Ухвала

від 16.11.2020 по справі 463/9295/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 463/9295/19

провадження № 61-15822ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авістар про визнання недійсним правочину та свідоцтва про реєстрацію фінансової установи,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним договір уступки вимоги від 06 вересня 2016 року, укладений між Публічним акціонерним товариством ВіЕс Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авістар та свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, видане Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авістар в частині надання йому права здійснення факторингу без отримання ліцензії.

Галицький районний суд м. Львова рішенням від 04 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року, закрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авістар про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію фінансової установи. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авістар в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 06 вересня 2016 року відмовив.

27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року у вищевказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що оскаржувану постанову апеляційного суду від 14 серпня 2020 року він отримав 29 вересня 2020 року.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Наведені у клопотанні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не є поважними, оскільки ОСОБА_1 не надав належних і допустимих доказів на підтвердження обставин отримання ним копії оскаржуваної постанови апеляційного суду 29 вересня 2020 року (поштовий конверт, довідка суду тощо).

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, - надати строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів.

Разом із цим, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у листопаді 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку за дві немайнові вимоги (визнання недійсним правочину та свідоцтва про реєстрацію фінансової установи) становить 3 073,60 грн (768,40 грн х 2 х 200 %).

Згідно з наданою квитанцією від 27 жовтня 2020 року № МР_АВ241092 SMJ_16262196 ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 420,40 грн.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 слід доплатити суму судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 2 653,20 грн (3 073,60 грн - 420,40 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 2 653,20 грн має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 лютого 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 , неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року залишити без руху та надати строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням поважних підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев