Рішення

від 22.10.2020 по справі 917/106/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020 Справа № 917/106/20

м.Полтава

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Приватного підприємства "Комплекс Афіни", вул. Велика Набережна, 22, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 455 385,24грн. заборгованості з орендної плати за землю

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Обставини справи: Розглядається позовна заява Кременчуцької міської ради Полтавської області до Приватного підприємства "Комплекс Афіни" про стягнення 455 385,24грн. заборгованості з орендної плати за землю ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23.06.2020 за вхід. №6532).

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що через несвоєчасну та неповну сплату орендної плати за користування земельною ділянкою, позивач, як власник земельної ділянки, був позбавлений можливості отримувати плату за її використання іншою особою за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.01.2020 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.02.2020.

Від відповідача надійшов відзив на позов (від 17.02.2020 вхід. №1867). Відповідач у відзиві на позов зазначає, що змінилася нормативно грошова оцінка землі та у період з 2017 по 2019 відповідачем було сплачено позивачу 240601,10грн. орендної плати саме з урахуванням зміни нормативно грошової оцінки землі.

01.06.2020 за вхід. №5771 від відповідача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

24.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи та 22.10.2020 від відповідача надійшло клопотання.

Суд долучає надані клопотання до матеріалів справи, однак, не враховує їх при винесенні рішення у справі, оскільки, останні подані відповідачем з порушенням вимог статті 207 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Між приватним підприємством ПП МЕДІКОМ -М та Кременчуцькою міською радою Полтавської області укладено договір оренди землі від 25.05.2016 року (кадастровий номер 5310436500:08:006:0052) загальною площею 11890 км. м. для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу Човнова станція по вулиці Велика Набережна, 22 що у місті Кременчук (далі за текстом - Договір).

06.10.2017 Державним реєстратором Дмитренко А. В. внесено запис про зміну повного найменування та зміна скороченого найменування, а саме змінено ПП МЕДІКОМ -М на ПП Комплекс Афіни

Згідно п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - земля для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу Човнова станція по вулиці Велика Набережна, 22 що у місті Кременчук.

Згідно п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка з загальною площею 11890 км. м., кадастровий номер 55310436500:08:006:0052.

Відповідно до п. 5 Договору оренди, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 11890 кв.м. станом на 16.05.2016 рік, становить 6944235 грн. 60 коп.

Згідно п.8 Договору, Договір укладено на 15 років.

Відповідно до п. 9 Договору, Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 208327,07 грн. за рік.

Відповідно до п.10 Договору, орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ нормами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п.11 Договору, орендна плата за земельну ділянку сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Платник орендної плати самостійно обчислює суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Подання такої деклорації звільняє від обов`язку подання щомісячних деклорацій.

Відповідно до п. 13 Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни розміру нормативно грошової оцінки землі, підвищення цін і тарифів, зміни коофіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках передбачених законодавством.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017 року, кадастровий номер 5310436500:08:006:0052, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 11890 кв.м. станом на 16.02.2017 рік, становить 3680430,60 грн.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Потавській області №16-0.10-4829/2-20 від 16.09.2020 р.: Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 5310436500:08:006:0052) від 16.02.2017 року за № 36-1605-99.1-3-329/17-17, № 398/0/212-18 від 26.01.2018р, № 21/0/212-19 від 14.01.2019р. є чинними.

Відповідно до податкової декларації, суму орендної плати за землю було зменшено, відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 5310436500:08:006:0052) від 16.02.2017 року.

Згідно листа ГУ ДПС у Полтавській області № 7079/10/16-31-51-10 від 31.10.2019, у ПП Комплекс Афіни відсутній податковий борг, в тому числі і по орендної платі з юридичних осіб.

14.02.2018 року Відповідач звернувся до Кременчуцької міської ради Полтавської області, з заявою №14/02 від 14.02.2018 року про внесення змін до Договору оренди землі від 25.05.2016 року у зв`язку зі зміною розміру нормативно грошової оцінки землі.

Відповідно до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02 лютого 2016 року Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29 травня 2012 року Про розгляд протесту прокурора м. Кременчук від 23.01.2012 року №94-908 вих. 12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 року Про внесення змін до рішення міської ради від 24 листопада 2009 року Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Кременчук Полтавської області , у період з 01.01.2016 нормативно грошова оцінка земель діє у розмірі 60% від затвердженої нормативно грошової оцінки.

Спір у справі виник, у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати орендної плати за договором, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 662 477,52 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 632 ЦК зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

За приписами статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (до ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до п. 1 глави 3 Наказу 25.11.2016 № 489 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 р. за № 1647/29777 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів: За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = [І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

З наведених вище положень Податкового кодексу України та Закону України Про оренду землі вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №916/3236/16, від 01.10.2018 у справі №916/3233/16.

За визначенням, що міститься в статті 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок є капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, згідно ст.ст.13, 15 Закону України Про оцінку земель .

За приписами частини 5 статті 5 Закону Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробленні показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель.

Індексація розміру орендної плати за землю з урахуванням коефіцієнтів інфляції передбачена статтями 15 та 21 Закону України Про оренду землі і є однією із істотних умов договору оренди. Мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності залежить від розміру земельного податку, на який в свою чергу може впливати індексація ставок земельного податку (якщо грошова оцінка земель населених пунктів не проведена) та індексація грошової оцінки землі (якщо грошова оцінка встановлена).

Враховуючи викладене, розмір орендної плати за земельні ділянки індексується щорічно станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації ставок земельного податку та коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за попередній рік. Якщо значення коефіцієнта індексації грошової оцінки земель не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до положень статей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Приписами статті 13 Закону України Про оренду землі унормовано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України), згідно статті 21 Закону України Про оренду землі .

Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з приписами статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі, серед іншого, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою у зв`язку з порушенням внесення плати, визначених умовами договору.

Спір між сторонами виник у зв`язку з неналежним виконанням з боку відповідача, умов договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5310436500:08:006:0052) загальною площею 11890 км. м. для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу Човнова станція по вулиці Велика Набережна, 22 що у місті Кременчук, в частині сплати орендної плати із застосуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки при визначенні розміру орендної плати.

Як зазначалося вище, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

При цьому чинне законодавство України не забороняє визначати розмір орендної плати шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає приписам частини 1 статті 15, статті 21 Закону Про оренду землі .

Також, судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості визначено не вірно та не відповідає умовам договору та чинного законодавства, а тому вимога про стягнення підлягає частковому задоволенню. з огляду на таке.

Позивачем при нарахуванні орендних платежів за землю застосовувалися такі коефіцієнти індексації: за 2017 - 1,06, 2018- 1,00, 2019 - 1,00, у зв`язку з чим на думку позивача сума орендної плати за Договором оренди з урахуванням рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02 лютого 2016 року повинна складати: 2017 рік - 7360861,20 грн., 2018 рік - 7360861,20грн., 2019 рік - 7360861,20грн. 2020 рік - 7360861,20 грн., відповідно розрахункам, наданим Кременчуцькою міською радою.

Отже, розмір орендної плати, яку відповідач зобов`язаний сплачувати, змінювався протягом дії договору у зв`язку із індексацією грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 13 Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни розміру нормативно грошової оцінки землі, підвищення цін і тарифів, зміни коофіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках передбачених законодавством.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2017 року, кадастровий номер 5310436500:08:006:0052, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 11890 кв.м. станом на 16.02.2017 рік, становить 3680430,60 грн.

Згідно інформації наданої міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління зазначаємо наступне: Коефіцієнт (Кф), який застосовується для визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, за 2015-2016 роки становив - 1,0, за 2017 - 2020 роки - 0,5; З 01.01.2017 року вступив в дію новий Порядок Нормативно грошової оцінки земель населених пунктів згідно розділу ІІ п. 5 якого Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1011/18306, тому Кф змінився з 1,0 на 0,5; Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 5310436500:08:006:0052) від 16.02.2017 року за № 36-1605-99.1-3-329/17-17, № 398/0/212-18 від 26.01.2018р, № 21/0/212-19 від 14.01.2019р. є чинними.

Відповідно до податкової декларації, суму орендної плати за землю було зменшено, відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 5310436500:08:006:0052) від 16.02.2017 року.

Згідно листа ГУ ДПС у Полтавській області № 7079/10/16-31-51-10 від 31.10.2019, у ПП Комплекс Афіни відсутній податковий борг, в тому числі і по орендної платі з юридичних осіб.

З урахуванням наведеного, враховуючи зміну нормативно грошової оцінки землі, розмір орендної плати при нарахуванні орендних платежів за землю за розрахунками відповідача за Договором оренди повинна складати: 2017 рік 66247,75 грн. 2018 рік 66247,75 грн. 2019 рік 66247,75 грн. відповідно до наданих відповідачем виписок з банку.

При матеріалах справи наявні докази сплати ПП Комплекс Афіни на поточний рахунок власника землі - Місцевий бюджет м. Кременчук грошових коштів за оренду землі (що підтверджується копіями банківських виписок) у сумі 264991,00 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача боргу по орендній платі за землю по договору оренди земельної ділянки за період з 01.01.2017 року по 01.03.2018 року включно підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, викладену у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України , де Суд зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У даній справі судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному розумінні, а заперечення відповідача не спростовують обставин, встановлених судом на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені приписи законодавства, керуючись статтями 4, 11, 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 216, 219, 220, 222, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Полтавської області,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Комплекс Афіни" на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) 88330,08 грн. боргу, та 2102,00грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.11.2020

Суддя Кльопов І.Г.