Рішення

від 10.11.2020 по справі 916/1914/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1914/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (65085, м. Одеса, вул. Моторна, 6);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (65006, м. Одеса, вул. Балківська, 30);

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" (31200, Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 225)

про витребування майна

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_1 від 31.01.97р.;

від позивача: Гайса А.М. - ордер ОД № 159438 від 07.09.20р.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Коротков В.Д. - ордер ОД №528168 від 20.07.2020р.

від відповідача 3: не з`явився;

Історія справи.

1. Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 .

1.1 30.06.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів", в якій просить суд витребувати нежитлову будівлю під літ. "Ж", нежитлову будівлю під літ. "Н", нежитлову будівлю під літ. "Р", нежитлову будівлю під літ. "Р1", які зареєстровані за номером АДРЕСА_2 ), на які зареєстровано право власності по одній другій частині за №21929787 та №21927934 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів", із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів".

1.2. 18.08.2020р. від позивача також надійшла заява про зміну предмету позову (т.2 а.с.4-8), згідно якої останній виклав позовні вимоги у наступній редакції:

"Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" припинити порушувати корпоративні права акціонера ОСОБА_1 , шляхом витребування ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" нежитлової будівлі під літ. "Ж", нежитлової будівлі під літ. "Н", нежитлової будівлі під літ. "Р", нежитлової будівлі під літ. "Р1", які зареєстровані за номером АДРЕСА_2 ), на які зареєстровано право власності по одній другій частині за №21929787 та №21927934 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів", із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" на користь ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС". Усі можливі витрати по даній справі стягнути з відповідачів на користь акціонера ОСОБА_1 ".

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

2.1. Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 було подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої останній просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного об`єкту нерухомого майна: нежитлова будівля під літ. "Ж", нежитлова будівля під літ. "Н", нежитлова будівля під літ. "Р", нежитлова будівля під літ. "Р1", які зареєстровані за номером 1185557551101 за адресою: АДРЕСА_3 ), на які зареєстровано право власності по одній другій частині за №21929787 та №21927934 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів".

2.2. За наслідком автоматичного розподілу позовних заяв між суддями позовну заяву акціонера Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_1 було розподілено судді Степановій Л.В., якою було заявлено самовідвід від розгляду позовної заяви вх.№1975/20 від 30.06.2020р., про що винесено відповідну ухвалу.

2.3 Враховуючи зазначене, розпорядженням керівника апарату суду від 01.07.2020р. призначено повторний автоматичний розподіл позовної заяви вх.№1975/20 від 30.06.2020р., за наслідком якого позов розподілено судді Щавинській Ю.М.

2.4 Ухвалою суду від 03.07.2020.р. судом відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№2-3023/20 від 30.06.2020р.) про забезпечення позову.

2.5 Ухвалою суду від 06.07.2020р., з урахуванням ухвали від 07.07.2020р. про внесення виправлень, суддею Щавинською Ю.М. відкрито провадження у справі № 916/1914/20, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 05 серпня 2020р. о 14:30.

2.6 . 10.07.2020р. до суду від Акціонера Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_1 надійшла ще одна заява про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного об`єкту нерухомого майна: нежитлова будівля під літ. "Ж", нежитлова будівля під літ. "Н", нежитлова будівля під літ. "Р", нежитлова будівля під літ. "Р1", які зареєстровані за номером АДРЕСА_2 ), на які зареєстровано право власності по одній другій частині за №21929787 та №21927934 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів".

2.7 Ухвалою суду від 13.07.2020р. судом відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№2-3096/20 від 10.07.2020р.) про забезпечення позову.

2.8 22.07.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.172-173).

2.9 У судовому засіданні 05.08.2020р. судом було запропоновано позивачу надати додаткові пояснення та оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.08.2020р. об 11:00, про що ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів" повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

2.10. 18.08.2020р. до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.1-3), пунктом 2 прохальної частини якої просив суд витребувати та дослідити матеріали господарської справи №916/2872/16, де містяться докази того, що ОСОБА_1 є акціонером Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС".

2.11 18.08.2020р. від позивача також надійшла заява про зміну предмету позову (т.2 а.с.4-8), згідно якої останній виклав позовні вимоги в новій редакції.

2.12. 19.08.2020р. від позивача надійшла заява, згідно якої останній просив суд перенести судове засідання по справі №916/1914/20 на іншу дату у зв`язку з тим, що адвокат, який представляє інтереси ОСОБА_1 , перебуває у відрядженні.

2.13 . В судове засідання 19.08.2020р. з`явився представник відповідача-2. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились. Представник відповідача-2 зазначив, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи не обґрунтовано належними доказами щодо укладання договору правової допомоги із адвокатом, водночас, проти відкладення підготовчого засідання не заперечував, оскільки ним не отримано відповідь на відзив та заяву про зміну предмету позову.

2.14. З огляду на необхідність детально ознайомитися із поданими заявами позивача, протокольною ухвалою судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 7.09.2020р. о 15:30, про що ОСОБА_1 , Приватне акціонерне товариство "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

2.15. 27.08.2020р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" надійшли відзив на заяву про зміну предмету позову (т.2 а.с.66-67) та заперечення в порядку ст. 167 ГПК України (т.2 а.с.77-78).

2.16 Крім того, 04.09.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" до суду надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача 2 та призначення справи до розгляду по суті (т.2 а.с.89).

2.17. Протокольною ухвалою від 7.09.2020р. судом було відкладено підготовче засідання на 23.09.2020р. о 13:45. Крім того, судом було також визначено резервну дату судового засідання, а саме 28.09.2020р. о 16:30, про що Приватне акціонерне товариство "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", Товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" повідомлені ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

2.18. Ухвалою суду від 23.09.2020р. витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний реєстротримач" відомості щодо складу акціонерів Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та кількості їх акцій станом на 12.10.2013р. у строк до 05.10.2020р.

2.19 Крім того, ухвалою суду від 23.09.2020р. витребувано у Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради прошиту та пронумеровану реєстраційну справу ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та завірену копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомості, розташований за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер: 1185557551101.

2.20 Протокольною ухвалою від 23.09.2020р. відкладено підготовче засідання на раніше визначену дату, а саме - 28.09.2020р. о 16:30.

2.21 . 28.09.2020р. до канцелярії суду від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надійшли витребувані документи (т.3 а.с.1-254, т.4 а.с.1-166).

2.22. 28.09.2020р. від позивача надійшло клопотання про витребування у Сергеєвої В.А. реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС"; систему реєстрів власників іменних цінних паперів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та документи системи реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС"; лист голови комісії з припинення ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" до ТОВ "Регіональний реєстротримач" щодо передачі системи реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та документів системи реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" емітенту; договір на ведення реєстру R-38 від 11.02.1997 року з додатками; акт прийму-передачі системи реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та документів системи реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" емітенту; договір на ведення реєстру R-38 від 01.01.2010р. року (нова редакція), укладений між ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" до ТОВ "Регіональний реєстротримач" (т.4 а.с.167-169).

2.23 Ухвалою суду від 28.09.2020р. судом закрито підготовче провадження у справі №916/1914/20 із призначенням справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 12 жовтня 2020р. об 11 год. 15 хв.

2.24 12.10.2020р. до суду від ТОВ "Регіональний реєстротримач" надійшов лист, в якому товариство повідомило про відсутність можливості надати витребувані судом документи, з огляду на те, що з 12.10.2013р. ТОВ "Регіональний реєстротримач" припинило ведення системи реєстру ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", а 23.11.2017р. у відповідності до чинного законодавства на підставі листа голови комісії з припинення передало всі документи системи реєстру ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", як уповноваженому на зберігання документів (т.5 а.с.11).

2.25. У судовому засіданні 12.10.2020р. судом було оголошено перерву про розгляді справи по суті до 28.10.2020р. о 16 год. 00 хв., а також визначено резервну дату та час судового засідання для розгляду справи по суті, а саме 9.11.2020р. о 16 год. 00 хв., про що ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів" повідомлені ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

2.26 У судовому засіданні 28.10.2020р. судом відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів з огляду на відсутність у ньому відомостей, що є обов`язковими відповідно до ст.81 ГПК України.

2.27 У судовому засіданні 9.11.2020р. позивач та його представник у заключному слові позов підтримали, проте у різний спосіб тлумачили позовні вимоги, викладені у уточненій позовній заяві.

Так, адвокат вважав, що способом, який сформульовано у заяві, є зобов`язання ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" в особі його керівника звернутися до суду із позовом про витребування майна. Натомість, позивач - ОСОБА_1 зазначив, що ефективним способом захисту є безпосереднє витребування майна від кінцевого набувача, а його вимоги направлені, перш за все, ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів". У зв`язку з чим адвокат пояснив про неможливість відхилення від позиції позивача.

2.28 Представник відповідача ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві та вказав, що сформульований спосіб захисту у вигляді зобов`язання звернутися до суду є юридично неспроможним.

2.29 Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися,

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи ОСОБА_1 .

3.1.1 ОСОБА_1 , як акціонер ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", що підтверджується довідкою ТОВ "Регіональний реєстротримач", а також матеріалами господарських справ №916/730/17 та №916/2872/16, звертається до суду для захисту своїх корпоративних прав, зокрема, права на отримання дивідендів від товариства у майбутньому, з урахуванням наступного.

3.1.2 Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. по справі №916/730/17 визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", оформлене протоколом №1 від 27.06.2015р., на яких, зокрема, з питань 6, 7, 8 порядку денного було прийнято рішення щодо затвердження рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися Товариством у період з 27.06.15 р. до наступних загальних зборів акціонерів товариства, але не пізніше 30.12.16 р., зокрема про надання згоди на продаж майна ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", а саме нежитлової будівлі під літ."Ж", загальною площею 164,6 кв.м., нежитлової будівлі під літ."Н", загальною площею 2972,7 кв.м., нежитлової будівлі літ."Р", загальною площею 540 кв.м., нежитлової будівлі під літ."Р1", що складають 419/1000 частин нежитлових приміщень, розташованих в АДРЕСА_4 , вартістю 435 000 грн.; уповноважено Комісію з припинення товариства, функції якої виконує Сергеєва В.А. , на укладення кожного такого правочину від імені Товариства з правом підпису договорів/додаткових угод/контрактів та інших документів, необхідних для укладання цих правочинів. Кількість зазначених вище правочинів, які будуть вчинятися протягом зазначеного періоду, необмежена. Товариство усвідомлює, що вчинення значного правочину є чинним незалежно від збільшення у майбутньому ринкової вартості майна Товариства, збільшення/зменшення вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності, також можливих коливань курсу гривні до іноземних валют; припинення повноважень члена Наглядової ради ОСОБА_3 ; обрання членом Наглядової ради Лаврусенко А.В. та укладення з нею контракту.

3.1.3 20.07.15р. між ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" був укладений договір купівлі-продажу 419/1000 частки нежитлових будівель на суму 439 573 грн., посвідчений приватним нотаріусом ОСНО Труш М.О., зареєстрований в реєстрі за № 882, із внесеними змінами згідно із договором від 20.08.15р., посвідченим приватним нотаріусом ОСНО Труш М.О., зареєстрованим в реєстрі за № 954.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.2017р. по справі №916/2872/16, залишеним в силі апеляційною та касаційною інстанціями, договір купівлі-продажу від 20.07.15р. із змінами визнано недійсним.

3.1.4 Недійсність договору купівлі-продажу від 20.07.15р., посвідченого приватним нотаріусом ОСНО Труш М.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 882, свідчить про необхідність витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння належною особою ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", а саме виконавчим органом товариства, тобто головним директором Сергеєвою В.А. , яка була достеменно обізнана про результати розгляду справи №916/2872/16, однак жодних дій, направлених на витребування спірного майна, не зробила.

3.1.5 Бездіяльність Сергеєвої В.А. мала наслідком перепродаж спірного майна, власником якого фактично є ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", за договорами купівлі-продажу №761 від 17.08.2017р. та №758 від 17.08.2017р., укладеними між ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів".

3.1.6 При цьому, ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів" не є добросовісними набувачами у розумінні положень ст.388 ЦК України.

3.1.7 Так, ОСОБА_5 згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є засновником (учасником) та на сьогоднішній день перебуває на посаді керівника ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ". У відомостях про адресу засновника вказано: АДРЕСА_5 . Крім того, ОСОБА_5 також є одним із засновників (учасників) ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів", керівником якого зазначено ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_6 , тобто саме тієї квартирі, адреса якої визначена як адреса засновника ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ".

3.1.8 Наведені обставини свідчать про додаткову зацікавленість ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів" у здійсненні купівлі-продажу спірного нерухомого майна, а отже і про недобросовісність набувача спірного майна.

3.1.9 Майно підлягає витребуванню на підставі ст.387 ЦК України, натомість власником такого майна, тобто ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" в особі головного директора Сергеєвої В.А. , жодних дій щодо витребування майна не вчиняється.

3.1.10 Станом на сьогодні жодного зв`язку у акціонерів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" з Сергеєвою В.А. не має, доступ на територію товариства також обмежений після відкриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із розтратою службовими особами ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" майна товариства, управління товариством не є можливим, отже самостійно, не звертаючись до суду, акціонери не можуть витребувати незаконно відчужене майно товариства із володіння ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів".

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ".

3.2.1 Позивачем не надано доказів того, що на час звернення до суду він є акціонером Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС".

3.2.2 Витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України має виключно власник такого майна. В той же час ОСОБА_1 не є власником цього майна, а отже не має права на його витребування.

3.2.3 Позивачем не визначено, які саме його корпоративні права порушуються ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", яке не має жодного відношення до прав позивача на акції ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС".

3.2.4 Таким чином, ОСОБА_1 є неналежним позивачем, а у задоволенні позову слід відмовити.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1. Щодо розгляду справи №916/730/17.

4.1.1 З матеріалів справи (т.2 а.с.38-42), а також з даних системи „Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що у березні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", в якому просив визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", оформлене протоколом №1 від 27.06.2015р.

4.1.2 Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.06.2017 у справі №916/730/17 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (65085, м. Одеса, вул. Моторна, 6, код ЄДРПОУ 03563465), оформлене протоколом №1 від 27.06.2015р.

4.1.3 Як було встановлено судом, 27.06.2015р. були проведені загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС". Рішенням загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", оформленим протоколом №1 від 27.06.2015, вирішено:

1. Обрати головою загальних зборів Савко М.С. , секретарем загальних зборів Фрунтова О.В. , головою лічильної комісії -Лаврусенко А.В.

2. Затвердити річний звіт про фінансово-господарську діяльність товариства за 2014 рік.

3. Затвердити звіт ревізійної комісії про підсумки перевірки фінансово-господарської діяльність товариства за 2014 рік.

4. Затвердити звіт наглядової ради за 2014 рік.

5. Затвердити збиток, отриманий від діяльності товариства у 2014 році в розмірі 150000 грн.; дивідендів за 2014 рік не нараховувати і не сплачувати.

6. Затвердити рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством у період з 27.06.2015 до наступних загальних зборів акціонерів товариства, але не пізніше 30.12.2016, а саме: про надання згоди на продаж майна ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", а саме: нежитлової будівлі під літ. "Д1" загальною площею 1056,1 кв. м, що складає 118/1000 частин нежитлових приміщень вартістю 330140 грн.; про надання згоди на продаж майна ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", а саме: нежитлової будівлі під літ. "Д" загальною площею 4092,6 кв. м та літ. "К" загальною площею 64,7 кв.м, що складають 463/1000 частин нежитлових приміщень вартістю 662680 грн.; про надання згоди на продаж майна ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", а саме: нежитлової будівлі під літ. "Ж" загальною площею 164,6 кв.м та літ. "Н" загальною площею 2972,7 кв.м, літ. "Р" загальною площею 86,1 кв.м, літ. "Р1" загальною площею 540 кв.м, що складають 419/1000 частин нежитлових приміщень орієнтованою вартістю 435 000грн, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2; уповноважити комісію з припинення товариства, функції якої виконує Сергеєва В.А. , на укладення кожного такого правочину від імені товариства з правом підпису договорів/додаткових угод/контрактів та інших документів, необхідних для укладення цих правочинів; повноважність зазначених вище правочинів, які будуть вчинятися протягом зазначеного періоду необмежена; товариство повідомляє, що вчинення зазначеного правочину є чинним незалежно від збільшення у майбутньому ринкової вартості майна товариства, збільшення/зменшення вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, можливих коливань курсу гривні до іноземних валют.

7. Припинити повноваження члена наглядової ради ОСОБА_3 .

8. Обрати членом наглядової ради Лаврусенко А.В. та укласти з нею контракт.

9. Прийняти рішення про припинення ревізійної комісії та про обрання до ревізійної комісії ревізором Фрунтова О.В. та укласти з ним контракт.

4.1.4 Приймаючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що пунктом 7.5. Статуту Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" встановлено, що письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок надсилається кожному акціонеру , зазначеному в переліку акціонерів, складеному на дату, визначену Наглядовою радою персонально особою, яка скликає загальні збори у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення.

4.1.5 Частиною першою статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що кожному акціонеру надсилається письмове повідомлення про проведення загальних зборів АТ та їх порядок денний.

4.1.6 Враховуючи, що загальні збори відбулися 27.06.2015р., а повідомлення про проведення загальних зборів було направлено позивачу тільки 23.06.2015р., тобто за чотири дні до проведення зборів, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог п. 7.5. Статуту ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства".

4.1.7 Не погодившись з прийнятим рішенням, ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" звернулися з апеляційною скаргою, в якій просили рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2017 у справі №916/730/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4.1.8 Як вбачається зі змісту постанови ОАГС від 30.10.2017р., під час розгляду справи в апеляційній інстанції Одеським апеляційним господарським судом у відповідача було витребувано реєстр власників іменних цінних паперів, складений в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, на підставі якого проводилась реєстрація акціонерів для участі у загальних зборах 27.06.2015, а також перелік акціонерів, які зареєструвались для участі у загальних зборах 27.06.2015, підписаний головою реєстраційної комісії, оскільки такі документи у матеріалах справи були відсутні.

4.1.9 Витребувані судом докази ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" не надані. Відповідно до письмових пояснень відповідача реєстр власників іменних цінних паперів, складений в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, не вівся, відтак реєстрація акціонерів не проводилась. Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний реєстротримач" від 03.02.2016 №160203-1/1 ним з 12.03.2013 припинено ведення реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", при цьому останнім не вчинено дій щодо передачі реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до законодавства.

4.1.10 Враховуючи відсутність у матеріалах справи реєстру власників іменних цінних паперів, на підставі якого повинна проводитись реєстрація акціонерів для участі у загальних зборах 27.06.2015, а також переліку акціонерів, які зареєструвались для участі у даних зборах, колегія суддів дійшла висновку про неправомочність вказаних зборів та залишила рішення від 12.06.2017р. без змін.

4.1.11 У касаційному порядку постанова апеляційної інстанції не оскаржувалась.

4.2. Щодо розгляду справи №916/2872/16.

4.2.1 З матеріалів справи (т.2 а.с.10-37), а також з даних системи „Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що у жовтні 2016 року акціонер Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ "МЕНЕДЖМЕНТ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.07.2015р. та договору про внесення змін до нього від 20.08.2015р., посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованих в реєстрі за № 882 та № 954 відповідно, укладених між відповідачами.

4.2.2 Позовні вимоги обґрунтовувалися порушенням корпоративних прав позивача, як акціонера ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", на володіння та управління активами цього товариства внаслідок незаконного відчуження за оспорюваними договорами 419/1000 частин нежитлових будівель ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", розташованих в АДРЕСА_2. Позивач посилався на те, що договір купівлі - продажу та договір про внесення змін до нього укладені з порушенням ст. ст. 70, 71 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки це є значний правочин, проте загальними зборами акціонерів ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" не приймалося рішення щодо укладення значного правочину та не надавалася згода на укладення спірного договору, у вчиненні якого була заінтересованість, оскільки голова наглядової ради ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та засновник і генеральний директор ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ "МЕНЕДЖМЕНТ" на момент укладення спірного договору є близькими родичами, а тому мало бути прийнято рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю. Дане питання мало бути винесено на розгляд загальних зборів акціонерів, проте таких зборів не проводилося і відповідного рішення не приймалося.

4.2.3 У відзиві на позовну заяву ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" заперечувало проти позову посилаючись на те, що оспорюваний договір не є значним правочином, що надає виконавчому органу товариства - генеральному директору право на одноосібне прийняття рішення щодо такого правочину. Спірний договір є правочином щодо якого є заінтересованість, оскільки голова наглядової ради ПАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та, на момент укладення договору, генеральний директор ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ "МЕНЕДЖМЕНТ" є родичами (матір`ю та сином), тому 19.07.2017 року було проведено засідання наглядової ради акціонерного товариства, на якому прийнято відповідне рішення надати згоду на укладення договору та наділити повноваженнями генерального директора акціонерного товариства на його підписання.

4.2.4 У відзиві на позовну заяву ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ "МЕНЕДЖМЕНТ" просило припинити провадження у справі, посилаючись на непідвідомчість даного спору господарським судам.

4.2.5 Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017р., у задоволенні позову відмовлено повністю.

4.2.6 Постановою ВГСУ від 20.07.2017 року рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017р. у даній справі скасовано, а справу № 916/2872/16 передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

4.2.7 За наслідками нового розгляду даної справи господарським судом Одеської області прийнято рішення від 31.10.2017 року, яким позов задоволено повністю з мотивів обґрунтованості позовних вимог, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.07.15 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Труш М.О., зареєстрований в реєстрі за № 882, укладений між ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ „ЕФ ЕС АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" із змінами внесеними згідно договору про внесення змін до договору від 20.08.15р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Труш М.О., зареєстрованого в реєстрі за № 954.

4.2.8 Рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017р. по справі №916/2872/16 залишено в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018р. та постановою Верховного Суду від 16.05.2018р.

4.2.9 Судами при цьому встановлено, що мав місце факт існування заінтересованості у вчиненні між відповідачами спірного договору купівлі - продажу. ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" не було дотримано порядку узгодження наглядовою радою акціонерного товариства укладення цього правочину відповідно до вимог ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства". Вказане є підставою для визнання правочину згідно ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства" недійсним. Спірний правочин порушив інтереси позивача, як акціонера, оскільки вартість його акцій залежить від розміру активів товариства, які останнє внаслідок оспорюваного правочину неправомірно відчужило.

4.3. Щодо ланцюга переходу права власності на спірне майно .

4.3.1 З матеріалів реєстраційної справи (т.4 а.с.56-166), а також інформаційної довідки судом встановлено наступне.

4.3.2 20.07.2015р. між ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (продавець) в особі комісії з припинення товариства, функції якої виконує Сергеєва В.А., яка діє на підставі статуту та протоколу загальних зборів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.10.2012, та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (покупець) в особі уповноваженого представника Лаврусенко А.В., яка діє на підставі довіреності, посвідченої 18.07.15 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Труш М.О., було укладено договір купівлі-продажу (т.4 а.с.116-119), за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність належні продавцю 419/1000 частин нежитлових будівель, які складаються з: нежитлова будівля (літ. "Ж") - загальною площею 164,6 кв.м., нежитлова будівля (літ. "Н") - загальною площею 2972,7 кв.м.; нежитлова будівля (літ. "Р") - загальною площею 86,1 кв.м. нежитлова будівля (літ. "Р1") - загальною площею 540,0 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2

4.3.3 20.08.2015 між ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (продавець) в особі комісії з припинення Товариства, функції якої виконує Сергеєва В.А., яка діє на підставі Статуту та протоколу загальних зборів ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" від 15.10.2012, та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (покупець) в особі уповноваженого представника Лаврусенко А.В., яка діє на підставі довіреності, посвідченої 18.07.15р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Труш М.О., було укладено договір про внесення змін до вищезгаданого договору (т.4 а.с.122-124), яким преамбулу та п. 6 цього договору викладено в новій редакції (виправлено назву покупця).

4.3.4 Договір купівлі - продажу від 20.07.2015р. та договір про внесення змін до нього від 20.08.2015р. посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Труш М.О. та зареєстровані в реєстрі за № 882 та № 954 відповідно.

4.3.5 В подальшому, зазначеному майну, як окремому об`єкту нерухомості, присвоєно адресу: АДРЕСА_2 (довідки з адресного реєстру від 16.02.2017р. (т.4 а.с.129), висновок від 16.01.2017р. (т.4 а.с.128).

4.3.6 Як вже було раніше зазначено, вказаний договір купівлі-продажу від 20.07.15р. рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.2017р. по справі №916/2872/16 (набрало чинності 30.01.2018р.), визнано недійсним.

4.3.7 При цьому, під час розгляду судом справи №916/2872/16, після скасування Вищим господарським судом України 20.07.2017 року рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2017р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017р., 11.08.2017р. між ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (продавець) та ПП „Унікон " (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (т.4 а.с.152-153), за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність Ѕ частку нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які в цілому складаються з: нежитлових будівель під літ. "Ж", "Н", "Р", "Р1") - загальною площею 2807,0 кв.м.

4.3.8 Згідно з п.4 договору продавець свідчить, зокрема, що судового спору щодо відчужуваного майна немає.

4.3.9 Згідно з п.10 договору сторони стверджують також, що договір не є удаваним чи фіктивним, є таким, що спрямований на реальне настання правових наслідків, не є наслідком зловмисної домовленості продавця та покупця тощо.

4.3.10 Як встановлено судом, 17.08.2017р. між ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (продавець) та ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (т.4 а.с.155-156), за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність Ѕ частку нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які в цілому складаються з: нежитлових будівель під літ. "Ж", "Н", "Р", "Р1") - загальною площею 2807,0 кв.м.

4.3.11 Згідно з п.4 цього договору продавець також свідчить, зокрема про те, що судового спору щодо відчужуваного майна немає. Згідно з п.11 договору сторони стверджують також, що договір не є удаваним чи фіктивним, є таким, що спрямований на реальне настання правових наслідків, не є наслідком зловмисної домовленості продавця та покупця тощо.

4.3.12 У цей же день 17.08.2017р. між ПП „Унікон " (продавець) та ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (т.4 а.с.158-159), за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність Ѕ частку нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які в цілому складаються з: нежитлових будівель під літ. "Ж", "Н", "Р", "Р1") - загальною площею 2807,0 кв.м.

4.3.13 З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом встановлено, що право власності на об`єкт нерухомого майна, загальною площею 2807, матеріали стін: черепашник, бетон, залізобетон, який в цілому складається з: нежитлових будівель літ. "Ж", "Н", "Р", "Р1", I-мостіння та розташований за адресою: АДРЕСА_7, було набуто ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів" за вищевказаними договорами купівлі-продажу №761 від 17.08.2017р. та №758 від 17.08.2017р. та, як станом на момент звернення до суду, так і станом на момент винесення рішення, зареєстровано за останнім.

5. Позиція суду.

5.1 Щодо наявності у позивача статусу акціонера та підвідомчості спору.

5.1.1 Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 20 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

5.1.2 За ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

5.1.3 Як встановлено судом з матеріалів реєстраційної справи (т.3 а.с.1-254, т.4 а.с.1-55), відповідно до чинного Статуту ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", зареєстрованого зі змінами Виконавчим комітетом ОМР 28.04.2011р. (т.3 а.с.203-220), ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями... Статутній капітал товариства становить: 310 000 грн. Статутний капітал товариства поділяється на 1 240 000 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. за 1(одну) акцію. Акції існують у бездокументарній формі (п.п.1.1., 4.1., 4.2., 4.3. Статуту).

5.1.4 Особи, які набули право власності на іменні акції Товариства (юридичні та фізичні особи України та інших країн), набувають статусу акціонера Товариства... Кожною простою акцією Товариства акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управління Товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації Товариства чистини його майна або власності; 4) отримання інформації про господарську діяльність Товариства. Одна акція Товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства (ч.1 п.5.1., п.5.2. Статуту).

5.1.5 Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

5.1.6 На підтвердження факту наявності у позивача відповідного статусу останнім надано лист ТОВ „Регіональний реєстротримач" від 03.02.16р. №160203-1/2 (т.1 а.с.13), з якого вбачається, що ТОВ „Регіональний реєстротримач" відповідно до чинного законодавства, з 12.10.13 р. припинено ведення реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС"; станом на 12.10.13 р. у реєстрі власників іменних цінних паперів ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" на особовому рахунку ОСОБА_1 обліковується 5000 шт. простих іменних акцій на загальну номінальну власність 1250 грн.

5.1.7 У матеріалах справи (т.3 а.с.228-230) також містяться відомості щодо наявності у позивача відповідного статусу.

5.1.8 При цьому, як встановлено судом з матеріалів реєстраційної справи, ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", в порушення законодавчих норм, не здійснило дій щодо переведення прав власників на акції у бездокументарну форму згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства". За таких обставин, надання актуальної інформації щодо корпоративних прав позивача, за думкою суду, є неможливою. Натомість, оскільки жодних доказів, що спростовують відповідні посилання позивача, іншими учасниками справи не надано, а зазначені факти були також предметом дослідження і встановлення судами та закріплені у рішеннях суду, що набрали законної сили, зокрема у справах №916/730/17 та №916/2872/16, суд вважає обставину наявності у позивача статусу акціонера ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" встановленою.

5.1.9 З урахуванням викладеного, відповідні посилання ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" на те, що відомості „семирічної давнини" не можуть підтвердити наявність статусу акціонера, судом до уваги не приймаються.

5.1.10 Враховуючи, що судовими рішеннями у справі №916/2872/16, договір купівлі-продажу від 20.07.15р. визнано недійсним з підстав, зокрема, порушення ним корпоративних прав ОСОБА_1 , а позовні вимоги у даній справі також обґрунтовані порушенням його корпоративних прав, суд, з огляду на предмет спору, доходить висновку про підвідомчість цієї справи господарському суду Одеської області та необхідність розгляду її по суті.

5.2 Щодо наявності порушеного права.

5.2.1 Відповідно до п.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5.2.2 Факти, передбачені наведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, поза як їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив в законну силу.

5.2.3 Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

5.2.4 Як встановлено судами при розгляді справи №916/2872/16, позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним (і даний позов було задоволено судовим рішенням, яке набрало законної сили) з метою захисту своїх інтересів як акціонера, обумовленого бажанням продати акції акціонерного товариства та наявністю підстав побоюватися, що внаслідок укладення товариством з порушенням вимог ст. ст. 70, 71 Закону України "Про акціонерні товариства" спірного договору, щодо якого є заінтересованість посадових осіб виконавчих органів сторін договору, відбудеться погіршення фінансового стану товариства та знецінення вартості акцій, що безумовно порушує фінансовий інтерес акціонера - позивача та викликає необхідність його судового захисту.

5.2.5 З урахуванням вищевикладеного, з огляду на необхідність дотримання принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, як одного з основоположних аспектів верховенства права, суд вказує про встановлення обставини порушення корпоративного права позивача внаслідок відчуження майна ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС".

5.2.6 Системне тлумачення змісту процитованої норми п. 3 ч. 1 статті 20 ГПК України, а саме застосування законодавцем сполучнику „у тому числі", дозволяє дійти висновку, що корпоративні спори не обмежуються тільки спорами між юридичною особою та її учасниками, з огляду на що посилання відповідача ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" на те, що особа, яка не має відношення до корпоративних прав позивача, не може їх порушувати, не є обґрунтованими.

5.3. Щодо належного та ефективного способу захисту порушеного права.

5.3.1 З аналізу статей 13, 15, 16 ЦК України вбачається, що право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

5.3.2 Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав. Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 3 ст.16 ЦК). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

5.3.3 Суд зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

5.3.4 При цьому, відповідно до частини другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

5.3.5 Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (Постанова Велика Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).

5.3.6 Як встановлено судом, згідно з поясненнями позивача, наданими при розгляді справи по суті (п.2.27 рішення), останнім обрано спосіб захисту у вигляді витребування майна з чужого незаконного володіння ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів" на користь ПрАТ "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС".

5.3.7 Суд враховує, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

5.3.8 Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

5.3.9 У рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 ЄСПЛ нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1.

У справі "Глоба проти України" суд зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

5.3.10 Незважаючи на те, що у даному випадку висновки ЄСПЛ щодо застосування Конвенції стосувалися необґрунтованої тривалості саме виконавчого провадження, у загальному сенсі, за змістом і направленістю положень Конвенції у сукупності, суд зазначає, що встановлена законом обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

5.3.11 Як вже було зазначено судом, рішенням суду у справі №916/2872/16 договір купівлі-продажу від 20.07.15р. визнано недійсним.

5.3.12 Відповідно до частини першої статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

5.3.13 Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

5.3.14 Водночас, як встановлено судом, сторони правочину - ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" вимог ч.1 ст.216 ЦК України щодо проведення двосторонньої реституції не дотримались, натомість, після скасування Вищим господарським судом України 20.07.2017 року рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2017р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017р., 11.08.2017р. та 17.08.2017р. ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" спірне майно відчужило.

5.3.15 Аналізуючи ситуацію, що склалася, суд зазначає, що, отримавши судове рішення, яке набрало законної сили, внаслідок відсутності законодавчо врегульованого механізму його виконання, позивач позбавлений можливості повноцінно захистити свої права.

5.3.16 Так, за змістом ч.5 ст.216 ЦК України суд за власною ініціативою може застосувати наслідки недійсності виключно „нікчемного" правочину. Водночас і відповідна вимога може бути заявлена будь-якою заінтересованою особою, а не стороною договору, також лише щодо „нікчемного правочину".

5.3.17 Крім того, реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні недійсного правочину. Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.

5.3.18 За таких обставин, враховуючи вищевикладене, а також встановлення судом факту подальшого відчуження майна, застосування наслідків, передбачених ст.216 ЦК України, у даному випадку не є можливим.

5.3.19 Суд також зазначає, що усталеною судовою практикою сформульовано висновок про те, що у випадку подальшого відчуження майна належним способом захисту є витребування власником із дотриманням вимог ст.ст.387 і 388 Цивільного кодексу належного йому майна від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як потрапило у володіння останнього набувача. При цьому для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

5.3.20 Водночас, у даному випадку, виходячи зі специфіки даної справи, позивач не є власником майна, яке він просить витребувати. За таких обставин, використання ним вказаного способу захисту (витребування саме на підставі ст.387, 388 ЦК України) також не є можливим.

5.3.21 З тих же підстав суд вказує і про неможливість безпосереднього застосування положень гл.83 ЦК України, оскільки норми ст.1212 Цивільного кодексу України передбачають можливість повернення майна особою, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, саме потерпілому.

5.3.22 При цьому, положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння тощо, тобто до способів захисту, неможливість застосування яких вже проаналізовано судом у п.5.3.16-5.3.21 рішення.

5.3.23 Крім того, проаналізувавши обставини справи у сукупності, зокрема перебування ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" протягом 8 років у стані припинення, відсутність проведення ним будь-якої господарської діяльності, невиконання керівником ПрАТ службових обов`язків, відчуження майна тощо, суд вважає, що право позивача, порушення якого внаслідок укладення правочину від 20.07.2015р. встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, не може бути ефективно захищене в даному випадку ані через подання похідного позову, ані жодним іншим передбаченим законом способом.

5.3.24 За таких обставин, суд вважає доведеною та встановленою обставину відсутності у законодавстві жодного ефективного способу захисту, який міг бути застосований для захисту прав позивача.

5.3.25 При цьому суд вважає, що задоволення позовної вимоги шляхом витребування майна на користь ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" призведе до ефективного захисту прав та інтересів позивача, виходячи з наступного.

5.3.26 Так, за змістом ч.3 статті 215 ЦК України оспорювати правочин може також заінтересована особа, яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

5.3.27 Саме відновлення становища, що існувало до порушення, є кінцевою метою позивача та ефективним способом захисту його порушеного права.

5.3.28. Аналізуючи можливість застосування обраного позивачем способу захисту та його ефективність, суд звертається також до рішення ЄСПЛ Фельдман та банк Слов`янський проти України .

За змістом цього рішення, за загальним правилом акціонер компанії не може стверджувати, що він є жертвою стверджуваного порушення прав компанії за Конвенцією (див. рішення у справі "Агро-тексім та інші проти Греції", від 24 жовтня 1995 року). Проникнення за "корпоративну завісу" або нехтування правосуб`єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або, у випадку ліквідації, через її ліквідаторів (там само).

5.3.29 З огляду на встановлені факти та твердження позивача, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд доходить висновку про існування виключних обставин та відповідно підстав стверджувати про неможливість захисту прав акціонера без звернення до суду.

5.3.30 Оцінюючи ефективність обраного способу захисту, суд бере до уваги також те, що згідно з пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з огляду на „принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю", однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019р. у справі №367/2022/15).

5.3.31 Враховуючи наявність у Державному реєстрі прав відомостей про речові права ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (т.4 а.с.102), з огляду на положення ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд вважає, що, оскільки прийняття судом рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння зумовлює з одного боку припинення права власності ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів", а з іншого відновлення (набуття) такого права у ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС", саме вказаний спосіб захисту є належним та таким, що максимально ефективно поновлює порушене право заявника та запобігає його майбутнім порушенням.

5.3.32 Суд також звертається до принципу jura novit curia ( суд знає закони ) та зазначає, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів юридичних та фізичних осіб, є законодавчо визначеними, саме на суд покладено обов`язок перевірити доводи сторін, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

5.3.33 Виходячи з викладеного, зазначення у позовній заяві в якості нормативних підстав позову саме ст.ст.387, 388 ЦК України, не впливає на вищенаведені висновки суду щодо належного та ефективного способу захисту, оскільки незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

5.4 Щодо добросовісності володіння.

5.4.1 Враховуючи, що положеннями ст.388 ЦК України, що підлягає також врахуванню у даному випадку з огляду на вимоги про витребування майна, закріплене загальне правило захисту добросовісного володаря речі, суд вважає за необхідне надати правову оцінку питанням добросовісності володіння майном з боку ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів".

5.4.2 Відповідно до гіпотези наведеної норми, право на отримання захисту володіння має лише добросовісний набувач, тобто особа, яка розумно, добросовісно і відповідально придбала майно, і обставини такого придбання не свідчать про інформованість набувача про відсутність у відчужувача права на розпорядження майном . Сама по собі правова природа добросовісності означає, що особа, придбаваючи той чи інший актив, не знала, і, проявивши розумну обачність, не могла знати про те, що актив є проблемним, та існують права та претензії третіх осіб на нього (п.57.2.4 постанови Верховного Суду від 28.10.2020р. по справі №910/10963/19).

5.4.3 Отже, в розумінні зазначеного, набуття ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів" права власності на спірну нерухомість не можна вважати добросовісним, виходячи з наступного.

5.4.4 По-перше, станом на дату укладення ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів" договорів купівлі-продажу вже існував судовий спір про визнання недійсним договору, за яким "права на таке майно" набув його продавець ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", а договори були укладені після скасування Вищим господарським судом України 20.07.2017 року рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2017р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017р. І хоча дійсно рішення про визнання недійсним договору ще не було прийнято, проте сам факт наявності спору та можливість обізнаності покупця з ним ставить під сумнів розумність та добросовісність його дій з придбання такої нерухомості.

5.4.5 По-друге, встановлені судом у п.4.3 рішення обставини щодо ланцюга переходу права власності, зокрема його продаж частинами, залучення проміжного покупця, наявність пов`язаності між особами тощо також викликає обґрунтований сумнів у добросовісності дій покупця та не узгоджується з тлумаченням принципу добросовісності.

5.4.6 Згідно з положеннями статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

5.4.7 Суд, використовуючи висновки Верховного Суду, викладені у п.57.2. Постанови у справі №910/10963/19 від 28.10.2020р., які є, за думкою суду, повністю релевантними до правовідносин, що розглядаються в рамках даної справи, підкреслює, що які б юридично значимі дії не здійснювалися за наслідками укладення недійсного правочину, вони не можуть отримати визнання правопорядком лише з тієї причини, що були вчинені до моменту підтвердження факту недійсності такого правочину у судовому порядку.

5.5 Щодо процесуальних питань.

5.5.1 Відповідно до ч.7 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

5.5.2 Суд вважає, що поняття сторона у спорі може не бути тотожним поняттю сторона у господарському процесі . Адже сторонами у господарському процесі є позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача .

5.5.3 Відповідно до статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу; позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом даних норм Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати покладений на неї в силу судового рішення обов`язок. При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо задовольнити позовні вимоги.

5.5.4 Приймаючи до уваги, що предметом позову є, фактично, витребування майна з володіння ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів", саме означена особа є належним відповідачем, за рахунок якого є можливим задоволення позовних вимог.

5.5.5 З урахуванням наведеного, враховуючи, що чинним ГПК України не передбачені повноваження суду зокрема щодо виключення особи зі складу відповідачів тощо, а жодних клопотань від позивача не надходило, правомірним та таким, що відповідає процесуальному законодавству, є у даному випадку висновок щодо відмови у задоволенні позову до ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" .

5.5.6 Так, до ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" позивачем жодних вимог взагалі не заявлено, а задоволення вимоги про зобов`язання ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" порушувати корпоративні права, з огляду на кінцеве визначення позивачем своєї правової позиції щодо витребування майна, не може забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача.

5.5.7 За таких обставин, суд доходить висновку, що, являючись „сторонами у господарському процесі", вказані особи (ТОВ "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та ПрАТ „ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС") не є „сторонами у спорі", внаслідок чого задоволення позову за їх рахунок не є можливим.

5.5.8 З урахуванням висновків суду щодо задоволення позову за рахунок ТОВ "Волочиський завод харчових концентратів", на останнього слід покласти витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" задовольнити.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" (31200, Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 225, код ЄДРПОУ 00380586) на користь Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" (65085, м. Одеса, вул. Моторна, 6, код ЄДРПОУ 03563465) нерухоме майно, загальною площею 2 807 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер: 1185557551101, та в цілому складається з: нежитлових будівель літ. "Ж", "Н", "Р", "Р1", I-мостіння.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиський завод харчових концентратів" (31200, Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 225, код ЄДРПОУ 00380586) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 6 581 /шість тисяч п`ятсот вісімдесят одна/ грн. 57 коп.

4. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ТІ ЕЛ СІ СЕРВІС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС ЕФ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено 16 листопада 2020 р.

Суддя Ю.М. Щавинська