Постанова

від 16.11.2020 по справі 921/298/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Справа№ 921/298/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Агрикової О.В.

Козир Т.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 (повний текст складено 17.09.2020)

у справі №921/298/20 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства

до 1. Тернопільської обласної державної адміністрації

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Галицька будівельна кераміка

про визнання недійсним розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації №257/01.02-01 від 30.04.2020 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Бережанської міської ради",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №921/298/20 прийнято часткову відмову Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства від позову стосовно визнання незаконним припинення права постійного користування Бережанського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства земельною ділянкою площею 182,800 га на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 20.03.1998 серія ІІ-ТР № 002145 з переведення зазначеної земельної ділянки до земель запасу державної власності, а також вимоги про визнання недійсним наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" дозволу на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 52,0000 га в оренду до 07 лютого 2039 року (на строк дії спеціального дозволу на користування надрами) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами за рахунок земель запасу на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту;

провадження у справі №921/298/20 в частині позовних вимог Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства про визнання незаконним припинення права постійного користування Бережанського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства земельною ділянкою площею 182,800 га на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 20.03.1998 серія ІІ-ТР №002145 з переведення зазначеної земельної ділянки до земель запасу державної власності та про визнання недійсним наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" дозволу на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 52,0000 га в оренду до 07 лютого 2039 року (на строк дії спеціального дозволу на користування надрами) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами за рахунок земель запасу на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту, закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України;

повернуто Бережанському колективному підприємству по веденню лісового господарства (47501, Тернопільська область, місто Бережани (пн), вулиця Мічуріна, будинок 1; код ЄДРПОУ 21142262) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп, сплачений на підставі квитанції № 0.0.1705930455.1 від 15.05.2020 на суму 4 054,00 грн, квитанції № 0.0.1705929558.1 від 15.05.2020 на суму 2027,00 грн та квитанції №0.0.1745248758.1 від 22.06.2020 на суму 225,00 грн;

зупинено провадження у справі №921/298/20 до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №921/39/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" до Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства та Бережанської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бережанський цегельний завод "КЕРАМІК" про визнання незаконним та скасування рішення № 242 Бережанської міської ради від 22 квітня 1997 року у частині пункту 3 щодо надання Бережанському МПЛГ земельної ділянки в постійне користування та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення спору в іншій справі №921/39/20, що розглядається в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду в частині зупинення провадження у справі, Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №921/298/20 в частині зупинення провадження у справі та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування ухвали суду в частині зупинення провадження у справі скаржник зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 129 Конституції України, ст.ст. 2, 13, 15, 42 ГПК України, посилаючись на ненадання можливості позивачу ознайомитись з поданими відповідачами клопотаннями про зупинення провадження у справі та підготувати грунтовну відповідь на них. При цьому апелянт наголошує на відсутності підстав для зупинення провадження у цій справі до розгляду іншої справи №921/39/20, оскільки предмети в обох справах є різними; на думку апелянта, в матеріалах справи достатньо доказів для встановлення обставин, які є предметом розгляду у справі №921/298/20 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №921/298/20. Постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі представників сторін в порядку письмового провадження.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" (далі - відповідач-2) про:

- визнання недійсним розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 257/01.02-01 від 30.04.2020 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Бережанської міської ради";

- визнання незаконним припинення права постійного користування Бережанського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства земельною ділянкою площею 182,800 га на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 20.03.1998 серія ІІ-ТР № 002145 з переведення зазначеної земельної ділянки до земель запасу державної власності;

- визнання недійсним наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" дозволу на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 52,0000 га в оренду до 07 лютого 2039 року (на строк дії спеціального дозволу на користування надрами) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами за рахунок земель запасу на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що спірним розпорядженням Тернопільська обласна державна адміністрація всупереч вимог чинного законодавства незаконно припинила право постійного користування позивача земельною ділянкою, перевела її до земель запасу державної власності та надала Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 52,000 га в оренду землі до 07 лютого 2039 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2020 у справі №921/298/20 вищевказану позовну заяву передано до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю на підставі статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України.

21.08.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву від 12.08.2020 про зменшення розміру позовних вимог, їх уточнення та доповнення додатковими обставинами, згідно з якою останній просив суд визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30.04.2020 № 257/01.02-01 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Бережанської міської ради".

Місцевий господарський суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову в цій частині та застосування положень частини 3 статті 191 та пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

14.09.2020 відповідачі звернулись до місцевого господарського суду з клопотаннями, в яких просили суд зупинити провадження у справі №921/298/20 до набрання законної сили рішенням суду у справі №921/39/20.

Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, подане у порядку статті 227 Господарського процесуального кодексу України, відповідачі послалися на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення пов`язаної з нею справи №921/39/20, яка перебуває у провадженні Господарського суду Тернопільської області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" до Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства та Бережанської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський цегельний завод "КЕРАМІК" про визнання незаконним та скасування рішення №242 Бережанської міської ради від 22 квітня 1997 року в частині пункту 3 щодо надання Бережанському МПЛГ земельної ділянки в постійне користування та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, яким Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства обґрунтовує свої речові права на спірну земельну ділянку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які встановлюються іншим судом, у принципі не можуть бути встановлені господарським судом у даній справі з незалежних від нього (суду) законодавчо зумовлених причин.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Як вбачається з матеріалів справи №921/298/20, позивач - Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства як власник земельної ділянки на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту на підставі Державного Акту на право користування землею серія ІІ-ТР №002145 та державного акта на право власності на земельну ділянку, вважаючи незаконним розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації №257/01.02-01 від 30.04.2020 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Бережанської міської ради", звернулося з позовом до господарського суду про визнання недійсним вищевказаного розпорядження.

Предметом позову у справі №921/39/20, яку розглядає Господарський суд Тернопільської області, є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" до Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства та Бережанської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський цегельний завод "КЕРАМІК", про визнання незаконним та скасування рішення №242 Бережанської міської ради від 22 квітня 1997 року в частині пункту 3 щодо надання Бережанському МПЛГ земельної ділянки в постійне користування та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, яким Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства обґрунтовує свої речові права на спірну земельну ділянку

Отже, спір у справі №921/298/20 безпосередньо пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача від порушень з боку органу місцевого самоврядування, як власника земельної ділянки; під час розгляду справи №921/39/20 вирішуватиметься спір стосовно незаконності рішення органу місцевого самоврядування щодо надання Бережанському МПЛГ спірної земельної ділянки в постійне користування та недійсності державного акту на право власності на земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи, врахувавши вищевикладені обставини, дійшов висновку про те, що вирішення спору у справі №921/39/20 безпосередньо впливає на вирішення даного спору, оскільки стосуватиметься встановлення судом фактичних обставин правомірності чи неправомірності рішення №242 Бережанської міської ради від 22 квітня 1997 року в частині пункту 3 щодо надання Бережанському МПЛГ земельної ділянки в постійне користування та встановлення наявності/відсутності підстав для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку у справі №921/39/20, має значення для встановлення судом у цій справі №921/298/20 наявності у позивача відповідних речових прав на спірну земельну ділянку та відповідно права на звернення з даним позовом.

З огляду на викладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що справа №921/39/20 є пов`язаною зі справою №921/298/20, оскільки в ній інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі, а також те, що з огляду на предмет позову у даній справі та суб`єктний склад учасників судового процесу, суд позбавлений можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються господарським судом у справі №921/39/20, та зважаючи на положення пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України дійшов правомірного висновку про наявність у цьому випадку правових підстав для зупинення провадження у справі.

Доводи апелянта стосовно порушення місцевим господарським судом положень ст. 129 Конституції України, ст.ст. 2, 13, 15, 42 ГПК України, посилаючись на ненадання можливості позивачу ознайомитись з поданими відповідачами клопотаннями про зупинення провадження у справі та підготувати грунтовну відповідь на них, спростовуються поясненнями самого ж позивача, викладеними в апеляційній скарзі, в яких зазначено про висловлення представником позивача в суді першої інстанції, при розгляді клопотань відповідачів про зупинення провадження у справі, заперечень з посиланням на "повну розбіжність предметів спору та підстав подання позовів сторонами у справі №921/298/20 та №921/39/20".

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм чинного законодавства, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі №921/298/20 залишити без змін.

Матеріали справи №921/298/20 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.В. Агрикова

Т.П. Козир