Рішення від 03.11.2020 по справі 909/1292/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1292/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фінансового управління виконавчого комітету

Івано-Франківської міської ради,

вул. Дністровська, буд.28,м. Івано-Франківськ,76015;

представник позивача: адвокат Чекайло Василь Михайлович,

АДРЕСА_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76004;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатбуд ІФ",

вул. Бельведерська, буд.27 А, м.Івано-Франківськ,76010;

про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста,

за участю:

від позивача: Чекайло Василь Михайлович - адвокат, (довіреність б/н від 03.07.2020; свідоцтво серія ІФ №001374 від 28.09.2018)

від відповідача: Тугай Іван Михайлович - адвокат, (ордер серія ІФ №084326 від 22.01.2020; свідоцтво №426 від 05.07.2002); Русин Семен Васильович - керівник, (виписка з ЄДРЮО та ФО-П від 20.06.2015);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Мигович Іван Васильович - головний спеціаліст відділу представництва Департаменту правової політики, (довіреність №12/01-20/14в від 02.01.2020; положення про Департамент правової політики №24-36 від 24.01.2020).

ВСТАНОВИВ:

Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатбуд ІФ" про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Прикарпатбуд ІФ" в редакції фінансового управління.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

В підготовчому засіданні 03.11.2020 за письмовою згодою всіх учасників справи після закінчення підготовчого засідання розгляд справи розпочато по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Обґрунтовує їх тим, що відповідач - ТОВ "Прикарпатбуд ІФ" здійснивши будівництво та здавши в експлуатацію об"єкт - адмінбудинок з громадським центром та закладом торгівлі (II черга) по вул.Бельведерська, 27А в м.Івано-Франківськ (сертифікат ІФ №162190571494 від 26.02.2019) не виконав вимоги норми статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема не взяв участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Івано-Франківська шляхом сплати пайового внеску. Оскільки запропонований позивачем проект договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, який в т.ч. містить всі істотні умови, визначені абзацом 2 частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - відповідачем безпідставно не підписано, то позивач просить суд захистити порушене право шляхом визнання такого договору укладеним в судовому порядку. Позовні вимоги мотивує приписами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 638, 649 Цивільного кодексу України, статей 175, 177, 179, 181, 187 Господарського кодексу України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні в повному обсязі підтримав позицію позивача. Просить суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову. Вказують, що

01.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" на підставі якого статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виключено. Оскільки станом на сьогоднішній день договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста між сторонами не укладено, а вказівка закону яка б зобов"язувала відповідача укласти такий договір - відсутня, то відповідний договір не підлягає і укладенню в судовому порядку. Просять суд в позові відмовити (письмові пояснення вх№14830/20 від 02.11.2020).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що на підставі акту про готовність об"єкта до експлуатації від 12.02.2019 (а.с.20-22) Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, сертифікатом ІФ №162190571494 від 26.02.2019 (а.с.19), засвідчено відповідність закінченого будівництвом Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатбуд ІФ" об"єкта - адмінбудиноку з громадським центром та закладом торгівлі (II черга) по вул.Бельведерська, 27А в м.Івано-Франківськ.

На письмову вимогу №449/16.5-15/18в від 12.11.2019 (а.с.23-26) відповідач не підписав запропонований позивачем проект договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська в редакції позивача.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.

У відповідності до приписів статті 187 Господарського кодексу України спори, які виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону або в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно з положеннями частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Так згідно з частинами 2, 3 статті 40 цього Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (частина 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Водночас 01.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019 на підставі якого статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - виключено.

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідні положень Закону №132-IX від 20.09.2019 договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Таким чином з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. При цьому дійсними та продовжують свою дію до моменту їх виконання є лише відповідні договори, укладені до 1 січня 2020 року.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (частина 3 статті 5 Цивільного кодексу України).

За таких обставин станом на момент розгляду цієї справи відсутня пряма вказівка закону, яка б зобов`язувала відповідача укласти з позивачем договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Відтак суд не наділений повноваженнями визнати укладеним договір, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена. Зазначене узгоджується з статтею 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Порушення приписів статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу України в цьому випадку відсутні. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №904/4442/19.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1,2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вище сказаного позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишити за позивачем.

Керуючись статтями 19, 58, 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", статтями 179, 187 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

в позові Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатбуд ІФ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 16.11.2020

Суддя С.Кобецька