Справа № 1-78/2009
Провадження № 1-в/496/123/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2020 року суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зняття арешту, -
В С Т А Н О В И В :
До Біляївського районного суду Одеської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 про зняттяарешту.Своє клопотанняобґрунтовує тим,що вирокомБіляївського районногосуду від02.11.2009р.у справі№ 1-78/2009, ОСОБА_3 визнано винуватим увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.286 КК України та засуджено до 6 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 120000 грн. моральних збитків та витрати на проведення експертиз у розмірі 1799 грн. На час звернення з клопотанням судимість ОСОБА_3 , погашена. Під час реєстрації правочину купівлі-продажу нерухомого майна, ОСОБА_3 було відмовлено у зв`язку з наявністю арешту на все майно останнього відповідно до постанови прокуратури Одеської області від 17.10.2008р. У зв`язку з неврегульованістю порядку знання арешту відповідно до вимог КПК (1960 р.), після постановлення вироку по справі, просить скасувати арешт в порядку ст. 174 КПК України (2012 р.)
Суд, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку про відмову у прийнятті до розгляду клопотання про знання арешту майна, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.174КПК України (в ред. 2012 року) підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п.9 розділу ХІ Перехідних положень до КПК України2012року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Як вбачається із клопотання адвокат ОСОБА_2 просить скасувати арешт накладений постановою прокуратури Одеської області від 17.10.2008р. Тобто, процесуальне рішення прокурора прийняте під час дії Кримінально-процесуальногокодексу України в редакції 1960 року.
Згідно ч.6 ст.126КПК України (в ред. 1960року) накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Згідно з п. 9 Перехіднихположень КПК України(2012 року), запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки, постанова про накладення арешту на майно, була винесена до дня набрання чинності КПК України 2012 року, за таких обставин, клопотання про зняття арешту з майна необхідно розглядати в порядку, передбаченому КПК України в редакції 1960 року. Тобто захиснику необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням в порядку КПК України в редакції 1960 р.
Відповідно до ст.ст. 125-126 КПК України( в ред.1960 року) арешт на майно по кримінальній справі накладається з метою забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 409 КПК України(в ред.1960 року), питання про різного роду сумніви та протиріччя, які виникли при виконання вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.
Відповідно до ч. 1ст. 411 КПК України( в ред.1960 року), питання зв`язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора.
Враховуючи викладені вимоги Законів, суддя вважає, що підстав для розгляду суддею клопотання про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України (2012 року) не має, оскільки у даному випадку застосуванню підлягає норми ст.ст. 126, 409 КПК України (1960 року).
З огляду на вищевикладене суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зняття арешту, підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст.174, 372, п.9 розділу ХІ Перехідних положень КПК(в ред. 2012 року), ст.126КПК (в ред. 1960 року), суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зняття арешту - повернути особі, яка подала клопотання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Біляївський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 16 листопада 2020 року.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Біляївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 92870537 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Кримінальне
Біляївський районний суд Одеської області
Галич О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні