Рішення

від 16.11.2020 по справі 910/11209/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2020Справа № 910/11209/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕТОН (вул. Сумська, буд. 3, м. Київ, 03138) до Головного управління Держпраці у Київській області (вул. Вавілових, буд. 10, м. Київ, 04060), Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Ломоносова, буд. 22/15, м. Київ, 03127), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601) про стягнення боргу у розмірі 250513,30 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕТОН , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державної казначейської служби України, в якому просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕТОН грошові кошти у розмірі 250513,30 грн та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2019 у справі № 640/4535/19 визнано протиправним та скасовано постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу увід 15.01.2019 № КВ 1968/1323/АВ/ТД/ФС-20 та № КВ 1968/1323/АВ/ІП/ФС-19 на підставі яких були відкриті виконавчі провадження № 58572531 та № 58572493, в рамках яких було стягнуто з позивача 250513,30 грн. Вказані обставини, за твердженням позивача, свідчать про безпідставне стягнення коштів у зв`язку з чим підлягає застосуванню положення ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всіх докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 26.08.2020, відповідачем 1, 3 - 25.08.2020, відповідачем 2 - 31.08.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

14.09.2020 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено строку для подання відзиву на позовну заяву у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Таким чином, кінцевим строком для подання відзиву на позовну заяву відповідачем є 09.09.2020, при цьому відзив на позовну заяву направлений до суду 11.09.2020, про що свідчить відбиток штампу поштового відділення на конверті відправлення.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідачем клопотання про поновлення строку для подання відзиву не подано у зв`язку з чим, враховуючи пропуск встановленого судом строку для подання відзиву з боку відповідача, судом не приймається до уваги відзив на позовну заяву та не оцінюються наведена у ній позиція відповідача.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи 15.01.2019 Головним управління Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу № КВ1968/1323/АВ/ТД/ФС-20 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕТОН штрафу у розмірі 223380,00 грн у зв`язку із порушенням ст. 253 КЗпП України (виплата заробітної плати без нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків).

Також, 15.01.2019 Головним управління Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу № КВ1968/1323/АВ/ІП/ФС-19 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕТОН штрафу у розмірі 3723,00 грн у зв`язку із порушенням ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 ЗУ № 108 (не забезпечення виплати заробітної плати працівникам у встановлений законом термін).

Виконання вказаних постанов здійснювалося Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у рамках виконавчого провадження № 58572531 (постанова про накладення штрафу № КВ1968/1323/АВ/ТД/ФС-20) та виконавчого провадження № 58572493 (постанова про накладення штрафу № КВ1968/1323/АВ/ІП/ФС-19).

05.04.2019 Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 58572531, а 17.05.2019 - постанову про закінчення виконавчого провадження № 58572493.

Вказані виконавчі провадження завершені у зв`язку із фактичним виконанням постанов про накладення штрафів, про що свідчать платіжне доручення № 58572513/2 від 11.04.2019 та платіжне доручення № 58572493/2 від 11.04.2019.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕТОН звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 15.01.2019 № КВ/1968/1323/АВ/ТД/ФС-20 та № КВ/1968/1323/АВ/ІП/ФС-19 (справа № 640/4535/19).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2019 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕТОН задоволено. Визнано протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу від 15.01.2019 № КВ/1968/1323/АВ/ТД/ФС-20 та № КВ/1968/1323/АВ/ІП/ФС-19.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2019 у справі № 640/4535/19 набрало законної сили 09.01.2020, про що свідчить відмітка на копії долученого до матеріалів позовної заяви рішення, а також відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень.

11.02.2020 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про видачу поданні на повернення надміру зарахованих до бюджету коштів.

Згідно листа-відповіді відповідача 1 від 05.03.2020 позивачу роз`яснено, що з питання повернення надміру зарахованих до бюджету коштів необхідно звернутися до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

31.01.2020 позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про видачу подання на повернення надміру зарахованих до бюджету коштів.

24.03.2020 позивач повторно звернувся до відповідача 2 із заявою про розгляд попередньої заяви.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами встановлено, що позивачем 11.04.2019 здійснено сплату штрафів у розмірі 223380,00 грн та 3723,00 грн відповідно до постанов Головного управління Держпраці у Київській області № КВ1968/1323/АВ/ТД/ФС-20 від 15.01.2019 та № КВ1968/1323/АВ/ІП/ФС-19 від 15.01.2019. При цьому, в подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2019 у справі № 940/4535/19 вказані постанови про накладення штрафів визнано протиправними та скасовані, рішення суду набрало законної сили 09.01.2020.

Таким чином, після набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2019 законної сили правова, підстава для перерахування грошових коштів в сумі 372 300,00 грн відпала, у зв`язку із скасуванням постанов відповідача 1 КВ1968/1323/АВ/ТД/ФС-20 від 15.01.2019 та № КВ1968/1323/АВ/ІП/ФС-19 від 15.01.2019, на підставі яких було накладено штрафи на позивача.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено "Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок № 787)

Цей порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) (п. 2 Порядку № 787).

Відповідно до п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

У свою чергу, Положенням про Державну службу України з питань праці, а саме підпунктом 6 пункту 4, визначено, що держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. (п. 9 Порядку № 509).

Отже, саме відповідач 1 є органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету, а тому останнє наділене обов`язком щодо формування та подання до органів Казначейства подання про повернення коштів.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача-1 з проханням вирішити питання щодо складання та направлення відповідного подання на повернення помилково зарахованих коштів до бюджету.

Докази складання відповідачем-1 подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів в матеріалах справи відсутні та сторонами до суду не надані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки позивач, на виконання постанови Головного управлінням Держпраці у Київській області № КВ1968/1323/АВ/ТД/ФС-20 від 15.01.2019 та № КВ1968/1323/АВ/ІП/ФС-19 від 15.01.2019 добровільно сплатив суми штрафів, а рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2019 у справі № 640/4535/19, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано вказані постанови відповідача-1, суд доходить висновку, що наявні підстави для захисту порушеного права позивача згідно із приписами ст. 1212 ЦК України, а сплачена сума коштів підлягає поверненню.

Згідно з ч.1 ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пп.1 п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: 1) рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 затверджено "Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - Порядок № 845).

Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (п. 1. Порядку № 845).

Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету (пп. 1 п. 16. Порядку № 845).

Безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (п. 2. Порядку № 845).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (п. 3. Порядку № 845).

Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку (п. 17. Порядку № 845).

У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо) (п. 6. Порядку № 845).

Відповідно до п. 8. Порядку № 845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів (п. 19. Порядку № 845).

У разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв`язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету. Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом класифікації доходів бюджету „Інші надходження" (п. 20. Порядку № 845).

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Таким чином, територіальний орган Державної казначейської служби України є органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення, яким у цьому спорі виступає Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому у разі, коли орган стягнення в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права (ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України).

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 Цивільного кодексу України).

Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник (ч. 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення; 3) забезпечення виконання рішення; 4) повернення судового збору; 5) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат; 6) дата складення повного судового рішення.

При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена вище норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.

У спорах про повернення помилково або надміру сплачених сум виконавчого збору спірні суми мають стягуватись з Державного бюджету України.

Резолютивні частини рішень у вказаних спорах не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.

Оскільки, позивачем сплачено грошові кошти в сумі 227103,00 грн до Державного бюджету, то належним способом захисту прав позивача є стягнення вказаної суми саме з Державного бюджету без визначення особи, уповноваженої на їх перерахування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про правомірність стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 227103,00 грн.

Щодо іншої частини позовних вимог у розмірі 23410,30 грн, то матеріали справи не містять доказів походження сплати таких коштів позивачем, враховуючи те, що сума штрафів, які стягнуто з позивача на підставі постанов, які були скасовані рішенням суду, не відповідає сумі коштів, що сплачені позивачем за наданими платіжними дорученнями. Вказана сума коштів також не відповідає сумі виконавчих зборів, які стягнуті з позивача за постановами про відкриття виконавчих провадження. Крім того, дії державного виконавця в частині накладення виконавчих зборів позивачем не оскаржувалися, матеріали справи не містять доказів неправомірності стягнення таких коштів з позивача. Таким чином, вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕТОН (вул. Сумська, буд. 3, м. Київ, 03138, ідентифікаційний код 25279859) 227103 грн 00 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3406 грн 55 коп, а всього 230509 (двісті тридцять тисяч п`ятсот дев`ять) грн 55 (п`ятдесят п`ять) коп.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 16.11.2020.

Суддя В.О. Демидов