Рішення

від 16.11.2020 по справі 912/2281/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р.Справа № 912/2281/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши заяву позивача (вх. №25725 від 04.11.2020) по справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Філоненка Юрія Станіславовича, м.Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівський рудоремонтний завод", м. Харків про стягнення 20 029,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Філоненко Юрій Станіславович звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський рудоремонтний завод", в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 9 550,00 грн. за отриманий товар згідно Договору №04К від 06.02.2018, пеню та штрафні санкції в розмірі 2 743,29 грн. за порушення умов проведення розрахунків за Договором №04К від 02.06.2018, а саме: 2 135,14 грн. пеня (подвійна облікова ставка НБУ), 337,17 грн. борг з урахуванням індексу інфляції, 270,98 грн. 3 % річних. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Рішенням суду від 23.10.20р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський рудоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 39477984, адреса місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 142) на користь Фізичної особи - підприємця Філоненка Юрія Станіславовича (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму боргу в розмірі 9 550,00 грн., пеню в сумі 2135,14 грн., інфляційні втрати в сумі 337,17 грн., 3% річних в сумі 270,98 грн., судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. - залишено без розгляду.

04.11.2020 позивач подав заяву про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

За приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки у рішенні Господарського суду Харківської області від 23.10.2020 заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, було залишено без розгляду, тобто не розглянуто заяву по суті, суд вважає за необхідне вирішити заяву позивача та ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи наявність доказів та правового обґрунтування позивачем судових витрат, письмових доводів відповідача стосовно стягнення зазначених витрат, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін.

При ухваленні додаткового рішення суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката відповідач надав суду:

- копію договору про надання правової (юридичної) допомоги б/н від 07.07.2020,

- копію акту про прийняття-передачі наданих послуг від 23.20.2020,

- копію ордеру серія АЕ № 1019999,

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №2969,

- копію посвідчення адвоката № 0320 від 26.09.2015,

- довідку від 07.07.2020 на підтвердження сплати адвокату гонорару.

Обсяг правової допомоги та її вартість містяться у акті про прийняття-передачі наданих послуг від 23.20.2020 та складають 7000,00 грн (усна консультація з вивченням документів та правовий аналіз договорів - 1500,00 грн, вивчення судової практики з аналогічних спорів - 1000,00 грн, складання позовної заяви - 4500,00 грн).

Довідку від 07.07.2020 про сплату адвокату гонорару суд визнає належним доказом на підтвердженням отримання від позивача готівкових коштів за надання правової допомоги разом з іншими наданими документами, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.04.2020 у справі №727/4597/19. У вказаній постанові суд зазначає, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, зокрема, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Отже посилання відповідача на недоведеність позивачем витрат на професійну правничу допомогу спростовується вищевикладеним.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.05.2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, надавши оцінку співмірності суми зазначених судових витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Фізичної особи - підприємця Філоненка Юрія Станіславовича про розподіл судових витрат (вх.№ 25725 від 04.11.2020) задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 912/2281/20.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійський рудоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 39477984, адреса місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 142) на користь Фізичної особи - підприємця Філоненка Юрія Станіславовича (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Додаткове рішення підписано 16.11.20р.

Суддя Л.В. Шарко