Постанова

від 01.04.2021 по справі 521/12683/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5927/21

Номер справи місцевого суду: 521/12683/19

Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 521/12683/19

Номер провадження: 22-ц/813/5927/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів - Князюка О.В., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ,

- відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Санта ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Санта про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бендерук Олександра Михайловича на рішення Малиновського районного суду міста Одеси, ухвалене у складі судді Плавич І. В. 17 вересня 2020 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1. Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду міста Одеси з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТА" (далі - ТОВ САНТА ) на її користь: 1) невиплачену заробітну плату за вересень - жовтень 2018 року; 2) середній заробіток за час затримки розрахунку за період з листопада 2018 по липень 2019 року; 3) зобов`язати ТОВ "САНТА" видати їй трудову книжку, визнавши факт звільнення за власним бажанням (на підставі статті 38 КЗПП).

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що згідно наказу директора ТОВ "Санта" від 02 серпня 2018 року № 07-к/тр вона була призначена на посаду головного бухгалтера підприємства. З 25 жовтня 2018 року охорона підприємства (фірма ПП ЗАК-МІ ) не допустила її до робочого місця, пояснюючи це усним розпорядженням директора підприємства. У зв`язку з цим, розуміючи неможливість виконувати свої обов`язки за трудовим договором, позивачка написала заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України, в якій просила звільнити її в день одержання цієї заяви та 05 листопада 2018 року відправила її цінним листом з описом вкладеного засобами поштового зв`язку AT "Укрпошта". Цей лист отримав представник охоронної фірми ПП ЗАК-МІ 07 листопада 2018 року та передав ТОВ "Санта" 08 листопада 2018 року. Однак, ніяких дій по її звільненню ТОВ "Санта" не здійснило не тільки в день отримання цієї заяви, а навіть протягом двох тижнів після його отримання.

Проте, згодом стало відомо, що ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, а саме - за прогул (а. с. 1 - 6).

14 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в яких остаточно просила стягнути з ТОВ Санта середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 07 листопада 2018 року до 05 лютого 2020 року у розмірі - 57 137,25 грн. (а. с. 158 -161).

2.2 Позиція відповідача в суді першої інстанції

У відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях на збільшені позовні вимоги представник ТОВ Санта просив суд відмовити у задоволенні даного позову з тих підстав, що стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження наявності вини ТОВ Санта у невиплаті належних звільненому працівникові сум у строки встановлені законом (а. с. 45 - 54, 125 - 128).

2.3Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявляючи вимоги про стягнення із ТОВ Санта середнього заробітку за час затримки розрахунку, ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів на підтвердження того, що вона раніше зверталась до підприємства із відповідною заявою.

Враховуючи чисельні звернення відповідача із заявами про надання інформації щодо причин відсутності позивачки на робочому місці, акти про відсутність зворотних відповідей ОСОБА_1 на звернення ТОВ Санта , а також, що 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримала трудову книжку та усі розрахунки зі сплати заробітку за відповідні періоди та компенсацію за невикористану відпустку, про що сама указувала у своїй заяві, суд погодився з доводами ТОВ Санта про те, що позивачка отримала розрахунок одразу ж після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (а. с. 199 - 202).

2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2020 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що: 1) починаючи з 25 жовтня 2018 року представники охоронної фірми ПП ЗАК- МІ , посилаючись на усне розпорядження директора ТОВ Санта не допускали її до робочого місця в приміщенні за адресою - вул. Гавана, будинок 1, м. Одеса, де підприємство здійснює діяльність . Тобто, фактично ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці з 25 жовтня 2018 року і була вимушена спілкуватися з керівництвом підприємства через представників охоронної фірми ПП ЗАК-МІ ; 2) ТОВ Санта з 09 листопада 2018 року, отримав заяву ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням, почало формальні дії щодо з`ясування причин відсутності ОСОБА_1 на роботі з 29 жовтня 2018 року; 3) суд не надав належної оцінки доказам відповідача щодо його добросовісності у здійсненні намагань з`ясувати фактичну причину відсутності ОСОБА_1 на роботі після 25 жовтня 2018 року та продовження з нею трудових відносин; 4) відповідач засобами поштового зв`язку надсилав ОСОБА_1 з описом вкладення лист від 09 листопада 2018 року Про причини відсутності на робочому місті з 29 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року , що підтверджується накладною ДП Укрпошта № 6500138777922, але відповідачем не було надано доказів доставки цього листа ОСОБА_1 або його повернення відповідачеві (а. с. 204-211).

2.6 Узагальнені доводи відповідача в апеляційному суді

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Розенбойм Ю.О., діючий від імені ТОВ Санта , просить залишити рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2020 року залишити без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Представник відповідача зазначає, що з позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що своє бажання звільнитися в день отримання заяви про звільнення Позивачка обґрунтовує посиланням на нібито перешкоджання їй у доступі на роботу. Позивачка взагалі не навела жодної підстави для свого негайного звільнення, зокрема й не зробила навіть посилань на те, що її нібито не допускають на роботу.

Більш того, навіть саму заяву про звільнення за власним бажанням Позивачка направила ТОВ Санта лише 05 листопада 2019 року, у той час як з 29 жовтня 2018 року вона була відсутня на роботі без поважних причин, чим допустила прогул.

Датою звільнення Позивачки у трудовій книжці зазначено 29 жовтня 2018 року . При цьому, Актом інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОД1233/1599/АВ, що складений Головним управлінням Держпраці в Одеській області 18 грудня 2018 року, встановлено, що позивачка була відсутня на роботі з 29 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року.

Представник ТОВ Санта вказує, що до 22 січня 2019 року ТОВ Санта вчиняла всі можливі заходи для встановлення причин відсутності Позивачки на роботі та не звільняла її. Водночас, з огляду на явне та очевидне ухилення Позивачки від отримання будь-якої кореспонденції та спілкування, 23 січня 2019 року було прийняте рішення про звільнення Позивачки.

Позивачці була видана трудова книжка та проведений повний розрахунок в день її звернення до ТОВ Санта , а саме - 05 лютого 2020 року.

Вказана дія ТОВ Санта повністю узгоджується зі змістом частини 1 статті 116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення Звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані' суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

2.7 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.01.2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бендерук Олександра Михайловича на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2020 року залишено без руху (а. с. 219).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бендерук Олександра Михайловича на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2020 року (а. с. 234).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.01.2021 року призначено справу до розгляду (а. с. 235).

01.04.2021 року від адвоката Розенбойм Ю.О., діючого від імені ТОВ Санта , надійшов відзив на апеляційну скаргу із заявою про поновлення строку для його подачі.

У судовому засіданні адвокат Розенбойм Ю.О., діючий від імені ТОВ Санта , просив апеляційну скаргу зашити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_1 у судове засіданні не з`явилась. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщалась належним чином. Заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи або проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляду справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Згідно із відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ Санта з 02 серпня 2018 року на підставі наказу №07-к/тр.

Відповідно до Акту інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОД1233/1599/АВ, який складений Головним управлінням Держпраці в Одеській області 18 грудня 2018 року, ОСОБА_1 була відсутня на роботі з 29 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року.

Актом інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОД1233/1599/АВ, що складений Головним управлінням Держпраці в Одеській області 18 грудня 2018 року, заробітна плата ОСОБА_1 була нарахована, але не виплачена у зв`язку із відсутністю її на роботі. Після закінчення встановлених строків виплат, пов`язаних з оплатою праці, за видатковими відомостями заробітна плата, що не була отримана, задепонована, що підтверджено записами в касовій книзі форми №КО-4 за 16 листопада 2018 року.

Засобами поштового зв`язку, а саме через Державне підприємство Укрпошта ТОВ Санта надсилало ОСОБА_1 з описом вкладення лист від 09 листопада 2018 року Про причини відсутності на робочому місті з 29 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року , що підтверджується накладною ДП Укрпошта №6500138777922.

Також цей лист було направлено позивачці засобами кур`єрського зв`язку, а саме кур`єрською службою Даймекс (DIMEX), що підтверджено накладною від 20 листопада 2018 року №37818509.

У матеріалах справи знаходиться акт ТОВ Даймекс від 03 грудня 2018 року, згідно із яким ОСОБА_1 не відповідала на телефонні дзвінки кур`єра, а на момент складення акту за документами до офісу ніхто не звертався.

ТОВ Санта направила позивачці лист від 03 грудня 2018 року за вих. №03/12-1, у якому знову просило надати пояснення щодо причин відсутності на роботі у період з 05 листопада 2018 року по 03 грудня 2018 року.

08 січня 2019 року ТОВ Санта ще раз спробувало сповістити позивачку про необхідність надати пояснення з причин відсутності на роботі, направивши лист від вказаної дати за вих. №08/01.

ТОВ Санта також здійснило публікацію оголошення, адресованого позивачці, у газеті Одеські вісті , замовивши публікацію наступного змісту: Цією публікацією головний бухгалтер ТОВ Санта (код ЄДРПОУ 19206572) ОСОБА_1 викликається для надання пояснень та підтверджуючих документів щодо причин відсутності на роботі в період з 29 жовтня 2018 року по теперішній час. Пояснення та документи мають бути надані терміново за місцезнаходженням ТОВ Санта : 65017, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Малиновського Маршала, будинок 18А, квартира 1. Директор ТОВ Санта Зелінський О.С. .

Із трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , вбачається, що 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі наказу №01-к/тр від 23 січня 2019 року за прогул без поважних причин згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно ст. 40 ч. 1 п. 4 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум .

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 у день звільнення була відсутня на робочому місці, а саме 29 жовтня 2018 року. Заявляючи вимоги щодо стягнення із ТОВ Санта середнього заробітку за час затримки розрахунку, ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження того, що вона раніше зверталась до підприємства із відповідною заявою.

3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу

Доводи апелянта, що починаючи з 25 жовтня 2018 року представники охоронної фірми ПП ЗАК- МІ , посилаючись на усне розпорядження директора ТОВ Санта , не допускали ОСОБА_1 до робочого місця, колегія суддів не приймає оскільки апелянтом не надано доказів на підтвердження факту недопущення до роботи.

Доводи апелянта, що ТОВ Санта з 09 листопада 2018 року, отримав заяву ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням, почало формальні дії щодо з`ясування причин відсутності ОСОБА_1 на роботі з 29 жовтня 2018 року колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, актом інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ОД1233/1599/АВ, який складений Головним управлінням Держпраці в Одеській області 18 грудня 2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі з 29 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року.

У заяві ОСОБА_1 про звільнення від 02 листопада 2018 року, текст якої наведений у листі Головного управління Держпраці в Одеській області від 08 січня 2019 року №15-А-2045/03-13-162, апелянт взагалі не навела жодної підстави для свого негайного звільнення та не зробила посилань на те, що її не допускають на роботу.

Колегія суддів звертає увагу, що з 29.10.2018 року по день написання заяви про звільнення (02.11.2018 року) минуло 5 робочих днів.

Доводи апелянта, що суд не надав належної правової оцінки доказам відповідача щодо його добросовісності у здійсненні намагань з`ясувати фактичну причину відсутності ОСОБА_1 на роботі після 25 жовтня 2018 року та продовження з нею трудових відносин, колегія суддів відхиляє, у зв`язку з тим, що ці доводи зводяться до переоцінки доказів.

Щодо дати звільнення ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

У трудовій книжці зазначено, що 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі наказу №01-к/тр від 23 січня 2019 року за прогул без поважних причин згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Прогулом вважається відсутність працівника на роботі без поважних причин більше 3 годин (безперервно або сумарно) протягом робочого дня (п. 24 постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 р. № 9). Прогулом вважатиметься і самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов`язків до закінчення строку трудового договору.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена Наказом Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства юстиції України, Міністерства праці України від 29 липня 1993 року №58) - днем звільнення вважається останній день роботи.

Мінсоцполітики в листі від 22.04.2019 р. № 82/0/22-19/133 роз`яснило це питання так: днем звільнення за прогул має бути останній день роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, за умови, що після його вчинення він більше не виходив на роботу. При цьому наказ про звільнення може бути виданий пізніше.

Колегія суддів крім зазначених вище положень діючого законодавства, щоб на встановлювати преюдиційність фактів, не надає оцінку правовідносинам щодо звільнення позивачки за прогул, оскільки це не є предметом спору по даній справі.

Колегія суддів звертає увагу , що відповідно до матеріалів даної справи позивачці була видана трудова книжка та проведений повний розрахунок - 05 лютого 2020 року. Вказані дії ТОВ Санта повністю узгоджується зі змістом частини 1 статті 116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Бендерук Олександра Михайловича є безпідставними, а тому її треба залишити без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Бендерук Олександра Михайловича, діючого від імені ОСОБА_1 , відсутні.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бендерук Олександра Михайловича - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 17 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 13 квітня 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Суддів О. В. Князюк

С. О. Погорєлова