Ухвала

від 13.11.2020 по справі 922/3890/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3890/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2020 у справі

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте життя ТМ" про скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради звернулося із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020, повний текст якої підписаний 21.09.2020 (колегія суддів: Крестьянінов О. О., Білоусова Я. О., Шевель О. В.) і рішення Господарського суду Харківської області від 20.02.2020 (суддя Жигалкін І. П.)

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В.- головуючий, Мачульський Г. М., Пільков К. М.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 ГПК України .

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" .

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" , ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921, 00 грн.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини 1 статті 163 ГПК України).

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Предметом позову у дані й справі є:

- визнати незаконним та скасувати пункт 18 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 11.01.2017 № 5436-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ ЖИТТЯ ТМ", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 20 та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності № 19186302 від 21.02.2017;

- зобов`язати Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ ЖИТТЯ ТМ" повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № 12-:-14, 12а, 16, 18, 20, 21, 23 загальною площею 113,2 м 2 ., які розташовані в житловому будинку літ. "А-6" за адресою: місто Харків, вулиця Плеханівська, 98-А, а Харківську міську раду Харківської області прийняти вказані приміщення (вартість майна 278 832 грн).

Виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання даної касаційної скарги мав бути сплачений за 2 вимоги немайнового характеру та за 1 вимогу майнового характеру в сумі 16 048, 96 грн ((1 921,00 грн. x 2) + (278 832 грн. x 1,5%)) x 200%.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях з 01.01.2020:

Отримувач коштівУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 )

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість, у тексті касаційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення остаточного рішення у даній справі, в обґрунтування якого скаржник зазначає, що на момент подання касаційної скарги позбавлений можливості на здійснення оплати судового збору, у зв`язку з тим, що оплата судового збору здійснюється Управлінням після надходження із бюджету коштів, що потребує певного часу. При цьому, як зазначає заявник, оплата буде здійснена після отримання додаткових коштів на оплату судового збору.

Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє клопотання заявника касаційної скарги про відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.

Підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати викладені в статті 8 Закону України "Про судовий збір" .

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд звертає увагу на те що, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати лише за наявності викладених вище умов.

Наявність передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити від сплати судового збору, заявником не наведено, а наведені в клопотанні обставини не узгоджуються з положенням цієї статті Закону.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (Pelevin v Ukraine), № 24402/02, § 27, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" ( Ashingdane v. The United Kingdom , § 57, 28.05.1985).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland), № 28249/95, § 60 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов, передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази сплати судового збору у розмірі 16 048, 96 грн, на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом з підтвердженням зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Крім того, у касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020. Однак враховуючи те, що касаційну скаргу скаржника залишено без руху, тобто питання про відкриття касаційного провадження наразі позитивно не вирішено, у суду відсутні підстави для розгляду на даний момент зазначеного клопотання.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради залишити без руху до 14.12.2020.

3. Встановити Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

5. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

6. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо), через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або на електронну адресу kgs@supreme.court.gov.ua із застосуванням власного електронного підпису, з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов