Постанова

від 10.11.2020 по справі 686/18456/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/18456/18

Провадження № 22-ц/4820/1038/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

з участю представника апелянта та представника позивача,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Продана Б.Г. від 13 березня 2020 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

встановив:

В серпні 2018 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказував, що він є власником частини житлового будинку, квартири АДРЕСА_1 . Також йому на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:01:009:0126 для обслуговування цього житлового будинку. Іншими співвласниками будинковолодіння є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В ході експлуатації своєї частини житлового будинку у нього виникла необхідність провести ремонтні роботи як з внутрішньої, так із зовнішньої частин будинку. Проте як з`ясувалося, зовнішні стіни його частини житлового будинку знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у власності відповідачів, що суперечить нормам ДБН. В позасудовому порядку домовитися з відповідачами про порядок користування їхніми земельними ділянками йому не вдалося, останні продовжують чинити перешкоди у доступі робітників до частини його будинку.

Тому просив з врахуванням уточнень позову з метою обслуговування належної йому частини житлового будинку (квартири АДРЕСА_1 та проведення ремонтних робіт, яким надати ОСОБА_1 та до 5 осіб найманих ним працівників, право безоплатного безстрокового проходу через земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138, яка належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:01:009:0139, яка належить ОСОБА_2 , земельні ділянки знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 до належної йому земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:01:009:0126, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в період з 10 год. до 21 год.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2020 року позов задоволено.

З метою обслуговування належної ОСОБА_1 частини житлового будинку, квартири АДРЕСА_1 та проведення ремонтних робіт, встановлено земельний сервітут, яким надано ОСОБА_1 та до 5 осіб найманим працівникам право безплатного безстрокового проходу через земельну ділянку з кадастровим № 6810100000:01:009:0138, яка належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та земельну ділянку з кадастровим № 6810100000:01:009:0139, яка належить ОСОБА_2 до належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим № 6810100000:01:009:0126 яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в період з 10 год. 00 хв. до 21 год 00 хв.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. На його думку, судом не враховано, що позивачем не доведено підстав для встановлення сервітуту на земельних ділянках відповідачів, і що ці потреби не можуть бути задоволені в інший спосіб. Не зазначено, яке саме обслуговування він не може здійснювати через особливості землекористування, які саме ремонтні роботи він планує і які заходи йому треба здійснити. В свою чергу, суд першої інстанції не обґрунтував мету встановлення сервітуту, - для якого саме обслуговування та для виконання яких видів робіт, чому сервітут має бути безоплатним та безстроковим. Позивач не звертався до відповідачів з проханням про надання йому такого права та/або укладення договору про порядок користування земельною ділянкою. Крім цього, обов`язковою умовою встановлення земельного сервітуту має бути план земельної ділянки, оскільки користування чужою земельною ділянкою без відповідної технічної документації та без визначення на місцевості меж дії земельного сервітуту призведе до порушення прав власників земельної ділянки, що суд не врахував. Також не враховано, що домолодіння сторін становить національну, культурну та історичну цінність, що знаходиться під охороною держави, а тому відносно нього заборонено проводити будь-які ремонтні роботи без спеціального дозволу уповноваженого державного органу, якого в позивача немає.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим.

Сторони у справі в судове засідання не з`явилися, є повідомленими про розгляд справи відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0634 га за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6810100000:01:009:0126, цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку (т. 1, а.с. 5).

Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0387 га, кадастровий номер 6810100000:01:009:0139, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками земельної ділянки площею 0,0067 га, кадастровий номер 6810100000:01:009:0138, за цією ж адресою.

На зазначених земельних ділянках сторін розташований житловий будинок, у якому на праві власності позивачу ОСОБА_5 належить квартира АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 - квартира АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - квартира №2/1.

Земельні ділянки відповідачів прилягають до зовнішньої стіни частини будинку позивача, якому необхідний доступ до неї для проведення ремонтних робіт.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, земельні ділянки відповідачів прилягають до зовнішньої стіни частини будинку позивача, якому необхідний доступ до неї для проведення ремонтних робіт, а отже, наявні підстави для встановлення земельного сервітуту у виді права безплатного безстрокового проходу через земельні ділянки відповідачів до належної позивачу земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0126 .

Проте з таким висновком суду не можна погодитися у повному обсязі.

Відповідно до статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно з статтею 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.ч.1-3 ст. 403 ЦК України).

Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту (частина перша, друга статті 404 ЦК України).

Особливості та порядок встановлення земельного сервітуту визначено ЗК України.

Стаття 98 ЗК України визначає право земельного сервітуту як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Стаття 99 ЗК України визначає перелік земельних сервітутів, який не є вичерпним, встановлення яких можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок.

За змістом ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Отже, за змістом наведених норм права земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості про це між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки.

Метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 351/1146/16-ц).

Доводи апеляційної скарги про недоведеність можливості задоволення потреб позивача у ремонті фасаду його частини житлового будинку лише шляхом встановлення сервітуту спростовуються даними висновку судової земельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2019 року №748/19-26.

Так, згідно з цим висновком експертизи іншого доступу до зовнішнього фасаду частини житлового будинку ОСОБА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , окрім встановлення земельного сервітуту, не існує - до частини будівлі, що належить позивачу, примикають земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138, яка належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , по АДРЕСА_4 , та земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:01:009:0139, яка належать ОСОБА_2 по АДРЕСА_4 , що не відповідає нормам пункту 3.25 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", - для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1.0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Технічно можливо встановлення земельного сервітуту для обслуговування та експлуатації частини житлового будинку, що належить ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , лише на ділянках з кадастровими номерами 6810100000:01:009:0138, 6810100000:01:009:0139.

Цим же висновком судової експертизи від 30 жовтня 2019 року №748/19-26 запропоновано встановлення земельного сервітуту, який є найменш обтяжливим для відповідачів та не перешкоджає їм як власникам користуватися належними їм земельними ділянками.

Згідно із частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три критерії, які необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо хоча б одного критерію не буде додержано (рішення у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року).

Апеляційний суд констатує той факт, що встановлення земельного сервітуту у цій справі є пропорційним меті його встановлення, оскільки у ОСОБА_1 відсутній інший спосіб задоволення своїх потреб (право проходу до зовнішніх стін його частини будинку для здійснення ремонтних, реконструкційних і експлуатаційних дій щодо них), аніж встановлення сервітуту.

Сам факт заперечень проти позову відповідачами та подача апеляційної скарги свідчать про те, що сторони не дійшли згоди щодо встановлення земельного сервітуту на підставі договору і між ними з цього приводу існує спір, що підлягав вирішенню судом.

Суд обґрунтовано встановив земельний сервітут безстроково, оскільки позивач як власник об`єкта нерухомості відповідно до ст.ст. 317, 319, 322 ЦК України має право та обов`язок в повній мірі і постійно володіти, користуватися та належно утримувати свою власність.

Позивач не просив встановлення земельного сервітуту на платній основі, відповідачі також, заперечуючи проти встановлення сервітуту, не пропонували встановити плату за користування їх ділянками на умовах сервітуту. Відтак у суду не було підстав встановлювати сервітут на платній основі.

Доводи апеляційної скарги про заборону здійснювати ремонтні роботи у домоволодінні по АДРЕСА_2 через відсутність спеціального дозволу уповноваженого органу, не стосуються суті спору і тому не приймаються апеляційним судом до уваги.

Разом з тим, апеляційний суд констатує, що встановивши позивачу земельний сервітут на право проходу по земельних ділянках відповідачів, суд першої інстанції не врахував запропонований висновком судової експертизи від 30 жовтня 2019 року №748/19-26 земельний сервітут щодо частин земельних ділянок відповідачів, який є найменш обтяжливим для відповідачів та не перешкоджає їм як власникам користуватися належними їм земельними ділянками.

В свою чергу встановлення земельного сервітуту на право проходу усією площею земельних ділянок відповідачів, не є необхідним та виправданим і може призвести до порушення прав відповідачів як власників земельних ділянок.

Отже, слід встановити межі земельного сервітуту відповідно до варіанту, визначеного висновком судової експертизи від 30 жовтня 2019 року №748/19-26, а саме:

1)на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138 площею 0,0020 га, яка обмежена лініями розподілу (додаток № 2 до висновку експерта):

-від точки 1 лінія розподілу довжиною 7,23 м проходить по межі по АДРЕСА_2 в точку 2 ;

-від точки 2 лінія розподілу довжиною 4,0 м проходить по межі ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138 перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку в точку 7 ;

-від точки 7 лінія розподілу проходить по головному фасаді будинку довжиною 0,63 м в точку 8 ;

-від точки 8 лінія розподілу проходить по головному фасаді будинку довжиною 2,20 м в точку 9 ;

-від точки 9 лінія розподілу проходить по головному фасаді будинку довжиною 3,49 м в точку 10 ;

-від точки 10 лінія розподілу проходить по головному фасаді будинку довжиною 2,01 м в точку 11 ;

-від точки 11 лінія розподілу проходить перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку довжиною 3,61 м в точку 1 .

2) На земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:01:009:0139 площею 0,0038 га, яка обмежена лініями розподілу (додаток № 2 до висновку експерта):

-від точки 2 лінія розподілу довжиною 6,76 м проходить по межі по АДРЕСА_2 в точку 3 з врахуванням існуючого заїзду з АДРЕСА_2 (ворота);

-від точки 3 лінія розподілу довжиною 9,25 м проходить перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку в точку 4 ;

-від точки 4 лінія розподілу проходить по фасаді прибудови до будинку довжиною 2,0 м в точку 5 ;

-від точки 5 лінія розподілу проходить по боковому фасаді будинку довжиною 4,80 м в точку 6 ;

-від точки 6 лінія розподілу проходить по головному фасаді будинку довжиною 2,77 м в точку 7 ;

-від точки 7 лінія розподілу проходить перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку довжиною 4,00 м в точку 2 .

В резолютивній частині рішення суд також, вказуючи про мету встановлення земельного сервітуту (проведення ремонтних робіт), помилково визначив його як право проходу через земельні ділянки відповідачів до належної позивачу земельної ділянки, тоді як згідно з висновком судової експертизи від 30 жовтня 2019 року №748/19-26 земельна ділянка позивача, як і ділянки відповідачів, не охоплюють площу, яку займає житловий будинок, і лише примикають до зовнішніх стін будинку.

Відтак земельний сервітут слід визначити як право безплатного безстрокового проходу позивача через частини земельних ділянок відповідачів (у визначених межах) до зовнішніх стін частини житлового будинку, квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

З врахуванням наведеного оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст .ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

З метою обслуговування належної ОСОБА_1 частини житлового будинку, квартири АДРЕСА_1 та проведення ремонтних робіт, встановити земельний сервітут, яким надати ОСОБА_1 та найманим працівникам (до 5 осіб) право безплатного безстрокового проходу в період з 10 год. до 21 год. через частину земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138 площею 0,0020 га, яка належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та частину земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0139 площею 0,0038 га, яка належить ОСОБА_2 , до зовнішніх стін частини житлового будинку, квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Встановити межі земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138 площею 0,0020 га, яка обмежена лініями розподілу відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2019 року №748/19-26, виконаної експертом Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України :

-від точки 1 лінія розподілу довжиною 7,23 м проходить по межі по пров. Володимирському в точку 2 ;

-від точки 2 лінія розподілу довжиною 4,0 м проходить по межі ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0138 перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку в точку 7 ;

-від точки 7 лінія розподілу проходить по головному фасаду будинку довжиною 0,63 м в точку 8 ;

-від точки 8 лінія розподілу проходить по головному фасаду будинку довжиною 2,20 м в точку 9 ;

-від точки 9 лінія розподілу проходить по головному фасаду будинку довжиною 3,49 м в точку 10 ;

-від точки 10 лінія розподілу проходить по головному фасаду будинку довжиною 2,01 м в точку 11 ;

-від точки 11 лінія розподілу проходить перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку довжиною 3,61 м в точку 1 .

Встановити межі земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:009:0139 площею 0,0038 га, яка обмежена лініями розподілу відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 30 жовтня 2019 року №748/19-26, виконаної експертом Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України :

-від точки 2 лінія розподілу довжиною 6,76 м проходить по межі по пров. Володимирському в точку 3 з врахуванням існуючого заїзду з провулку Володимирського (ворота);

-від точки 3 лінія розподілу довжиною 9,25 м проходить перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку в точку 4 ;

-від точки 4 лінія розподілу проходить по фасаду прибудови до будинку довжиною 2,0 м в точку 5 ;

-від точки 5 лінія розподілу проходить по боковому фасаду будинку довжиною 4,80 м в точку 6 ;

-від точки 6 лінія розподілу проходить по головному фасаду будинку довжиною 2,77 м в точку 7 ;

-від точки 7 лінія розподілу проходить перпендикулярно до головного фасаду житлового будинку довжиною 4,00 м в точку 2 .

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2020 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко