Рішення

від 22.10.2020 по справі 460/6713/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2020 року м. Рівне №460/6713/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Семенюк А.С., відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рокитнівської районної ради доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Рокитнівська районна рада звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису №РВ8157/947/АВ/П від 16.07.2020.

Ухвалою суду від 11.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.10.2020.

Ухвалою суду від 21.09.2020 заяву Рокитнівської районної ради про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 13.10.2020 підготовче засідання закрито і призначено розгляд справи по суті на 22.10.2020.

В судове засідання 22.10.2020 сторона відповідача не прибула. Представником через відділ документального забезпечення було подано клопотання про розгляд справи без її участі. З урахуванням вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за відсутності представника сторони відповідача.

В судовому засіданні 22.10.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину ухваленого рішення.

Згідно змісту позовної заяви і пояснень представника позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем була проведена перевірка Рокитнівської районної ради з питань додержання законодавства про працю. За її результатами було встановлено одне порушення трудового законодавства, яке полягало у тому, що при звільненні ОСОБА_1 з посади директора Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів Рокитнівської районної ради, його одночасно звільнили з посади вчителя фізкультури Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів безпідставно. Також у розпорядженні від 13.03.2020 №02/03-22К не зазначено про звільнення з посади вчителя фізкультури Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів. Надалі інспектором винесено припис, в якому позивача зобов`язано до 14.08.2020 вжити заходів щодо усунення вказаного порушення. Вважає цей припис протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки у контролюючого органу були відсутні правові підстави для його винесення, а також ним була порушена процедура проведення перевірки. Повідомив, що у період проведення інспекційного відвідування законність розпорядження про звільнення ОСОБА_1 була предметом судового розгляду, а це виключає перевірку таких питань інспекторами праці. Разом з тим, зауважив, що ОСОБА_1 займав у школі лише одну посаду - директора, яку суміщав з викладанням учням фізичної культури. Наголосив, що така робота здійснювалась ним без укладення додаткового трудового договору і не є сумісництвом. Пояснив, що керівникам навчальних закладів дозволяється викладати предмети без відриву від основної роботи не більше 480 годин на рік, що і робив ОСОБА_1 за суміщенням. Враховуючи викладене, позивач не міг його звільнити з посади вчителя фізкультури, яку він фактично не займав. Відтак, порушень норм трудового законодавства ним допущено не було, а висновки викладені відповідачем в акті перевірки є помилковими. Також зауважував, що постановою Апеляційного суду Рівненської області від 15.09.2020 у справі №571/521/20 розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з посади директора школи визнано законним, що додатково свідчить про підставність позовних вимог. З наведеного, просив задовольнити позовні вимоги.

Згідно з відзивом на позовну заяву, сторона відповідача позов не визнає. Свої заперечення на позов обґрунтовує зокрема тим, що ОСОБА_1 працював за сумісництвом на двох посадах у школі, а тому звільнення з посади директора не тягне за собою припинення трудових відносин з ним, як вчителем фізкультури. Відповідно, його безпідставне звільнення з посади вчителя фізкультури є порушенням трудового законодавства. Крім цього досліджені інспекторами праці внутрішні накази і табелі обліку робочого часу свідчили про виконання ОСОБА_1 роботи за сумісництвом, а не суміщенням, як безпідставно вказує позивач. Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п`ятої статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в якому немає застережень щодо заборони перевірки інспекторами питань, що є предметом судового розгляду. Водночас, інспекційне відвідування позивача проводилось не з питань встановлення неоформлених трудових відносин. З тих підстав сторона відповідача просила у позові відмовити.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

Відповідно до виписки з наказу №249 по Рокитнівському відділу освіти від 03.09.2004 ОСОБА_1 переведено з посади вчителя фізкультури Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів на посаду директора цієї ж школи та дозволено працювати вчителем фізкультури (а.с.32). Разом з тим трудовий договір з ОСОБА_1 на виконання роботи вчителя фізкультури додатково не укладався.

Розпорядженням голови районної ради від 13.03.2020 №02/03-22к було звільнено ОСОБА_1 директора Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області з роботи 13.03.2020 за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно пункту 3 статті 40 КЗпП України (а.с.30-31).

Згідно з листом Рокитнівської районної державної адміністрації надісланим позивачу від 23.07.2020 №835/01-28 ОСОБА_1 не працював вчителем фізичної культури за сумісництвом, оскільки згідно з наказом про його переведення №249 мав право читати такий предмет на постійній основі (а.с.71).

У період з 15 липня 2020 року по 16 липня 2020 року, на підставі наказу від 14 липня 2020 року №576 та направлення на інспекційне відвідування від 14 липня 2020 року №451-Н/09-27 (а.с.106-107), Управлінням Держпраці у Рівненській області було проведено інспекційне відвідування Рокитнівської ради на предмет додержання вимог законодавства про працю та зайнятість населення, за результатами якого складено акт від 16 липня 2020 року №РВ8157/947/АВ (а.с.10-18).

На дату проведення відповідачем перевірки законність звільнення ОСОБА_1 з посади директора школи була предметом судового розгляду на стадії апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції (а.с.33-70, а.с.122-126).

Підставою для проведення такої перевірки стала заява ОСОБА_1 від 6 квітня 2020 року, в якій він просив провести перевірку дотримання норм трудового законодавства під час винесення заступником голови Рокитнівської районної ради Пахнюк С. М. розпорядження, яким заявника звільнено з посади директора Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів (а.с.108), лист Держпраці України від 10.04.2020 32128/3.3/3.1-зв-20 (а.с.111-112), лист Сарненської місцевої прокуратури від 10.04.2020 №36/6-684вих-20 щодо можливого порушення законодавства про працю посадовими особами Рокитнівської районної ради (а.с.114-115).

У розділі ІІІ (Опис виявлених порушень) акту перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, яке полягало у тому, що при звільненні ОСОБА_1 з посади директора Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів Рокитнівської районної ради, його одночасно звільнили з посади вчителя фізкультури Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів безпідставно. Розпорядженням від 13.03.2020 №02/03-22К не зазначено звільнення з посади вчителя фізкультури Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів (а.с.10-18).

З метою усунення виявлених порушень інспектором винесено припис від 16.07.2020 №РВ8157/947/АВ/П, в якому голову Рокитнівської районної ради Кінчура А.А. зобов`язано до 14.08.2020 вжити заходів щодо усунення вказаних порушень. (а.с.8).

23 липня 2020 року позивачем було надіслано до Управління Держпраці у Рівненській області зауваження до акту інспекційного відвідування №РВ8157/947/АВ від 16.07.2020, у якому зазначено, що рада не погоджується з висновками викладеними в акті щодо порушень трудового законодавства і вважає, що ОСОБА_1 працював лише на одній посаді, а саме, директора Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів, і виконував основну роботу відповідно до своїх функціональних обов`язків, яку суміщав з виконанням роботи вчителя фізкультури цієї ж школи. Звільнення його з посади директора школи (основної роботи) автоматично тягне за собою скасування виконання означеної додаткової роботи. Окремий трудовий договір за суміщеною посадою не укладають, у тому числі він не укладався із ОСОБА_1 на посаді вчителя фізкультури, а тому не міг бути розірваний. Відтак, та обставина, що в розпорядженні про звільнення директора ОСОБА_1 не зазначено про звільнення з посади вчителя фізкультури Сновидовицької ЗОШ І-ІП ступенів фактично не є порушенням положень трудового законодавства. Крім того зауважено, що перевірка позивача була проведена з порушенням процедури її здійснення. Так, всупереч вимогам законодавства інспектори перевіряли питання, яке є предметом судового розгляду у Рокитнівському районному суді Рівненської області у справі №571/521/20. З огляду на наведене позивач просив відповідача врахувати ці зауваження при ухваленні подальших рішень (а.с.22-24).

У цю ж дату Рокитнівською районною радою було направлено відповідачу скаргу на припис від 16.07.2020 №РВ8157/947/АВ/П, у якій позивач просив його скасувати. Доводи зазначені в цьому документі зводились до аргументів вже викладених у зауваженнях до акту перевірки (а.с.19-21).

У відповіді від 21.08.2020 №04-09/5309 на вказані вище зауваження і скаргу відповідачем зазначено, що проаналізувавши обставини викладені в акті інспекційного відвідування, він дійшов висновку, що при звільнені ОСОБА_1 з посади директора Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів його одночасно звільнено з посади вчителя фізкультури, що безпідставно не зазначено у розпорядженні від 13.03.2020 №02/03-22К. Вказано, що Рокитнівським районним судом Рівненської області звільнення ОСОБА_1 , як вчителя фізкультури не досліджувалось. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що акт інспекційного відвідування і припис складені з дотриманням норм чинного законодавства (а.с.25-27).

Не погоджуючись з приписом відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Рівненській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі-Порядок №823) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п`ятої статті 2 Закону №877-V.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону №877-V підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

За приписами частин першої, другої, шостої-восьмої, одинадцятої статті 9 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Отже, з аналізу наведених правових положень вбачається, що процедура перевірок за додержанням законодавства про працю встановлена Законом №877-V і норми Порядку №823 не застосовуються до таких правовідносин, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Судом з`ясовано, що у період з 15 липня 2020 року по 16 липня 2020 року, на підставі наказу від 14 липня 2020 року №576 та направлення на інспекційне відвідування від 14 липня 2020 року №451-Н/09-27 Управлінням Держпраці у Рівненській області було проведено інспекційне відвідування позивача на предмет додержання вимог законодавства про працю та зайнятість населення, за результатами якого складено акт від 16 липня 2020 року №РВ8157/947/АВ і спірний припис.

Підставою для проведення такої перевірки стала заява ОСОБА_1 від 6 квітня 2020 року, лист Держпраці України від 10.04.2020 32128/3.3/3.1-зв-20, лист Сарненської місцевої прокуратури від 10.04.2020 №36/6-684вих-20.

З системного аналізу змісту таких документів вбачається, що метою перевірки було питання звільнення ОСОБА_1 з роботи, а не питання неоформлених трудових відносин з працівниками.

У період її проведення, питання законності звільнення ОСОБА_1 з посади директора школи також було предметом судового розгляду на стадії апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Позивач стверджує, що така обставина виключала можливість здійснення інспекційного відвідування органом контролю, оскільки відповідно до підпункту 4 пункту 12 Порядку №823 інспекторам праці забороняється розглядати та перевіряти питання, які є предметом судового розгляду, зокрема щодо винесення розпорядження про звільнення ОСОБА_1 .

Проте, суд відхиляє такі доводи, позаяк дія положень Порядку №823 розповсюджується на здійснення перевірок лише з питань неоформлених працівників, в той час як судом з`ясовано, що інспекційне відвідування позивача проведене не з цих питань.

Відтак, норми пункту 12 Порядку №823 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а тому відповідач мав право здійснювати вказаний вище захід контролю.

Інших порушень порядку проведення інспекційного відвідування контролюючим органом позивачем не зазначено, а судом не встановлено.

Посилання представника позивача на те, що у акті і спірному приписі відповідач сам покликається на пункт 16 Порядку №823 є недоречними, оскільки такі формальні технічні помилки не є спростуванням порушення трудового законодавства у разі доведення його вчинення.

З огляду на вказане, суд переходить до перевірки наявності/відсутності правових підстав для винесення оскаржуваного припису і зазначає таке.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3 статті 40 КЗпП встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Робота за сумісництвом регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43.

Вказані нормативно-правові акти регулюють питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, отже, їх дія поширюється на комунальні заклади, утворені органом місцевого самоврядування, та комунальні установи, організації, що фінансуються з бюджету, зокрема, і на позивача.

Згідно з пунктом 1 Положення №43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у підприємця-фізичної особи.

Не є сумісництвом педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік (Додаток до Положення N43).

Відповідно до пункту 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102 керівні працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин та тиждень (360 годин на рік), якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку). У сільській місцевості директори і їх заступники при відсутності вчителів або викладачів з відповідних предметів можуть вести викладацьку роботу в обсязі не більше 12 годин на тиждень (480 годин на рік) з дозволу відповідного органу управління освіти.

У статті 105 КЗпП України визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

У разі суміщення професій (посад): робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; друга посада залишається вакантною; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати.

Відтак, суміщення професій (посад), на відміну від сумісництва, - це виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) без укладення додаткового трудового договору.

З огляду на зміст акту інспекційного відвідування і спірного припису, а також пояснень зазначених у відзиві на позовну заяву, відповідач вважає, що ОСОБА_1 працював за сумісництвом на двох посадах у школі, а тому звільнення з посади директора не тягне за собою припинення трудових відносин з ним, як вчителем фізкультури.

Відповідно до виписки з наказу №249 по Рокитнівському відділу освіти від 03.09.2004 ОСОБА_1 переведено з посади вчителя фізкультури Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів на посаду директора цієї ж школи та дозволено працювати вчителем фізкультури. Разом з тим, суміщення посад директора (основної роботи) і вчителя фізкультури (додаткової роботи) було належно оформлено цим наказом.

Виконання роботи ОСОБА_1 за суміщенням також підтверджується листом Рокитнівської районної державної адміністрації надісланим позивачу від 23.07.2020 №835/01-28, відповідно до якого він не працював вчителем фізичної культури за сумісництвом, оскільки згідно з наказом про його переведення №249 мав право читати такий предмет на постійній основі.

При цьому у матеріалах справи немає доказів, що посада вчителя фізкультури Сновидовицької школи була зайнята іншим працівником, а тому за наявності відповідної вакантної посади перешкод для суміщення роботи директора і викладача фізкультури не існувало.

Також не є сумісництвом педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік (Додаток до Положення N43).

А відповідно до специфіки роботи в освітній сфері у сільській місцевості директори і їх заступники при відсутності вчителів або викладачів з відповідних предметів можуть вести викладацьку роботу в обсязі не більше 12 годин на тиждень (480 годин на рік) з дозволу відповідного органу управління освіти.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що ОСОБА_1 мав педагогічне навантаження 9 годин та 3 години спортивних секцій відповідно до внутрішнього наказу школи, що в середньому становить 12 годин на тиждень та 480 годин на рік та не перевищує норму встановлену для директора школи.

Посилання контролюючого органу на те, що години праці вчителя відображались у табелях робочого часу, а також, що йому виплачувалась доплата у розмірі більшому ніж 50% від посадового окладу не доведені жодними доказами і, зрештою, на переконання суду такі обставини не є беззаперечним свідченням роботи ОСОБА_1 за сумісництвом.

Надалі розпорядженням голови районної ради від 13.03.2020 №02/03-22к було звільнено ОСОБА_1 директора Сновидовицької ЗОШ 1-3 ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області з роботи 13.03.2020 за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно пункту 3 статті 40 КЗпП.

Звільнення працівника роботодавцем за своєю правовою природою є розірвання з ним укладеного трудового договору з підстав передбачених законодавством.

Разом з тим, визначальною обставиною є те, що трудовий договір з ОСОБА_1 , як вчителям фізкультури не укладався, а тому такий договір не міг бути розірваний вказаним розпорядженням, як помилково зазначає у акті відповідач.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 обіймав у Сновидовицькій ЗОШ 1-3 ступенів Рокитнівської районної ради лише одну посаду - директора, з якої і був звільнений розпорядженням позивача. При цьому з посади вчителя фізичної культури його ніхто не звільняв і не міг звільнити, тому що він її не займав, а читав цей предмет за суміщенням. До того ж, Рокитнівська районна рада зазначала про такі обставини у зауваженнях на акт перевірки і у скарзі на припис, однак його доводи залишились поза увагою контролюючого органу.

Отже, позивач не допустив порушення норм трудового законодавства, не зазначивши у розпорядженні від 13.03.2020 №02/03-22К про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя фізкультури.

З наведеного суд констатує, що у відповідача були відсутні правові підстави для видачі спірного припису від 16.07.2020 №РВ8157/947/АВ/П, а тому він підлягає скасуванню у судовому порядку.

За змістом частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн (а.с.7) суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Рокитнівської районної ради (Код ЄДРПОУ24175827, вул. Незалежності, 13, смт. Рокитне, Рокитнівський район, Рівненська область,34200) до Управління Держпраці у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39780243, вул. Лермонтова, 7, м. Рівне, 33028) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Рівненській області №РВ8157/947/АВ/П від 16.07.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління Держпраці у Рівненській області на користь Рокитнівської районної ради судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 02 листопада 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко