Постанова від 01.06.2021 по справі 909/1292/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 909/1292/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - Чекайло В.М.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатбуд ІФ" - Пугай І.М., Русин С.В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради - Мигович І.В.,

розглянув касаційну скаргу фінансового управління Івано-Франківської міської ради (далі - Управління)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2020 (суддя Кобецька С.М.) та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 (головуючий суддя - Галушко Н.А., судді Желік М.Б. і Орищин Г.В.)

зі справи № 909/1292/19

за позовом Управління

до товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатбуд ІФ" (далі - Товариство)

про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (далі - Виконком).

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська (далі - Договір) між Виконкомом, Управлінням та Товариством в редакції Управління.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач - Товариство, здійснивши будівництво та здавши в експлуатацію об`єкт - адмінбудинок з громадським центром та закладом торгівлі (II черга) по вул. Бельведерська, 27А в м. Івано-Франківськ (сертифікат від 26.02.2019 ІФ №162190571494; далі - Об`єкт), не виконав вимоги статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), зокрема не взяв участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська (далі - ІТСІ) шляхом сплати пайового внеску. Запропонований позивачем проект Договору, який містить всі істотні умови, визначені абзацом другим частини дев`ятої статті 40 Закону, відповідачем не підписано.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021, у позові відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано, зокрема, тим, що з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір; при цьому є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх виконання лише відповідні договори, укладені до 01.01.2020.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Управління, з посиланням на положення статті 58 Конституції України та Закону, просить: скасувати оскаржувані судові рішення зі справи; визнати укладеним Договір; стягнути з Товариства на користь Управління понесені судові витрати.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Наявна необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, які застосовані Західним апеляційним господарським судом.

7. На час здачі Об`єкта в експлуатацію (до даної події та факту) суд повинен був застосувати Закон з урахуванням статті 58 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, а не Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", оскільки в останньому не міститься прямої вказівки про застосування зворотної дії в часі щодо визначення моменту настання обов`язку оформити договірні відносини щодо сплати пайового внеску.

Доводи інших учасників справи

8. Товариство у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що скарга є безпідставною та необґрунтованою, при розгляді даної справи судами попередніх інстанцій вірно встановлені фактичні обставини справи та застосовані норми права, якими регулюються спірні правовідносини, та просить рішення місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. На підставі акта про готовність об`єкта до експлуатації управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому згідно з сертифікатом від 26.02.2019 ІФ №162190571494 засвідчено відповідність закінченого будівництвом Товариством Об`єкта.

10. Управлінням надіслано Товариству листа від 12.11.2019 з пропозицією підписати Договір, з двома примірниками останнього. На цю пропозицію Управління відповіді не отримало, що й стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

11. Відповідно до статті 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і в порядку, передбачених законодавством; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури.

12. За приписами Господарського кодексу України:

- спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (стаття 187);

- укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частина третя статті 179).

13. Згідно із Законом (у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду):

- замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1);

- замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку ІТСІ населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (стаття 40).

14. З 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", згідно з якими скасовується стаття 40 Закону.

15. Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, до цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується щодо прав та обов`язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Разом з тим згідно з частиною третьою статті 5 Цивільного кодексу України якщо акт цивільного законодавства, що регулював цивільні відносини, втратив чинність, новий нормативно-правовий акт з моменту набрання ним чинності застосовується до юридичних фактів цивільного права та породжуваних ними цивільних прав та обов`язків.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 914/2650/17.

16. Відтак слід погодитися з висновками попередніх судових інстанцій стосовно того, що:

- необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону про обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення у судовому порядку;

- з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту; при цьому є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх укладення лише відповідні договори, укладені до 01.01.2020, про що зазначено у пункті 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ.

17. З огляду на викладене твердження скаржника про те, що до події (факту), пов`язаної із здачею об`єкта в експлуатацію, повинні застосовуватися норми Закону, які діяли на момент здачі об`єкта в експлуатацію, є помилковими.

18. Зазначене узгоджується із статтею 19 Конституції України, згідно з якою, зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Порушення приписів статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу України у цьому випадку відсутні. Відповідний правовий висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 30.08.2020 у справі №904/4442/19.

Поряд з тим Верховний Суд у розгляді даної справи не вбачає підстав для відступу від правових висновків Верховного Суду, наведених у зазначеній постанові Верховного Суду та в раніше згаданій постанові Верховного Суду від 12.12.2019 зі справи №914/2650/17.

19. З урахуванням викладеного Верховний Суд погоджується з висновком апеляційної інстанції про те, що на час розгляду даної справи відсутня пряма вказівка закону, яка зобов`язувала б відповідача укласти з позивачем Договір, а суд не наділений повноваженнями щодо визнання укладеним договору, обов`язковість укладення якого для відповідача законом не передбачена.

20. Верховний Суд погоджується з доводами Товариства викладеними у відзиві на касаційну скаргу, в тій мірі в якій вони узгоджуються з наведеним у цій постанові.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА СУДОВІ ВИТРАТИ

21. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих ними судових рішень.

22. За таких обставин касаційна інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу Управління залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального і процесуального права.

23. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фінансового управління Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі № 909/1292/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов