська, яка набрала силу, рішення Херсонської міської ради від 18.12.2009 №1354., за яким припинено договір оренди, було скасовано. Постанова суду набула чинності 19 липня 2012 року , тому на думку відповідача, договір оренди від 18.10.2004 був поновлений саме з 19 липня 2012 року на 5 років до 19 липня 2017 року на підставі рішення суду, та у подальшому на підставі ст. 33 Закону України Про оренду землі до 19 липня 2022 року.

Відтак, на теперішній час договір оренди земельної ділянки від 18.10.2004 є чинним, тому на даний час ПП Гермес Плюс на законних підставах користується орендованою земельною ділянкою.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що доводи позивача, що договір оренди земельної ділянки від 18 жовтня 2004р. є таким, що припинив свою дію на підставі ст. 31 Закону України Про оренду землі у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідач не погоджується з доводами позивача, що власник земельної ділянки позбавлений можливості розпоряджатись та користуватись вказаною ділянкою.

Відповідач вважає, що з моменту укладення договору оренди землі від 18.10.2004 та до припинення його дії право володіння та користування земельною ділянкою площею 0,110 га, розташованою за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 11/15 належить виключно ПП Гермес Плюс .

Відтак, на думку відповідача, позивач на даний час не має правових підстав звертатись за захистом права на користування вищевказаною земельною ділянкою, оскільки вказане право на даний час йому не належить. Таке право позивач має можливість реалізувати після припинення дії договору оренди земельної ділянки.

Щодо обраного позивачем способу захисту своїх прав відповідач надає наступні заперечення.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Юридичні особи, фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (п. 57 постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у частині другій статті 16 ЦК України. Глава 29 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Тобто, для встановлення того, чи має особа право на звернення до суду з негаторним позовом, перш за все необхідно встановити наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову повноважень власника (частина перша статті 317 ЦК України), як різновид речових прав на чуже майно (пункт 1 частини першої статті 395 ЦК України) та як право, що виникає на договірних засадах, тобто договірне володіння.

В даному випадку між позивачем та відповідачем виникли договірні відносини на підставі укладеного між ними договору оренди землі.

За положеннями ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Тобто у випадку укладання договору оренди землі у орендаря на підставі відповідного договору оренди виникає право володіння орендованою земельною ділянкою та зберігається за ним до моменту припинення дії такого договору.

Відтак, з моменту передавання земельної ділянки в оренду у власника майна припиняється право володіння та користування вказаною земельною ділянкою на строк дії відповідного договору оренди.

Одночасно с переходом права володіння та користування земельною ділянкою до орендаря переходять право на захист цих правоможностей. Так, за положеннями ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку. Орендар в установленому законом порядку має витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування та на усунення перешкод у користуванні нею.

На думку відповідача, оскільки на даний час право володіння та користування земельною ділянкою належить ПП Гермес Плюс на підставі договору оренди земельної ділянки від 18 жовтня 2004 року, який є чинним, у позивача відсутнє право на звернення до суду з негаторним позовом щодо вказаної земельної ділянки. Таке право позивач має можливість реалізувати після припинення дії договору оренди земельної ділянки від 18 жовтня 2004 року з підстав, визначених договором або законом.

Відповідач надає свої заперечення щодо зобов`язання відповідача подати заяву про припинення права власності.

Так, позивач стверджує, що внаслідок знищення нерухомого майна, що знаходилось на орендованій відповідачем земельній ділянці, у відповідача, з огляду на положення ст.ст. 319, 391 Цивільного кодексу України, виник обов`язок звернутись до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно із заявою щодо припинення права власності на знищене нерухоме майно. Оскільки, на думку позивача, відповідач вказаний обов`язок не здійснив, позивач просить суд примусити відповідача до його виконання у судовому порядку.

Тобто позивач вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту його порушених прав є примушування відповідача виконати свій обов`язок щодо подання відповідної заяви про припинення права власності на знищене нерухоме майно.

Проте такій спосіб захисту права як примусове виконання обов`язку (ст. 16 Цивільного кодексу України) застосовується виключно у разі існування між сторонами зобов`язальних правовідносин стосовно предмету спору, в даному випадку між позивачем та відповідачем не існує жодних договірних відносин з приводу нерухомого майна, а саме будівлі столової № 9, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 11/15, а тому у відповідача не виникло жодних обов`язків перед позивачем, які він мав би виконати та до виконання якого може бути примушений.

Також відповідач зазначає, що відповідно до п. 6 договору оренди земельної ділянки від 18.10.2004р. земельна ділянка була виділена ПП Гермес Плюс під реконструкцію існуючого кафе з надбудовою житлових поверхів з правом розміщення капітальних будівель та споруд. Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, відповідач доводить, що він має всі законні підстави протягом дії договору оренди земельної ділянки від 18.10.2004 здійснити знищення належного йому нерухомого майна, будівництво на ній інших об`єктів відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а в подальшому здійснити одночасну реєстрацію припинення права власності на знищений об`єкт та державну реєстрацію права власності на новостворений об`єкт.

Правові висновки суду та мотивувальна частина рішення

Статтею 4 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звернутися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, звертаючись до суду послався, що діє для захисту порушених прав та законних інтересів територіальної громади міста Херсона щодо передачі земельної ділянки в оренду чи власність іншій особі, розміщення на вказаній ділянці об`єків інфроструктури для потреб міста, отримання податку за користування земельною ділянкою

Матеріальний аспект захисту охоплює положення гл. 3 ЦК України, в якій йдеться саме про захист цивільних прав та інтересів.

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам. Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Суд в ході розгляду справи з`ясовував характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення або захисту в обраний спосіб.

В ході розгляду справи суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено факту порушення прав та законних інтересів територіальної громади міста Херсона, які він зазначив в позові, жодним доказом.

Визначаючи спосіб захисту як усунення перешкод з боку відповідача, позивач не надав доказів, що він приймав рішення та намагався організувати проведення аукціону щодо продажу цієї земельної ділянки або передачі в оренду. Також відсутні докази прийняття ним рішення або проведення будь-якої роботи щодо вирішення питання розміщувати на спірній земельній ділянці будь-яких об`єктів комунальної інфраструктури. Судом встановлено, що відповідач звертався до Херсонської міської ради щодо викупу зазначеної земельної ділянки, однак рішенням ХХХІV сесії Херсонської міської ради VІІ скликання № 2355 від 27.05.2020 "Про відмову в дозволі на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок для відведення у власність (шляхом викупу)" йому відмовлено. Рішення Херсонської міської ради № 2355 від 27.05.2020 ПП "Гермес плюс" оскаржує у судовому порядку у господарській справі № 923/728/20.

Зазначене свідчить про те, що у Херсонської міської ради не було намірів продати спірну земельну ділянку та спростовує доводи позивача щодо наявності перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом продажу, оскільки він не скористався своїм правом щодо користування спірною земельною ділянкою.

Щодо порушення прав на отримання податку за користування земельною ділянкою, то суд прийшов до висновку про недоведеність і цієї обставини, оскільки відповідач визнає чинним договір оренди земельної ділянки від 18.10.2004 площею 1110 кв.м. за адресою м. Херсон вул. Суворова 11/15, за яким виникли грошові зобов`язання у нього щодо сплати орендної плати. Однак, Херсонська міська рада своїм рішення №2160 від 27.09.2019 припинила дію цього договору. Тобто, рішення № 2150 Херсонської міської ради свідчить про її незацікавленість отримувати орендну плату, яка надходить до місцевого бюджету, від оренди спірної земельної ділянки, чим порушує інтереси територіальної громади м. Херсона безпосередньо сама рада, а не відповідач.

Таким чином, в ході розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт порушень прав та законних інтересів територіальної громади, в чиїх інтересах діє Херсонська міська рада, які вона визначила самостійно та що надають їй право звернутися до суду за захистом таких прав в розумінні ст.4 ГПК України.

Частиною 2 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Згідно частини 3 статті 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлено договором або законом.

Належним способом захисту слід вважати спосіб, який прямо передбачений законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів та спрямований на поновлення порушеного цивільного права чи законного інтересу позивача.

Статтею 15 ЦК України також передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизначення або оспорювання.

Під захистом слід розуміти дії особи, яка у передбаченому законом порядку зобов`язана вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Відповідно до ч.1-5 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При їх здійсненні особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускається використання цивільних прав для неправомірного обмеження конкуренції, зловживанням монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч. 2-5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Зокрема, згідно із ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень чч. 2-5 ст. 13 ЦК України.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковими для неї. Виконання цивільного обов`язку забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, яка встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Зазначені вище чинні норми права передбачають необхідність визначення способу захисту, який ґрунтується на законі або погоджений за договором та який спрямований на поновлення законних прав і інтересів позивача при його звернені з позовом до господарського суду.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об`єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Із огляду на обраний спосіб захисту позивачем щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії - подати до державного держреєстратора прав на нерухоме майно заяву про державну реєстрацію припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, не ґрунтується на законі або договорі. Позивач в позовній заяві, обираючи такий спосіб захисту не послався на чинне законодавство або пункт договору, за яким би у відповідача виникав такий обов`язок при настанні певних обставин.

Звертаючись до суду Херсонська міська рада посилається на акт обстеження від 27.09.2019, за яким комісія встановила, що в результаті обстеження встановлено, що земельна ділянка використовується відповідачем не за призначенням, реконструкція кафе не ведеться. На території відсутні будь-які будівлі і споруди, а сама територія знаходиться у занедбаному стані.

Відповідач доводить, що будівлі на земельній ділянці дійсно знесені до фундаменту в межах виконання робіт з реконструкції кафе, яке проводилось після укладення договору оренди земельної ділянки від 18.10.2004. Через брак коштів він змушений був зупинити реконструкцію об`єктів та з 2019 року після вирішення фінансових питань намагається поновити роботи з реконструкції кафе та отримати усі необхідні погодження та дозволи щодо цього. В підтвердження цього акту він посилається на п.1 договору від 18.10.2004, за яким передбачалось, що відповідач уклав договір оренди земельної ділянки з позивачем саме під реконструкцію існуючого кафе з надбудовою житлових поверхів, яка знаходиться у м. Херсоні по вул. Суворова 11/15.

Рішення про відмову Херсонської міської ради у викупі земельної ділянки він оскаржує у судовому порядку в межах господарської справи № 923/728/20, порушеної Херсонським господарським судом, рішення про припинення строку дії договору земельної ділянки в межах справи № 923/1079/19.

Відповідач пояснив, що для отримання дозволу від ДАБК для подальшого ведення робіт на сьогодні у нього існують перешкоди, які створені з боку Херсонської міської ради, яка не визнає дію договору оренди земельної ділянки від 18.10.2004, відмовляє у викупі цієї ділянки. Без документу про користування земельною ділянкою у законний спосіб, відповідач не може отримати дозвіл.

Херсонська міська рада, звертаючись до суду з вимогою про зобов`язання відповідача припинити держану реєстрацію права на нерухоме майно не прийняла до уваги вказані факти.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном «власність» розуміє також грошові кошти, що підлягають поверненню. Внесення запису про припинення державної реєстрації права власності на майно, щодо якого відповідач проводить реконструкцію, порушує його право на мирне володіння майном.

Разом з тим у справі "Тюмень проти України" за рішенням Європейського суду з захисту прав людини у п. 55, суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності У п. 56. рішення суд зазначив, що вирішуючи, чи було дотримано цієї вимоги, суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який йдеться. Проте, суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на «мирне володіння [його] майном» в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу.

У зв`язку з наведеними міжнародним законодавством та судовою практикою Європейського суду з захисту прав людини, суд не може втручатись в права мирного володіння майном - нерухомим майном відповідача, яке знаходиться в м. Херсоні по вул. Суворова 11-15, та має на меті провести реконструкцію цієї будівлі

З урахуванням викладених обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач - Херсонська міська рада в ході розгляду справи не довела наявність порушення прав та законних інтересів територіальної громади м. Херсона, не обґрунтувала спосіб захисту нормами чинного законодавства та не прийняла до уваги фактичні обставини щодо проведення відповідачем реконструкції нерухомого майна.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення оформлено і підписано 13.11.2020

Суддя Л.М. Немченко