Рішення

від 09.10.2020 по справі 500/9103/18

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/9103/18

Провадження № 2/946/721/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі - Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - приватне акціонерне товариство Страхова компанія Уніка , приватне підприємство Ізмаїлавтоінвест про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив 05.09.2019 року, до ОСОБА_2 , треті особи - ПП Ізмаїлавтоінвест , ПрАТ Страхова компанія Уніка , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04.12.2018 року біля 09:15 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автобусом MERCEDES Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі Т1607 (Ізмаїл-Кілія-Вилкове) та, рухаючись з боку с.Стара Некрасівка в бік с.Кислиця, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI Santa Fe , реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Транспортний засіб - автобус MERCEDES Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 , володіє транспортним засобом ПП Ізмаїлавтоінвест , де ОСОБА_2 працює на посаді водія, проте ОСОБА_2 в день ДТП керував транспортним засобом не у зв`язку з виконанням трудових обов`язків, а з дозволу власника взяв автобус для вирішення особистих справ, для чого власником йому було передано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тому він вважається належним відповідачем та саме з нього необхідно стягувати завдану шкоду. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В результаті ДТП та пошкодження автомобіля HYUNDAI Santa Fe , реєстраційний номер НОМЕР_2 позивачу, як власнику, заподіяно матеріальну шкоду. Вартість матеріального збитку, відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи складає 326457,90 грн. Ринкова вартість автомобіля у фактичному стані після ДТП складає 166854.20 грн. Таким чином, відшкодуванню підлягає 326457,90 грн. - 166854,20 грн. = 159603,70 грн. Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки MERCEDES Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ Страхова компанія Уніка згідно договору (полісу) АМ /8828406, який діяв станом на 04.12.2018 року. Заяву про виплату страхового відшкодування в межах ліміту в сумі 99000 грн. подано 05.12.2018 року. Страхова компанія виплатила страхове відшкодування у сумі 99000 грн. Сума заподіяної матеріальної шкоди перевищує ліміт відповідальності страхової за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Тому, страхова компанія, з урахуванням франшизи виплатила 99000 грн., а з ОСОБА_2 підлягає стягненню 159603,70 - 99000 = 60603,70 грн. На оплату проведення товарознавчого дослідження позивачем витрачено 1600 грн. Крім того, позивач вказує, що йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, пов`язаних з пошкодженням його транспортного засобу, втратою можливості вільно пересуватися, що вплинуло на відносини в сім`ї та на роботі, яку позивач оцінює у 10000 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати, які складаються із: витрат на професійну правничу допомогу - 5000 грн., судовий збір - 722,03 грн., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи - 3940 грн., поштові витрати - 997 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 82 846,73 грн., а саме: 60603,70 грн. - матеріальна шкода, заподіяна пошкодженням автомобіля, 1600 грн. - витрати на проведення автотоварознавчих досліджень та експертиз, 10000 грн. - моральна шкода, 997 грн. - поштові витрати, 722,03 грн. - витрати на оплату судового збору, 3940 грн. - витрати на проведення експертизи, 5000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив. В судовому засіданні 09.07.2019 року пояснив суду, що він працює водієм, 04.12.2018 року він був вихідним. Автобус, яким він керував в той день вважається резервним. ОСОБА_2 з дозволу власника автомобіля ОСОБА_3 використовував автомобіль у власних цілях, а саме, поїздка з с.Кислиці до міста Ізмаїл. Пасажирів за рейсом в той день він не перевозив, путьового листа в нього не було. Лікар в той день його не оглядав, механік транспортний засіб не перевіряв, запис у журналі не робився.

27.11.2019 року представник відповідача ОСОБА_4 надав суду заперечення на позовну заяву, в яких вказав, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 з наступних підстав. Позивач зазначає відповідачами по справі ОСОБА_2 та ПП Ізмаїлавтоінвест , однак просить стягнути суму у розмірі 82846,73 грн. лише з ОСОБА_2 . Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., але нічим свою вимогу не підтверджує. Так, згідно постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2018 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, останній розкаявся у скоєному, чим підтвердив свій намір нести повну відповідальність за скоєне правопорушення. Тому, не зрозуміло чим були викликані переживання позивача. Крім того, у день скоєння ДТП були скрутні природні умови - ожеледиця, в наслідок чого транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 втратив керування. Тобто, ОСОБА_2 ні в якому разі не бажав навмисно скоювати ДТП. Крім того, представник відповідача посилається на характеристику ОСОБА_2 з місця роботи, в якій вказано, що за час своєї роботи він жодного разу не скоював ні дрібного порушення, ні порушення правил дорожнього руху. Також, представник відповідача просить суд врахувати, що заробітна плата ОСОБА_2 складає в середньому 3623 грн. на місяць, що є менше мінімальної заробітної плати, та на його утриманні знаходяться діти, що поставить його в дуже скрутне матеріальне становище в разі задоволення судом позовних вимог.

Представник третьої особи приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (ПрАТ Страхова компанія Уніка ) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

Представник третьої особи приватного підприємства Ізмаїлавтоінвест (ПП Ізмаїлавтоінвест ) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. 11.02.2019 року представник третьої особи надав суду відзив на позовну заяву (а.с.23-24), в якому вказав, що 04.12.2018 року ОСОБА_2 був вихідний, що підтверджується копією табеля обліку робочого часу за грудень 2018 року. 04.12.2018 року ОСОБА_2 їхав на автомобілі MERCEDES Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_1 у свій вихідний день за своїми приватними справами, не пов`язаними з трудовими обов`язками. Власником автомобіля є ОСОБА_3 , який також є працівником ПП Ізмаїлавтоінвест ОСОБА_3 , як власник автомобіля, у позаробочий час використовує автомобіль на власний розсуд. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 у цей день він взяв автомобіль з дозволу власника ОСОБА_3 ПП Ізмаїлавтоінвест має тимчасовий реєстраційний талон, який був оформлений на підставі заяви ОСОБА_3 , для того, щоб здійснювати пасажирські перевезення за напрямами, на які в ПП Ізмаїлавтоінвест має відповідні договори. Разом з тим, тимчасовий реєстраційний талон відповідно до Закону України Про дорожній рух , Порядок держаної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок, моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок і інших прирівняних до них транспортних засобів, та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року є документом, що підтверджує лише право керування транспортним засобом. Будь-яких договорів оренди, доручень тощо на автомобіль між ПП Ізмаїлавтоінвест та ОСОБА_3 не укладалося. Станом на теперішній час автомобіль використовується як резервний, тобто лише у випадках, коли основний транспорт виходить з ладу. Таким чином, ПП Ізмаїлавтоінвест лише використовував даний автомобіль в робочий час за необхідності, а у позаробочий час він знаходився у законного власника або за його згоди в інших осіб. Таким чином, позивачем не вірно встановлено, що ПП Ізмаїлавтоінвест є володільцем даного авто.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина 2 цієї статті визначає, що під збитками розуміється, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода заподіяна майну фізичної особи неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч.ч.4,6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ті обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці її дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 04.12.2018 року, приблизно о 09:15 годині, ОСОБА_2 , керуючи а/м MERCEDES Benz Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_1 , по а/д Т1607 (Ізмаїл - Кілія-Вілково) з боку с.Стара Некрасівка у бік с.Кислиця не вибрав безпечну швидкість руху, а також не впевнився у безпеці руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI Santa Fe , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по а/д НОМЕР_3 з боку с. Кислиця у бік с. Стара Некрасівка, після чого виїхав за межі дорожнього полотна де скоїв наїзд на дерево, внаслідок ДТП обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1,13,1 Правил дорожнього руху.

Дані обставини встановлені постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.9). Відомості про те, що дана постанова суду оскаржувалась сторонами суду надано не було.

Наказом №5 від 09.03.2017 року, виданим ПП Ізмаїлавтоінвест прийнято з 09.03.2017 року на посаду водія автобуса ОСОБА_2 (а.с.11).

Згідно наказу №6 від 10.03.2017 року ПП Ізмаїлавтоінвест автомобіль MERCEDES Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_1 закріплено за водієм ОСОБА_2 (а.с.10).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки MERCEDES Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ Страхова компанія Уніка згідно договору (полісу) АМ /8828406 (а.с.12).

Згідно табеля обліку робочого часу за грудень 2018 року 04.12.2018 року ОСОБА_2 був вихідний (а.с.26).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 04.12.2018 року (а.с.27) він у свій вихідний день з дозволу власника автомобіля ОСОБА_3 користувався автомобілем, а саме, поїхав до м.Ізмаїла купувати будівельні матеріали. На дорозі до с.Кислиця він виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв ДТП.

Власником автомобілю HYUNDAI Santa Fe , реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу а.с. 6.

Отже судом встановлено, що з вини ОСОБА_2 сталася ДТП, в результаті якої автомобіль HYUNDAI Santa Fe , реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження.

Як вбачається з висновку №105/19 судової автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу HYUNDAI Santa Fe , реєстраційний номер НОМЕР_2 , складного 20.05.2019 року судовим експертом Пастир Ю.І. вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля HYUNDAI Santa Fe , реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження 04.12.2018 року в результаті ДТП, на момент проведення експертизи визначається рівною ринковій вартості КТЗ, тобто 326457,90 грн. Ринкова вартість автомобіля HYUNDAI Santa Fe , реєстраційний номер НОМЕР_2 у фактичному стані після ДТП, яка трапилася 04.12.2018 року становить 166854,20 грн. (а.с.41-49).

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як вбачається зі ст.317 ЦК України за змістом права власності власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено п.2.4 та Розділом VIII Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 04.11.2003 р. №142/5/2092, із відповідними змінами, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ складається з суми вартості ремонтно-відновлювальних робіт, вартості необхідних для ремонту матеріалів, вартості нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, величини втрати товарної вартості.

Частина 2 ст.1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки MERCEDES Sprinter , реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ Страхова компанія Уніка , ПрАТ Страхова компанія Уніка виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 99 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №080384 від 05 квітня 2019 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 60603,7 грн.( 326457,90 грн. - 166854,20 грн. - 99000 грн.)

Що стосується вимог щодо стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 в розмірі 10000 грн., суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях які особа отримала в наслідок ушкодження здоров`я, у душевних стражданнях яких зазнала фізична особа в зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, у душевних стражданнях які особа зазнала в зв`язку з приниженням її честі гідності та ділової репутації.

Частиною 2 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей особи.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 (зі змінами до пункту 9 внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5), роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру - немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, а також враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки судом встановлено, що діями відповідача ОСОБА_2 позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що в результаті ДТП позивач відчував душевні страждання, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням належному йому майна, суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи факт заподіяння позивачу моральної шкоди, протиправність дій відповідача ОСОБА_2 , причинний зв`язок між такими діями та їх наслідками, вину відповідача ОСОБА_2 в завданій моральній шкоді, суд приходить до висновку, щодо необхідності стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості у відшкодування моральної шкоди грошової компенсації в сумі 5000 грн.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі ч.2 ст.78 того ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вирішуючи вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом справи, суд виходить з положень ст.133 ЦПК України, відповідно до яких, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Міркун С.М. надав правову допомогу позивачу, що підтверджується ордером серії ОД №260639 (а.с.14) та договором про надання професійної правничої допомоги від 07.12.2018 року (а.с.13).

Відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. На підтвердження витраченої суми, позивачем та його представником суду надано квитанцію прибуткового касового ордеру від 07.12.2018 (а.с.104) та акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 04.09.2019 року (а.с.103) з детальним описом отриманих позивачем адвокатських послуг, що становлять в сукупності 9000 грн., сплачено станом на 04.09.2019 року 5000 грн.

Зазначений розмір судових витрат підтверджений належними та допустимими доказами, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом обсягу робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони.

Відтак, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 5000 грн. судових витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ст.129 Конституції України, ст.ст.12,81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до квитанції ОСОБА_1 сплачено 3940 грн. за проведення експертного дослідження (а.с.111) та поштових витрат у розмірі 997 грн. (а.с. 105-107)

Щодо стягнення витрат на проведення автотоварознавчих досліджень та експертиз у розмірі 1600 грн., суд приходить до висновку, що вимоги в цій частині не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 60603,70 грн., моральної шкоди у розмірі 5000 грн., поштових витрат у розмірі 997 грн., витрат на проведення експертизи у розмірі 3940 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.

Матеріали справи містять документальне підтвердження понесених позивачем при зверненні до суду судових витрат (судового збору) в розмірі 722,03 (а.с. 1, 97).

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,83, 95,141, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 979, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , треті особи - приватне акціонерне товариство Страхова компанія Уніка , адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського,70-а, ЄДРПОУ 20033533, приватне підприємство Ізмаїлавтоінвест , 68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с.Кам`янка, вул.Суворова, 4-г, ЄДРПОУ 33799272, про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 30 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , матеріальну шкоду у розмірі 60603,70 (шістдесят тисяч шістсот три гривні сімдесят копійок) грн., моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн., поштові витрати у розмірі 997 (дев`ятсот дев`яносто сім гривень) грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 3940 (три тисячі дев`ятсот сорок гривень) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 30 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч гривень) грн. та судовий збір у розмірі 664,01 (шістсот шістдесят чотири гривні одна копійка) грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.П.Пащенко