Ухвала

від 10.11.2020 по справі 916/1007/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1007/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В., при секретарі судового засідання Ісак Д.П., розглянувши у судовому засіданні справу №916/1007/20

за позовом Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області (67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, 8) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 39765871) в особі Навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок" с. Великокомарівка Великомихайлівського району Одеської області (67114, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Великокомарівка, вул. Шкільна, 68-б, код ЄДРПОУ 26363705);

до відповідача Селянського господарства "Вікторія" (67114, Одеська область, Великомихайлівський район, с. Великокомарівка, вул. Миру, 3, код ЄДРПОУ 31206687);

про визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників сторін:

від прокурора: Кірющенко А.В. за довіреністю;

від позивачів: 1. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області: не з`явився;

2. Навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок" с. Великокомарівка Великомихайлівського району Одеської області: не з`явився;

від відповідача: Колесніченко Б.В. адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в особі Навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок" с. Великокомарівка Великомихайлівського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Селянського господарства "Вікторія" в якому просить:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений шляхом підписання сторонами удаваного правочину договору про спільний обробіток земельної ділянки від 02.09.2016р. №6 між Великокомарівським НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок" та СГ "Вікторія";

- зобов`язати СГ "Вікторія" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5121680500:01:002:0500 площею 41,9991га, яка розташована на території Великокомарівської сільської ради Великомихалівського району Одеської області Великокомарівському НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок" за актом приймання-передачі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договір укладений між Великокомарівським НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок" та СГ "Вікторія" є удаваним та містить ознаки іншого правочину, а саме договору оренди землі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.04.2020р. відкрито провадження у справі №916/1007/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.05.2020р. о 12:20.

18.05.2020р. за вх.суду№12259/20 відповідач звернувся з заявою про відкладення розгляду справи.

18.05.2020р. за вх.суду№12307/20 НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок" с. Великокомарівка Великомихайлівського району Одеської області звернувся до суду з заявою про відмову від позову.

19.05.2020р. за вх.суду№12594/20 Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надало до суду пояснення.

В підготовчому засіданні від 21.05.2020р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 11.06.2020р. о 12:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

11.06.2020р. за вх.суду№14941/20 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

11.06.2020р. за вх.суду№14938/20 відповідач звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи.

В підготовчому засіданні від 11.06.2020р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 07.07.2020р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 07.07.2020р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 06.08.2020р. о 11:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

04.08.2020р. за вх.суду№20824/20 відповідач звернувся до суду з заявою про залишення позову без розгляду.

В підготовчому засіданні від 06.08.2020р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 10.09.2020р. о 12:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 02.09.2020р., судове засідання 10.09.2020р. о 12:20 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2020р. призначено підготовче засідання на 20.10.2020р. о 11:15 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

16.10.2020р. за вх.суду№27633/20 відповідач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі.

В підготовчому засіданні від 20.10.2020р. було оголошено перерву на 05.11.2020р. о 12:15, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні від 05.11.2020р. прокурор звернувся з клопотанням про закриття провадження у справі.

В підготовчому засіданні від 05.11.2020р. було оголошено перерву на 10.11.2020р. о 10:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Суд, розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду зазначає наступне.

В обґрунтування наявності підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду прокурор вказує на те, що листами Головного управління Держгеокадастру у Одеській області від 10.05.2019р. №10-150.62-4186/2-19 та від 22.08.2019р. №10-15-0.6-7601/2-19 підтверджується відсутність позовної роботи в частині визнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки від 02.09.2016р. №6 та зобов`язання повернути земельну ділянку, також вбачається, що Головне у правління Держгеокадастру у Одеській області взагалі не проводило претензійну роботу. Листом Великокомарівського НВК ЗОШ І-Ш ступенів-дитячий садок від 29.05.2019р. №45 підтверджується відсутність позовної роботи в частині визнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки від 02.09.2016р. №6 та зобов`язання повернути земельну ділянку, у зв`язку з відсутністю у кошторисі коштів на сплату судового збору, а також відсутністю посади юриста, що не дає змоги самостійно звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У ст. 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. (абзаци перший - четвертий частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Отже, вищевикладені вимоги Закону встановлюють як право прокурора отримувати інформацію та витребувати від суб`єкта владних повноважень матеріали з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, так і зобов`язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Водночас 20.07.2020р. оприлюднено Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, якою вирішено питання щодо виключно правової проблеми стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом: додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).

Окрім того, вирішено питання щодо правових наслідків у випадку, якщо суд після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи встановить відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначених законом підстав для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), а саме: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; які виникають правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким:

- Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

- Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

- Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

- Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

- Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

- Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

- Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

- Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Як вище встановлено судом, прокурором до звернення до суду з даним позовом, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у суді здійснені дії щодо отримання інформації у Головного управління Держгеокадастру у Одеській області та Великокомарівського НВК ЗОШ І-Ш ступенів-дитячий садок . Однак з наданої відповіді Головного управління Держгеокадастру у Одеській області згідно листа №10-15-0.62-4186/2-19 від 10.05.2019р. на звернення прокуратури, вбачається, що у Головного управління Держгеокадастру у Одеській області відсутня інформація про укладення удаваного договору, який містить ознаки договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні Великокомарівського НВК ЗОШ І-Ш ступенів-дитячий садок та зазначено, що у разі надходження відповідної інформації до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області, Головне управління Держгеокадастру у Одеській області зможе розглянути питання щодо наявності підстав для звернення до суду з вимогами про визнання правочину недійсним.

А в наданій Великокомарівським НВК ЗОШ І-Ш ступенів-дитячий садок відповіді на звернення прокурора згідно листа №45 від 29.05.2019р. Великокомарівський НВК ЗОШ І-Ш ступенів-дитячий садок повідомляє про відсутність посади юриста та коштів для сплати судового збору.

Суд зазначає, що відсутність посади юриста та відсутність коштів на сплату судового збору не є безумовною підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Також до звернення до суду з даним позовом прокурором було виконане зобов`язання відповідно до вимог ст.23 Закону щодо повідомлення як Головного управління Держгеокадастру у Одеській області так і Великокомарівський НВК ЗОШ І-Ш ступенів-дитячий садок про звернення до суду з позовом.

Проте, розумних строків які надають можливість відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, прокурором не дотримано, оскільки повідомлення в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру складено 09.04.2020р. та позов складений 09.04.2020р. та поданий до суду 10.04.2020р. тобто на наступний день після складення повідомлення в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. по справі №912/2385/18 зазначено, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може захищати інтереси держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно п.2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

При цьому, вирішуючи питання про повернення судового збору з бюджету, господарський суд виходить з того, що відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи, викладене, прокурор має право звернутися до суду з клопотанням про повернення суми сплаченого судового збору за подання даного позову.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 185, п.2 ч.1 ст.226, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Селянського господарства "Вікторія" про залишення позову без розгляду від 06.08.2020р. - задовольнити.

2. Позов Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в особі Навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок" с. Великокомарівка Великомихайлівського району Одеської області до відповідача Селянського господарства "Вікторія" про визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку - залишити без розгляду.

Повний текст ухвали підписаний 16 листопада 2020р.

Ухвала набирає чинності 10.11.2020р. та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.В. Степанова