Ухвала

від 13.11.2020 по справі 336/6708/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/6708/20

Провадження № 2/336/3511/2020

У Х В А Л А

про забезпечення позову

13 листопада 2020 р.

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Лакомка 2010 ) про припинення порушення прав інтелектуальної власності та заборону вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

11.11.2020 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 про припинення порушення прав інтелектуальної власності та заборону вчинення певних дій. До позову додана заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на засоби виробництва, що належать ОСОБА_2 , сировину та матеріали для фасування продукції з позначенням ІНФОРМАЦІЯ_1 , які використовує у своїй діяльності ФОП ОСОБА_2 та виготовляє ТОВ СІІД ТРЕЙД та заборони ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 вводити в цивільний обіг на території України товари, марковані позначенням у вигляді напису ОСОБА_4 , яке є схожим з торговельною маркою за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25.11.2010р., зареєстрованої для товарів 29 класу МКТП; накладення арешту на товари виробництва ФОП ОСОБА_2 , марковані позначенням у вигляді напису ОСОБА_4 , яке є схожим з торговельною маркою за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25.11.2010р., зареєстрованою для товарів 29 класу МКТП та заборонити реалізацію продукції з позначенням ІНФОРМАЦІЯ_1 , вироблено ФОП ОСОБА_2 наступним особам: ФОП ОСОБА_2 ; ФОП ОСОБА_3 ; ФОП ОСОБА_5 ; ФОПОСОБА_6 ; ФОПОСОБА_7 ; ФОПОСОБА_8 ; ФОПОСОБА_9 ; ФОПОСОБА_10 ; ФОПОСОБА_11 ; ТОВ СІІД ТРЕЙД , посилаючись на те, що відповідачі порушують її право на власну торгівельну марку ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконно виробляючи, зберігаючи, пропонуючи до продажу та продаючи насіння соняшникове смажене Лускунчик-Смакунчик .

Вивчивши доводи заяви та дослідивши надані заявником в її обґрунтування докази, суддя дійшов висновку, що заява позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою звернення до суду є необхідність захисту прав інтелектуальної власності.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

В силу положень ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За змістом ст. 20 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг передбачено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Ч.1 ст.21 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг передбачено, що захист прав на торговельну марку здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.Ч.2 данної статті: юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв`язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв`язують, зокрема, спори про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; порушення прав власника свідоцтва.

Згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати ефективний засіб юридичного захисту та виконання можливого рішення суду у справі, і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Аналіз ст.150 ЦПК України, яка визначає підстави для забезпечення позову, пов`язує вжиття таких заходів забезпечення не тільки виключно з випадком істотного ускладнення чи неможливості виконання в майбутньому рішення суду, а передбачає також можливість суду вжити такі заходи забезпечення позову з метою ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Таким чином, головною умовою для вжиття заходів забезпечення позову є наступні обставини: невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та/або невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В силу приписів ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , судам при здійсненні судочинства необхідно застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту та протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Таким чином, дана матеріальна норма передбачає право власника на превентивний захист (коли право ще не порушене, але існує реальна загроза такого порушення), зокрема, втілюється у процесуальне право, передбачене ст.ст.149-150 ЦПК України, яке полягає у вжитті заходів до забезпечення позову за відповідною заявою Позивача, яка спрямована на захист від можливого порушення його права (коли існує реальна загроза порушення такого права), в тому числі права на ефективний судовий захист, який полягає у реальному відновленні порушеного права.

Відповідно до статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про (зокрема): застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів.

Згідно ч. 1 ст. 16 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS) від 15 квітня 1994 р., яка згідно Закону України Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі від 10 квітня 2008 р. № 250-VI є частиною чинного законодавства України, власник зареєстрованого товарного знаку повинен мати виключне право завадити всім третім сторонам, які не мають згоду власника, використовувати в процесі торгівлі ідентичні або схожі знаки для товарів або послуг, які є ідентичними або схожими, на ті, стосовно яких реєструється торговий знак, якщо в результаті такого використання є ймовірність сплутати товари або послуги.

Суд погоджується з тим, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову в частині арешту товарів та засобів виробництва, а також заборони відповідачам вчиняти певні дії співвідносяться з предметом позову, існує конкретний зв`язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову, і такі заходи забезпечать реальне відновлення порушеного права і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Разом з тим, суддя відмовляє в задоволенні заяви в частині заборони реалізації продукції фізичним особам - підприємцям, які не є учасниками процесу, оскільки це призведе до суттєвого обмеження прав цих осіб.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстації: АДРЕСА_2 , фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 (третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Лакомка 2010 (ідентифікаційний код юридичної особи 37056682, адреса реєстрації: м.Запоріжжя, вул.Скворцова, б.245) про припинення порушення прав інтелектуальної власності та забороною вчинення певних дій - задовольнити частково.

До набрання рішенням суду законної сили накласти арешт на засоби виробництва (зокрема, насіння очисна-сортувальна машина Гігант , машина для поліровки насіння соняшника МП-1, вібродозатор інспекційний, вібродозатор переборочний, піч сушильно-жарочна з конвеєром універсальним, апарат фасувально-пакувальний для харчових продуктів ФУАХП Автомат ОД-65 , машина охолодження КСО-3000/0,6, піч сушильно-жарочна ПСЖ-18БД), що належать ОСОБА_2 , сировину та матеріали для фасування продукції з позначенням Лускунчик-Смакунчик , які використовує у своїй діяльності ФОП ОСОБА_2 та виготовляє ТОВ СІІД ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 37167240), за адресою: м.Запоріжжя, вул. Кольорова, 3, м.Запоріжжя, вул. Скворцова, 245 та заборонити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ; АДРЕСА_5 ) вводити в цивільний обіг (в тому числі, продавати, міняти, пропонувати до закупівлі за результатами закупівельної процедури, вчиняти інші дії, спрямовані на реалізацію) на території України товари, марковані позначенням у вигляді напису ЛУСКУНЧИК- СМАКУНЧИК , яке є схожим з торговельною маркою за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25.11.2010р., зареєстрованої для товарів 29 класу МКТП.

До набрання рішенням законної сили накласти арешт на товари виробництва фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), марковані позначенням у вигляді напису ЛУСКУНЧИК-СМАКУНЧИК , яке є схожим з торговельною маркою за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25.11.2010р., зареєстрованою для товарів 29 класу МКТП та заборонити реалізацію продукції з позначенням ІНФОРМАЦІЯ_1 , виробленої ФОП ОСОБА_2 насутпним особам: ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційни код НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), за адресами: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ).

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів в порядку ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складений 13 листопада 2020 року.

Суддя О.В.Дмитрюк

Ухвала набрала законної сили 13.11.2020 року.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 13 листопада 2023 року.

Ухвала видана 13.11.2020 року.

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи № 336/6708/20, провадження № 2/336/3511/2020 Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.