Ухвала

від 06.11.2020 по справі 2-2912/11

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2912/11

Провадження № 4-с/752/243/20

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

06.11.2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М., вивчивши скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Григорян Олени Гайровни, заінтересована особа - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М. Київ), -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд зі скаргою на дії головного старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Григорян О.Г. щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

В обґрунтування скарги зазначає, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. відкрито виконавче провадження № 36058761 за заявою ПАТ Універсал банк з примусового виконання виконавчого листа № 2-2912/11, виданого Голосіївським районним судом м. Києва, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 06/2383К-07 від 20.06.2007 року, у сумі 494 250 дол. США. Постановою від 22.01.2013 року державного виконавця в рамках виконавчого провадження № 36058761 накладено арешт на майно боржника та оголошено заборони його відчуження. 27.02.2017 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на загальну суму 52 889,59 дол. США. Заявник вважає дії державного виконавця неправомірними, у зв"язку з чим звернувся у суд з даною скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. щодо винесення постанови від 27.02.2017 року ВП № 36058761 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та визнати протиправною і скасувати постанову від 27.02.2017 року ВП № 36058761 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження та зміни до ЦПК України, внесені відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, так і Закону від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ, виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

14 березня 2018 року у своїй постанові Велика Палата Верховного суду у справі № 213/20212/16, зробила наступний висновок.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), тобто не за рішенням, ухваленим судом, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, що передбачено як із частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII, так і частиною першою статті 181 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи.

Також, у постанові від 13 червня 2018 року у справі №307/1451/15-ц Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з набранням чинності статтею 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VII I Про виконавче провадження з 05 жовтня 2016 року така категорія справ підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Григорян Олени Гайровни, заінтересована особа - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М. Київ).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: