Постанова від 13.11.2020 по справі 903/450/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року Справа № 903/450/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Савченко Г.І.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІОЛА" на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 23.07.2020 суддею Войціховський В.А. у м.Луцьку, (повний текст складено 23.07.2020) у справі № 903/450/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД"

до Приватного підприємства "ІОЛА"

про стягнення 99299, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

18.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "ІОЛА" 99 299,60 грн. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей, отриманих відповідачем згідно видаткової накладної №1ФФУД000000034 від 26.02.2020р. на підставі та на виконання укладеного між сторонами Договору на поставку товару №А130120 від 13.01.2020р.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався на укладення між сторонами договору поставки, відпуск ТОВ "КПД" на виконання умов угоди товарів відповідачу, отримання останніх ПП "ІОЛА", проведення часткових розрахунків по оплаті товарів, існування заборгованості по їх оплаті в розмірі 99 299,60 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.07.2020 у справі № 903/450/20 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "ІОЛА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД" 99 299,60 грн. заборгованості та 2102,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою від 11.08.2020 року до Північно - західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Волинської області від 23.07.2020р. у справі № 903/450/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КПД до Приватного підприємства ІОЛА про стягнення заборгованості та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу повністю у задоволені його позову.

Зазначає, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального права, а саме допустив порушення ст.ст. 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Стверджує, що позивач не надав суду допустимих та належних доказів, які б підтверджували його позов, оскільки надана позивачем видаткова накладна № 1ФФУД000000034 від 26.02.2020 не може вважатись належним і допустимим доказом по справі, бо не відповідає вимогам законодавства України, встановлених до первинних документів, і не дає можливості ідентифікувати осіб, що її підписали. Позивачем не надано до матеріалів справи і місцевий господарський суд не витребував у позивача Довіреність № 4 від 26.02.2020 яка вказана у спірній накладній, і яка б надавала відповідні правомочності щодо одержання товару та підпису первинних документів, що свідчить про неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи. Зазначає, що матеріали справи не містять жодних документів і доказів, які б підтверджували проведення між сторонами розрахунків на загальну суму 14 905,60 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 року, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ІОЛА" на рішення Господарського суду Волинської області від 23.07.2020 у справі №903/450/20; вирішено розглянути апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами апеляційної скарги не погоджується. Зазначає, що доводи Відповідача про те, що факт поставки не підтверджений належними доказами, спростовуються підписами з боку Відповідача на товарно-транспортних та видаткових накладних, які засвідчені печаткою ПП ІОЛА . Відповідач не оспорює належність зазначеної печатки Відповідачу та не надає доказів, які б підтвердили факт протиправності використання своєї печатки на вказаних накладних. На думку Позивача, відсутність зазначення посади особи не може бути безумовною підставою для висновку про позбавлення первинного документа юридичної сили і доказовості, та, відповідно, не спростовує господарську операцію з отримання товару. В даному випадку весь товар згідно спірних накладних Відповідачем прийнятий. Відповідач виконав часткову оплату прийнятого товару, що, на думку Позивача, свідчить про згоду Відповідача з поставленою кількістю та асортиментом товару, а також документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до Договору. Також зазначає, що факт часткової оплати Відповідачем видаткової накладної № 1ФФУД000000034 від 26.02.2020 в розмірі 14 905,60 грн. не потребує доказування, оскільки позивачем не заперечується факт здійснення такої оплати.

Клопотань про розгляд справи з викликом сторін не подавали.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД" (Постачальник) та Приватним підприємством "ІОЛА" (Покупець) було укладено договір на поставку товару №А130120 згідно з умовами котрого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, за замовленням покупця передати у власність останнього товар, а покупець, в свою чергу, зобов`язався прийняти у власність товар та сплатити за нього грошову суму в порядку та на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2.-1.4 договору від 13.01.2020 №А130120 товаром за даним договором є полімерна вторинна гранула, що вказується сторонами у рахунках та/або видаткових накладних до цього договору. Рахунки та/або видаткові накладні, що після підписання уповноваженими представниками сторін та завірення їх печатками, є невід`ємною частиною даного договору. Асортимент, найменування, одиниця виміру, ціна товару вказується сторонами у замовленнях покупця на поставку відповідної партії товару та/або у відповідних рахунках на оплату та видаткових накладних. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця на дату підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної, яка засвідчує дату передачі товару.

На виконання умов договору позивачем у лютому місяці 2020 року згідно видаткової накладної №1ФФУД000000034 від 26.02.2020р. було поставлено, а ПП "ІОЛА" прийнято, товарно-матеріальних цінностей - вторинної гранули РЕ LD 1 ґатунку в кількості 5009 кг загальною вартістю 114 205,20 грн.

Пунктами 2.1.-2.6. договору поставки від 13.01.2020 №А130120 встановлено, що поставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця на умовах EXW - склад постачальника, у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року. Склад постачальника розташований за адресою: Україна, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна 6. Постачальник сповіщає покупця про готовність товару до відвантаження телефоном, факсом або засобами факсимільного зв`язку.

Постачальник протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання від покупця замовлення зобов`язується:

- підтвердити прийняття замовлення шляхом направлення на адресу покупця, засобом, передбаченим п. 9.10. даного договору. У такому випадку, замовлення вважається узгодженим обома Сторонами;

- письмово повідомити покупця засобом, передбаченим п. 9.10. даного договору, про неможливість виконання умов замовлення. У такому випадку покупець має право або змінити умови замовлення за узгодженням з постачальником або скасувати таке замовлення.

Сторони дійшли згоди, що товар, замовлений покупцем, повинен бути поставлений постачальником протягом семи календарних днів з дати, наступної за датою отримання постачальником замовлення від покупця на відповідну партію Товару. Допускається дострокова поставка Товару.

Датою поставки замовленої партії товару вважається дата, що вказана в видатковій накладній, підписаній уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.5. договору поставки від 13.01.2020р. №А130120 сума даного договору (у т.ч. договірна ціна даного договору) становить вартість товару, який був поставлений постачальником покупцю відповідно до всіх видаткових накладних протягом строку дії даного договору. Ціна на товар визначається в національній валюті України та вказується сторонами у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного договору, та формуються виходячи з замовлення на кожну окрему партію товару. Розрахунок за товар, що постачається за умовами даного договору, здійснюється покупцем за кожну відповідну партію товару протягом 21 календарного дня з дати отримання покупцем такої партії товару, підставою для чого являється відповідний рахунок або видаткова накладна на відповідну партію товару.

Валютою даного договору є виключно гривня України і розрахунки між сторонами проводяться в безготівковому порядку виключно в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника через установи банку по реквізитам вказаних сторонами у розділі 10 даного договору. Днем виконання зобов`язань покупця по сплаті усіх платежів по договору, вважається день зарахування суми платежу на поточний рахунок постачальника.

Беручи до уваги перебіг 21 календарного дня від дати виписки видаткової накладної №1ФФУД000000034 від 26.02.2020р. на суму 114 205,20 грн., суд першої інстанції вірно зазначив, що оплата товарно-матеріальних цінностей ПП "ІОЛА" мала бути здійсненою впродовж періоду з 27.02.2020 по 18.03.2020 включно.

ПП "ІОЛА" взяті на себе згідно договору поставки від 13.01.2020 №А130120 зобов`язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті поставленого товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, його вартість в повному об`ємі не оплатило, що виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Місцевий господарський суд за результатами розгляду вищезазначеного позову прийшов до висновку про наявність правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В даному випадку, відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД" та Приватним підприємством "ІОЛА" носять договірний характер, укладений між ними договір на поставку товарів від 13.01.2020р. №А130120 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розглядаючи даний спір місцевий суд дійшов висновку, що сума заборгованості становить 99 299,60 грн., що включає в себе загальну вартість товарів 114 205,20 грн., поставлених на виконання умов договору поставки від 13.01.2020 №А130120 згідно видаткової накладної №1ФФУД000000034 від 26.02.2020, за мінусом проведених розрахунків на загальну суму 14 905,60 грн.

Апелянт в скарзі не погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції зазначив, що сума заборгованості в розмірі 99 299,60 грн. є непідтвердженою жодними доказами, які є в матеріалах справи. Також заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що видаткова накладна № 1ФФУД000000034 від 26.02.2020 не може вважатись належним і допустимим доказом по справі, бо не відповідає вимогам законодавства України, встановлених до первинних документів, і не дає можливості ідентифікувати осіб, що її підписали.

Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні унормовано Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

За змістом пунктів 2.1-2.4 цього Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За вказаних обставин, факт здійснення господарської операції, а саме поставки товару відповідачу, повинен підтверджуватися належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. №363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 визначають товарно-транспортні накладні обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Отже товарно-транспортна накладна є основним документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень та одночасно з цим товарно-транспортна накладна виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Дана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 05.07.2018р. у справі №921/49/17-г/3.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної, остання містить наступні реквізити: назва документа - товарно-транспортна накладна, дата складання - 26 лютого 2020р., автомобіль - Рено НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп - НОМЕР_2 , вид перевезень - авто, автомобільний перевізник - ФОП Детюк В.О., водій - ОСОБА_1 , замовник - Фастівська філія товариства з обмеженою відповідальністю "КПД", Юр. адреса: м. Фастів, вул. Поліграфічна, 6, вантажовідправник - Фастівська філія товариства з обмеженою відповідальністю "КПД", юр. Адреса: м. Фастів, вул. Поліграфічна, 6, вантажоодержувач - Приватне підприємство "ІОЛА", Юр. адреса: 45602, Україна, Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Князя Острозького, 17, пункт навантаження - Склад ГП Фастів, пункт розвантаження - м. Луцьк, вул. Молодогвардійська, 2, відпуск за довіреністю вантажоодержувача - №4 від 26.02.2020р., виданою - ОСОБА_2 , вантаж наданий для перевезення у стані, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів, кількість місць - п`ять тисяч дев`ять, масою брутто, т - п`ять тонн 009 кг, отримав водій/експедитор - ОСОБА_1 , експедитор, відповідальна особа вантажовідправника ОСОБА_3 комірник, відпуск дозволив - ОСОБА_3 комірник, усього відпущено на загальну суму - сто чотирнадцять тисяч двісті п`ять грн. 20 коп. у т.ч. ПДВ дев`ятнадцять тисяч тридцять чотири грн. 20 коп., супровідні документи на вантаж - видаткова накладна №1ФФУД000000034, від 26.02.2020р., товарно-транспортна накладна №1ФФУД000000034, від 26.02.2020р., транспортні послуги, які надаються автомобільним перевізником: перевезення вантажу. Відомості про вантаж: найменування вантажу - вторинна гранула PE LD 1 сорт мешок (В), одиниця виміру - кг., кількість місць - 5009, ціна з ПДВ за одиницю, грн. - 22.8, загальна суму з ПДВ, грн., 114 205,20, вид пакування - Т/У, документи з вантажем - 1ФФУД000000034, Маса брутто, т., 5,009, здав (відповідальна особа вантажовідправника) - ОСОБА_3 комірник, прийняв водій/експедитор - ОСОБА_1 , експедитор, здав водій/експедитор - ОСОБА_1 , експедитор, прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) - ОСОБА_2 , особистий підпис особи, що прийняла вантаж з відтиском круглої печатки ПП "ІОЛА".

В той же час, як вбачається з видаткової накладної №1ФФУД000000034 від 26.02.2020р. остання містить наступні реквізити: постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД", вантажовідправник - Фастівська філія товариства з обмеженою відповідальністю "КПД", для розрахунків - Фастівська філія товариства з обмеженою відповідальністю "КПД", покупець - Приватне підприємство "ІОЛА", договір - А130120 від 13.01.2020р., назва документа - видаткова накладна №1ФФУД000000034 від 26.02.2020р., товар - вторинна гранула PE LD 1 гатунок мішок (В), кількість - 5009 кг., ціна з ПДВ за одиницю, грн. - 22.8, загальна суму з ПДВ, грн., 114 205,20, загальна кількість 5009,00, разом без ПДВ: 95 171,00, сума ПДВ 19 034,20, разом на суму - 114 205,20 грн., місце складання - м. Фастів, відвантажив ОСОБА_3 комірник, одержав за довіреністю вантажоодержувача - №4 від 26.02.2020р. ( ОСОБА_2 ), особистий підпис особи, що прийняла вантаж з відтиском круглої печатки ПП "ІОЛА".

Беручи до уваги вищезазначені факти в сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткова накладна на поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "КПД" відповідачу товару та його отримання Приватним підприємством "ІОЛА" підписана уповноваженими представниками сторін, містить в собі всі визначені законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображає зміст та обсяги здійсненої сторонами на її підставі, згідно умов підписаного договору поставки від 13.01.2020 №А130120 господарської операції.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору на поставку товарів від 13.01.2020р. №А130120, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, їх отримання Приватним підприємством "ІОЛА" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про підставність пред`явленого позивачем до відповідача позову щодо стягнення заборгованості в розмірі 99 299,60 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума заборгованості 99 299,60 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому законодавством порядку боржником спростована чи заперечена не була, як і не було заперечено відповідачем самого факту відпуску позивачем товарно-матеріальних цінностей у зазначеній вище кількості та вартістю.

Судова колегія відмічає, що скаржником жодним чином не заперечено існування товарно-транспортної накладної, яка засвідчує факт переміщення товару, а також будь-якими належними доказами не спростовано заявленої позивачем заборгованості. Вказуючи лише на певні вади в оформленні накладних, відповідач в цілому не заперечує існування господарських відносин між сторонами та наявності заборгованості саме в такому розмірі, який заявлено позивачем.

Місцевий суд вірно зазначив, що посилання відповідача на те, що позивачем не дотримано досудового порядку вирішення спору є необґрунтованим, оскільки кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 19 ГПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Недотримання процедури досудового врегулювання спору, передбаченої законом, іншими нормативно-правовими актами чи договором, не позбавляє суб`єкта господарювання права на звернення до суду за вирішенням господарської спору, а суд відповідно не має права відмовити у вирішенні такого спору, посилаючись на недотримання процедури його досудового врегулювання.

Отже сторона, що постраждала, може завжди звернутися за вирішенням господарського спору безпосередньо до суду, не дотримуючись жодної процедури його досудового врегулювання, за винятком випадків, коли обов`язковість дотримання процедури досудового врегулювання спору передбачено ратифікованим Україною міжнародним договором.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області 23.07.2020 у справі № 903/450/20 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи відповідача не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Згідно ст. 129 ГПК України, понесені апелянтом судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІОЛА" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 23 липня 2020 року у справі №903/450/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №903/450/20 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "16" листопада 2020 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Савченко Г.І.