Ухвала

від 09.11.2020 по справі 520/10886/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

09 листопада 2020 року Справа № 520/10886/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик свідків по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Борівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправним розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середньої зарплатні за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача Про звільнення Тетяни Бондарівської від 07 серпня 2020 року № 48-к,

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти Борівської районної державної адміністрації Харківської області,

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середню зарплату за час вимушеного прогулу, а також документально підтверджені судові витрати, які вона понесе у результаті неправомірних дій відповідача.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи по суті.

Через канцелярію суду від представника Борівської районної державної адміністрації Харківської області надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та виклику свідків.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача послався на обставини суспільної напруги в районі та підривання авторитету Борівської районної державної адміністрації Харківської області, як органу державної влади в очах суспільства та необхідність забезпечення повноти об`єктивного розгляду справи та наявність підстав для виклику до суду в якості свідків: директора Окружного опорного закладу Борівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Борівської районної ради Харківської області імені Героя Радянського Союзу В.С. Колісника Шевченко О.М. та завгоспа Окружного опорного закладу Борівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Борівської районної ради Харківської області імені Героя Радянського Союзу В.С. Колісника ОСОБА_2 , для підтвердження порушень начальником відділу освіти районної державної адміністрації ОСОБА_1 присяги державного службовця, її протиправної діяльності у вигляді перевищення службових повноважень та інших дій що шкодять авторитету державної служби, а також прийняття необґрунтованих рішень, що спричинило шкоду комунальному майну на суму 25300 тис. грн.

Позивач в судове засідання прибула, під час обговорення поданого до суду клопотання проти його задоволення заперечувала, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями ч.2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, показаннями свідків.

Відповідно до статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено суду належних та достатніх доводів щодо необхідності виклику до суду вказаних представником відповідача осіб та їх допиту в якості свідків.

Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача в цій частині.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно положень ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до положень ч.4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із положеннями ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень ч. 6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що за клопотанням однієї із сторін суд може розглянути справу в порядку спрощеного провадження із викликом сторін, однак з поданого представником відповідача клопотання вбачається, що останній просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Однак, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Приписами статті 260 КАС України визначено порядок дій суду щодо розгляду клопотання позивача або відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що предметом даного спору є питання застосування заходів реагування.

Суд наголошує, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, оскільки дана справа за ознаками не належить до категорій справ, визначених ч.4 ст. 257 КАС України, то відповідно до положень ст. ст. 12, 257 КАС України дана адміністративна справа є справою незначної складності.

З огляду на вищевикладене та враховуючи обставини належності предмету даної справи до справ незначної складності, у суду відсутні підстави для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Таким чином, з огляду на те, що подане до суду представником відповідача клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження не містить в собі обґрунтованих доводів стосовно того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі вимагають проведення підготовчого засідання, у суду відсутні підстави для задоволення даної частини клопотання представника відповідача.

Керуючись ст.ст. 65, 243, 248, 250, 256, 257 - 262, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик свідків - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 16 листопада 2020 року.

Суддя Мельников Р.В.