Рішення

від 17.09.2020 по справі 521/12683/19

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/12683/19

Провадження №2/521/606/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

секретар судового засідання - Дукіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Санта про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Санта про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування власної позиції та пояснюючи підстави звернення до суду, сторона позивача вказувала, що вона працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ Санта з 02 серпня 2018 року.

25 жовтня 2018 року, як зазначає позивач, охорона підприємства не допустила її до робочого місця, огрунтовуючи це усним розпорядженням директора підприємства. У зв`язку з чим вона була вимушена написати заяву про звільнення із ТОВ Санта за власним бажанням.

Проте, згодом стало відомо, що ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 4 ст. 40 КЗпПУ, а саме: за прогул.

14 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, остаточно просила стягнути з ТОВ Санта середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 07 листопада 2018 року до 05 лютого 2020 року у розмірі 57 137,25 гривень.

Від представника ТОВ Санта надійшов відзив на позовну заяву та додаткові пояснення на збільшені позовні вимоги, у яких представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного позову, зокрема, з тих підстав, що стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження наявності вини ТОВ Санта у невиплаті належних звільненому працівникові сум у строки, встановлені законом.

Позивач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з`явилася, але від представника особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони у порядку ст. 211 ч. 3 ЦПК України.

Представник ТОВ Санта у відкрите судове засідання не з`явився, але від особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони у порядку ст. 211 ч. 3 ЦПК України.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, взявши до уваги виниклі обставини та пояснення сторін, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що згідно із відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ Санта з 02 серпня 2018 року на підставі наказу №07-к/тр.

Відповідно до Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОД1233/1599/АВ, який складений Головним управлінням Держпраці в Одеській області 18 грудня 2018 року, ОСОБА_1 була відсутня на роботі з 29 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року.

Так, засобами поштового зв`язку, а саме через Державне підприємство Укрпошта ТОВ Санта надсилало ОСОБА_1 з описом вкладення лист від 09 листопада 2018 року Про причини відсутності на робочому місті з 29 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року , що підтверджується накладною ДП Укрпошта №6500138777922.

Також цей лист було направлено позивачу засобами кур`єрського зв`язку, а саме кур`єрською службою Даймекс (DIMEX), що підтверджено накладною від 20 листопада 2018 року №37818509.

У матеріалах справи знаходиться акт ТОВ Даймекс від 03 грудня 2018 року, згідно із яким ОСОБА_1 не відповідала на телефонні дзвінки кур`єра, а на момент складення акту за документами до офісу ніхто не звертався.

У подальшому ТОВ Санта направила позивачу лист від 03 грудня 2018 року за вих. №03/12-1, у якому знову просило надати пояснення щодо причин відсутності на роботі у наступний у період з 05 листопада 2018 року по 03 грудня 2018 року.

Також, 08 січня 2019 року ТОВ Санта ще раз спробувало сповістити позивача про необхідність надати пояснення з причин відсутності на роботі, склавши лист від вказаної дати за вих. №08/01.

Як зазначає сторона відповідача, з огляду на те, що відповіді на листи, направлені у всіх відомих ТОВ Санта месенджерах на всі відомі номери мобільного зв`язку позивача - не було отримано, вказаний вище лист був направлений Позивачу із використанням засобів кур`єрського зв`язку, а саме - кур`єрською службою Даймекс (DIMEX). Водночас, Позивач знову не відповіла на телефонні дзвінки кур`єра, не передзвонила та відправлення не отримала. Вказані факти підтверджені накладною кур`єрської служби Даймекс (DIMEX) №37828860 та актом від 22 січня 2019 року.

Крім цього, ТОВ Санта також здійснило публікацію оголошення, адресованого позивачу, у газеті Одеські вісті , замовивши публікацію наступного змісту: Цією публікацією головний бухгалтер ТОВ Санта (код ЄДРПОУ 19206572) ОСОБА_1 викликається для надання пояснень та підтверджуючих документів щодо причин відсутності на роботі в період з 29 жовтня 2018 року по теперішній час. Пояснення та документи мають бути надані терміново за місцезнаходженням ТОВ Санта : 65017, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Малиновського Маршала, будинок 18А, квартира 1. Директор ТОВ Санта Зелінський О.С. .

Як убачається із трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , зокрема, 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі наказу №01-к/тр від 23 січня 2019 року за прогул без поважних причин згідно з п. 4 ст. 40 КЗпПУ.

Як регламентує ст. 40 ч. 1 п. 4 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

З урахуванням викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідні дії адміністрації ТОВ Санта щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 40 ч.1 п.4 КЗпП України відповідають положенням трудового законодавства, позивачем в суді не спростовано.

Як зазначила ОСОБА_1 , лише 05 лютого 2020 року ТОВ Санта виплатило їй заробітну плату за період з 01 вересня 2018 року до 30 вересня 2018 року у розмірі 2 997,01 гривень, за період з 01 жовтня 2018 року до 28 жовтня 2018 року у розмірі 4 621,28 гривень та компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 599, 40 гривень, а також видало трудову книжку позивачу.

У зв`язку із цим, на думку позивача, ТОВ Санта зобов`язано сплатити їй середній заробіток у загальному розмірі 57 137,25 гривень за період з листопада 2018 року до січня 2020 року за час затримки розрахунку.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпПУ у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як убачається із ч. 1 ст. 116 КЗпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум .

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 у день звільнення була відсутня на робочому місці, а саме 29 жовтня 2018 року.

Як встановлено Актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОД1233/1599/АВ, що складений Головним управлінням Держпраці в Одеській області 18 грудня 2018 року, заробітна плата ОСОБА_1 була нарахована, але не виплачена у зв`язку із відсутністю її на роботі. Після закінчення встановлених строків виплат, пов`язаних з оплатою праці, за видатковими відомостями заробітна плата, що не була отримана, задепонована, що підтверджено записами в касовій книзі форми №КО-4 за 16 листопада 2018 року.

Додатково, вказаний факт підтверджується бухгалтерською довідкою від 20 січня 2020 року.

З огляду на матеріали справи та зважаючи на чисельні звернення відповідача із заявами про надання інформації щодо причини відсутності позивача на робочому місці, акти про відсутність зворотних відповідей ОСОБА_1 на звернення ТОВ Санта , а також звертаючи увагу на те, що 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримала трудову книжку та усі розрахунки щодо сплати середнього заробітку за відповідні періоди та компенсацію за невикористану відпустку, про що сама указувала у своїй заяві, суд погоджується із представником ТОВ Санта , що позивач отримала розрахунок одразу ж після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Натомість, заявляючи вимоги щодо стягнення із ТОВ Санта середнього заробітку за час затримки розрахунку, ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів на підтвердження того, що вона раніше зверталась до підприємства із відповідною заявою.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України). Однак, за загальним правилом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 12 ч.3, ст. 81 ч.1,6 ЦПК України).

У параграфі 58 рішення у справі Серявін та інші проти України ( Seryavin and Others v. Ukraine , заява №4909/04), Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії ( Ruiz Torija v. Spain ), заява №18390/91, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії ( Suominen v. Finland , заява №37801/97, п. 36). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ( Hirvisaari v. Finland , заява №49684/99, п. 30).

Таким чином, суд погоджується із стороною відповідача, що ОСОБА_1 не надала жодних достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з вини ТОВ Санта із нею не було у встановлений законом строк здійснено повний розрахунок, а тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні даного позову.

Керуючись ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Санта про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 - місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ТОВ Санта - місцезнаходження: 65017, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 18А, кв. 1.

Суддя: І.В. Плавич